Звичайно, батьки дівчини написали заяву в поліцію. Але постановою судді Чугуївського міського суду провадження стосовно власника собак було закрито ... у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Батьки дівчини звернулися до керівника Чугуївської правозахисної групи Романа Лихачова, який в Апеляційному суді Харківської області домігся справедливості.

Правозахисник виходив з того, що у постраждалої, після звернення до Чугуївської центральної районної лікарні ім. Кононенко, були виявлені множинні укушені поверхневі рани верхньої третини лівої гомілки і спини. Після приїзду в лікарню дівчині зробили перев'язку, обробили рану і призначили уколи.

Чому Чугуївський міський суд не побачив підстав для притягнення до відповідальності господаря собак залишилося загадкою. Адже тварин, що раптово розлютилися і накинулися на школярку, утримували у дворі без прив'язі.
Опитавши в апеляційній інстанції сина господаря собак, захисник встановив, що молодий хлопець, почувши стукіт у вхідні двері і відкривши її, побачив дівчинку, яка принесла поштове повідомлення. У цей час собака висунула голову, дівчина закричала, і вівчарка її вкусила за ногу, інша собака теж вискочила з двору і повалила дівчинку на землю.

У результаті цих подій, мати з дочкою звернулися до хірурга, який призначив лікування, і дівчинка 5 днів не відвідувала школу. Так, господар собак дійсно повернув гроші за пошкоджену куртку, але витрати на лікування не були відшкодовані. До того ж дівчинка отримала важку моральну травму, що абсолютно було проігноровано Чугуївським судом.

На підставі дослідженої сукупності доказів у справі, Апеляційний суд дійшов висновку, що господар не забезпечив належного утримання своїх собак, а саме тримав їх не на прив'язі, через що вони покусали потерпілу, чим завдали шкоди здоров'ю дівчини. Суд прийняв рішення про винуватість господаря собак у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 154 Кодексу про адміністративні правопорушення України (порушення правил утримання котів і собак).

Ця постанова може стати основою для судового позову про відшкодування матеріального та морального збитку, понесеного дівчиною.