GK News 2 - шаблон joomlaВидео
md
Вхід
  • Українська(UA)
  • English (UK)
  • Русский(RU)
Оновлено 7:50 PM, лют. 22, 2018
Стрічка:
На Сумщині кочових ромів винищували таборами, а осілих – спалювали в будинках (відео)
Лідія Лапенко пережила масові знищення ромів на Сумщині. Фото: Стоп-кадр передачі "Точка росту".
Лідія Лапенко пережила масові знищення ромів на Сумщині.

Громадські активісти з міста Суми віднаходять і документують свідчення очевидців масового знищення ромів часів Другої світової війни. Вивчати  та зберігати історію свого народу слід для майбутнього: аби не допускати переслідувань за національною ознакою, дискримінації та міжрасової ненависті. Про це активіст організації «Ромський молодіжний конгрес» Володимир Волошин розповів в ефірі програми «Точка росту» – першої в історії медіа-простору Сумщини передачі про ромів.

Очевидців переслідування та масового знищення ромів нацистами  під час другої світової війни на Сумщині залишилося дуже мало. Підтвердження фактів геноциду своїх земляків молоді роми збирають по крихтах серед стареньких жителів області, серед своїх рідних. Саме від них дізналися, що кочових ромів у цих краях знищували таборами, а осілих – спалювали, замкнувши у власних домівках, розповів Володимир Волошин.

Автор і ведучий передачі, правозахисник, керівник проекту «Семеро ромських адвокатів»Олег Туляков презентував глядачам розповідь жительки Сумщини Лідії Іванівни Лапенко. У роки війни вона була дівчиною, але й досі не може спокійно згадувати ті події, оскільки сама пережила їх і бачила на власні очі всі ті жахи. Пані Лідія – з великої ромської родини кочових ромів. Двоє її братів не повернулися з війни, зник безвісти чоловіків брат, якого забрали на примусові роботи в Німеччину… Під час нацистської окупації сім’я кочувала в Сумській області – містами Конотоп та Буринь, бували на Харківщині. Скрізь ромів переслідували нацисти – і жорстоко розправлялися…

«…І вбивали, і що тільки не робили. І палили. Де ми тільки не тікали, де тільки не ховалися: і в окопах, і в лісах, і в ярках, і в річках. Де тільки не бігали… Двічі німці ледь не розстріляли – прямо в хаті. Забігають гуртом – а у нас дітей багато. І нас спасало ще те, що у нас короста в дітей, то (нацисти – ред.) тікали. А так би нас в живих нікого не залишилося б на світі… Ми пережили таке, що і ворогу не побажаєш…
Фашисти вибивали нас таборами… Покидають в одну яму – і все, і уїхали… Ось ми поховалися – ніби тихо. Чуємо – стрілянина. Поховаємося в окопи – так вони беруть якісь залізяки, прути – і штрикають отак (у людей – ред.). Позбиваємось у купку – хто загинув, а хто врятувався. Тиша… Знову ми перебігли, поховалися: або в ліс, або туди, де води багато, або, де болото…», - розповідає на камеру Лідія Лапенко.

Учасники передачі також переглянули кадри з фільму «Грішні апостоли кохання». У стрічці, що розповідає про те, як до нацистського концтабору потрапляє ромський табір, містяться історичні свідчення про приниження та масові розстріли ромів.

Геноцид за расовою приналежністю, його причини, витоки та прояви щодо ромьскої нацменшини. Переслідування ромів у країнах Європи від 30-х років ХХ століття. Знищення, стерилізація, проголошення ромів «нижчою расою», людьми поза соціумом. Створення нацистських айнзацгруп – спеціальних каральних підрозділів, що прямували за військами і зачищали території від неблагонадійних елементів: партизанів, підпільників, шпигунів, єреїв, ромів…. Готуючи розповідь про ці історичні факти, автори програми користувалися матеріалами про геноцид ромів, опублікованими у рубриці Посилення ромських громад на порталі Правовий Простір, зазначив Олег Туляков.

6751234

Зліва направо: Олег Туляков та Володимир Волошин. Фото: стоп-кадр передачі "Точка росту".

Збереження історичної пам’яті свого народу – лише один із напрямків роботи «Ромського молодіжного конгресу». Створена влітку 2016 року, організація вже має досвід втілення суспільно корисних ініціатив. Зокрема, молоді люди брали участь у проекті «Посилення інституційної спроможності ромських громадських організацій міста Суми», який за підтримкиМіжнародного фонду «Відродження» реалізувала Сумська ГО «Фонд регоінальних досліджень».У серпні того ж року молоді активісти пройшли навчання у Школі лідерства, а також стали одними з ініціаторів створення Ромського громадського центру – установи, яка допомагає вирішувати нагальні проблеми сумських ромів.

-      Ми надавали різну, в тому числі правову допомогу ромам, сприяли отриманню ними документів, розглядали випадки дискримінації, - розповідає Володимир Волошин.

67512345

Володимир Волошин, активіст громадської організації «Ромський молодіжний конгрес». Фото: стоп-кадр передачі "Точка росту".

Сьогодні організація продовжує допомагати місцевим ромам у рамках  проекту «7 ромських адвокатів». Молоді люди прагнуть сприяти управленню місцевої ромської громади, підвищенню її іміджу, соціально-економічному розвитку через розвиток сільського господарства, відродження традиційного ромського ремісництва. Водночас наголошують: всі ці позитивні зміни неможливі без уроків історії, з яких варто робити серйозні висновки задля майбутнього без дискримінації та порушення прав людини.

-      Забувати це ні в якому разі не можна. Це частина нашої історії, про яку боляче згадувати. Але згадувати треба. Тому що треба вивчати історію нашого волелюбного народу, щоб розуміти хто ми є, яким є ромський народ, - поконаний активіст.

Знати історію треба, аби керуючись її уроками, цінувати те, що маємо сьогодні, і робити правильні кроки, аби побудувати сталу економіки Сумщини та України, підсумовують учасники програми.  

 

Прокоментувати:

Переконайтеся, що ви вводите інформацію, де це зазначено (*) . HTML-код не допускається.

ufpdcclapkhpgugsplDOCUSPACEРесурсний центр ГУРТМережа правового розвитку