Під час експериментальних уроків у класах були присутні тата та мами, рідні дітей, охочі педагоги. Були представлені й ромські організації. Виявилося, що діти охочі до навчання, їм лише не вистачає уваги педагогів.

Водночас, ті, хто викладають у школі № 13, мали змогу попрацювати з учнями й ученицями інших шкіл, провести відкрити уроки для них.

Навчальний заклад викликав занепокоєння тат і мам, активних людей з ромських громадських організацій протягом останніх декількох років. В школі зараховано близько 350-ти дітей, з них відвідують школу лише 35 осіб.

Рівень освіти дітей є дуже низьким, є учні 5-го, 9-го класів, які не вміють читати, та писати. Діти цієї школи не беруть участь в олімпіадах, конкурсах, не здають ЗНО, а це не дає можливості для них продовжити навчання далі, наприклад здобувати вищу освіту. А отже, й знайти роботу і легально працевлаштуватись.

Протягом тижня ромські посередники й посередниці, представники Центру «Благо», ромські депутати проводили підготовчу роботу з ромськими батьками. Все, аби учні й учениці були в школі під час проведення експерименту.

Ось як говорить про це ромська посередниця, мешканка району Радванка Дарина Горват:

«У Радванці є школа № 13, яку відвідують ромські діти. Починаючи з понеділка, ми відвідали сім’ї і запросили брати участь у відкритих уроках. Я вважаю, що це дуже ефективно, так як діти побачать нові обличчя, вчителів з інших шкіл, які будуть серйозно ставиться до ромських дітей. Так само і батькам буде цікаво побачити ставлення до їхніх дітей співробітників з інших шкіл. Вчителі 13-ої школи вже працюють давно, може не так активно використовують інструменти мотивації дітей, відсутній контроль відвідування та виконання завдань».

Віце-президентка жіночого фонду «Чіріклі» Земфіра Кондур була на декількох уроках. Вона нарікає, що у кожному класі були учні й учениці, які не володіли базовими знаннями шкільної програми, незважаючи на те, що навчальний рік завершується.

«Переважно проблеми, які так виявили, пов’язані саме з несистематичним відвідуванням уроків учнями та педагогічною занедбаністю. На жаль всі учні й учениці приходять до школи без шкільного портфелю, та приладдя (немає ані ручок, ані зошитів), шкільні підручники — у школі і за їх виглядом можна зазначити, що їх використовують не часто. Але, незважаючи на це, загальне враження є позитивним, в класах доволі багато здібних дітей, з бажанням здобувати знання. Для них дуже важливою є увага та похвала вчителя, вчительки, дорослих», — каже Зола Кондур.

І додає, що саме через освіту, як вважають ті, хто у ромському громадському русі, є можливість розірвати коло злиднів і неосвіченості, дати шанс ромським дітям у майбутньому повноцінно інтегруватись в українське суспільство.

Експеримент прокоментувала й директорка Ромської програмної ініціативи Фонду Відродження Ольга Жмурко: «Важливо, аби результати експерименту дослідили, проаналізували і застосовували далі для поліпшення ситуації; чи то радше виходу з освітньої кризи, в якій, фактично, опинились ромські діти».

Як повідомив депутат Ужгородської міськради Мирослав Горват, пройшов конкурс на заміщення вакантної посади директора ЗОШ № 13.
«Посада директора школи відповідальна, тому її мають обіймати кращі педагоги, і дуже добре, що серед ромів є такий». Директор школи тепер - правозахисник, педагог, психолог, керівник Консультаційного пункту для ромських школярів та батьків на Закарпатті Денис Вароді.

Денис Вароді, новообраний директор Ужгородської школи №13. Фото: Фейсбук Дениса Вароді. 

За матеріалами Громадського радіо. 

Прослухати випуск повністю можна тут.