GK News 2 - шаблон joomla Видео
Вхід
Оновлено 9:21 PM, груд. 13, 2019
Стрічка:
Роми в умовах військового конфлікту: допомога потрібна, як ніколи
Роми-переселенці зі Слов’янського району  влітку 2014-го знайшли тимчасовий притулок на базі відпочинку під Харковом Фото Анни Гін / Gordonua.com
Роми-переселенці зі Слов’янського району влітку 2014-го знайшли тимчасовий притулок на базі відпочинку під Харковом

Військовий конфлікт на Сході України поглибив проблеми, з якими стикалися представники ромської національності в мирний час. Типові проблеми ромів-переселенців – як і в усіх інших людей, які рятуються від війни. Однак ромен відчувають на собі подвійну дискримінацію.

Причини тому – відсутність документів, малограмотність, низький доступ до освіти, медицини, недостатній рівень обізнаності щодо своїх прав, упереджене ставлення до ромен з боку суспільства - стигматизація, і, що найбільш неприйнятно – з боку органів влади.

- Ми спостерігаємо зростання рівня дискримінації за національною ознакою, - уточнює координатор організації «Чачімо» з Харкова Наталія Бурлуцька.- Значний відсоток рома-переселенців перебувають за межею бідності: опинившись в новому місті, вони не мають засобів до існування; часто - жодних документів, освіти, навіть початкової.

- Це тягне за собою низку інших проблем, наприклад, неможливість отримання соціальних виплат, працевлаштування, спадкування майна, підтвердження родинних відносин, - погоджується керівник БФ «Горєніє» з Дніпропетровщини Денис Гречко. - Наслідок цього - майже повна правова ізоляція рома.

Захистити права і часто - життя - ромам допомагають громадські організації й активісти, які надають правову та соціальну допомогу ромен-вимушеним переселенцям. Серед таких: Житомирська громадська організація «Національно-культурне товариство ромів «Романо Кхам», Харківська громадська духовно-просвітницька організація «Чачімо» та Всеукраїнський благодійний фонд «Горєніє» (Павлоград, Дніпропетровська область) і діючі при них Центри правової інформації та консультацій*. Вони відгукнулися на виклики часу ще у квітні-травні 2014-го, коли в Дніпропетровську й Харківську області линула перша хвиля переселенців.  

Регіональні особливості становища ромів-переселенців

Житомирщина прийняла з квітня 2014 року близько 500 ромів із зони АТО. В непростих умовах вивозили людей із Краматорська, Алчевська, Єнакієво, Донецька, Луганської та Дніпропетровської областей волонтери ГО «Романо Кхам» під керівництвом Людмили Коберник, яка є членом Ромської ради України й координує посильну допомогу рома з колегами по всій Україні. За час військових дій на Сході України правову допомогу отримали понад 1000 ромів.

Організація «Чачімо» під час першої хвилі переселенців у червні 2014-го, який припав саме на Харківщину, допомогла 1261 ромен: за підтримки партнерів надавала гуманітарну, соціальну, правову допомогу, за можливості - і дах над головою. За півроку до Центру звернулося 197 осіб. Юристи супроводжують вирішення 15-ти справ, допомагаючи рома за різними категоріями звернень, зокрема оформлення паспортів, відновлення втрачених документів в зоні АТО, захист від дискримінації та іншими.

Бар’єр на шляху адаптації - расова нетерпимість та ксенофобія

Керівник БФ «Горєніє» Денис Гречко говорить, що переселенці потрапили в фокус організації саме після вирішення проблеми групи ромів, які переїхали до Дніпропетровщини, коли їх позбавляли житла у пансіонаті, де розміщали тимчасових переселенців. Керівник ГО «Романо Кхам» Людмила Коберник наводить подібний приклад, коли три ромські родини переселенців з Луганської та Донецької областей місцева влада Житомира «попросила» з тимчасово наданих номерів у готелі, аргументуючи тим, що інші відвідувачі не хочуть селитися поруч з ромами. І хоча після втручання правозахисників людей залишили у спокої, через 2 тижні ромів все одно вимусили з’їхати - тепер бідні родини орендують житло. Ще один житомирський приклад вразливості ромів через злиденність та соціальну незахищеність: родина з 11-ти ромен, де чоловік і дружина є інвалідами (обидвом - за 50 років) протягом двох діб у грудні, в мороз, вимушена була ночувати просто неба під міськвиконкомом – в мерії не змогли надати людям тимчасового житла, не пояснили, що робити переселенцям, як оформити документи тощо. Лише після втручання правозахисників «Романо Кхам» сім’я знайшла притулок при одній з церков, а згодом отримала належні виплати. Свідчить правозахисниця і про випадки, коли чиновники просто не хотіли спілкуватися з рома, «футболили» їх кабінетами, радили йти до міграційної служби чи навіть до міліції – ставати на облік. У Вовчанську Харківської області стався ще один приклад кричущої дискримінації, де міліціонери побили ромів-переселенців, вимагали у них гроші та погрожували повернути їх у зону АТО**.

 Нові механізми правової допомоги, вироблені під час проектів

Основні види допомоги, якої потребують роми-переселенці:допомога в розселенні, в оформленні документів, що засвідчують особу, статусу тимчасово переміщеної особи, соціальних виплат; посередництво у спілкуванні з органами місцевої влади та правоохоронцями; надання правових консультацій; гуманітарна, психологічна допомога.

Громадські організації запропонували нові ефективні підходи, які дали можливість сформувати дієві механізми правової допомоги ромам.

Зокрема в Харкові створено мобільно-консультативний пункт - спеціалізовані формування для надання консультацій групі людей від 5 до 100 осіб одночасно при виїздах в місця компактного перебування ромів - здійснено 16 виїздів, охоплено 563 особи.

На Дніпропетровщині відкрито юридичний Консультаційний центр для вимушених переселенців-рома та інших представників ромських громад. Надано правову допомогу 211 ромен.

Запроваджено новий для області правовий механізм - залучення посередників до роботи з ромськими громадами з поміж представників ромських організацій з регіонів, зокрема, із м. Слав‘янськ, де в квітні 2014-го стався погром ромського поселення. Головне завдання такої співпраці – зрозумілою мовою донести до закритих ромських громад інформацію про порядок звернення до різних установ, про їхні права, про можливість отримання безоплатної правової допомоги; зустрічатися з рома, щоб виявити їхні нагальні проблеми; координувати звернення до консультанта тих ромен, які бажали виїхати з зони збройного конфлікту до Дніпропетровської області. Для посилення співпраці фонд «Горєніє» планує залучати ромську освічену молодь, яка проживає в Дніпропетровську і є стипендіатами Ромського Освітнього Фонду.

Активна позиція громадських лідерів сприяла налагодженню контактів для пошуку й отримання гуманітарної допомоги для ромів від волонтерських рухів і міжнародних організацій: влітку 2014-го в Харкові ромські діти-переселенці змогли відпочити у дитячому таборі «Кхамаро», організованому Центром організації «Чачімо».

Одним з пріоритетів діяльності організацій є подолання упередженого ставлення до ромів, зменшення стигми, усунення нерівності між ромами та місцевим населенням. Так, у січні 2015-го в Житомирі вийшов перший номер газети «Романо Джиєпе» (Ромське життя). Видання дає можливість донести до людей інформацію про культуру та традиції ромів, а також про внесок ромських організацій у вирішення спільних проблем у громадах.

Важливість продовження таких проектів у тому, що на сьогодні залишаються невирішеними основні правові проблеми рома, а для ромен-переселенців вони ще більше загострилися. І поки військовий конфлікт триває, допомога вразливим групам людей потрибує додаткових зусиль усього суспільства.

*Проекти реалізувалися за підтримки Ромської програмної ініціативи Міжнародного Фонду «Відродження».

**Приклади правової, гуманітарної, психологічної та моральної підтримки ромів-переселенців у рамках проекту Міжнародного Фонду «Відродження» - на порталі «Правовий Простір», у рубриці «Посилення ромських громад».

 Погляди, відображені у цьому матеріалі, належать його авторам і можуть не співпадати з думкою Міжнародного фонду «Відродження».

Прокоментувати:

Переконайтеся, що ви вводите інформацію, де це зазначено (*) . HTML-код не допускається.