GK News 2 - шаблон joomla Видео
Вхід
Оновлено 11:19 AM, жовт. 15, 2019
Стрічка:
Коли джаз єднає покоління, або Історія відомого ромського музиканта (фото, відео)
Едуард Пап - відомий саксофоніст,  представник музичної династії, учасник «Пап Джаз Квартету», педагог дитячого ансамблю "Лаутарі" Фото: БФ "Розвиток"
Едуард Пап - відомий саксофоніст, представник музичної династії, учасник «Пап Джаз Квартету», педагог дитячого ансамблю "Лаутарі"

Едуард Пап - відомий саксофоніст та учасник «Пап Джаз Квартету», розповідає про свої дві найбільші пристрасті, які поєднуються в одну справу: музику та розвиток ромської громади. Вважає, що популяризація ромської музики, допоможе не лише зберегти ромську культуру, але й стати сходинкою на шляху порозуміння між громадами країни.

Що є для Вас музика, та хто або що надихнуло творити її?

Музика – це моє життя. Я не просто нею займаюся, бо це моє хобі. Ні, я професіонал. Це основний мій напрямок діяльності. Я просто не можу уявити своє життя без музики, адже вона лунає в нашому помешканні з самого мого дитинства. Надихав мене мій дідусь Віллі Пап-старший – засновник єдиного в Україні «Пап Джаз фесту», заслужений працівник культури України. Він був відомим джазовим саксофоністом, не лише на Україні, але й на теренах колишнього Радянського Союзу.

Але для мене це не головні його досягнення. Мій дідусь відкрив для мене інший світ, світ мистецтва та творчості. Ще з мого дитинства він робив все для того, аби я був ерудованим у багатьох сферах. Звісно, він помітив у мені талант та жагу до музики. Він став моїм найпершим вчителем, який прищепив нестримну  любов до ромської культури в цілому та до музики зокрема.

11221723 507086559440991 749938774817243065 n

Віллі Пап старший. Київ 1983 рік. Фото: БФ "Розвиток".

Якщо дідусь Віллі Пап був Вашим першим учителем, то хто був наступним?

Я почав займатися грою на саксофоні ще в дитинстві, з років так дев’яти. Вже не лише вдома, але й у музичній школі ім. П.І. Чайковського. Опісля  я зрозумів, що мені замало, і я хочу продовжувати своє навчання. Тому я почав навчатися в Ужгородському державному музичному училищі ім. Д.Є. Задора. Однак, і це не все. Наразі я є випускником Київського національного університету культури та мистецтв. І не збираюся на цьому зупинятися. Я хочу продовжувати своє навчання, і це, скоріш за все, буде закордоном. Через те, що в нас немає окремого відділення, де навчають суто джазовій музиці.

Тобто, Ваш дідусь був саксофоністом та навчив Вас грати на цьому інструменті. Чи можна стверджувати, що це є справою поколінь?

Так, це дійсно є справою поколінь, причому з обох боків. Ще в 20-х роках XX століття бабуся моєї бабусі Веруна Лацко була примадонною в театрі. Сам Томаш Масарик (чехословацький філософполітичний і державний діяч, перший президент Чехословаччини – ред.) особисто вручив їй гладіолуси після прим’єри вистави. Її син – Євген Лацко та внук Євген Лацко-молодший стали відомими скрипалями, грали у філармоніях, колективах та оркестрах. Євген Лацко є дідусем мого дядька Віллі Папа-молодшого.

Я із захопленням слухав історії мого дідуся про ромську музику та нашу родину. В нашій сім’ї майже всі були музикантами. Ще у 30-х роках XX століття мій прапрадід Аладар Пап-старший проживав в селі Батьово (Берегівський район) разом зі своєю родиною. Традиційним інструментом ромів є скрипка. Однак йому було цього замало - він захотів привнести нову течію в музику. Слухаючи неймовірну гру саксофону, він вирішив, що це має стати справою його життя. Саме він став першим саксофоністом на теренах сучасної Закарпатської області.

Це настільки сподобалося людям, що він вирішив  розвиватися більше в цьому напрямку. Пізніше він як естафету передав свою музичну справу моєму діду Віллі Папу старшому, який опанував цю справу на якісно новому рівні. Він став віртуозом, гастролював по світу, приймаючи участь у джазових фестивалях.

11214250 507084916107822 19118025687602385 n

Євген Лацко,  відомий скрипаль. Фото: БФ "Розвиток".

Але Ваш дідусь пішов набагато далі і створив  Товариство музичної культури ромів Закарпаття «Лаутарі». Розкажіть будь-ласка, декілька фактів із історії та сучасний стан товариства.

Віллі Пап-старший ще у 1998 році заснував товариство «Лаутарі» з метою відродження культури та мистецтва ромів Закарпаття. Ще за життя мого дідуся втілилася велика наша мрія – створення ромського театру «Лаутарі» у 2000 році. У нашому репертуарі були мюзикли «Кало ром» та «Весілля лаутра», що показували життя ромського народу, його традиції, культуру та побут, вміло поєднуючись із сучасними та джазовими ритмами. Більше того, у 2003 році колектив нашого театру був нагороджений премією Міжнародного фестивалю ромського мистецтва в Польщі.

На жаль, наш театр призупинив свою діяльність через відсутність великої кількості ромських професіоналів-митців.

12049391 498120163670964 8378556733433438011 n

Прем’єра мюзиклу «Кало Ром». Фото: БФ "Розвиток".

Однак Ви з легкістю вирішуєте це питання, займаючись ансамблем «Лаутарі».

Саме так, ми на шляху створення великого, професійного колективу ромських митців. У 2009 році передчасно пішов з життя мій дідусь Віллі Пап-старший, і всі справи з управління товариством взяв на себе мій дядько Віллі Пап-молодший – талановитий композитор, музикант, радник губернатора Закарпатської області з питань ромської громади. Саме він, у 2011 році заснував ансамбль «Лаутарі» при Закарпатському обласному палаці дитячої та юнацької творчості «Падаюн».

Тут ми займаємося не лише музикою, але і співами, танцями. Тут ми готуємо наші номери, виступи. Тут ми ділимося досвідом, підтримуємо один одного та пишаємося нашою культурою. Наразі нас близько 20-ти учасників. Але варто зазначити той позитивний фактор, що склад постійно оновлюється.

lautary

Дитячий ромський ансамбль "Лаутарі". Фото: БФ "Розвиток".

Що саме Ви хочете донести до свого слухача?

В першу чергу, нам важливо зберегти наш ромський колорит, нашу культуру, традиції та звичаї. Але цього замало: потрібно показувати свій досвід та досягнення. Не дарма ми виступаємо не лише для ромської громади. Головним нашим повідомленням для слухачів є те, що ми є самобутньою частиною суспільства, яка має свою історію та культуру. Ми можемо навчатися і ставати успішними у суспільному житті. Ми намагаємося зламати стереотипи, які, на жаль, панують в нашому суспільстві.

Наразі, ми виступаємо на обласному рівні, але плануємо виходити на всеукраїнський та міжнародний. Лише так, діями, ми покажемо хто чого вартий. Тим більше, наша музика оновлюється і буде захоплювати не лише прихильників класики, але й молодь. До 2013 року ми готували лише народну музику та джаз. Але тепер до нашого репертуару входить і сучасна, і класична, і естрадна, і фольклорна музики.

Я впевнена, що багатьом відомо про всеукраїнський джазовий фестиваль, засновником якого став саме Ваш дідусь.

Саме так, мій дідусь заснував такий фестиваль, який проходить щороку. Сама ідея створення прийшла випадково. У 1997 році, Віллі Пап-старший, разом зі своїм «Пап Джаз Квартетом» вирушив на осінній джазовий марафон до міста Києва. Саме там він задумався, чому б не створити єдиний ромський джазовий фестиваль? І вже наступного року, а саме 1998-му, відбувся перший фестиваль джазового мистецтва в Ужгороді. Це була визначна подія, яка отримала неймовірну підтримку не лише українського, але і міжнародного масштабу.

Ця традиція продовжується. Фестиваль проходить щороку восени. Цього року ми прийняли рішення, що об’єднаємо дату проведення фестивалю із ювілеєм нашого «Пап-джаз-квартету». Нам аж 20 років! Тому 11 листопада цього року запрошуємо всіх шанувальників джазового мистецтва приєднатися до нашого свята!

Як Ви можете оцінити розвиток ромської музики? Які перспективи чекають на неї?

У нашого товариства та ансамблю є багато амбіцій.

По-перше, ми бачимо активність з боку ромської молоді. Склад нашого ансамблю постійно оновлюється новими талантами, які ми розвиваємо. Ми допомагаємо їй рости професіонально та не забувати про історію і культуру нашого народу.

По-друге, успішні проведення фестивалів ромської музики та виступи нашого квартету допомагають нам ще раз впевнитися в тому, наскільки важливу справу ми робимо. У нас є велика кількість слухачів, які чекають на наші виступи.

І, зрештою, ми впевнені, що з часом відродимо діяльність нашого театру, який популяризує культуру та звичаї ромів. 

Медіа

Прокоментувати:

Переконайтеся, що ви вводите інформацію, де це зазначено (*) . HTML-код не допускається.