GK News 2 - шаблон joomlaВидео
md
Вхід
  • Українська(UA)
  • English (UK)
  • Русский(RU)
Оновлено 12:01 PM, лист. 18, 2017
Стрічка:
В Україні узаконили наставництво для дітей-сиріт: Як це працює (відео)
В Україні узаконили наставництво для дітей-сиріт: Як це працює (відео)Фото: Громадське ТБ.

5 жовтня 2016 року Президент України Петро Порошенко підписав закон щодо запровадження наставництва. Відтепер українці зможуть на державному рівні допомагати вихованцям інтернатів адаптуватись до самостійного життя, не оформлюючи опікунства і не укладаючи інших правових відносин. 

В Україні функціонує майже 770 закладів інтернатного типу, в яких перебуває більше 100 тисяч дітей. З них 7 000 дітей проживають в інтернатах. Більшість із них з різних причин практично не мають шансів бути усиновленими.

Згідно з законом, наставник укладає угоду з інтернатним закладом, а моніторить процес дотримання прав і свобод дитини служба у справах дітей. 

Наставництво – це добровільна безоплатна діяльність. Кожен, хто має бажання та можливість – може стати другом дитині, яка позбавлена батьківського піклування: відвідувати її, проводити з нею дозвілля, допомагати із навчанням тощо.  

Громадянин, який хоче бути наставником, повинен досягти повноліття, пройти медогляд, надати соціальній установі довідку про несудимість, довідку про те, що він не перебуває на обліку у наркологічному диспансері та пройти спеціальний курс із підготовки.

Фактично практика наставництва діє в Україні впродовж останніх шести років. Пілотний проект «Одна надія» стартував у 2009 році.

«Наша команда складається з двох частин: одна працює з дітьми, інша — з дорослими. Доросла частина: ми їх шукаємо, вони консультуються з нашим психологом, заповнюють анкету, проходять навчання. З дитячої сторони є подібний шлях: ми приходимо в заклад, спочатку директору презентуємо наставництво, директор сам рекомендує яким дітям наставника необхідно прямо вже», — розповідає координаторка регіонального розвитку проекту Наставництва «Одна надія» Надія Кондратюк.

«З дитиною знайомляться, пояснюють хто такий наставник, дитина навіть заповнює анкету «так, я хочу наставника». Це вважається своєрідною згодою. І далі під потреби дитини спеціаліст вивчає що дитині потрібно, складає таку оцінку потреб дитини. Наприклад, це 12-тирічний хлопчик — він веселий, він жвавий, він цікавиться футболом. До нього ніколи не буде підібраний флегматичний наставник, який не цікавиться футболом, який любить малювати», — додає Кондратюк.

Директор київського Центру соціально-психологічної реабілітації дітей № 1 Ірина Дуванська розповідає, що з появою наставництва, вихованці закладу отримали шанс на повноцінне життя. 

Серед 50-ти дітей, які проживають в центрі психологічної реабілітації, 10 вже отримали своїх наставників, ще 10 — очікують.

Медіа

Прокоментувати:

Переконайтеся, що ви вводите інформацію, де це зазначено (*) . HTML-код не допускається.

ufpdcclapkhpgugsplDOCUSPACEРесурсний центр ГУРТМережа правового розвитку