Шукачі роботи були різного віку: Лайошу Вароді, батькові двох малих дітей – 28 років, Андрієві Іллийшу, батькові чотирьох дітей – 33, Альберту Давиду – 42, його синові Матвію Давиду – 22 роки.

Перші двоє пояснили, що раніше виїздили до Угорщини і працювали там на сезонних роботах. Але максимальний термін перебування у країні (90 днів) закінчився, і тепер вони змушені шукати роботу вдома.

Співробітники правозахисного центру провели перемовини з представниками ТОВ «Бліцарт-продукціон» - сучасного українсько-німецького  підприємства з виготовлення лиж у м. Чоп.

-      Справа ускладнювалася тим, що двоє з чотирьох чоловіків зовсім не володіють українською – говорять лише угорською, - пояснює юристка Центру Валерія Лакатош, яка опікувалася питанням. – Ми допомогли їм оформити всі необхідні документи українською, пройти медогляд.

Зрештою усі четверо ромів були влаштовані на постійну роботу. Про те, наскільки такі зміни є значущими для людей, які є годувальниками родин, не знають мови і до того ж мають певний психологічний бар’єр через  дискримінаційне ставлення до себе за національною ознакою, годі й говорити. 

Погляди, відображені у цьому матеріалі, належать його авторам і можуть не співпадати з думкою Міжнародного фонду «Відродження».