GK News 2 - шаблон joomla Видео
Вхід
Оновлено 4:32 PM, вер. 11, 2018
Стрічка:
У Скадовську упертий сусід розпочав війну та зник

Коли минулого року Надія Василівна купила у Скадовську частину будинку для сина з невісткою, раділи всі, особливо молодята. І новий сусід, Віктор Анатолійович, ніби теж був задоволений: адже він зазвичай на зиму їде жити до Києва, тож тепер його половина буде під наглядом. Але ідилія, на жаль, тривала недовго.

Уже в травні, коли Віктор Анатолійович повернувся в курортне місто, між сусідами почалися конфлікти, образи і погрози. Щоб втихомирити пенсіонера, молодята навіть кілька разів зверталися до міліції.

- Нас влаштувала і ціна, і місце. Неподалік від моря і центру міста, з ділянкою, де можна посадити зелень, овочі. Та недарма в народі кажуть - вибирай не будинок, а сусіда. Тепер нам доводиться розплачуватися за свою необачність, - нарікає Надія Василівна.

Все почалося з того, що для остаточного оформлення угоди треба було приватизувати і розділити права на загальний двір. До 2011 року можна було без цього обійтися . Але закони змінилися. І тепер приватне житло без приватизації земельної ділянки не можна ні продати, ні купити, ні подарувати. А щоб приватизувати загальний двір - необхідна згода усіх співвласників. Ось тут-то Віктор Анатолійович і "став чудити". Почав говорити, що сам хотів купити ту половину будинку. Пропонував свою ціну, але господиня сусідніх квадратних метрів не погоджувалася. А "чужим людям" потім продала майже за тією ж ціною, що він просив. І повів себе, як єдиний законний господар подвір'я: "Слухайте, що я кажу... Тоді можете тут жити!" - "виховує" він молоду подружню пару. І відмовляється оформляти документи на загальний двір, бо сусіди, нібито, самі винні - не йдуть йому назустріч, хоча він пропонує поділитися "по-сусідськи, справедливо". Хоча колишня сусідка Віктора Анатолійовича зізнається, що вперше чує про таке його бажання. Та й при оформленні угоди у нотаріуса Віктор Анатолійович не заперечував і дав свою згоду на продаж сусідської половини.

- Ніхто і нічого на сьогоднішній момент його не влаштовує! І скільки це триватиме, - невідомо", - зневірилася самостійно вирішити проблему Надія Василівна.

За порадою знайомих вона звернулася за допомогою до місцевого Центру правової інформації та консультацій. Їй пояснили, що проблему можна вирішити або шляхом переговорів з сусідом, або через суд. Кілька місяців консультанти Центру вели з непоступливим Віктором Анатолійовичем переговори. І ось, нарешті, сусіди разом подали заяву до міськради, щоб оформити земельну ділянку. Але... Віктор Анатолійович знову "вперся". Відмовився від своєї заяви категорично, звинуватив співробітників Центру в тому, що ті його ввели в оману, і... поїхав зі Скадовська в київську квартиру.

Насправді ж до заяви у міськраду потрібно було докласти документи на житло (зареєстрований договір купівлі - продажу, дарування, техпаспорт на будівлю, витяг з Держреєстру про державну реєстрацію права на власність).

Ось тут і з'ясувалося, що половину будинку Віктор Анатолійович отримав у спадок, документи він не оформив, і частина будинку до сьогодні належить родичці, яка вже давно померла. А якщо спадкоємець вирішить оформити права на це житло як годиться, то з нового, 2014 року, йому доведеться за нього платити податки. Ось і виходить: коли сусід зрозумів, що доведеться реєструвати в держреєстрі свою частину будинку, а потім ще й податки платити - все бажання жити "по-сусідськи " у нього раптом пропало.

Мало того, з'ясувалося, що і київська квартира, куди знову поїхав Віктор Анатолійович, теж невідомо кому належить. Його намагалися знайти, щоб все-таки вирішити конфлікт. Але на запит Скадовських юристів виконавча служба Києва відповіла, що він там не значиться і пенсію не отримує. За словами ж київських сусідів, Віктор Анатолійович взагалі давно поїхав жити до доньки, у Росію. А де його житло в Росії - і зовсім невідомо.

У ситуації, що склалася, необхідно вирішувати питання в судовому порядку, - заявили юристи Центру. Вони допомогли Надії Василівні скласти позовну заяву. На сьогоднішній день іде підготовка матеріалів до суду з приводу виділення "своєї частини майна в натурі з спільної часткової власності". І це вже буде не поділена з сусідом територія, а - власна.

Сусідські війни, на жаль, велися і продовжують "спалахувати" в невеликому курортному місті. Проте великі конфлікти на малих дворових територіях найчастіше завершуються миром. Більшість сусідів воліють зберегти добрі відносини і йдуть назустріч один одному. У інших випадках у свої права вступають юристи і суд.

PS: Підготовлено за матеріалами Скадовського Центру правової інформації та консультацій. Центри правової інформації та консультацій створені і працюють за підтримки програми "Верховенство права" Міжнародного фонду "Відродження " в межах ініціативи " Посилення правових можливостей бідних верств населення". Детальніше про діяльність мережі центрів , основи та принципи роботи читайте на сайті " Правовий простір " у розділі "Центри правової інформації та консультацій".

Погляди, відображені у цьому матеріалі, належать його авторам і можуть не співпадати з точкою зору Міжнародного фонду "Відродження".

Переклад українською Ольги Жукової, ІРЦ «Правовий простір»

Прокоментувати:

Переконайтеся, що ви вводите інформацію, де це зазначено (*) . HTML-код не допускається.