GK News 2 - шаблон joomla Видео
Вхід
Оновлено 3:13 PM, жовт. 29, 2018
Стрічка:
Керівник патрульної поліції Києва радить правозахисникам ініціювати обговорення участі муніципальної варти у розгоні ромського табору
Голова патрульної поліції Києва Юрій Зозуля Фото: google.com.ua
Голова патрульної поліції Києва Юрій Зозуля

Ініціювати обговорення у Київській міськдержадміністрації (КМДА) щодо дій муніципальної варти при розгоні ромського поселення на Лисій горіможуть самі правозахисники. І це буде ефективно. Саме їхнього голосу не вистачає при обговоренні цього питання комісією КМДА.

Такої думки голова патрульної поліції  столиці Юрій Зозуля. Свою позицію він озвучив на зустрічі з громадськими активістами, повідомляє Центр інформації про права людини.

При цьому сам керманич патрульних Києва зізнався, що «є особистим ворогом муніципальної варти», але вимушений підкорюватися Закону. Зозуля також входить до складу профільної комісії при КМДА здотримання законності та протидії корупції, яка ухвалює рішення про створення та фінансування муніципальної варти.  

«Я співвиконавець програми "Безпечна столиця", входжу в цю комісію і є особистим ворогом муніципальної варти. Але законодавство уможливлює таку варту», – сказав Юрій Зозуля.

В цілому ж, на його думку, сама ідея муніципальної варти непогана – це корисний і важливий інструмент співпраці поліції та громадськості. Але не у випадку, коли її члени сповідують расову ненависть та дискримінацію. 

«Муніципальна варта – не складова Нацполіції. Це громадське формування з охорони правопорядку, яке може здійснювати свою діяльність лише спільно з поліцією. Я усвідомлюю, що за законом я підписую з ними зобов’язання співпрацювати, але я вважаю, що певні люди у муніципальній варті унеможливлюють співпрацю. Не може людина, яка сповідує расову ненависть та дискримінацію, бути частиною правоохоронної організації, якою хоче стати муніципальна варта», – цитує джерело керівника патрульної поліції Києва. 

Питання муніципальної варти піднімалося у комісії КМДА, говорить Зозуля і натякає, що в обговоренні бракує голосу правозахисних організацій. 

«Правозахисні організації можуть ініціювати обговорення у цій комісії КМДА, яку участь муніципальна варта брала у розгоні ромського табору. Якщо до обговорення приєднаються правозахисні організації, то це буде ефективно», – вважає він.  

Хроніка подій:

19 квітня 2018 року праворадикали громадського об’єднання С14 розігнали стихійне ромське поселення на Лисій горі у Києві, а кинуті вигнанцями речі та намети 21 квітня спалили. Кримінальне провадження щодо інциденту поліція відкрила лише 25 квітня, після публікації відео, на якому видно, як молодики женуть ромів та використовують газові балончики.  

26 квітня Міжнародний фонд «Відродження»оприлюднив заяву, в якій категорично засудив насильницькі дії, зокрема примусове виселення та підпали майна, вчинені на ґрунті етнічної ненависті щодо ромів, які мешкали на вулиці Лисогірській у Києві.

27 квітня активісти пікетували Головне управління Національної поліції у Києві з акцією «Антипогромний суботник». Вони вимагали адекватного розслідування цієї та подібних кримінальних справ, притягнення винних до відповідальності, а також службового розслідування дій полісменів, які були присутні при конфлікті.

10 травня одного з керівників С14 Сергія Мазура, який першим оприлюднив на своїх сторінках у Фейсбуку та Інстаграмі інформацію про розгін та підпал ромського поселення на Лисій горі, викликали на допит у поліцію.

18 травня Ромська молодь України у відповідь на підпали ромських поселень  запустила флешмоб  #DontBurnOurHome (Не паліть наш дім).

Прокоментувати:

Переконайтеся, що ви вводите інформацію, де це зазначено (*) . HTML-код не допускається.