GK News 2 - шаблон joomlaВидео
md
Вхід
  • Українська(UA)
  • English (UK)
  • Русский(RU)
Оновлено 6:36 AM, лист. 17, 2017
Стрічка:
Створювати спецкласи та окремі школи для ромів – значить ізолювати їх від суспільства, – правозахисник
Створювати спецкласи та окремі школи для ромів – значить ізолювати їх від суспільства, – правозахисникФото: БФ «Серце з любов’ю».

В Ужгороді  24 листопада 2016 року відбувся круглий стіл «Освіта ромських школярів». Своїми думками щодо діалогу освітян з представниками ромської громади поділився один із учасників заходу, керівник благодійного фонду «Серце з любов’ю» Денис Вароді. На його переконання, створення спецкласів і навіть окремих шкіл для ромських дітей шкодить їх інтеграції у суспільство і лише поглиблює проблему ізольованості.  

До участі у круглому столі були запрошені директори та вчителі шкіл Закарпатської області,  які працюють з ромськими дітьми. Своїм досвідом роботи ділилися педагоги шкіл з Берегово, Чопу, Великої Доброні, Сюрте, Середнього.

Як звітує офіційний сайт Закарпатського інституту  післядипломної  педагогічної освіти, де відбувався захід, у виступах учасників ішлося про низький рівень знань ромів та погане відвідування ними шкільних занять, про роль учителя в оновленій роботі з ромськими дітьми; методисти розповідали вчителям, що саме вони повинні знати про ромів; акцентували увагу на національних особливостях, наголошували на інтерактивному навчанні в умовах багатонаціонального середовища, на необхідності вивчення ромської історії та культури представниками інших національностей краю, проведенні учнівських конкурсів з ромського народознавства. Нібито цілком позитивні речі із наголосом на нові підходи у навчанні ромських дітей.

IMG 4067

Учасники круглого столу "Освіта ромських школярів". Фото: zakinppo.org.ua

Втім, серед іншого, за словами Дениса Вароді,  пролунала й така інформація: у зв’язку з тим, що ромські школярі мають краще розвинену зорову пам'ять, аніж  слухову,  в деяких містах та селах області  створені  спеціальні  ромські класи,  у яких маленькі роми  навчаються за полегшеною (корекційною) програмою. Також ішлося про створення  шкіл для ромських дітей безпосередньо у місцях масового поселення ромів. На думку виступаючих, це дасть можливість суттєво покращити відвідуваність дітьми занять у школі.

Така позиція викликала у ромського активіста доволі неоднозначні думки. Варто зазначити, що про проблеми освіти ромів Денис Вароді знає не зі слів. Очолювана ним громадська організація вже близько 16 років допомагає  вихованцям та випускникам шкіл-інтернатів, дітям-сиротам, «важким» підліткам, інвалідам та дітям з малозабезпечених сімей  Закарпаття адаптуватися до самостійного життя: надає правовий, соціальний захист, моральну та матеріальну підтримку під час подальшого навчання, працевлаштування, лікування та отримання житла і реєстрації.

А з червня 2016 року фонд втілює проект «Освіта ромів - запорука їх успішності у суспільстві», підтриманий Ромською програмною ініціативою  Міжнародного фонду «Відродження».  Завдяки спільним зусиллям влітку 2016-го у селі Порошково Перечинського району створено Просвітницько-консультаційний пункт, куди ромські родини звертаються по правову, психологічну та педагогічну допомогу. Педагоги та психологи працюють і з дітьми, і з батьками: проводять бесіди, зустрічі, на яких спонукають сім'ї віддавати дітей до школи, допомагають маленьким ромам  адаптуватися до неї, не пропускати уроків та отримувати якісну середню освіту.

14390943 1781024345513627 6105891705797226481 n

Денис Вароді під час занять з першокласниками.  Фото: Благодійний фонд «Серце з любов’ю».

Говорячи про поточні результати роботи пункту, Денис Вароді називає такі дані: у вересні до Порошковської загальноосвітньої І-ІІІ ступенів пішли 545 ромських дітей, із них 49 першокласників. А з вересня по листопад ще 4 ромські дитини приєдналися до шкільного колективу. І це – хоча й не значна на перший погляд цифра, але доволі позитивний результат як для маленького Порошкова на тлі важкого матеріального стану ромських родин, безвідповідального ставлення батьків до виховання дітей та нерозуміння ними значення освіти для майбутнього.

Практика роботи з ромськими родинами підтверджує: інтеграція ромів у суспільство неможлива без адаптації ромських дітей до реалій сучасної української школи. І їх відокремлення шляхом створення спеціальних «ромських» класів  чи навіть шкіл – це зовсім не вирішення проблеми, а навпаки, сегрегація за національною ознакою і шлях до ізольованості.  

14292379 1781024138846981 318123705241034734 n

Заняття у Порошківському Просвітницько-консультаційному центрі. Фото: Благодійний фонд «Серце з любов’ю».

-      У своєму виступі я наголосив, що такі форми роботи  мають свої плюси, але мінусів – більше. Якщо створювати окремі  класи чи навіть школи для ромів, не враховуючи позитивні та негативні сторони, скоріш за все,  це не дасть хороших результатів і  тільки поглибить проблеми інтеграції ромів у суспільство. Якщо ромські діти будуть навчатися в окремих школах чи класах, то вони,  залишаючись  у власному колективі,  дійсно, легше засвоюватимуть навчальний матеріал та відчуватимуть себе вартими уваги та любові, - ділиться Денис Вароді. - Однак до негативних наслідків таких форм роботи можна віднести те, що діти потім не  захочуть залишати свій колектив і  таким чином можуть самоізолюватися: не зможуть знайти  собі друзів  серед оточуючих, важко адаптуватмуться в інших навчальних закладах, а потім – у трудових колективах.

Правозахисник підкреслив, що його особисто як громадського активіста, депутата сільської ради с. Зарічево, представника ромської громади, керівника освітнього проекту, педагога, психолога обурило те, що такими методами здійснюється ізоляція ромів.

13245344 908405312621369 1721268858903404016 n

Денис Вароді (в центрі) з учнями Порошківської ЗОШ. Фото: Благодійний фонд «Серце з любов’ю». 

Варто нагадати, з квітня 2013 роу в Україні діє президентський Указ про Стратегію захисту та інтеграції в українське суспільство ромської національної меншини на період до 2020 року. План заходів, згідно з цим документом,  передбачає роботу одразу в кількох найважливіших напрямках: соціальний захист та зайнятість, освіта, охорона здоров’я, поліпшення житлово-побутових умов, задоволення культурних та інформаційних потреб ромської меншини.

Тому, на думку Дениса Вароді,  діяльність освітніх, соціальних, медичних та культурних закладів, громадських організацій і благодійних фондів має бути спрямована на виконання саме   цих завдань.

Чи дослухаються освітяни думок та порад представника ромської громади, педагога з багаторічним практичним досвідом роботи, покаже час. Принаймні, їх озвучення на рівні області та публікація на нашому правовому ресурсі дає змогу оприлюдними позицію, альтернативну заявленій чиновниками від освіти. 

Прокоментувати:

Переконайтеся, що ви вводите інформацію, де це зазначено (*) . HTML-код не допускається.

ufpdcclapkhpgugsplDOCUSPACEРесурсний центр ГУРТМережа правового розвитку