GK News 2 - шаблон joomla Видео
Вхід
Оновлено 11:19 AM, жовт. 15, 2019
Стрічка:
Учні Школи ромського діяча опановують журналістику
Учасники Школи Ромського діяча - 2017 з наставником Миколою Юрченком (у центрі). Фото: Фейсбук.
Учасники Школи Ромського діяча - 2017 з наставником Миколою Юрченком (у центрі).

Пишуть статті, знімають відео, проводять соціологічні опитування. Так учасники другого модуля Школи ромського діяча здають домашнє завдання. Цінність матеріалів, створених саме ромами в тому, що вони дають можливість побачити проблеми ромської громади очима її представників.

Освоїти ази журналістики, навчитися демонструвати свою громадянську позицію та ініціювати зміни через репортажі, ессе, інтерв’ю, історії та аналітичні статті. Цьому навчають молодих ромських активістів у Школі ромського діяча, що проходить цієї осені у Львові за підтримки  Ромської програмної ініціативи  Міжнародного фонду «Відродження». Автором ідеї та куратором проекту є  голова Львівської громадської організації «Роми України. Терніпе»  Микола Юрченко. Перший модуль школи проходив з 28 по 30 вересня, і його домашнім завданням став флешмоб «Знання – для себе, майбутнє – для нації».

Другий модуль відбувся наприкінці жовтня, і наразі учні продовжують розміщувати домашні завдання на Фейсбук-сторінці події.

Кожна з робіт варта уваги за певної причини. Перш за все, тому, що очима саме ромів – молодих, освічених, таких, які бажають змін на краще – читач бачить проблеми ромської громади: відсутність освіти, гендерну нерівність, потерпання від стереотипів і дискримінації та інші.

Репортажі та історія успіху

Репортаж із виставки «(Не)означені» про Геноцид єврейського народу, що пройшла у Львові, створили Василь Домченко та Ізаура Дріма.

«Це виставка не про геноцид у Львові 41-го року, це виставка про геноцид усіх націй, виставка про горе усіх людей, які були вбиті лише через те,що комусь не подобалося, якої вони крові. А чи не через це помирали роми? Чи не через це мільйони ромських людей були знищені, ніби вони не були людьми? Це не виставка про геноцид євреїв у 41-му році. Це виставка про геноцид світу», - роблять висновок молоді автори.

225552

Учасники Школи на виставці «(Не)означені» у Львові. Фото: Фейсбук. 

Ще один репортаж – з презентації документального циклу «Сім історій успішних ромських жінок» 25 жовтня у Львові, в Центрі Шептицького, опублікували Рада Александрова та Василь Бугрим. У своєму матеріали вони розповіли про перегляд фільму і дискусію, що відбулася після.

Тему успішних ромів продовжила у своїй статтіІрина Дружиніна. Їі стаття – про творчий шлях ромського ансамблю з Лубен «Посульська рапсодія», засновниками якого є роми Богдан та Олена Ніколаєви. «…15 років їхня творчість користується великою популярністю. Тому можна чітко заявити, що ромський народ є талановитим!» – резюмує авторка.

2281

Ромський ансамбль «Посульська рапсодія». Фото: Фейсбук. 

Дитинство, якого не було та гендерне питання

А от киянка Лілія Павловська та одесит Дмитро Продан записали особисті історії ромів з нелегкими долями.

«Розкажи про своє дитинство». «А що про дитинство? У мене його й не було…» - так починається відео, опубліковане Лілією. Сповідь 17-річної дівчини, обличчя якої за зрозумілих причин не побачить глядач – історія про те, чому вона не отримала освіту, чому вимушена була змалку працювати, красти, і чому раннє заміжжя стало для неї подобою свободи. Подобою – оскільки і в ньому молода ромка зазнала принижень, насильства, тяжкої праці і самотності.

975551

Стопкадр відео, розміщеного Лілією Павловською. 

Подібні жахи довелося пережити і ромці Майі, героїні історії, записаної Дмитром Проданом. Бідність, неможливість ходити до школи, нав’язані «традиції», насильство у сім’ї.

Тема гендерної справедливості не залишила байдужими ще п’ятьох  учасників Школи – Камілу Горват, Анжеліку Кругляк, Катерину Бодян, Лілію Павловську та Миколу Куценка. Вони створили соціальне відео на цю тематику, троє з дівчат самі зіграли головні ролі у ньому.

«Кожна третя ромська родина стикається із насиллям у сім'ї» – констатують автори вустами однієї з героїнь і визнають, що з цим необхідно боротися.

Євгенія Буздиханова та Альбіна Панченко у своїй статті на тему дискримінації розмірковують: «Чому дискримінація стала нормою по відношенню до ромів?» і «Що можна зробити, аби допомогти ромам інтегруватися у суспільство?» Відповідь на це питання, точніше, перші кроки до його розв’язання дівчата вбачають саме в навчанні у Школі ромського діяча. Впевнені, що вона дасть молодим ромам навички та знання, які «дозволять згуртувати команду та реалізовувати маленькі, а згодом і великі ініціативи, що вирішуватимуть проблеми ромів».

Команда «Активно-креативін роми» у складі Ірини Дружиніної,  Василя Бугрима та Василя Сліченка своє відео на тему небайдужості та волонтерства представила у форматі сучасної казки. Молоді люди також самі зіграли головні ролі у відео, закликають коментувати його і чекають на пропозиції щодо назви. 

761111

Стопкадр відео команди "Активно-креативні роми". 

Від журналістики – до соціології

Вартий уваги і ще один формат домашнього завдання для учнів Школи – соціологічне опитування серед ромських жінок щодо гендерної рівності.

«Опитані нами ромські жінки зазначали, що вони стикаються із різного роду дискримінацією (у сфері освіти, отримання соціальних послуг), а також у медичній сфері (приниження з боку лікарів і персоналу медзакладів). Ми продовжуватимемо вивчати проблематику ромської гендерної рівності», – обіцяють учасники.

Редакція рубрики «Посилення ромських громад» у  свою чергу обіцяє стежити за успіхами учнів Школи і готова надавати інформаційну та експертну підтримку, якщо молоді люди забажають, аби їхні матеріали були опубліковані на нашому ресурсі.

Прокоментувати:

Переконайтеся, що ви вводите інформацію, де це зазначено (*) . HTML-код не допускається.