GK News 2 - шаблон joomla Видео
Вхід
Оновлено 11:19 AM, жовт. 15, 2019
Стрічка:
Боксер Йозеф Фека: «Я збагачу ромську громаду професійними спортсменами»
Йозеф Фека - боксер, тренер, керівник спортклубу в мукачівському ромському таборі Фото: БФ "Розвиток"
Йозеф Фека - боксер, тренер, керівник спортклубу в мукачівському ромському таборі

Нещодавно на території ромського табору в місті Мукачево було відкрито спортивний комплекс. Його особливістю є те, що це перший спортивний зал, де готують професійних боксерів. Адже керівником та тренером є Йозеф Фека – кандидат в майстри спорту, абсолютний чемпіон України серед школярів у 2009 році, неодноразовий переможець змагань з боксу. Про себе, особисті досягнення і великі перемоги своїх маленьких вихованців спортсмен розповів у інтерв’ю Благодійному фонду «Розвиток»

Спорт - справа нелегка, а особливо для того, хто займається ним професійно. Коли розпочалася Ваша спортивна кар’єра?

Я почав займатися спортом не зовсім малим - мені було 10 років. Тепер я розумію, що починати потрібно років із 8-ми. Але ж важко змусити людину щось робити. А особливу ту, яка виросла в атмосфері свободи вибору. Коли я вперше зайшов у зал та почав тренуватися, зрозумів, що це не моє. Більше того, мені зовсім не сподобався бокс. Однак, мій тато, який був поряд зі мною увесь час, сказав мені дуже важливу річ, з якою я йду по життю: «Сину, у тебе завжди є право на вибір: бути сильним та витривалим, чи просто піти у небуття з алкоголем чи цигарками». І він був правий. Я замість того, аби проживати своє життя з поганими звичками, став здоровим та щасливим чоловіком з власними правильними поглядами на життя.

Тобто, це Ваш батько наштовхнув Вас на спортивний шлях?

Саме так. Він вперше привів мене до мукачівського спортклубу «Рукавичка». Спочатку я дуже хвилювався і не був упевнений в тому, що на мене чекають успіхи. На той час я відвідував ромську школу № 14, в якій навчання проводиться виключно угорською. А тренери розмовляли українською. Однак у мене були надзвичайно привітні та професійні наставники, які робили акцент на моєму спортивному зростанні. Моїм першим тренером був Геннадій Ложніков, який прищепив мені любов до своєї справи, та, так би мовити, спортивну агресію задля перемог.

Розкажіть, будь-ласка, більше про Ваші змагання.

Змагань було багато. Однак серед найбільш серйозних та масштабних варто виокремити чемпіонат України, який відбувся в місті Керч. Саме там 2009 року я виборов 1 місце та після цього став кандидатом у майстри спорту. Увійшовши до збірної України, я розширив своє коло знайомств у професійній сфері. Наприклад, разом на збори я їздив із відомим мукачівцем, чемпіоном світу з боксу Робертом Мартоном. Саме там я познайомився з Іваном Ільницьким, відомим боксером «Українських Отаманів» зі Львова, з яким ми вирушили на змагання до Києва. Там я також познайомився ізОлександром Усиком. Думаю, говорити хто він, немає сенсу. Його ім’я вже давно за себе говорить.
Наступного року, я вирушив ще раз на чемпіонат до міста Керч, де посів 2 місце.

bbbbbbbbbbb1
Йозеф Фека з легендарним Олександром Усиком та іншими спортсменами. Фото: сайт БФ "Розвиток".

Наразі Ви не боксуєте. Чому так сталося?

Після чемпіонату у 2010 році я зрозумів, що мені потрібно більше, ніж просто займатися в спортклубі. Я хотів отримати вищу освіту, яка б допомогла опанувати майстерність боксера на більш високому рівні. Я вже почав планувати свою поїздку до Угорщини, де зміг би навчатися. Однак життя динамічне, і плани мої потрібно було трішки відкоригувати. У ромів, окрім розвиненої потреби свободи вибору, є дуже глибока повага до своїх батьків. Я розумів, що я потрібен батькам поряд. І порадившись із ними, ми вирішили, що незабаром я почну навчатися у вузі. Але вже не так далеко від домівки. І, якщо відверто, я не дуже засмучуюся. Я вирішив направити свої амбіції в інше русло.

bbbbbbbbbbbbbb2

Емблема спортклубу Йозефа Феки у ромському таборі в Мукачевому. Фото: сайт БФ "Розвиток".

Ви маєте на увазі створення Вашого спортклубу?

Саме так. Це чудово, коли ти можеш займатися улюбленою справою, подорожувати, отримувати нагороди. Але, коли я повертаюся додому, бачу, що більшість ромської молоді навіть і не здогадується, що можна направити свою енергію у надзвичайно корисну справу.

Тому прийшла ідея створити у ромському поселенні, що в Мукачеві, спортклуб. Як відомо, ідея без підтримки може і не стати реальністю. У досягненні цілі мені допомагав мій батько Йосип Фека, мої друзі із організації «Емануель» (Orphan’s Promise Україна) та старший тренер з боксу в Закарпатській області Валерій Вишньов.

Мій тато збудував приміщення для спортклубу. Голова організації «Емануель»Карл Горват допоміг знайти кошти на закупівлю спортивного обладнання у зал. Також він завжди сприяв у поїздках на змагання, всіляко допомагаючи нам. А Валерій Вишньов радив, як краще розмістити спортивне знаряддя. Також він був присутнім на відкритті клубу, побажав нам успіху.

Як проходять заняття у Вашому спортклубі?

Мій клуб молодий – йому всього 5 місяців. Але потік бажаючих займатися тут все збільшується. Мені приємно бачити, як багато енергійних, активних дітлахів та юнаків приходять до мене, аби стати справжніми боксерами.

Наразі у нас займаються 2 групи по 10 чоловік  віком з 8 до 14 років. Однак є ті, хто ще не диференційований по групам. Заняття проходять з понеділка по п’ятницю, впродовж 2 годин. До мене звертаюся безліч діточок. І я нікому не відмовляю. Я всім даю шанс, аби розкрити свій потенціал. Але, якщо через місяць я не бачу ніякого прогресу, я пропоную цим діткам йти займатися футболом.

bbbbbbbbbbbbbb3

Йозеф Фека зі своїми вихованцями. Фото: сайт БФ "Розвиток".

А чи займаються боксом ромські дівчата?

Наразі ні. Можливо через те, що вони соромляться. Однак ми відкриті і для занять з дівчатами. Як я сказав, у нас є дві групи, які складаються із хлопців. Старша група вже їздить на змагання. І ми вже маємо перших переможців.

Перші змагання, на яких ми представили наш клуб, відбулися 2 місяці тому в Мукачевому. Наш заклад представляли 5 членів, один з яких, 11-річний Артур Йовнаш, здобув перше місце. Нещодавно, 10 жовтня, був чемпіонат по області в Ужгороді, де виступив наш хлопчик Митрович Іван він посів 2 місце.

bbbbbbbbbbbbbbbb4

Перемога! Новий чемпіон - Артур Йовнаш.  Фото: сайт БФ "Розвиток".

bbbbbbbbbbb5

Нагорода Івана Митровича.  Фото: сайт БФ "Розвиток".

Надзвичайно, що Ви досягли таких успіхів за такий короткий період. Які проблеми та перспективи клубу Ви б виокремили?

Почнемо з перспектив. Якщо підсумувати все, що я сказав, то позитиву багато. Ромські дітки після школи мають де тренуватися, спілкуватися. Ми хочемо розширюватися, залучивши нових тренерів, а можливо і тренерок. Мене одного просто не вистачає. Я маю супроводжувати, вболівати та підтримувати своїх маленьких чемпіонів. Однак хтось має залишатися в клубі та тренувати тих, які не потрапили на змагання.

І, наостанок. Ми зіштовхнулися із наступною проблемою: майже ніхто нас не запрошує на змагання. Нам потрібно самим знаходити інформацію та представляти своїх спортсменів. І якщо з боксом простіше, бо мене багато хто знає, то з іншими видами спорту взагалі сумно. Ромську школу № 14, на жаль, не запрошують на спортивні змагання. Тому сподіваємося, що, заявивши про себе, як про професійний клуб, тренуючи діток із ромської школи, ми станемо ще однією командою у так званій збірній Мукачевого.

Прокоментувати:

Переконайтеся, що ви вводите інформацію, де це зазначено (*) . HTML-код не допускається.