GK News 2 - шаблон joomla Видео
Вхід
Оновлено 5:40 PM, вер. 20, 2019
Стрічка:
Гнат Тирпак: «Баро - це покликання. Цьому не можна навчити»
Гнат Тирпак серед колег - ромських активістів та представників громадських організацій Фото: Facebook-спільнота "Захист прав ромів України"
Гнат Тирпак серед колег - ромських активістів та представників громадських організацій

Чим вирізняються роми серед інших національностей, чому батьки є більш відповідальними за освіту дітей, ніж держава, і чому невірно називати “бароном” ромського лідера.  Про це журналісту  Міжнародної благодійної рганізації «Ромський Жіночий Фонд «Чіріклі» розповідає  голова Закарпатського культурно-просвітницького товариства "Романі Яг" (м. Перечин), ромський медіатор фонду «Чіріклі» Гнат ТИРПАК. Він став першим у галереї  цікавих особистостей рубрики «Портрет успішного рома». 

- Гнате Михайловичу, чи важко рому стати успішним - в Україні, в іншій країні? Від чого це залежить?
- Ось що можу сказати. Ром, якщо він грамотний, освічений, то він так само просувається, як людина будь-якої національності. Тож освіта - це перша умова. У мене є освіта - я будівельник. Після технікуму була армія, потім одруження (зараз у мене двоє дітей - син і дочка, двоє онуків). Своїм дітям я теж дав освіту. У нас в Ужгороді дуже багато хлопців, які закінчили Львівський університет, юридичний факультет, є біологи, представники інших професій.

- Можна сказати, у Вас - регіон успішних ромів?
- Так! І мене це дуже тішить. За допомоги Міжнародного фонду «Відродження» свого часу було втілено програму освіти ромів Закарпаття ...

- Якщо говорити про успішність людини, що вважається життєвим успіхом в ромської громади? Кількість грошей, будинків?..
- Відповідь проста. Ром відрізняється тим, що він - ром. У нього немає своєї держави, ромського. Відмінність тільки в цьому.

- Розкажіть про те, як Ви допомагаєте іншим рома.
- Ця допомога була б неможливою без тісної співпраці з місцевими органами влади. А допомагати ромам - це наша щоденна робота. І тут роль керівника дуже важлива.

- Ви про баронів?
- Так зазвичай говорять - барон, але це неправильно. Баро, якщо точніше, це староста, в перекладі - старший. Без нього ромам дуже важко.Йому довіряють люди.

- Виходить, баро - теж, по суті, медіатор, шанована людина ...
- Якщо щось трапилося у ромів, насамперед, звертаються до цього старости, який може вирішити їхні питання. Керівники, власне, є у всіх структурах. Так само і у нас. Дуже багато в громаді, в колективі залежить від керівника. Якщо старший дивиться за своїми таборами - там все в порядку: діти ходять в школу, ніхто не краде, не б'ється. Звичайно, якщо ця людина на своєму місці.

- А якщо ні?
- Його або переобирають, або виганяють. І обирають іншого, який дійсно може допомогти ромам.

- Баро - це служба, робота?
- Ні, я вважаю, це - покликання. Цьому не можна навчити.

- Ви - баро?
- Ну ... Певною мірою ... Інакше не можна. Якщо діти не будуть ходити до школи - тут вже ніхто не допоможе, навіть баро. Освіта - насамперед, а потім все інше.

- А від чого залежить рівень освіти, зокрема, серед ромів? Від держави?
- Ні. Від матері й батька. Тому, якщо мати не зрозуміє головного і не відправить дитину до школи - ніяка держава не змусить її зробити це. Як зазвичай кажуть - держава не дала те, не дала се. Частина правди тут є. Але головне - це твоя дитина, і тато з мамою в першу чергу повинні її захищати, годувати, вчити. Хочу сказати, що роми останнім часом дуже змінилися. Зокрема, в нашому районі.

- В кращу сторону?
- Так. Я керую декількома таборами. Роми тут побудували будинки, провели воду, купили гарні меблі. Працюють, навчають дітей. Наприклад, в Перечинському районі, де я працюю. Ще дуже важливу і позитивну роль в житті ромських громад відіграють церкви. Вони різні, і вони дуже допомагає - у всіх сенсах. Раніше роми горілку пили, курили, байдикували. А зараз ходять до церкви, не п'ють, не курять. Багато хто працює, заробляє гроші. Небагато, але на життя вистачає.

- Я так розумію, що саме хорошого життя ви бажаєте всім ромам.
- Усім, в усій Україні.

- А це від чого залежить?
- Дуже важливо спілкуватися. Ми, ромські посередники, зустрічаємося 2-3 рази на рік - в основному в Києві, завдяки Земфірі Кондур, віце-президенту фонду «Чіріклі». Беремо участь у тренінгах, вчимося. Адже це непросто - зберігаючи свої ромські традиції, бути включеним в українське суспільство. Але я думаю, що ми підемо далеко - якщо будемо багато працювати на благо і нашої ромської громади, і всієї України, нашої Батьківщини.

Довідка
Модель ромських медіаторів - соціально-медичних посередників - в Україні з 2010 року впроваджує МБФ «Чіріклі» за підтримки Програми Ромське Здоров‘я (Будапешт) і Ромської програмної ініціативи Міжнародного Фонду «Відродження». Мета – підтримка ромів з боку держави на національному та регіональному рівнях.Медіаторами  стали, насамперед, представники ромських громад, які користуються особливою довірою та пошаною серед ромів, до того ж мають певний рівень освіти. Також серед посередників є не роми за національністю, але люди, небайдужі до проблем, з якими стикається ромська спільнота. На сьогодні мережа  соціально-медичних посередників, які працюють в ромських громадах в Україні, налічує 55 осіб. За час реалізації проекту медіатори надали допомогу понад 12 000 ромів.

Прокоментувати:

Переконайтеся, що ви вводите інформацію, де це зазначено (*) . HTML-код не допускається.