GK News 2 - шаблон joomla Видео
Вхід
Оновлено 6:22 PM, черв. 26, 2018
Стрічка:
Що робити, якщо роми приходять і «втаборяються»: правозахисники пропонують алгоритм дій (відео)
Що робити, якщо роми приходять і «втаборяються»: правозахисники пропонують алгоритм дій (відео) Фотоскрын програми Громадського ТБ "Нины вже".

П’ять погромів ромських таборів за останні півтора місяці сталося в Україні. Що робити, аби цього не було? Конкретні дії – від перших кроків до масштабних стратегічних змін у суспільстві – обговорювали в ефірі Громадського ТБ правозахисники, представники поліції та журналісти.

Що може реально зробити законодавча та виконавча влада, правоохоронні органи та кожен із підрозділів чи відомств, представники яких були гостями студії, говорили у програмі «Нині вже» 11 червня. Як діяти вже сьогодні, щоб виправити нинішню ситуацію з проявами ксенофобії проти ромів, расизму на ненависті на національному грунті і не допустити їх у майбутньому?

Стихійні поселення: розробити тактику

Змінити ставлення українського соціуму до ромів і виправити ситуацію, що склалася – справа не одного року, говорять правозахисники і пропонують певні новації на основі досвіду європейських країн.

«Треба розробити алгоритм дій: що робити, якщо приходять роми і «втаборяються» на території іншого міста. Всі компетентні державні органи мають бути до цього готові і мати чіткі інструкції, як діяти: Нацполіція, КМДА, муніципальна влада, соцслужби і т.д. Ці тактичні дії мають бути прописані, але не слід очікувати, що це станеться за один день», - вважає член робочої групи із захисту прав ромів при Нацполіції, директор адвокаційного центру УГСПЛ Борис Захаров.

5552313

Фотоскрін програми Громадського ТБ "Нині вже".

Перші кроки – «тут і зраз»

При цьому на запитання журналістів, які перші три кроки слід зробити вже «тут і зараз», аби погроми припинилися, ромська правозахисниця, віце-президентка Жіночого благодійного фонду «Чіріклі» Земфіра Кондур має чіткі відповіді.

«По-перше, ромів не потрібно соціалізовувати. Ми достатньо включені в українське в суспільство. Ось я, наприклад, говорю з вами українською. Ви ж не переходите на ромську, щоб зі мною спілкуватися? – питає вона ведучого. - Ми знаємо українську, ми тут народилися, ми є громадянами цієї країни. Дуже важливо, щоб усі люди про це пам’ятали.
Друге – це освіта… З належною освітою і подоланням дискримінації та певних стереотипів роми матимуть роботу і житимуть, як усі люди.
І третє – це документування. Забезпечити людей документами. Зробити нарешті ту спрощену систему для всіх – не лише для ромів. Зробити «паспортні канікули» на 6 місяців, як це робили Сербія, Молдова та інші країни».

5552111

Земфіра Кондур. Фотоскрін програми Громадського ТБ "Нині вже".

А ще – забезпечити ромам доступ до медицини та розвивати інформаційний напрямок для підвищення рівня толерантності в українському суспільстві до ромської нацменшини, додає Представниця Уповноваженого з питань дотримання прав дитини, недискримінації та гендерної рівності Аксана Філіпішина.

5552212

Фотоскрін програми Громадського ТБ "Нині вже".

«Доля відповідальності за стереотипи щодо ромів лежить і на журналістах, - вважає Володимир Яковенко, координатор міжвідомчої робочої групи з реалізації Ромської стратегії при Кабміні України. – Коли ми дивимося новини, ми чуємо «ром украв», «ром зробив»… Тобто робиться акцент на етнічній приналежності, що недопустимо».

Державний план без індикаторів та фінансування

Також правозахисники та журналісти дискутували на тему прийнятої 2103 року державою Стратегії захисту та інтеграції в українське суспільство ромської нацменшини. Чому вона запрацювала тільки через 4 роки після офіційного прийняття – лише у 2017-му? І чи працює вона сьогодні взагалі?

Аксана Філіпішина уточнює, що існує 2 документи: сама Стратегія і урядовий план заходів, спрямований на її реалізацію.

«Саме урядовий план заходів не містить індикаторів, щоб оцінити, успішна та Ромська стратегія чи ні. Крім того, план не містить жодної копійчини з державного бюджету на реалізацію цієї Стратегії. Тому, щоб проводити інформаційні компанії, спрямовані на підвищення рівня толерантності в суспільстві, створювати якісь програми, підвищувати рівень відповідального батьківства із залученням громадських організацій для роботи з ромською нацменшиною, документувати ромів…, Ромська стратегія потребує грошей. Цих грошей держава не виділила… Все у Стратегії прописано або за рахунок громадських організації, або за рахунок місцевих бюджетів,» - констатує вона.

Водночас ромський правозахисник Мирослав Горват скайпом із Ужгорода пояснив, чому все більше ромів із Закарпаття їдуть до Києва та інших великих міст, де розбивають свої стихійні поселення, що так дратує місцевих мешканців та підвищує градус напруги в мегаполісах.

Повна версія програми – у додатку до статті.

Прокоментувати:

Переконайтеся, що ви вводите інформацію, де це зазначено (*) . HTML-код не допускається.