GK News 2 - шаблон joomlaВидео
md
Вхід
  • Українська(UA)
  • English (UK)
  • Русский(RU)
Оновлено 8:16 PM, лист. 18, 2017
Стрічка:
Закон для зони АТО не працює: Вдова з трьома дітьми не може оформити пільги
Юрист Олександр Левенець.Фото: Станично-Луганський центр правової інформації та юридичної допомоги.
Юрист Олександр Левенець.

Юристи Станично-Луганського офісу Мережі правового розвитку  понад півроку роблять усе можливе і неможливе, аби допомогти вдові з трьома дітьми не залишитися без соціальних виплат. Новий і своєчасний закон  на допомогу мешканцям зони АТО просто не працює, як наслідок - систематично порушуються права людей на справедливий суд, заявляють юристи і закликають до реакції відповідні органи.

До Станично-Луганського центру правової інформації та юридичної допомоги  Ірина Степаненко*, жителька селища Валуйськ Станично-Луганського району звернулася ще в лютому 2016-го.  У 28 років вона залишилася вдовою із трьома дітьми на руках. Найменшій – близько півтора роки. у серпні 2014-го Ірина з чоловіком та дітьми виїхали на тимчасове проживання до Луганська. На той час ця територія була непідконтрольна Україні. Наприкінці 2014-го чоловік Ірини помер, а за кілька місяців, у березні 2015-го, народилося третє маля.  І смерть чоловіка, і народження дитини зареєстрували в місцевому РАЦСі.

-      Повернувшись із початком перемир'я, у квітні 2015 року, до Валуйська, на підконтрольну Україні територію, жінка звернулася до районного управління соцзахисту із заявами про призначення соціальної допомоги. За законодавством вона має право на наступні виплати: одноразова допомога при народженні третьої дитини, допомога матері одиночці, допомога по догляду за дитиною до трьох років, пенсія на дітей по втраті годувальника, - розповідає юрист ЦПІКу Олександр Левенець.

Однак документи з Луганського РАЦСу - свідоцтво про смерть чоловіка і народження третьої дитини - згідно з законодавством України, є недійсними, адже видані нелегітимними органами, створеними на тимчасово непідконтрольних Україні територіях.

У призначенні допомоги Ірині відмовили. Натомість запропонували отримати відповідні документи у встановленому порядку в легітимних органах України.

Замінити документи можна, але часу замало

-      Цивільно-процесуальний Кодекс України, ст.256 ч.7 і 8 дійсно допускає в разі неможливості реєстрації органами державної реєстрації актів цивільного стану фактів смерті або народження, встановлювати факт смерті або народження судом за місцем проживання заявника, - коментує юрист. - Підставою для державної реєстрації фактів народження та смерті і видачі відповідних документів для органів РАЦСу в такому випадку стає рішення суду.

Однак в конкретну ситуацію ускладнював фактор дефіциту часу. Справа в тому, що одноразова допомога по народженню третьої дитини (а це понад 40 тис грн. – ред.) може бути призначена, якщо заявниця звертається з усіма необхідними документами, одним з яких є свідоцтво про народження, протягом року з дня народження дитини. Для Ірини цей термін закінчувався 12 березня 2016-го. Проте судова процедура розгляду позову про встановлення факту народження і смерті в порядку ст.256 ЦПК України не дозволяла вкластися в необхідні терміни.

Закон хороший, але він не працює

І тут на допомогу прийшов прийнятий Верховною Радою України Закон про внесення змін до ЦПК України, що вступив у силу в березні 2016 року. Він додав у ЦПК України статтю 257-1, яка змінила, спростила і прискорила процедуру розгляду зазначених позовів судами.

-      Згідно з новою процедурою, суди розглядають справи за позовними заявами про встановлення фактів народження або смерті НЕГАЙНО після надходження зазначених заяв до суду і НЕГАЙНО після прийняття рішення видають його заявнику, а за його відсутності направляють рішення суду для виконання до органу реєстрації актів цивільного стану за місцем знаходження суду. За отриманим рішенням органу РАЦС зобов'язаний НЕГАЙНО зареєструвати юридичний факт і видати свідоцтво, - пояснює Олесандр Левенець.

Здавалося б, хороший, своєчасний, потрібний населенню зони АТО закон врятує ситуацію. Але.

«Негайно» було ще в березні…

-      Підготовлені ЦПІКом і спрямовані в Біловодський районний суд Луганської області (на час АТО саме він обслуговує Станично-Луганський район) позовні заяви Ірини Степанової про встановлення юридичних фактів народження дитини і смерті чоловіка були вручені в канцелярію суду 10 березня 2016 року. Але до травня місяця вони не були розглянуті і розглядалися за старою процедурою. Закон ВР України для Біловодського суду не указ, -  констатує курівник Центру Микола Філіппов.

І хоча першу заяву про встановлення факту народження було хоча би призначено судом до слухання на кінець квітня, то друга - про встановлення факту смерті – «зависла». За словами юриста, заявницю, яка звернулася  за отриманням офіційної інформації щодо судової тяганини, «турботливі» працівники канцелярії суду не лише не пустили, але й навіть телефону для зв'язку не дали, пояснивши таку секретність законом про нерозголошення особистої інформації.

Юристи вживають додаткових заходів і заявляють про  порушення прав

В ситуації, що склалася, Центр прийняв додаткові попереджувальні заходи, щоб забезпечити права жінки на отримання допомоги по народженню третьої дитини. Одночасно з подачею позовних заяв у Біловодський райсуд вмотивованою заяву з додатком пакету необхідних документів (замість ксерокопії свідоцтва про народження - ксерокопія позовної заяви до суду про встановлення факту народження) було направлено також в управління соцзахисту Станично-Луганської райдержадміністрації. Також Олександр Левенець особисто поспілкувався з начальником управління.

Працівники відомстваз розумінням поставилися до проблеми, прийняли заяву і встановили додатковий термін для надання документів.

Зрештою за даними на день публікації матеріалу справа Ірини Степаненко вирішена лише частково.

-      Один позов - по народженню дитини - задоволений, але гроші жінка ще не отримала. Позов за фактом смерті не задоволений і досі, - коментує Микола Філіппов.

Співробітники Центру, зважаючи на досвід інших клієнтів, в інтересах яких готувалися аналогічні позовні заяви до Біловодського райсуду, також відзначають факти тяганини при розгляді і невиконанні статті 257-1 ЦПК України.

Тобто порушення прав людини на справедливий суд носить системний характер і потребує вжиття заходів зі сторони зацікавлених органів, заявляють правники.

*Ім’я змінено з етичних міркувань.

P.S. Офіси Мережі правового розвитку створені та працюють за підтримки програмної ініціативи «Права людини та правосуддя» Міжнародного Фонду «Відродження». Детальніше про діяльність мережі, засади та принципи роботи читайте на сайті «Правовий Простір».

Погляди, відображені у цьому матеріалі, належать його авторам і можуть не співпадати з думкою Міжнародного фонду «Відродження».

Прокоментувати:

Переконайтеся, що ви вводите інформацію, де це зазначено (*) . HTML-код не допускається.

ufpdcclapkhpgugsplDOCUSPACEРесурсний центр ГУРТМережа правового розвитку