GK News 2 - шаблон joomla Видео
Вхід
Оновлено 9:43 PM, лип. 18, 2019
Стрічка:
Новий посібник з дослідження правових потреб як дороговказ у розширенні доступу до правосуддя

У липні цього року країни-члени Організації Об’єднаних Націй розглядатимуть прогрес у досягненні амбітних 17 цілей сталого розвитку, про досягнення яких вони домовилися у 2015 році. Політичний форум високого рівня розглядатиме прогрес у виконанні шести цілей, включаючи вперше ціль 16, яка присвячену побудові миру, справедливості та сильних інституцій.

Переклад блогу Пітера Чепмена та Зази Наморадзе від 18 червня 2019

Пітер Чепмен є старшим співробітником з питань розробки політик правової ініціативи Фундацій «Відкрите суспільство».

Заза Наморадзе — директор Берлінського офісу правової ініціативи Фундацій «Відкрите суспільство», курує програми розвитку правової спроможності, управнення, реформування правової допомоги та доступу до правосуддя.

Завдяки своєму зобов’язанню «забезпечити рівний доступ до правосуддя для всіх» ціль 16 визнає, що ефективний і сталий розвиток вимагає здатності справедливо вирішувати суперечки та конфлікти у всіх сферах, які впливають на повсякденне життя людей, таких як охорона здоров’я, житло, зайнятість та навколишнє середовище.

Однак, коли національні уряди відстежують прогрес у сфері правосуддя, вони зазвичай зосереджуються на традиційних інституціях “правосуддя”, таких як поліція, суди та в’язниці. Такий вузький підхід може розглядати загальні обсяги бюджетного фінансування, чисельність окремих видів працівників або ефективність роботи судової системи. Однак очевидно, що ці дані самі по собі не відображають того, що доступ до правосуддя означає для більшості людей у ​​всьому світі.

У сферах охорони здоров’я та освіти стратегії, які розглядають прогрес з точки зору «споживача», є вже звичними, вже довший час використовуючи соціологічні опитування та інші методи досліджень, щоб зрозуміти потреби та досвід людей.

Подібний підхід — через опитування правових потреб, які вивчають те, що працює з точки зору користувачів, а не з точки зору правників чи правових інститутів, необхідний і для сфери доступу до правосуддя.

У Австралії, наприклад, Фундація права та правосуддя Нового Південного Уельсу (Law and Justice Foundation of New South Wales) є ініціатором розробки стратегії, яка фокусує зусилля з реформування системи правосуддя на правових потребах людей. Завдяки трьом взаємопов’язаним цілям:

1) визначення правових потреб громади,

2) визначення того, що працює для задоволення цих потреб і

3) підтримка розвитку правової політики,

Фундація допомогла сформувати реформу системи правосуддя. Їх робота показала, що бідні та вразливі групи населення частіше стикаються з правовими проблемами, ніж все населення загалом. Але вони також менш схильні вживати якихось заходів для їх вирішення. Згадана реформа визначила ключові напрями, які мають бути ефективними:

  • орієнтація послуг правової допомоги на тих, хто потребує їх найбільше,
  • об’єднання надавачів як правових, так і неправових послуг,
  • надання цих послуг своєчасно та відповідно до потреб та спроможності їх бенефіціарів.

Ці напрями тепер лежать в основі австралійської Концепції національної стратегії з надання правової допомоги [англ., pdf], а також механізму фінансування на підтримку цієї концепції. Вони також підтримані іншими ініціативами регіональних урядів, таких як План дій у сфері цивільного правосуддя уряду Нового Південного Уельсу [англ., pdf].

Незважаючи на цінні висновки, що випливають з опитувань правових потреб, їх використання залишається спорадичним. Маючи намір виправити цю ситуацію, у 2016 році правова ініціатива Фундацій «Відкрите суспільство» та Організація економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР) об’єднали свої зусилля для аналізу методологій та передового досвіду в галузі дослідження правових потреб. Наш нещодавно опублікований посібник «Дослідження правових потреб та доступ до правосуддя» ( OECD-Justice Initiative Guide on Legal Needs Surveys and Access to Justice) пропонує дорожню карту для вимірювання правових потреб людей.

Посібник узагальнює досвід, отриманий під час більш ніж 55 національних опитувань, що були проведені урядами та організаціями громадянського суспільства у більш ніж 30 юрисдикціях за останні 25 років, включаючи подібні ініціативи в Канаді, Англії та Уельсі, Кореї, Непалі, Південній Африці, Сьєрра-Леоне та Україні.

Це видання закладає підвалини для розуміння та дослідження правових потреб, а також надає методологічні рекомендації та приклади типових питань, що дозволяє охопити три основні компоненти ефективного доступу до правосуддя:

1. Характер та ступінь незадоволених правових потреб;

2. Вплив незадоволених правових потреб на окремих індивідуумів, громаду та державу загалом;

3. Які конкретні моделі правової допомоги та вирішення спорів використовуються для задоволення правових потреб.

Для країн-членів ООН, які невдовзі зберуться, щоб оцінити прогрес у забезпеченні «рівного доступу до правосуддя для всіх» цей посібник повинен стати корисним інструментом: адже він, по суті, є дороговказом для розробки відповідних національних інструментів для оцінки та, що більш важливо, полегшення доступу до правосуддя.

Прокоментувати:

Переконайтеся, що ви вводите інформацію, де це зазначено (*) . HTML-код не допускається.