Logo
Версія для друку
Як українці оцінюють реформу децентралізації

24 липня соціологи Фонду «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва спільно з соціологічною службою Центру Разумкова презентували результати загальнонаціонального опитування щодо ставлення громадян до процесу децентралізації. Дослідження, в якому взяли участь понад 2 тисячі респондентів, відбувалось з 9 по 13 червня 2017 року в усіх регіонах України за винятком Криму та непідконтрольних уряду територій Донецької та Луганської областей.

Міжнародний фонд «Відродження» продовжує підтримувати громадські ініціативи, які сприяють реформі децентралізації в Україні. Реформа місцевого самоврядування є однією з ключових сьогодні, оскільки від її успішності буде залежати хід реформи освіти, охорони здоров’я та інших, що стосуються базового рівня місцевого самоврядування. Саме тому Фонд ініціював експертне обговорення результатів презентованого дослідження, аби всі представники громадянського середовища, задіяні в реформі децентралізації, сформулювали спільне розуміння прогалин та перспектив реформи.

Результати опитування свідчать:

  • кількість громадян, які відчули зміни на краще, і тих, хто вважає навпаки – однакова – 16%;
  • дещо підвищився рівень обізнаності українців із реформою децентралізації за останній рік;
  • більшість громадян по всій країні підтримує кроки влади у впровадженні реформи;
  • послабшала впевненість населення у тому, що місцева влада зможе впоратись із додатковими повноваженнями, які вона отримує в результаті децентралізації;
  • значна частина опитаних побоюється появи «місцевих князьків»;
  • громадяни незадоволені своїм впливом на рішення місцевої влади.

Ключовий висновок дослідження цілком прогнозований: громадяни оцінюють реформу децентралізації через власні соціально-економічні умови.

- Люди сприймають реформу децентралізації у площині власних соціально-економічних умов. Якщо в селі нарешті відремонтували школу, а у родини немає грошей відправити дитину на канікули оздоровитись, то люди не здатні оцінити позитив від реформи децентралізації, – пояснила Ірина Бекешкіна, директор Фонду «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва під час експертного обговорення результатів дослідження, що відбулось з ініціативи Міжнародного фонду «Відродження».

Експерти також відзначають, що показовим результатом опитування є сприйняття реформи як можливості інфраструктурного покращення, а не посилення власної громадської активності. Наприклад, серед тих, хто позитивно оцінив зміни від реформи децентралізації 64% відповіли, що це покращення стану доріг.

Експерт з питань місцевого розвитку Айдер Сеїтосманов назвав такі результати дослідження «інерцією старого споживацько-патерналістського суспільства».

- Люди і досі щиро переконані, що хтось має прийти та змінити їхнє життя на краще. А вони будуть стояти і, як у кіно,  дивитись, як ремонтують дорогу до їхнього містечка. А насправді їм відкрито простір для запровадження нових методів управління, треба лише бути активними і творчо використати нові можливості, – підкреслив Айдер Сеїтосманов. 

Ірина Гайдучик, керівник Волинського ресурсного центру розвитку місцевої демократії, зауважила, що почасти люди сприймають реформу децентралізації як нав’язану згори директиву.

- Зараз у деяких об’єднаних територіальних громадах (ОТГ) з’явився новий тренд. Замість того, щоб розробити власну Стратегію розвитку, яка визначить реалістичні плани розвитку саме для цієї громади, вони просто скачують з інтернету типову (модельну) Стратегію, вписують назву громади і все. Такий от безперспективний формалізм, – розповіла Ірина Гайдучик.

Про формалізм тих, хто підтримує реформи в Україні – донорів, говорила голова правління громадської організації «Громадська ініціатива Луганщини» Тетяна Кирилова.

- На жаль, відсутність координації серед міжнародних фінансових організацій призводить до того, що громада може по кілька разів переписувати Стратегію за підтримки цих організацій, замість того, щоб мати ресурс на її втілення. Тож, вочевидь, донори повинні удосконалити й власні програми допомоги у сфері децентралізації, і комунікацію у своєму співтоваристві, – зазначила Тетяна Кирилова.

Програмний директор проекту U-LEAD Бастіан Вейгель переконаний, що необхідно «перезапустити цілі» реформи децентралізації, щоб налагодити комунікацію між владою та суспільством.

- «Перебудова системи місцевого самоуправління», «передача повноважень на місця», «створення потужних і спроможних територіальних громад», «принципово новий перерозподіл коштів на користь місцевих бюджетів»… Коли три роки тому стартувала реформа децентралізації ці меседжі звучали потужно. Але що далі? Сьогодні «децентралізація» – це пряма асоціація з грошима. Люди сприймають реформу як можливість інфраструктурних змін, але ніхто не говорить про громадянську активність. Владі треба по-новому сформулювати цілі децентралізації, наповнити реформу новими смислами, – підкреслив Бастіан Вейгель.

На думку директора програмної ініціативи «Демократична практика» Міжнародного фонду «Відродження» Олексія Орловського, список завдань для влади значно ширший.

- Ще відколи ідея децентралізації стала системним планом держави з реформування місцевого управління, очевидними були три проблеми. Перша – як синхронізувати децентралізацію з супутніми реформами: охорони здоров’я, освіти тощо. Друга – як належним чином поінформувати людей про суть і переваги запровадження реформи. Третя – як залучити громадян до реалізації реформи. Зрушення є, процес незворотній. Але і через три роки всі ці питання є актуальними. Люди мають розуміти, що робиться та яким чином це впливатиме на їх повсякденне життя, а також активно брати участь у реалізації наміченого, – підсумував Олексій Орловський.

Результати опитування ви можете переглянути за посиланням.

Template Design © Joomla Templates | GavickPro. All rights reserved.