GK News 2 - шаблон joomla Видео
Вхід
Оновлено 5:02 PM, черв. 24, 2018
Стрічка:
І жартома, і всерйоз: байки та дослідження Януша Панченка
Януш Панченко. Фото: Олена Орлова/legalspace.org
Януш Панченко.

Він пише серйозні наукові дослідження, і разом із тим – вірші та байки. А ще – упорядковує і збирається видати словник власького діалекту ромської мови, на якому говорили його предки. З Янушем Панченком ми зустрілися у творчій атмосфері Форуму ромської молоді-2018 у Львові.

історик та етнограф 

Януш – ром за національністю. Він живе у Каховці Херсонської області, має вищу освіту та ступінь магістра, є стипендіатом Ромського освітнього фонду та лідером громадської організації «Романо тхам», яка об’єднує ромів південного краю. Разом з іншими молодими ромами історик та етнограф Панченко втілює соціальні проекти, спрямовані на інтеграцію ромів у суспільство.  Приміром, нещодавно Януш закінчив етносоціологічне дослідження, де разом із групою молодих активістів зібрав актуальні дані про ромів, які живуть на території сучасної Херсонщини.

Поезія та байки – друга сторона його творчої натури. Зовні Януш – врівноважений та вдумливий, але сам зізнається, що буває різним – власне, як і його роботи: то серйозні наукові дослідження та громадські ініціативи, то романтичні вірші, то гумористичні притчі та байки.

-      Дехто каже, що я надто серйозний, інші – що веселий та позитивний. Причому, ті, хто вважав мене дуже серйозним, через місяць можуть сказати: «Ти зовсім не такий, як я думав». І навпаки. Я, значить, різний, - говорить Януш.

«Сучасність і традиції поєдную для сміху, для гумору»

Писати сатиричні вірші Панченко почав у 2014 році. Говорить, неочікувано для себе самого, в результаті кумедної літературної перепалки.

- Кілька знайомих ромських дівчат написали байку, головним героєм якої зробили мене. Я у них був у цілому позитивним персонажем, але описували вони мене з сарказмом. І я створив свою відповідь їм – в одній з моїх байок тепер є їхні імена (посміхається). Опублікував цю гумористичну відповідь у соцмережі – і вона стала більш популярною, ніж мої вірші, - розповідає поет.

На сьогодні у Януша – вже шість байок. При цьому він зізнається, що зазвичай, починаючи творити, сам не знає, яким буде фінал байки. Водночас сюжети для своїх гумористичних творів черпає з ромською культури, переплітаючи її з сучасністю.

-      Деякі сюжети для своїх байок я писав на основі ромських анекдотів, почутих розповідей або певних ситуацій. А потім передавав їх у віршах, - пояснює він. - У моїх байках змішані сучасна культура, інтернет-культура, факти про старовинне табірне життя ромів. У них є місце і циганському табору, і соцмережам, лайкам та навігаторам... Сучасність і традиції поєдную для сміху, для гумору.

30791

Януш Панченко. Фото: Олена Орлова/legalspace.org 

У ромської культурі серйозні вірші взагалі досить важко сприймаються, для ромів це більш складно і менш цікаво, вважає Панченко. А ось анекдотичні історії подобаються всім. Тому байки Януша – універсальні: зрозумілі і дітям, і дорослим. Важливо також, що байка, за законом жанру, має й повчальний зміст або чітко виражену мораль.

От як, приміром, у байці «Гусак, що танцює»:

«Чому вчить казка?

Що не приносять гроші гусак та кішка.

Потрібно працювати, як кінь,

Щоб потрапив шматок золота до рук!»*

Деякі твори Януша дослівно, без літературного редагування, перекладені російською – із цим автору допомагає його наукова наставниця Ілона Махотіна**. А взагалі-то вин пише свої гумористичні вірші ромською, на влаському*** діалекті.

-      У нашому домі він частіше звучить. До того ж власький діалект – багатший, ніж сервітскій, у ньому більше «простору для дій». Мені подобається писати байки. Є речі та ситуації, що стосуються саме ромського середовища, які цікавіше висвітлювати саме в гумористичній формі. Деякі риси людей, особливо негативні, ефективніше показувати саме в гумористичній формі. Потрібно вміти сміятися над собою, - вважає Януш.

«Коли приїхала бабуся, я зрозумів, що ромської мови я не знаю»

Ще один творчий проект Януша Панченка – словник власького діалекту ромської мови.   Почалося все з приїзду бабусі, яка раніше жила окремо. У родині Панченків ромською говорили – Януш знав її від мами, і вважав, що доволі непогано володіє мовою своїх предків, які були ремісниками і кочували на території сучасної Херсонської, Запорізької, Миколаївської областей та Придністров’я у пошуках роботи.

-      Я знав циганську на тому рівні, що знала мати, природно. Але вважав, що знаю її прекрасно і мені немає рівних, - посміхається Януш. - Але коли приїхала бабуся, я зрозумів, що мови я не знаю. Тому що слова, які ми замінювали українськими або російськими, вони є і в ромській мові. І став записувати їх спочатку для себе, щоб запам'ятати…

Потім Януш знайшов програму для смартфона, яка сама сортує слова в алфавітному порядку. Так накопичилося близько 1,5 тисячі слів. Тоді і виникла ідея упорядкувати їх у словник та видати.

У ромської культури є своя особливість: вона переважно зберігається та передається в усній формі. Тому, виношуючи ідею створення словника, Януш мав певні сумніви – як роми сприймуть таке видання?

-      І, знаєте, що мене здивувало? - говорить він. - Роми-влахи з консервативних сімей, від яких я очікував чогось типу «Навіщо ти публікуєш нашу мову, навіщо вводиш її в маси? Словника будуть і не роми читати», навпаки, з інтересом до цього поставилися. І навіть самі збирали слова серед своїх дідусів , прадідусів, доповнювали мій словник. В результаті над ним, хоч я і є його автором, працювали близько 15 людей з різних регіонів України та навіть Росії. І я сам збагатився, коли писав цей словник. Тому що дізнався багато слів, яких раніше не чув. Наприклад, пов'язаних із традиційними ромськими ремеслами – ковальством, конярством. Адже заняття ці йдуть у минуле, а разом з ними – і слова…

На даний момент основна частина словника закінчена, в ньому 3300 слів – для ромської мови це дуже непогано, вважає автор і ділиться роздумами про те, як важливо її зберегти:

-      Я подумав: якщо склалося б інакше, я ніколи б не дізнався своєї мови на такому рівні, а значить не передав би своїм дітям. І таки чином фактично мова і деградує. І так з покоління в покоління. А якщо зберегти її у письмовому вигляді, хоча б у такому, якою вона є зараз, якщо цього не зробили років 200 тому, то це сприятиме збереженню власького діалекту на його нинішньому рівні.

3399

3477

Ілюстрації з прикладами слів на влаському діалекті ромської мови. Фото: Фейсбук Януша Панченка.

Окрім цього, Януш переконаний, що такі видання мають обов’язково доходити до широкого кола ромів, особливо до молодого покоління:

-      Бувають ситуації, коли ромські активісти збираються, публікують якісь видання. Але далі цього кола вони не йдуть. Виходить, активіст написав книгу для активіста. А до звичайного рома це або не доходить, або йому це нецікаво. Тому потрібно не тільки видавати, а й популяризувати такі видання, робити їх доступними людям. Тим, для кого вони створюються.

*Переклад українською – автора статті.

** У додатку до статті – тексти 2 байок Януша Панченка – «Гусак, що танцює» та «Казка про красуню Піріку» - ромською та в перекладі російською Ілони Махотіної.

***Ромське населення України складається із кількох етнічних спільнот, які ще за часів Російської імперії за різних часів та обставин з’явилися на цих землях. Найбільш чисельні – серви та влахи.

P.S. Матеріал створено за сприяння Ромської програмної ініціативи Міжнародного фонду "Відродження".

Прокоментувати:

Переконайтеся, що ви вводите інформацію, де це зазначено (*) . HTML-код не допускається.