Йдеться про голосування за зміну процедури обрання омбудсмена на відкриту, що створює великі ризики. Цю норму включили у закон про Конституційний суд України, до якого інститут омбудсмена не має ніякого відношення, нагадала Олександра Матвійчук, голова правління Центру громадянських свобод.

Аркадій Бущенко, виконавчий директор УГСПЛ, звернув увагу на законопроект №6688 «Щодо забезпечення інформаційної безпеки», у якому з’являється поняття «технологічний тероризм» із розмитим визначенням, що створює загрози для упередженого застосування закону.

Правозахисники також звернули увагу на випадки ухвалення найважливіших державних рішень без консультації із громадськістю, зокрема,

• законопроекту про деокупацію Донбасу, використання воєнізованих формувань МВС для охорони громадського порядку;
• окремі порушення свободи мирних зібрань, ексцеси у роботі правоохоронців;
• кампанії дискредитації активістів, які протидіють корупції серед представників влади, і реформаторів, які намагалися ламати систему;
• пропозиції нових, надмірно жорстких вимог до звітування громадських організацій.

Останні, зокрема, передбачають звітування навіть за ФОПів, які надають послуги громадським організаціям, і виключення з реєстру неприбуткових організацій за порушення строків звітності.

«Ми вважаємо, що ці законопроекти спрямовані на ускладнення, а у деяких випадках – унеможливлення роботи організацій… Це дуже нагадує російські підходи до неурядових організацій, багато з яких визнано “іноземними агентами”. У нас ще не дійшло до цього, але законопроекти, які пропонувалися, є кроком до цього», – наголосив Аркадій Брущенко.

«Зрозуміло, що під час війни, навіть неоголошеної, права людини, які не є абсолютними, можуть обмежуватися, але пропорційно. Усі ці обмеження мають вести до мети, яка публічно проголошується, коли цієї мети неможливо досягти іншими способами. А те, що ми спостерігаємо у різних сферах прийняття державних рішень, свідчить про непропорційне обмеження прав, – підкресила Олександра Матвійчук. – З огляду на прив’язку до боротьби з РФ, принаймні частина суспільства підтримує ці непропорційні обмеження. Складається парадоксальна ситуація: якщо цю тенденцію не зупинити, українські громадяни добровільно віддадуть права і свободи, за які боролися і проливали кров під час Євромайдану. Наше завдання як країни, яка здійснює демократичні реформи – виграти війну, але не перетворюватися для цього на авторитарну Росію».

Оксана Покальчук, виконавча директорка Amnesty International в Україні, звернула увагу на зростання впливу церкви на державу, попри те, що за Конституцією влада відокремлена від церкви.

«Що ми бачимо зараз – це дуже агресивний, активний і безапеляційний наступ усіх релігійних конфесій на рішення, які приймаються у Верховній Раді», – заявила вона.

Під впливом Ради Церков блокується ратифікація Стамбульської конвенції, яка є частиною євроінтеграційних зобов’язань України. Нещодавно подали законопроект-пропозицію відкривати сесію парламенту молитвою «Отче наш». Це також законопроект про заборону абортів. Хоча з березня про нього не згадують у ЗМІ, він досі зареєстрований на сайті Верховної Ради.

«Ми «мавпуємо» практики авторитарних країн – Туреччини, Росії… Це наступ на наші права», – підкреслила Оксана Покальчук.

Людмила Козловська, президент Фундації «Відкритий Діалог», зауважила, що ці тенденції помітили і західні партнери, що може мати відповідні наслідки для іміджу і підтримки України.

«Такі речі ніхто не буде толерувати, і перший «дзвіночок» вже пролунав у ПАРЄ. Нас також запросили презентувати наш звіт в ООН і Європарламенті. Наше завдання – чітко підтримати людей, які борються за зміни в Україні. І це дуже чіткий сигнал для сьогоднішньої влади», – підкреслила вона.