Переконання щодо неприпустимості створення окремих, сегрегованих класів для маленьких ромів у Дениса Вароді небезпідставне: він – педагог, психолог, керівник благодійного фонду  «Серце з любов’ю», член атестаційної комісії  навчальних закладів Перечинського району Закарпатської області, член Громадської ради з питань ромської національної меншини при Закарпатській ОДА. Наразі очолювана ним громадська організація за підтримки Ромської програмної ініціативи  Міжнародного фонду «Відродження» втілює проект «Освіта ромів» – запорука їх успішності у суспільстві». У селі Порошково  Перечинського району з червня 2016 року діє Просвітницько-консультаційний пункт, куди ромські родини звертаються по правову, психологічну та педагогічну допомогу.

«Ромські  діти хочуть навчатися, але це дається їм доволі тяжко, і ми маємо їм допомогти в цьому.  Слід пам’ятати, що всі учні – це, перш за все, діти. І хочеться, щоб хоча би в школі дитинство у маленьких ромів було щасливим, насиченим приємними подіями, знаннями і вміннями.
Звісно, робота з учнями ромської народності – дуже кропітка, і результатів можна чекати довго, але вони будуть обов’язково, якщо не поспішати і хай повільними, але впевненими кроками йти до поставленої мети», – говорить Денис Вароді і зупиняється на важливих аспектах в роботі з учнями ромської народності.

 Денис Вароді з першокласниками Порошківської школи.  Фото: БФ «Серце з любов’ю».

Задача вчителя – не поспішати працювати за основною програмою

У Порошківській ЗОШ І-ІІІ ступенів переважна більшість учнів – роми. Зазвичай вони приходять до школи непідготовленими, їхні батьки приділяють дуже мало уваги навчанню та вихованню своїх дітей. Тому основна робота у цих напрямках лягає саме на плечі педагога.

Діти-роми – такі  ж діти, як і всі, але менш підготовлені, зі своїми особливостями. Прийшовши до школи, такі учні часто погано розуміють українську, не знають кольорів, не вміють спілкуватися, поводитися у колективі, не володіють навіть елементарними учнівськими знаннями та уміннями.

І тут важлива задача вчителя – не поспішати працювати з ними за основною шкільною програмою, а зуміти підібрати такі педагогічні підходи, щоб отримати хоча б малесенькі результати в роботі з такими дітьми.

Використовувати наочні посібники – дуже важливо

Навчання маленьких ромів – це не той випадок, коли вчитель просто розповідає щось, а діти запам’ятовують, розуміють, можуть відтворити. Ні, тут все треба показувати наочно. Навіть такі прості слова як «місяць», «верба», «скрипка» для них є незрозумілими, недосяжними. Поки вони їх не сприймуть за допомоги зору, не може бути й мови, що діти щось запам’ятають.

Завжди, на кожному уроці, до кожного слова, речення у вчителя повинна бути наочність. Тільки через зорове сприйняття в учнів відбувається запам’ятовування. На слух вони сприймають дуже малий відсоток інформації. Наприклад, при вивченні букв я кожному малюю або показую в абетці  букви-асоціації. Чи то предмет, назва якого починається на цю букву, чи на щось схожа та чи інша буква. І тільки так ми вивчили весь алфавіт.

Починати роботу  поступово, не кваплячись

Спочатку діти повинні навчитися сидіти, виконувати якісь маленькі обов’язки та настанови (не бігати посеред уроку, не кричати, піднімати руку) – і тільки потім переходити до навчання.

Рука в таких дітей зовсім не поставлена, і, мабуть, більшість із них до школи навіть не тримали ручки або олівця. Тому з маленькими ромами треба багато малювати, ліпити, вирізати, розвивати дрібну моторику. Весь цей процес займе набагато більше часу, ніж з іншими учнями.

Постійно повторювати вивчене

Пам’ять у дітей-ромів зазвичай не дуже розвинена, короткочасна. Тому на кожному уроці без повторення минулої теми пояснювати новий матеріал не варто й починати. Перед роз’ясненням нової теми раджу провести коротеньку розминку в ігровій формі на повторення.

Уроки мають бути цікавими, дітей слід постійно стимулювати і заохочувати

Увага у таких учнів дуже розсіяна, тому інакше, ніж через зацікавленість та емоційність, учні просто не будуть слухати і не сприйматимуть інформацію. На уроках читання я пропоную щонайчастіше проводити інсценізації казок: так дітей можна  навчити хоча б елементарно переказувати текст, вчити вірші за схемами і малюнками.

Форми роботи, які варто постійно використовувати

На уроках української

• «Мікрофон» (учням подобається висловлювати свою думку, говорячи в мікрофон – і так ми вчимося говорити), словниковий диктант (спочатку з акцентом більше на лексичне значення слів, і лише згодом – на орфографію),
• письмо в малюнках (яскраві малюнки стимулюють активність учнів, їм дуже подобається писати назви предметів, зображених на ілюстраціях),
• пошукова робота,
• робота з картками та ін.

На уроках математики

Урок математики завжди починайте з усного рахунку, але в цікавій формі. Дуже подобаються дітям хмарки-приклади і сонечки-відповіді. Якщо правильно відповів, то сонечко закриває хмарку і небо усміхається. Обов`язково готуйте  до задач малюнки або схеми – так учні вчаться складати коротку умову і краще сприймають задачу.

На всіх інших уроках також використовуйте  різні цікаві моменти – дітям дуже подобаються загадки, віршовані твори, ребуси, ігри мімікою, практичні вправи тощо.

Намагайтеся якомога частіше працювати з учнем біля дошки

Якщо вчитель буде переважно сам стояти біля дошки і щось писати, пояснювати, то результат буде дуже незначним. А якщо залучати дітей до цієї роботи, то вони швидше і краще навчаються писати, рахувати, і інформацію запам`ятовують краще. Учні дуже люблять працювати біля дошки: це їх заохочує, вони намагаються швидше всьому навчитися.

Фото: Денис Вароді/БФ "Серце з любов'ю".

Особливу увагу звертайте на розвиток мовлення

Тут слід проводити якомога більше вправ, які збагачують словниковий запас учнів, знайомлять їх з виражальними засобами мови, вчать  їх будувати розповіді, складати описи, лексично збагачувати мовлення. Не варто забувати, що навіть найбільш серйозний навчальний матеріал має бути поданий в ігровій формі.

На таких уроках пропоную використовувати якомога більше цікавих вправ. Ось деякі з них:

• Вправа «Назви групу». Показую дітям ряд картинок, на яких зображені, наприклад, яблуко, груша, лимон, апельсин. Прошу перерахувати всі зображені предмети, а потім назвати їх одним загальним словом: фрукти.
  
  
• Гра « Зайве слово». Пропоную учням у кожному рядку слів знайти зайве слово.
  
  
• Гра « Склади речення». Із поданих слів учні повинні скласти речення.
  
  
• Гра «Крапка-оплеск». Учні мають поділити текст на речення, оплеском відзначаючи межу кожного з них.
  
  
• Ігри « Впізнай казку», «Склади казку» тощо.

Всім, хто працює з ромськими учнями, бажаю терпіння й успіхів. Працюйте, не зупиняйтеся – і результати будуть. Неодмінно будуть!