GK News 2 - шаблон joomlaВидео
md
Вхід
  • Українська(UA)
  • English (UK)
  • Русский(RU)
Оновлено 1:41 PM, лист. 23, 2017
Стрічка:
Фактів ксенофобії та ворожого ставлення до ромів останніми роками побільшало, – правозахисники (відео)
Учасники прес-конференції.Фото: скрін відео УНІАН.
Учасники прес-конференції.

Протидіяти дискримінації та ксенофобії по відношенню до ромської нацменшини правозахисники закликають шляхом включення ромської громади до соціально-економічних процесів, неформальної участі у цьому держави, виховання у молодого покоління толерантності. А також застерігають, що безкарність винних у конфліктах на ґрунті міжетнічної ненависті і далі призводитиме до загострення ситуації і трагедій на кшталт Лощинівки та Вільшан.  

Про це 21 червня на прес-конференції в агенції УНІАН говорили правозахисники і представники громадських організацій, задіяних у масштабному проекті «Думайдан-2017: Гуртуймося навколо шатра порозуміння».

У чому причини міжетнічного непорозуміння та агресії? Чому в Україні вбивають ромів? Метою заходу, як і проекту в цілому, було не лише озвучити ці проблеми, а й разом шукати шляхи їх вирішення.

«Фашизм починається з неповаги до людини»

«Фашизм починається з неповаги до людини, а закінчується її знищенням». Ці слова відомого українського громадського діяча Івана Дзюби, сказані ним ще у 60-х роках ХХ століття і процитовані сьогодні президентом Конгресу ромен України Петром Григоріченком, є актуальним застереженням сучасному українському суспільству.

Правозахисник згадав найбільш резонансні трагедії, що сталися менше ніж протягом останнього року: антиримські погроми та примусове виселення ромів у Лощинівці Одеської області, вбивство рома у селі Вільшани на Харківщині, спалення ромських помешкань у столичних Березняках напередодні Євробачення-2017, і останній випадок – вбивство ромської жінки в Києві.

«Факти переслідувань, нетолерантного ставлення до ромської спільноти в України з’явилися на початку 2000-х років, але частота їх зросла останніми роками, – зазначив Петро Григоріченко. –  Подібні випадки ворожого ставлення до ромів зафіксовані і в інших регіонах України: На Полтавщині, Черкащині (м. Сміла), в Закарпатті… Ми звернулися до УГСПЛ щодо започаткування судових справ з вищезазначених фактів, чекаємо на їх вирішення і справедливий суд».

unian1

Петро Грігориченко (ліворуч) і Йосип Зісельс. Фото: скрін відео УНІАН.

«Безкарність може призводити до повторення проявів агресії в інших громадах»

Питанням безпеки життя кожної особистості і всієї громади назвала питання толерантності директорка Ромської програмної ініціативиМіжнародного фонду «Відродження»  Ольга Жмурко. Особливої актуальності ці проблеми набувають у контексті тих реформ і трансформацій, які сьогодні відбуваються в Україні.

Трагічна історія ксенофобських проявів по відношенню до ромів доволі довга. Як свідчать дослідження, що на регулярній основі проводять поважні соціологічні організації, роми є однією з кількох нацменшин, індекс соціальної дистанції до якої, або простіше – рівень ксенофобії по відношенню до якої – стабільно перебуває на високому рівні.

«Питання проявів агресії та насильства – це комплексне питання, і виокремити єдину головну причину вкрай складно. І Міжнародний фонд «Відродження», який вже 20 років опікується питанням сприяння соціальної інклюзії і захисту прав ромів, розглядає проблематику протидії дискримінації ромської нацменшини в більш широкому контексті – контексті соціального залучення», – зазначила правозахисниця.

На її переконання, наслідком того, що ромська нацменшина в місцях компактного або сегрегованого проживання часто ізольована від таких абсолютно необхідних кожному пересічному українцеві доступних можливостей і прав як право на освіту, ідентифікаційні документи та інших, є соціально-економічна дискримінація і виключення ромів з соціально-економічного життя громад.  Саме в цьому – великі ризики того, що роми залишаються «поза бортом», поза процесом прийняття рішень щодо життя громади.

Водночас саме місцева влада має розуміти, що представники всіх без винятку меншин і спільнот мають право на рівну участь у житті громад і постійно на своєму рівні транслювати це всім членам громад.

«Відтак однин з важливих шляхів –  налагодження мирного співжиття, толерантного ставлення одне до одного всередині громад – є в межах компетенції представників місцевої влади», – підкреслила Ольга Жмурко.

А щодо конфліктів у Вільшанах та Лощинівці, справи про які зараз завдяки адвокатам перебувають і суді і мають перспективи бути розглянутими Європейським судом з прав людини, правозахисниця наголосила: дуже важливо, щоб справедливість була відновлена. Адже безкарність може призводити до повторення випадків виселення, проявів агресії вже в інших громадах.

unian2

Ольга Жмурко (ліворуч) і Тетяна Курач. Фото: скрін відео УНІАН.

Роми бояться переслідувань

Координаторка проекту «Думайдан-2017» Олена Сапожнікова говорить про таку негативну тенденцію як переслідування ромів у Києві. Зокрема вона розповіла, що після однієї з прес-конференцій у столиці, де були присутні постраждалі від підпалу поселення в Березняках роми, люди піддавалися тиску з боку місцевих поліціянтів. Тому на нинішню прес-конферернцію роми, яких запросили до діалогу, просто побоялися приїхати.  

«Що відбувається в Києві? Люди бояться сюди їхати. Сьогодні у нас кількох постраждалих ромів, які мали бути присутні на прес-конференції, немає. Люди говорять: «Ні, ми боїмося, що не повернемося назад додому»… Таким чином, одного разу київська влада показала, як поводиться з ромами, і ця новина рознеслася по всій Україні… Звичайно, як юристи ми будемо в рамках цього проекту узагальнити такі факти, виводити тенденції, чому це відбувається, і знаходити напрямки, як їх долати», – пообіцяла Сапожнікова.

Правозахисники підготують збірку на тему толерантності

До співпраці та активної участі у проекті «Думайдан-2017» закликала координаторка проектів (МГО «Інтернаціональний союз») Тетяна Курач. Вона пояснила, що у резолюції проекту визначено 17 основних проблемних питань, розбиті вони на 4 основні групи:

  1. Дискримінація за національною ознакою у ЗМІ.
  2. Нерегулярність і безсистемність діалогу між держ органами та представниками нацменшин.
  3.  Соціальні проблеми деяких етнічних груп.
  4. Проблеми нацменшин в освіті.

До написання статей з цих напрямків запрошуються експерти, журналісти, правозахисники. Подробиці участі – на сайті УГСПЛ.

Статті увійдуть до загальної збірки, що буде видана восени 2017 року. До неї також включать роботи-переможниці молодіжного конкурсу есеїв «Шукаємо шляхи порозуміння». Його результати стануть відомі вже 1 липня, ще за пару тижнів переможці у 6-ти номінаціях отримають відзнаки й подарунки. Одним із призів стане поїздка до міжетнічного дитячого табору «Джерела толерантності».

«Громадські організації роблять більше для подолання ксенофобії, ніж держава»

Про табір «Джерела толерантності», що діє в Україні вже 16-й рік, розповів віце-президент Конгресу національних громад України Йосип Зісельс. Саме на те, що толерантність – це багатомірний процес, звертають у таборі увагу дітей, виховують у них одночасно толерантність міжетнічну і міжконфесіональну.

«Через наші проекти проекти пройшло вже понад 4 тисяч дітей. Кожен день ми занурюємо їх в атмосферу іншого релігійного чи етнічного життя: один день всі угорці, другий – роми, євреї, українці. Толерантність ми виховуємо не лише через знання, а й через емоційну сферу: емпатію, тепло від спілкування з іншими етнічними групами. І це працює вже 16 рік. Але уваги з боку держави до цього зовсім немає», – констатує правозахисник.

На його думку, держава майже взагалі нічого не робить, аби викоренити в Україні такі явища як ксенофобія і нетолерантність.

«Громадські організації сьогодні роблять більше у цьому питанні, ніж держава. Нам допомагає громадянське суспільство, Міжнародний фонд «Відродження», інші громадські структури, але тільки не держава. Нас це дуже засмучує, адже це справа держави: звертати увагу на питання ксенофобії та толерантності і брати участь у вихованні», – зазначив Йосип Зісельс.

Зараз для України як для держави, що відривається від колишньої імперії і стає демократичною і цивілізованою країною, дуже важливі міжнаціональний мир і порозуміння. Але ці задекларовані наміри мають підкріплюватися певними діями з боку держави, говорить правозахисник. Зокрема, саме справа держави: запобігати випадкам агресії,  карати винних у розпалюванні міжнаціональної ворожнечі.

«За 3 роки всі випадки ксенофобії, на які ми звертали увагу, не закінчувалися судовим слідством і вироком для винних… Якщо не звертати на це увагу, то навіть, незважаючи на дуже високий рівень поміркованості українського суспільства, ксенофобія може дійсно загрожувати нам», – застеріг пан Зісельс.

На його думку, рівень нетолерантності до ромів залишається високим, як і був. І держава повинна мати не формальну, а реальну програму інтеграції ромів у соціальні, державні, освітні процеси. 

 

Довідка
Організатори проекту «Думайдан-2017: гуртуймося біля шатра порозуміння»:Громадська спілка «Українська Гельсінська спілка з прав людини», Всеукраїнська спілка громадських організацій «Конгрес Ромен України», Міжнародний фонд «Відродження», МБФ Ромський жіночий фонд «Чіріклі», ГО Платформа для змін «Ре:Дизайн», Конгрес національних громад України, Асамблея національностей України, Рада національних спільнот України, Громадська організація «Центр Права», Міжнародна громадська організація «Інтернаціональний Союз». Проект реалізується за підтримки Міжнародного фестивалю документального кіно про права людиниDocudaysUA, Центру Української Культури та Мистецтв, Інституту педагогіки Національної академії педагогічних наук України.

Прокоментувати:

Переконайтеся, що ви вводите інформацію, де це зазначено (*) . HTML-код не допускається.

ufpdcclapkhpgugsplDOCUSPACEРесурсний центр ГУРТМережа правового розвитку