GK News 2 - шаблон joomla Видео
Вхід
Оновлено 2:06 PM, серп. 7, 2018
Стрічка:
Концепція етнонаціональної політики – дорожня карта, за якою вибудовуються стосунки держави і нацменшин (відео)
Роми Закарпаття. Фотоскрін програми "Романо дживіпен".
Роми Закарпаття.

Як у найближчому майбутньому складуться стосунки між державою і нацменшинами, що в ній проживають, багато в чому залежить від  Концепції етнонаціональної політики України. Обговорити її новий проект з представниками корінних народів та нацменшин Закарпаття представники Міністерства культури прибули наприкінці грудня 2017 року у місто Берегове. 

На виїзній зустрічі проект Концепції обговорювали співробітники Департаменту у справах релігій та національностей Міністерства культури України, експертної комісії, створеної при ній навесні 2017 року, представники національних меншин Закарпаття: угорської, румунської, ромської, русинської, чеської. Доєдналися до діалогу правозахисники, активісти, представники Міжнародного фонду «Відродження».

Врахувати різноманіття  думок і поглядів

Місцем обговорення не дарма обрали саме Закарпаття. У цьому поліетнічному краї українці складають 80,5% від усього населення, решта – представники нацменшин.  При створенні нової Концепції  важливо врахувати різноманіття  думок і поглядів представників цього регіону країни, виважено і толерантно підійти до реального вирішення їхніх проблем.  

Сучасна Концепція, аби стати не формальною, а діючою і дієвою, має бути переосмислена, має відповідати викликам сьогодення. Оскільки чинні нормативно-правові акти, що наразі діють в Україні та регулюють сфери життєдіяльності нацменшин, корінних народів та питання етнонаціональної політики, подекуди застаріли, є недосконалими і не відповідають поточному стану справ у державі. Слід вдосконалити діючі нормативно-правові акти, особливо Закон про нацменшини в Україні, прийнятий ще на початку проголошення Незалежності України.   

Важливо також максимально залучити представників нацменшин до процесу погодження та розробки Концепції.

Тож, свої думки та пропозиції щодо проекту у форматі дискусії висловили представники кожної громади Закарпаття.  

456773

Зустріч у Берегово. Фотоскрін програми "Романо дживіпен"

Потреби ромської громади Закарпаття

За оприлюдненими на зустрічі даними, на Закарпатті легалізовано 62 національно-культурних товариства, в тому числі 18 ромських.  
Ключовим питанням реалізації етнополітики в області місцева влада вважає задоволення потреб громадян у навчанні мовами нацменшин та вивченні цих мов. Тому в регіоні функціонують 113 загальноосвітніх шкіл із навчанням мовами нацменшин. Окрім мовного питання, ромські правозахисники наголошують і на інших болючих проблемах  ромів Закарпаття.

На сьогодні ромська громада є найбіднішою та найменш соціально захищеною нацменшиною в Україні. Роми відчувають дискомфорт у сфері освіти, охорони здоров’я, працевлаштування, соцзахисту, вважає ромський активіст Мирослав Горват і наводить таку статистику: близько 100 тис ромів проживає на Закарпатті з неофіційними даними (хоча за офіційними – 49 тисяч).

-      В Ужгороді – 7 тисяч, Мукачевому – 10 тисяч ромів: це великі ромські поселення. Люди живуть у жахливих умовах… Освітнє питання є також дуже болючим. Якщо говорити про Берегівський район, про угорськомовних ромів – для них це катастрофічна ситуація. Їм важко говорити українською, російською, але рідні мови для них – угорська і ромська. І не давати їм навчатися на рідній мові – це було б дискримінацією. Тому при створенні Концепції варто враховувати всі проблемні питання ромської нацменшини… Дійсно, цей проект цінний для нас, але хотілося б, щоб не залишилося все лише на папері, - зазначив Мирослав Горват.

456774

Делегація ромських правозахисників. Зліва направо: Віктор Човка, Євгенія Навроцька, Петро Габрин, Роланд  Бругош, Мирослав Горват. Фотоскрін програми "Романо дживіпен"

Не контроль – а діалог і врахування соціальних потреб

Нова Концепція етнонаціональної політики, на думку експертів, має стати дороговказом, за яким Україна вибудовуватиме свої стосунки з нацменшинами з дотриманням сучасних світових стандартів у галузі прав людини. При цьому держава має перейти від функцій контролю до діалогу, а також врахувати, що потреби нацменшин не зводяться до культурницьких, і взяти на себе також навантаження із забезпечення соціальних нужд.

Представниця Міжнародного фонду «Відродження», директорка Ромської програмної ініціативи Ольга Жмурко, яка брала безпосередню участь у розробці нового проекту, звернула увагу на певний правозахисний фокус Концепції, який, на її думку, у проекті є чітко вираженим.

-      Зокрема йдеться про  введення у перелік дефініцій такого поняття як додаткові заходи підтримки, що є дуже важливим і в контексті ромської нацменшини і, звичайно, в контексті задоволення потреб усіх інших нацменшин. Особисто для мене надзвичайно важливо, що перелік потреб представників нацменшин розширюється і виходить далеко за межі традиційного розуміння культурницьких. І я сподіваюсь, що наші шановні експерти при відвідуванні ромського компактного поселення мали змогу побачити соціальне навантаження, яке лягає на державу при забезпеченні цих потреб, – зазначила Ольга Жмурко.

456775

Ольга Жмурко. Фотоскрін програми "Романо дживіпен"

Концепція як універсальний і компромісний документ

На сьогодні експертна рада з питань з питань етнополітики об’єднує майже 2 десятки фахівців наукових та експертних середовищ, говорить начальник департаменту у справах релігій та національностей Міністерства культури України Андрій Юраш.

-      Позиція національних спільнот у різних містах і регіонах України інколи буває абсолютно протилежною. Тому ми повинні зберігати баланс. Концепція ж – це універсальний, узагальнюючий, компромісний документ, який має дати певну дорожню карту до того, як держава вибудовує стосунки між нацменшинами, – говорить він.

-      Ми вивчали досвід європейських країн (у цьому нам допомагало МЗС), виїжджали в Європу, Німеччину, вивчали досвід у регулюванні подібних питань, який вважається найбільш успішним у Європі. Підходи, закладені у концепції, перевірені на практиці: їх використовували країни-сусіди, країни Євросоюзу, які є законодавцями стандартів у сфері прав людини, – запевняє заступник директора департаменту Михайло Подюк.

456772

Михайло Подюк. Фотоскрін програми "Романо дживіпен"

Він також говорить, що на думку європейських експертів, сьогодні Україна – країна з найліберальнішим законодавством, де кожна національна спільнота цілком може реалізувати себе в повному контексті.

На даному етапі створення Концепції експертній раді найважливіше зібрати думки та пропозиції, узагальнити їх, а далі над документом працюватимуть далі юристи – аналізуватимуть можливість реалізації Концепції.

-      Водночас ми як спеціалісти хочемо передали сутність спільноти чи нацменшини, чим вона займається, що вона хоче і які перспективи у неї є, – уточнює член експертної ради, доктор історичних наук Володимир Євтух.  

456771

Володимир Євтух. Фотоскрін програми "Романо дживіпен"

І як зазначила у репортажі з місця події відома ромолог, правозахисниця, педагог, журналістка Євгенія Навроцька, удосконалення етнополітики держави, оновлення законодавства у цій сфері сьогодні є важливою і вагомою умовою для формування і функціонування України як соціальної правової держави відповідно до сучасних світових та європейських стандартів у галузі прав людини. І особливе значення має консолідація українського народу задля створення сучасного суспільства, яке базується на засадах гуманізму, демократії і забезпеченні прав кожної особи та етнічних спільнот. 

 

Прокоментувати:

Переконайтеся, що ви вводите інформацію, де це зазначено (*) . HTML-код не допускається.