GK News 2 - шаблон joomla Видео
Вхід
Оновлено 4:32 PM, вер. 11, 2018
Стрічка:
Молоді роми досліджують історію та сучасність свого народу
Януш Панченко, автор етносоціологічного дослідження. Фотоскрін відео "Радіо Свобода".
Януш Панченко, автор етносоціологічного дослідження.

Дослідити процеси, які відбуваються у житті ромської громади сьогодні – аби на основі цих знань створювати нове майбутнє для свого народу. На це націлені дослідження, що їх проводять молоді ромські лідери. Дві такі ініціативи були втілені на Херсонщині та Закарпатті. Їх ініціатори та автори – Януш Панченко та Галина Юрченко.

Як і чим живе мій народ сьогодні? Що можу зробити саме я, аби завтра він міг жити краще: навчатися, працювати, мати гідний рівень життя? Ці питання протягом останніх років все частіше ставлять перед собою молоді освічені роми. Протягом останнього десятиліття таких стає більше, зокрема завдяки програмам Ромського освітнього фонду (РОФ). Нове покоління цікавиться своєю історією, культурою, мовою. Маючи певні переваги як дослідники, зокрема будучи «своїми серед своїх» у достатньо закритій ромській громаді, молоді активісти стають цінними «акумуляторами» інформації, співавторами та авторами наукових досліджень і статей.

Дві ініціативи, про які ми розповімо, як і багато інших, спрямованих на розвиток відповідального лідерства, додаткової освіти, громадських ініціатив у громадах, підтримала Ромська програмна ініціатива Міжнародного фонду «Відродження».  

Януш Панченко: «Соціологічні дані необхідні для успішної реалізації гуманітарних програм»

Своє етносоціологічне дослідження Януш Панченко з Каховки завершив зовсім недавно. Називається воно «Основні статистичні показники циган Херсонської області 2016-2017 рр.»*.

Будучи стипендіатом РОФ, маючи вищу освіту та ступінь магістра, Януш прагне втілювати соціальні проекти, спрямовані на інтеграцію ромів у суспільство. Водночас на певному етапі зрозумів, що точних і достовірних даних про ромів, які живуть на території сучасної Херсонщини, катастрофічно мало. Якою мовою вони розмовляють, до яких етнічних груп відносяться, де і як розселені, чим заробляють і яким є їхній рівень життя? Водночас дані існуючих джерел, що відносяться переважно до 1920-30 років XX століття або містяться у нечисленних публікаціях, на думку Януша, застаріли чи потребують уточнення.

29214122

Януш Панченко. Фото надано героєм.

-      У нас живе доволі багато ромів, але немає інформації про їхній національний склад, рівень освіти, існування різних гуманітарних програм для ромів. Ця інформація просто до них не доходить. От як про стипендіальну програму Ромського освітнього фонду, хоча роми і навчаються у вузах та коледжах. Частиною цього дослідження було зокрема поінформувати населення області про такі програми, працювати з людьми, заповнювати заявки. Окрім цього, я збирав дані про етнічний склад, володіння мовою, релігійний склад, рівень освіти та життя, – розповідає Януш.

Попередні результати дослідження здивували навіть самого ініціатора: наприклад, виявилося, що реальна кількість ромів на Херсонщині значно більша, ніж за результатами всеукраїнського переписунаселення України 2001 року. До того ж останні не містили специфічних даних про ромів – хіба що про їхню кількість.

У березні 2017 року Януш, коли вже проводив своє дослідження у різних ромських поселеннях Херсонщини, знайшов однодумців: молодих людей, студентів університетів і коледжів. Разом створили громадську організацію «Романо тхам», яка об’єднала ромів південного краю.

-      Під час проекту ми підготували короткий опис складу і розселення ромського населення Херсонщини, його територіальних і родових підрозділів. Накопичили польовий матеріал з мови та традиційної культури ромів, зібрали архівний матеріал з історії та етнографії (фото з сімейних архівів), - уточнює Януш. - У співавторстві з Ілоною Махотіною (історикиня, фольклористка, спеціалистка з фольклору руських рома – ред.) підготовили до публікації серію наукових статей за темою проекту.

Результати дослідження допоможуть не лише отримати докладні відомості про ромське населення області, створити базу даних, а й сприятимуть інтеграції ромів у навколишній етнос, переконаний Януш. А зібрана інформація має не лише наукову, а й практичну цінність: без неї неможливий повноцінний діалог діаспори з місцевою адміністрацією, контакт з пресою, науковцями, розробка комерційних та соціальних проектів.

77257000

Дані дослідження, що відображають етнонаціональний склад ромів Бериславського району Херсонщини.

Отримані дані можуть бути використані:

  • представниками місцевої влади, які прагнуть налагоджувати контакт з ромською громадою;
  • керівниками некомерційних оргнаізацій, що координують проекти, спрямовані на освіту, захист прав і поліпшення якості життя ромів Херсонській області;
  • педагогами,
  • вченими-ромологами.

Приміром, результати дослідження дозволили встановити приблизну кількість ромських дітей шкільного віку, студентів і випускників шкіл, потенційних претендентів на стипендію РОФ – ми їх інформували про існування такого виду підтримки саме в процесі опитувань. В результаті 2017 року Херсонська область висунула рекордну, порівняно з попередніми роками, кількість ромських здобувачів стипендії РОФ – 9 осіб. Цього року ми плануємо ще збільшити цей показник, – ділиться Януш Панченко.

Він дякує усім ромам, які проявили ініціативу та виступити провідниками у своїх населених пунктах – говорить, без їхньої допомоги значно важче було б отримати дані. І сподівається, що результати дослідження стануть першим кроком на шляху до успішної інтеграції ромів Херсонщини в українське суспільство:

-      Адже соціологічні дані необхідні для більш успішної реалізації гуманітарних програм, що діють на території України – а про них в області дуже мало інформації. Тому відомості про те, скільки ромів в області, хто вони, який у них рівень життя, рівень освіти дозволять координатору будь-якого проекту краще орієнтуватися в регіоні. Я не кажу вже про те, що і сама процедура стала б набагато прозорішою. Також я хотів би, щоб подібне дослідження провели й інші активісти у своїх областях – тоді би ми мали дані щодо ромів не лише Херсонщини, а й усієї України.

5 цікавих даних дослідження:

-      Роми України поділяються на 15 етнічних груп. Найбільші за чисельністю – серви та влахи. Серви діляться на територіальні пігрупи: таврічани, задніпряни, полтавці, воронезькі серви та інші.

-      Родина Януша Панченка – осілі роми з етнічної групи сервів. Раніше його предки кочували територією сучасної Херсонської, Запорізької, Миколаївської областей і Придністров’я – заробляли виготовленням кінської збруї. Таврійські серви кочували саме на території Таврійської губернії.

-      Серви – перша етнічна група ромів, яка з’явилася на території України. Коли, точно невідомо, за деякими ланими – у XVII столітті. Серви іноді називають себе «українські рома» (є руські, кримські рома). Українськими ромами також можна назвати влахів, які давно живуть на території України. У їхніх діалектах багато слів, запозичених з української.  

-      На Херсонщині за даними дослідження проживає в основному 4 етнічні групи ромів,: серви та крими (складають 80% населення області) кишинівці та влахи (20%). Близько 60% сервів не розмовляють у побуті ромською – тільки українською.

-      За узагальненими даними, 60% ромів Херсонщини говорять ромською, 9% - українською та 1% російською.

Про себе і своє дослідження Януш Панченко розповів в одному з випусків програми «Романо дживіпен».

Галина Юрченко: «Ворожість у суспільстві, на жаль, набирає все більше обертів»

«Люди не народжуються із накресленим планом життя – людську долю формує кожен із нас, і кожне слово, кожна наша дія стає цеглинкою у формуванні іншої особистості, його способу й сенсу життя. Про це варто пам’ятати», – такий меседж прагне донести через своє дослідження Галина Юрченко зі Львова. Вона – лідерка молодіжного крила громадської організації «Роми України. Терніпе».

291778

Галина Юрченко. Фото надане героїнею.

Свою дослідницьку ініціативу «Соціологічне дослідження чинників, що впливають на формування поведінкових моделей ромів-заробітчан з м. Ужгород»* разом з однодумцями дівчина втілила 2017 року.

Розповідає, що сама ідея такого дослідження виникла у неї та Миколи Гуденка (він також активіст «Терніпе») у відповідь на підпал стихійного ромського поселення у Львові 2017 року, де тимчасово проживало понад 300 ромів із Закарпаття. Той підпал, на думку Галини, став проявом ворожих до ромів настроїв у місті, які витали у повітрі вже давно.

-      Суспільство вже давно обурене жебрацтвом, яке часто асоціюють саме з ромами, і обурення це здебільшого обґрунтоване тим, що жебраки псують атмосферу центральної, історичної частини міста, яка покликала відображати ідеальний світ щасливих людей як для туристів, так і для, власне, для львів’ян, - говорить Галина Юрченко. 

Сьогодні у Львові теж загострилися антиримські настрої, про які ми писали, про які заявляли правозахисники та ромські активісти. Йдеться зокрема про місцеву ініціативу «Ловці», які оголосили бій «ромській злочинності». Тому актуальність дослідження підґрунтя проявів ворожнечі актуальності не втрачає.

Спершу молоді люди планували провести фото-дослідження щодо жебраків у центральній частині Львова: навести наочні докази абсурдності формулювання «ромське жебракування», які б свідчили, що насправді жебрацтво не є ромським етнічних промислом. Але на етапі планування вирішили «йти глибше» і змінили фокус дослідження власне на виявлення чинників, які змушують людей жебракувати та вести мандрівний спосіб життя. Однодумцем з Ужгороду, де і провели дослідження, стала Беата Микович із «Благодійного фонду «Благо».

Участь у дослідженні взяли 100 респондентів (віком від 18 років та старші), мешканці компактних ромських поселень Ужгорода – Пирогова, Радванки (району Яма та вулиці Тельмана). Допомагали збирати та систематизувати дані 14 експертів з числа місцевих ромських лідерів, представників влади, педагогів.

У фокусі опинилися такі аспекти життя ромів:

-      якість життя: задоволення базових потреб у їжі, одязі, житлі, надання та доступність комунальних послуг

-      рівень та специфіка зайнятості

-      рівень освіченості та доступність освіти

-      рівень охорони здоров’я та доступу до медичних послуг

-      особливості ставлення соціального оточення до ромів Ужгорода.

-      За гіпотезою дослідження, чинником, який змушує людей до такого способу життя, є передусім соціально-економічна ситуація. І це підтвердилося. Водночас я б не хотіла, аби люди думали, що насправді це може трапитися будь з ким. Тому по завершенні дослідження ми створили соціальний ролик "Коротка історія про рівні можливості" щодо ролі кожного з нас у долі іншого, – розповідає Галина.

Свій доробок дослідники демонстрували у школах та університетах. Разом з учнями та студентами переглядали відео, розповідали про результати роботи, дискутували. Перед показом роздавали анкети, які теж стали цікавим джерелом інформації: у них опитувані зазначали своє уявлення про ромську громаду до і після перегляду та обговорення відео. Такий аналіз дозволив спостерігати, як змінюються погляди людей на у чи іншу проблему завдяки певним знанням і фактам.

Подібні дослідження Галина Юрченко вважає важливими для суспільства і для ромського етносу зокрема. При цьому, говорить, їх варто супроводжувати медіа-підтримкою, дискусіями, аби цільова аудиторія (в тому числі неромська) «пропустила крізь себе», порефлексувала і отримати нову порцію для роздумів.

-      Адже другий меседж, який ми хотіли донести через своє дослідження, це те, що усі прагнуть кращого життя, і ніхто не стає щасливішим від того, що змушений жебракувати. Однак інколи у людей немає іншого варіанту, – пояснює активістка. – Ми не хотіли викликати співчуття, але хотіли подолати агресію, яка часом виникає до жебраків, малозабезпечених, хворих. Сьогодні ворожість у суспільстві і нашому місті, на жаль, набирає усе більше обертів та набуває все нових проявів, отож, цінність таких досліджень лише зростає.

291965

Під час дослідження в одній зі шкіл Ужгорода. Фото надано героїнею.

5 цікавих даних дослідження:

  1. Недоїдання – одна з гострих проблем ужгородських ромів. Так, 80% жителів поселення Пирогово залишаються голодними щодня. У найскрутнішому становищі перебувають багатодітні сім’ї. Саме через голод, недоїдання багато дітей жебракують.

  2. 96% ромів Пирогова живуть у тимчасових помешканнях без підлоги, сконструйованих з побутових відходів.

  3. Недоїдання та погана забезпеченість одягом, внаслідок чого серед ромів траплялися смертельні випадки через переохолодження, окрім суто фізіологічних наслідків мають і негативні соціальні наслідки. Через відсутність теплого одягу ромські діти взимку часто пропускають заняття у школі, що призводить до відставання у навчанні і, зрештою, до відмови відвідувати школу взагалі.

  4. На зайнятість ромів Ужгорода частково впливає відсутність документів: близько 1% мешканців не мають жодних документів, які б засвідчували особу. 95% з таких – чоловіки. Більшість мешканців Пирового не мають постійного місця роботи, поширеними є випадкові заробітки (93%). Рівень зайнятості населення Радванки – кращий (55%). Серед найбільш поширених занять: збір металобрухту, склотари, макулатури, тимчасові підробітки на заводах, робота міських комунальних службах, торгівля на ринках, незначний відсоток – заробітки музикою.

  5. Більшість мешканців компактного поселення Пирогово є неписемними (90%). Також батьки не сприяють отриманню освіти дітьми. Хоча у Радванці ситуація краща: тут писемні 81% ромів. Основні причини невідвідуваності ромами освітніх закладів: невідповідність санітарно-гігієчним нормам (16%), недостатня підтримка батьків (46%), недостанє матеріальне забезпечення (38%).

Дані категорії SОS

Окремої уваги варте опитування мешканців Ужгорода, яке виявило негативний мікроклімат у місті, пов’язаний з упередженим ставленням та низьким рівнем терпимості містян до ромів:

  • 80% опитаних охарактеризували ромів як злочинців, жебраків та паразитів,
  • 91% опитаних вважає, що ромам притаманні такі риси характеру як «підлість» та «хамство»,
  • ужгородці не хотіли би бачити ромів ні друзями (91%), ні колегами по роботі чи навчанню (88%), ні членами своєї сім’ї (95%).
  • 78% опитаних вважають, що роми самі винні у своєму становищі,
  • 80% опитаних вважають, що роми жербакують тому, що їм до вподоби така позиція, вважають ромів пристосуванцями і наводять власні історії негативної взаємодії з ромами?
  • лише 11% опитаних вважає, що держава повинна спрямовувати свої кошти на підняття рівня життя ромів. Також тільки 11% опитаних вважають ромів рівноправними громадянами України і не проти сусідства з ними.

*Дослідження у форматі pdf – у додатку до статті.

Прокоментувати:

Переконайтеся, що ви вводите інформацію, де це зазначено (*) . HTML-код не допускається.