GK News 2 - шаблон joomlaВидео
md
Вхід
  • Українська(UA)
  • English (UK)
  • Русский(RU)
Оновлено 10:30 PM, лист. 23, 2017
Стрічка:
У Києві урочисто відкриють пам’ятний знак «Ромська кибитка» (фото, відео)
Рані Романі в Бабиному Яру біля відновленого меморіалу "Ромська кибитка". Вересень, 2016 р.Фото: Фейсбук-сторінка Рані Романі.
Рані Романі в Бабиному Яру біля відновленого меморіалу "Ромська кибитка". Вересень, 2016 р.

Ромську кибитку – символ пам’яті про ромів, які стали жертвами нацизму, відкриють у Києві 23 вересня з нагоди 75-х роковин у Бабиному Яру. Про непросту долю меморіалу  «Правовому Простору»  розповіла ромська поетеса, корінна киянка Раїса Набаранчук (Рані Романі).

З Раїсою Борисівною ми зустрілися поблизу місця, де мали встановити пам’ятний знак. Тоді, наприкінці літа, на цій ділянці у Бабиному Яру тривали роботи з благоустрою. А кибитка, поки що без коліс, смиренно очікувала свого часу в оточенні будматеріалів.

671e593f1e1f186c1fdd445fd6a37cf9 

Поетеса Рані Романі. Бабин Яр. Серпень, 2016 р. Фото: Олена Орлова/legalspace.org

Ромська кибитка стоятиме недалеко від менори - пам'ятника розстріляним євреям, як увічнення пам’яті про ще один народ, зухвало причислений нацистами з їх расовою політикою до категорії «неповноцінних».

За різними даними, у 1941-1943 роках в Бабиному Яру нацисти розстріляли від 70 до 200 тисяч людей, серед них - 5 таборів ромів. Саме у ті страшні часи в окупованій столиці, у багатодітній ромській родині, 1943 року народилася Раїса Борисівна Набаранчук. Вона – авторка поетичної збірки «Народе мій, до тебе я звертаюсь», що містить твори і про нелегку долю ромського народу.

Як зізнається поетеса, особисто для неї ця скульптурна композиція є дуже сильним образом, в якому відображено долю її закатованих співвітчизників. Адже серед жертв Бабиного Яру була і її бабуся...

Істинно народний проект

Металева кибитка зрешечена кулями. Важкі ланцюги-гірлянди, пам’ятна табличка. Друга назва знаку - «Чорний  жах», або Калі  Траш – одне зі слів-визначень геноциду ромів. Але це не всі його складові. Всередині тимчасово зберігається ще одна деталь - металевий силует чоловіка, ніби розіп’ятого на хресті: розкинуті руки, скривлений криком рот.

-      Я думаю, це образ рома, якого ні за що ні про що покарали. Його та його рідних… - говорить пані Раїса. – Кажуть, можливо, його прообразом був священик, ром. Може він благає Бога чи кличе на допомогу. А руки його розкинуті чи то в молитві, чи то намагаються обійняти, захистити людей… Коли я вперше побачила цей образ, була вражена – відчула і  обурення, і біль. Вбивали ж ні в чому не винних людей…

d091111111111111

Фото: Олена Орлова/legalspace.org

ac3b46832d6cdd5eb7546d4e8d407a3a

Фото: Олена Орлова/legalspace.org

200000000000000

Фото: Олена Орлова/legalspace.org

Вперше Раїса Борисівна побачила кибитку, коли її тільки-но було створено. Тоді, на початку 90-х, вперше за ініціативи європейських спільнот у нашій країні почали ставити питання увічнення в Україні пам’яті про геноцид ромів. Рідня Раїси Набаранчук була у складі однієї з перших в Києві  ромських громадських організацій, які разом ініціювали встановлення у Бабиному Яру пам’ятного знаку. З його автором – відомим українським архітектором, скульптором Анатолієм  Ігнащенком – познайомилися через Володимира Золотренка, керівника Київського  міського  товариства історії  та  культури  ромського народу «Романіпе».

G22222222        Hix

Роми Києва на освяченні місця для встановлення пам’ятного знаку. Бабин Яр. 1994 р. Фото: з книги Р. Романі «Мирэ дрога мануша».

Це був істино народний проект – гроші на пам’ятник збирала сама ромська громада. Нічого не знаючи тоді про такі поняття як проект, грант, волонтерство, робили все самотужки: допомагали, домовлялися, організовували. Так, сталеві частини кибитки зварювали на столичному суднобудівному заводі «Ленінська кузня», там у дарунок отримали й корабельні ланцюги.

999411 431582503622623 1221685415 n

Цікава світлина 1997 року збереглася у приватному архіві голови київської доброчинної організації«Спільнота Святого Егідія»  Юрія Ліфансе. «Це стара фотографія нашої першої зустрічі з ромами. Ще в школі ми допомогли побудувати фундамент для пам'ятника жертвам геноциду ромів у Бабиному Яру», - підписав він фото. Юрій Ліфансе – перший ліворуч. Фото: Фейсбук.  

Анатолій Ігнащенко, вже тоді знаменитий не лише в Україні (в США, приміром, встановлено пам’ятник Тарасові Шевченку його авторства) за свою роботу теж не взяв ні копійки. Від грошей відмовлявся, а коли кибитка вже була повністю готова, зізнався, що має ромське коріння – його дід був циганом.

-      «Чому Ви не берете гроші за свою роботу? - питали ми скульптора. – Люди збирали, вони вдячні за Ваш труд…» - розповідає Рані Романі. - А він заплакав і говорить: «Я – вашої крові… Тому й гроші брати совісно».

30777777777

Фото: Олена Орлова/legalspace.org

Роки кочівлі – і повернення

Тоді за різних причин, зокрема через розбіжність поглядів на місце розташування знаку, у Києві його так і не встановили. За одним із варіантів він мав знаходитися в районі пам'ятника жертвам Бабиного Яру і виглядати як кибитка, що летить у прірву. Але композиція тривалий час простояла на заводі, а потім і взагалі отримала нове «місце проживання» - місто Кам’янець-Подільський. Тут знак був офіційно зареєстрований і встановлений над річкою  Смотрич  у вересні 2001-го, на честь міжнародного фестивалю національностей «Сім культур». Однак, через специфічне розташування екскурсійні маршрути через кибитку майже не проходили…

І ось нарешті після багаторічної «кочівлі» символічна ромська кибитка знову повернулася до Києва. Таке рішення було прийняте у липні 2016 року на рівні Міністерства культури України.

Kamyanets Podilsky Kibitka

Так пам’ятний знак виглядав у Кам‘янець-Подільському. Фото: uk.wikipedia.org

«Ромських кибиток багато було на Подолі»

-      ... Задню частину кибитки зазвичай завішували цупкою тканиною, - продовжує свою розповідь Раїса Набаранчук і показує, як саме це робили. Замість полотнища вона запинає вхід квітчастою шаллю з китицями – це її сімейна реліквія*: дісталася від мами та бабусі, а тій хустку вишивали монахині. Ця шаль - чи не єдина річ, яку мати пані Раїси взяла с зобою, тікаючи з дітьми з окупованої нацистами столиці. Навіть через сотню років на чорному полотні хизуються пишні квіти щонайменше семи відтінків рожевого. Шаль увійшла не лише в історію родини – її візерунки прикрасили обкладинку віршованої збірки поетеси.

877777777777777777777

fc17fffb5575d028cfa564f015c0b236

Фото: Олена Орлова/legalspace.org

Це приємні спогади. Та пам'ять буває і болючою. От як ті символічні сліди від куль на кибитці - нагадування про розстріли ромів.

Вони були першими, кого нацисти стратили в Бабиному Яру. Кочові роми  постійно приїжджали на Подол, де торгували кінською збруєю та іншим крамом. Так у черговий раз і натрапили на нацистів, які «зачищали» окуповане місто від «неблагонадійних елементів». Переважно неграмотні та неписьменні роми не знали, що Київ ряснів наказами окупаційної влади: «…До циган має бути таке саме ставлення, як і до євреїв – вони підлягають знищенню». 

-      Ромських кибиток багато тоді було на Подолі. І в кожній – чимало людей. Нацисти не зважали, що там діти, старики… - журиться пані Раїса. І вказує також на невеличкі отвори по боках кибитки: за задумкою автора, до них можна прикріплювати фото загиблих ромів, а поміж залізних квітів – залишати й живі...

305555555555555555 

Фото: Олена Орлова/legalspace.org

Нагадаємо, вшанувати пам'ять ромів, що стали жертвами нацизму, всіх бажаючих запрошують 23 вересня, о 15:00 до Національного історико-меморіального заповідника "Бабин Яр" (м. Київ, ст. метро «Дорогожичі»).

* У Національному музеї історії України у Другій світовій війні з нагоди  75-річчя трагедії Бабиного Яру діє виставка, на якій серед інших експонатів є і родинні реліквії  Раїси Набаранчук. 

Більше фото - у галереї до статті.

Довідка
Підготовка матеріалу стала можливою завдяки Міжнародному фонду «Відродження». Окрема подяка автора – історикині Наталії Зіневич за організацію зустрічі та надані консультації.

Медіа

Прокоментувати:

Переконайтеся, що ви вводите інформацію, де це зазначено (*) . HTML-код не допускається.

ufpdcclapkhpgugsplDOCUSPACEРесурсний центр ГУРТМережа правового розвитку