GK News 2 - шаблон joomlaВидео
md
Вхід
  • Українська(UA)
  • English (UK)
  • Русский(RU)
Оновлено 9:56 AM, лист. 21, 2017
Стрічка:
Соціально-медичні посередники, або Кому довіряють роми
Земфіра Кондур, віце-президент МБФ "Чіріклі"Фото УНІАН
Земфіра Кондур, віце-президент МБФ "Чіріклі"

З нагоди Міжнародного дня ромів, який відзачався 8 квітня, про життя ромів в Україні ми говоримо з віце-президентом однієї з впливових ромських неурядових організацій – Міжнародного Благодійного Фонду "Чіріклі" Земфірою КОНДУР.

Метою встановлення Міжнародного дня ромів є самоідентифікація ромської етнічної групи як єдиного народу, привернення уваги до самобутньої культури та історії етносу ромá та 80-ти ромських субетносів, подолання дискримінації, утисків та відчуження ромів.

Щороку цього дня, за традицією, ромен у певний час запалюють на вулицях свічки - як символ єдності ромського народу, та спускають на воду вінки - це символізує нелегку долю народу, вічного мандрівника... За даними Всеукраїнського перепису 2001 року, чисельність ромської спільноти в Україні становить 47,6 тис. осіб (0,1 % населення країни), проте ромські неурядові організації називають кількість від 150 до 400 тис. Найбільшими місцями компактного поселення ромів є Закарпатська (до 30 відсотків українських ромів), Одеська, Донецька, Дніпропетровська та Харківська області.

Не зважаючи на свято, розмову з Земфірою Кондур ми починаємо з проблем, з якими найчастіше стикаються роми в Україні. Їх чимало, але серед основних пані Земфіра називає ускладнений доступ до якісної освіти, соціальних та медичних послуг, обмежені можливості у працевлаштуванні, погані житлові умови, відсутність документів...

-          Як вирішують ці проблеми держава, ромські організації?

-          Указом Президента країни, 2013 року була прийнята Стратегія захисту та інтеграції в українське суспільство ромської національної меншини, яка спрямована на розв’язання вищезгаданих проблем. Однак за різних причин Стратегія не виконується в повному обсязі, тому на допомогу приходять ромські та міжнародні організації. Наприклад, наша організація, МБФ «Чіріклі», реалізує програму ромських соціально-медичних посередників, яка, власне, і покликана поліпшити доступ ромів до соціально-медичних послуг та налагодити діалог між ромами та місцевими органами влади. Завдяки таким посередникам ми зібрали інформацію про потреби ромських громад і передали її тим місцевим органам влади, які відкриті до співпраці і хочуть покращити умови життя ромів. Володіючи такою інформацією, вони змогли виробити механізми співпраці з ромськими посередниками та поліпшити роботу з ромським населенням у цілому.

-         У чому, на Вашу думку, актуальність роботи ромських соціально-медичних посередників у країнах Європи та в Україні?

-          Найбільш вагомим аргументом на користь такої роботи була і залишається потреба ромів у доступі до належних медичних та соціальних послуг. Особливою проблемою завжди було забезпечення недискримінаційного ставлення до ромів з боку тих, хто ці послуги надає. Посередництво є одним із механізмів, спрямованих на вирішення цієї проблеми. Він використовується в Європі для усунення нерівності між ромами та місцевим населенням, коли йдеться про працевлаштування, медичне обслуговування, освіту та отримання соціальних послуг.

Починаючи з 2010 року, на допомогу ромським громадам в Україні прийшли соціально-медичні посередники. Ними стали, насамперед, представники ромських громад, що користуються особливою довірою та пошаною серед ромів, до того ж мають певний рівень освіти. Також серед посередників є не роми за національністю, а просто люди, небайдужі до проблем, з якими стикається ромська спільнота, та добре обізнані з особливостями її культури.

За кілька років посередники завоювали довіру з боку жителів ромських поселень. Щоденно допомагаючи ромам у забезпеченні їхніх медичних і соціальних потреб, мережі медіаторів вдалося сформувати інформаційну базу соціальних, медичних, правових, освітніх та інших проблем ромських громад. Водночас склалося певне уявлення про їхні основні характеристики та особливості. Зважаючи на закритість ромських громад та низький рівень довіри до органів державної влади, наявність між представниками ромської громади і владою (державними установами) посередника, який здатний послідовно й грамотно розповісти людям про порядок звернення до різних установ, донести інформацію про їхні права, посилює правові й соціальні можливості цієї вразливої категорії населення.

В умовах нинішньої кризи і війни на Сході України робота ромських посередників більш потрібна, ніж у попередні роки, адже через вимушене переселення із зони бойових дій та окупації збільшилась кількість ромів, які потребують соціальної та медичної допомоги.

-          Чи були спроби усунути розбіжності в доступі до соціально-медичних послуг – між ромами та населенням в інших країнах?

-          В Європі було багато намагань поліпшити соціально-економічне становище ромського населення. Але переважна більшість цих спроб були успішними лише частково. Перш за все, це було пов’язано з низьким рівнем уваги суспільства і влади до культури й традицій ромської національної меншини, які відіграють вирішальну роль у питаннях взаємодії з громадою. Європейський досвід показав, що залучення саме ромів у якості посередників є найкращою стратегією для поліпшення здоров'я ромів та самоорганізації ромської громади в цілому. На сьогодні мережа ромських соціально-медичних посередників, які працюють в ромських громадах в Україні, налічує 55 осіб. За час реалізації проекту ромські посередники надали допомогу понад 12 000 ромів.

Уже чотири роки МБФ «Чіріклі» за підтримки Програми Ромське Здоров‘я (Будапешт) і Ромської програмної ініціативиМіжнародного Фонду «Відродження» популяризує модель ромських соціально-медичних посередників в Україні з метою її підтримки з боку держави на національному та регіональному рівнях. За відправну точку впливу на розвиток державної політики щодо ромів взято затверджену Указом Президента Стратегію соціального захисту й інтеграції ромської національної меншини в українське суспільство.

-          Чи не вичерпав себе за 4 роки свого функціонування проект ромських медичних посередників?

-          Потреба в ромських соціально-медичних посередниках в Україні не зникає: в низці регіонів громади й далі проживають ізольовано (в компактних поселеннях), і доступ ромів до базових медичних і соціальних послуг залишається обмеженим. Попри відсутність офіційної статистики щодо стану медичного забезпечення ромської національної меншини, робота медіаторів в процесі реалізації проектів демонструє, що роми потребують покращення доступу до медичного обслуговування та допомоги при розв’язанні правових і соціальних проблем (отримання ідентифікаційних документів, соціальний захист, ін.) . Це висвітлено в публікації «Ромські медичні посередники в Україні: досягнення, виклики, можливості».

Крім того, з червня 2014 року через збройний конфлікт на Сході України близько 9000 ромів були змушені залишити свої оселі й переїхати в найближчі регіони України. Більшість із них не мають доступу до якісної медичної допомоги; багато дітей потребують такої допомоги, але не можуть отримати її через відсутність коштів і документів. У такій ситуації суттєвим ресурсом у сприянні соціальному й медичному захисту ромів є ромські соціально-медичні посередники. За останні 2 роки Фонд "Чіріклі" підготував міцну теоретично-практичну базу для інтеграції програми ромських соціально-медичних посередників у діючі державні та місцеві програми.

Ми очікуємо, що ромські соціально-медичні посередники будуть і далі тісно співпрацювати з місцевими соціальними службами для надання відповідної підтримки ромським громадам. Сподіваємось, це суттєво просуне модель саме на місцевому рівні та, зрештою, сприятиме посиленню спроможності ромських громад.

-          З якими інституціями в Україні Ви співпрацюєте в рамках реалізації даного проекту?

- Основними партнерами Фонду «Чіріклі» у реалізації програми ромських соціально-медичних посередників є Міжнародний фонд «Відродження», Міністерство соціальної політики України, Міністерство Культури та інші міністерства та відомства. Велика робота проводиться з місцевими та обласними органами влади.

У 2015 році наша діяльність, спільно з Міністерством соціальної політики, спрямована на розробку, затвердження та реалізацію Державного стандарту представництва інтересів. Адже представництво інтересів ромських громад є основним завданням ромських соціально-медичних посередників. Ми розраховуємо на те, що саме цей документ дозволить формалізувати професію ромського посередника. Для навчання ромських медіаторів ми дуже тісно співпрацюємо з програмою РОМЕД Ради Європи/ Європейської комісії, а також програми РОМЕД-2, яка спрямована на посилення співпраці між ромськими громадами та місцевими органами влади.

-          Чого чекаєте особисто Ви і ромська громада загалом від втілення проекту?

- Як основний результат своїх зусиль ми очікуємо визнання роботи ромських посередників на державному рівні. Ми сподіваємося, що затвердження Державного стандарту представництва інтересів забезпечить доступність та ефективність послуги посередництва для уразливих груп населення, зокрема, ромів. Це, в свою чергу, має призвести до скорочення невідповідності показників здоров'я ромів та їхнього доступу до соціальних послуг, порівняно з основною масою населення.

Довідка
Програма ромських посередників в Україні підтримується Ромською програмною ініціативою Міжнародного Фонду «Відродження», програмою РОМЕД Ради Європи/ Європейської комісії, ІВФ програма ромського здоров’я.

Прокоментувати:

Переконайтеся, що ви вводите інформацію, де це зазначено (*) . HTML-код не допускається.

ufpdcclapkhpgugsplDOCUSPACEРесурсний центр ГУРТМережа правового розвитку