Дискримінація ромських громадян

Ромська жінка звільнившись із закладу утримання за амністією звернулась до керівництва пенітенціарного закладу з проханням повернути її паспорт. Їй відмовили у грубій формі, цитую: «заради циганки не варто шукати, можливо, втрачений документ». Відмову супроводжували й іншими образливими висловлюваннями з натяком на національну належність. Цей випадок стався у вересні цього року в Одеській області.

Тим часом у Сваляві Закарпатської області у дитяче відділення центральної районної лікарні звернулася за допомогою молода ромська жінка, яку з дитиною розмістили у так звану «ромську палату», де значно гірші умови перебування. Сморід від каналізації, неналежна санітарна обстановка. Коли пацієнтка попрохала перевести її у будь-яку іншу палату, їй відмовили у грубій формі.

Це лише деякі з тих випадків дискримінації ромських громадян, які у вересні ромські посередники зафіксували у Києві, Кропивницькому, Одесі, Харкові, Ужгороді, Сваляві, Мукачеві. Наскільки вони є типовими і чи часто скаржаться ромські жінки та чоловіки на порушення їхніх прав, журналісти розпитали ромську посередницю Валентину Золотаренко:

«Ці випадки дуже типові, їх багато. І особливо в медичній сфері - люди майже завжди стикаються зі зверненням якщо не в зовсім грубій формі, то, так чи інакше, зачіпається національне питання, про це завжди згадується. Хворий приходить, щоб йому надали допомогу, а у нього починають питати, ром він чи ні. Люди не хочуть такі випадки афішувати, бо ти ж там живеш, знову доводиться стикатися з цими структурами, і, щоб не нашкодити собі, люди не хочуть про це говорити голосно».

Слухати випуск повністю - тут.