GK News 2 - шаблон joomlaВидео
md
Вхід
  • Українська(UA)
  • English (UK)
  • Русский(RU)
Оновлено 8:05 PM, лист. 19, 2017
Стрічка:
Мирослав Горват: «Бути впливовим – означає бути спроможним вирішувати проблеми»
Мирослав Горват.Фото: mukachevo.net.
Мирослав Горват.

Рівно місяць тому «Правовий Простір» привітав ромського активіста Мирослава Горвата: його визнали одним зі 100 найбільш впливових персон Закарпатського краю. Сьогодні редакція рубрики «Посилення ромських громад» зокрема дізналася у  Мирослава, що дня нього означає бути впливовим, якою є його позиція щодо антиримських погромів  у Лощинівці, та чи відчував він на собі прояви дискримінації. 

Біографічна довідка

Горват Мирослав Васильович – громадський діяч, журналіст.
Народився 4 лютого 1980 р. в м. Ужгород Закарпатської області, у ромському поселенні мікрорайону Радванка. Навчався в Ужгородській ЗОШ № 7 і вищому комерційному училищі № 19. Має 2 вищі освіти: юрист - 2007 р., Міжрегіональна Академія управління персоналом; політолог – 2014 р. Ужгородський національний університет. Є одним із викладачів курсу ромознавства проекту  «Ромські студії в УжНУ».
У 20 років заснував і до сьогодні очолює ГО «Ромський клуб» (нині «Романі черхень»). Консультант  Ужгородського Центру правової інформації та консультацій.
З 2001 по 2015 роки – журналіст всеукраїнської ромської газети «Романі Яг», Закарпатської ОДТРК «Тиса-1», ведучий та режисер програми «Романо джівіпен». Член Національної спілки журналістів України.
У грудні 2013 року обраний  головою ромської громади Ужгорода.
З 2016 року – депутат Ужгородської міськради. Одружений, виховує доньку та сина.

129999999

Мирослав Горват. Фото: Фейсбук Мирослава Горвата. 

Правовий Простір: Мирославе, Ви увійшли до Топ-100 впливових людей у номінації «Закарпаття активне». Що для Вас означає бути впливовим, і що - активістом?

Мирослав Горват: Бути впливовим – означає бути спроможним вирішувати проблеми та змінювати події у кращу сторону. Досконально розуміти ситуацію зсередини. Мати доступ до інформації та контактувати з людьми, від яких залежить прийняття та виконання рішень. А активіст – це людина, яка кожного дня наполегливо і важко працює зі своєю аудиторією, у моєму випадку -  з ромською громадою.

ПП: Ваша громадська діяльність розпочалася у 2000 році зі створення молодіжної ромської громадської організації. Чи раніше?..

МГ: Так, активно громадською діяльністю я почав займатися з 2000 року, коли очолив новостворене ромське молодіжне товариство «Романі черхень» (Ромська зірка). До того я працював фотокореспондентом та водієм у ромській газеті «Романі Яг». Мене цікавила робота з молоддю, тоді я також активно грав у футбол.

ПП: За роки Вашої діяльності чи змінилося ставлення до ромської громади з боку влади, соціуму?

МГ: Так, змінилося, і маю сказати, у кращу сторону. Місцева влада зрозуміла, що серед ромів є люди, з якими можна вирішувати спільні проблеми і питання, які відповідально ставляться до роботи, дотримують свого слова. Щодо ставлення до ромів з боку соціуму, то воно завжди було двояким. І буде таким завжди. Це залежить від того, в яких ситуаціях не роми контактують або пересікаються з ромами, яким є загальний рівень розвитку самої людини.

ПП: Що сьогодні є найважливішим для ромської громади, чого вона в першу чергу потребує?

МГ: Роми потребують більшого розуміння з боку влади – щоб влада не боялася довіряти їм. Ромська громада потребує багато чого: насамперед, покращення доступу до якісної освіти, медицини, благоустрою ромських поселень…

ПП: Власне, про вирішення численних проблем ромської громади Ви постійно інформуєте у нашій рубриці і як юрист, і як автор матеріалів. Віднедавна Ви ще й депутат Ужгородської міськради. Чи поєднуєте політику та журналістику?

МГ: На даному етапі моя журналістська діяльність певною мірою допомагає моїй політичній активності, але не поєднується із нею.

ПП: Мирославе, не можу не поставити Вам запитання, зважаючи на недавні події на Одещині, де у селі Лощинівка сталися антиримські погроми та вигнання ромів із села. Чи доводилося Вам особисто стикатися з проявами дискримінації за національною ознакою?

-      Протягом свого життя я завжди намагався старанно вчитися і працювати. За це мене поважали і поважають як однолітки, так і старші люди. Можливо, саме тому і не відчував по відношенню до себе у своєму місті якогось дискримінаційного ставлення як до рома. Але, так, були випадки, коли мені вказували на мою етнічну приналежність. Та таких людей вистачає повсюди.

А щодо подій у Лощинівці…  Події 27 серпня викликали у мене жаль і велику стурбованість. Насамперед хочу висловити свої співчуття родині загиблої дівчинки. А той, хто здійснив цей жахливий злочин, повинен бути суворо покараний. Незалежно від того, чи він ром, чи українець, чи представник іншої національності.

Однак у даному випадку через дії одного вбивці зазнали насилля десятки осіб – і тільки за те, що вони нібито однієї з ним національності. Уся негативна енергія селян спрямувалася на національну ромську меншину.

Масові погроми за національною ознакою за повної бездіяльності правоохоронних органів є дуже небезпечним явищем. Це небезпечно, насамперед, тим, що люди отримали «німий дозвіл» на вчинення групового правопорушення від самої поліції, яка просто спостерігала за тим, як селяни громили будинки ромів.

З іншого боку, представники місцевої влади Ізмаїльського району та керівники Одеської області справедливо засуджують дії вбивці, але жодним словом не говорять про те, що громада ромів зазнала відкритого насилля за національною ознакою і не засудили такі дії селян Лощинівки. На мою думку, повинні бути справедливо покарані усі причетні до цієї історії – і вбивця, і учасники погромів, і правоохоронці - інакше подібні випадки будуть траплятися і надалі.

ПП: Наприкінці інтерв’ю – короткий бліц.  Ваше життєве кредо?

МГ: Не зупинятися і йти до кінця!

ПП: Найбільш цінні для Вас людські якості?

МГ: Чесність, відкритість, доступність для людей.

ПП: Подія, факт чи явище, які останнім часом Вас потішили?

МГ: Мене радують ті зміни, які відбуваються в Ужгороді, у моєму мікрорайоні. Я відчуваю, що моя праця приносить користь багатьом людям.

ПП: Ваш особистий секрет активності.

МГ: Коли робота приносить задоволення - це надихає. Мені подобається робити те, що я роблю. Це і надає крила.

ПП:Ким бачите себе через 10 років?

МГ: Дідусем, це 100% (посміхається). А у громадсько-політичній сфері хочу реально працювати для ромської громади, можливо, на всеукраїнському рівні. Я вірю, що через 10 років роми займатимуть серйозні позиції в органах влади на місцях та у Києві. Десь там буду і я.

14064276 1069978483085020 3427762768563407317 n

У рідному Ужгороді. Фото: Фейсбук Мирослава Горвата. 

Із перших вуст

Цитати Мирослава Горвата із його інтерв’ю українським ЗМІ*.

Про ромів Ужгорода

В Ужгороді нині проживає близько 5 тисяч ромів, це – близько 5 % населення міста. Але велика частина ромів не мають ідентифікаційних документів, реєстрації за місцем проживання… За останні 10 років під індивідуальне  будівництво ромам практично не виділялися земельні ділянки... Територія міста збільшилась у кілька разів, збільшується і ромське населення. Але ромам створюють такі умови, що вони змушені зводити будинки один біля одного у місцях компактного проживання, безсистемно. А це призводить до великої скупченості і створення різноманітних  проблем: бездоріжжя, водопостачання, відведення стічних вод та інших… 

10846181 743315625751309 1015937877022208789 n

З ромською громадою. Фото: Фейсбук Мирослава Горвата.

Про ромський колорит

На Закарпатті роми проживають вже понад 300 років, вони завжди відігравали велику роль у житті краю, зокрема в культурному, ремісничому,  музичному житті. Ще збереглися «останні з могікан», корифеїв, які знають увесь фольклорний та обрядовий музичний колорит словаків, угорців, євреїв і свій, звичайно. Ми не можемо вилучити ромів з життя Закарпаття, адже втратиться його колорит, специфіка багатонаціонального краю. Спробуйте приготувати бограч без традиційної великої ромської ложки!

Про ромські професії та ремесла

Чимало ромів володіють старовинними ремеслами: виготовляють ложки, водостоки, плетуть кошики, віники. На Мукачівщині ще не забули, як виготовляти різноманітні речі з кукурудзяних листків та качанів. Свого часу дуже багато ромів працювало на заводах. Однак, коли державні підприємства закрили, багато ромів лишилося без роботи - приватні підприємці не надто охоче запрошують їх. Збільшилася кількість приватних підприємців і серед самих ромів. Переважно вони займаються роздрібною торгівлею. Серед професій, які найбільш популярні серед ромського населення – будівельник, маляр-штукатур, зварювальник, автослюсар, водій, і, звичайно, двірник.

Про ромів і вищу освіту

На сьогодні серед ромів Закарпаття - близько 50 людей з вищою освітою. І це тільки ті, про яких ми знаємо. Вони здобули освіту за підтримки Міжнародного фонду «Відродження». Здебільшого це економісти, юристи, вчителі, медики.

11988777 

Під час тренінгу для ромської молоді, організованого Міжнародним фондом "Відродження". Київ, березень 2016 р. Фото: Олена Орлова/Legalspace.org

Про безоплатну правову допомогу ромам

На сьогодні ми ведемо велику робота, зокрема у правовому напрямку. У цьому мене підтримує Міжнародний фонд «Відродження», завдяки чому ми маємо можливість  працювати з простими ромами, надавати їм безоплатну правову допомогу. У нас діє система безоплатних послуг адвокатів, до яких відношуся і я, представляючи інтереси ромів у судах, у відділах міліції.  Моніторинг забезпечення прав людини таким чином ведеться нами постійно. Для забезпечення європейських стандартів – це дуже важлива річ. Останнім часом до мене звертається дуже багато ромів, і більшості з них я намагаюся допомагати. Разом з тим я бачу, що громада Ужгорода іде нам при цьому назустріч, бажає вести діалог.  

604169 809841622432042 5696997952207973878 n

Біля Ужгородського ЦПІКу. Фото: Фейсбук Мирослава Горвата. 

Про бідність як соціальний штамп

Самоідентифікація ромів – це збереження традиції, культури та мови. На жаль, чимало людей, зокрема журналістів зображують ромів як бідний народ. Однак, бідність ніколи не була притаманна ромській культурі. Те, що сьогодні чимало ромів ходять по смітниках у пошуках їжі – ніяк не характеризує їх як жебраків, бо на смітниках сьогодні повно не лише ромів, а й людей різних національностей. Скоріше це - докір владі, яка привела народ до такого зубожіння… Всі ми люди – однакові, і кожен з нас однаково хоче бути щасливим.

Про подолання стереотипів

В першу чергу я розглядаю таку перспективу: брати участь у процесі інтеграції. Щоб освіта була доступна для всіх, хоча вона і є відкритою. Аби роми почали розуміти, що завдяки освіті можна багато чого добитися. Відвідувати і закінчити школу – це обов’язково! Намагатися бути частиною суспільства: авторитетними, обізнаними та ерудованими. Не зупинятися, йти далі навчатися: у коледжі, технікуми, університети. Я завжди наголошую ромам, що не потрібно тільки скаржитися на погане життя, а треба щось змінювати в собі, прагнути чогось більшого.
Вважаю, що в таких сферах, як освіта, медицина, правоохоронні структури, виконавча влада, теж мають працювати роми. В інших країнах Європи ця практика вже давно існує. Своїм прикладом, гадаю, довів, що в нашій країні це можливо – посісти місце в суспільно важливій ланці, будучи простим ромом. Зі свого боку постійно даю настанови громаді. Влада повинна розуміти, що ця нацменшина так само повинна отримувати українські паспорти і бути повноцінними громадянами країни.

11058216 789799657769572 8746642659576450929 n

Під час візиту до США, березень 2015 р. Фото: Фейсбук Мирослава Горвата. 

Про ромів і Україну

Ми, роми, є українцями. Ми любимо свою країну і не проміняємо її на жодну іншу. Роми ніколи не любили свою країну так, як сьогодні. Весь світ зараз бореться за Україну.А ромам я хочу побажати, аби вони піднімали своїх дітей, намагалися дати їм освіту, бо від цього залежить їхнє майбутнє. 

*За матеріалами  інтерв’ю для сайтів Карпатського агентства прав людини «Вестед», Закарпаття он-лайн та Мукачево.net.

Прокоментувати:

Переконайтеся, що ви вводите інформацію, де це зазначено (*) . HTML-код не допускається.

ufpdcclapkhpgugsplDOCUSPACEРесурсний центр ГУРТМережа правового розвитку