GK News 2 - шаблон joomla Видео
Вхід
Оновлено 1:18 PM, лют. 20, 2020
Стрічка:
Музей ромської культури у Брно: історичні мандри і цінний досвід (відео)
Кадр із програми "Романо дживіпен" Кадр із програми "Романо дживіпен"

Хто я? Звідки прийшов і куди йду? Замислитися над цими питаннями молодих українських ромів змусили відвідини Музею ромської культури у чеському місті Брно. Візит надихнув їх на створення телепрограми та втілення нових історичних проектів.

Музей ромської культури в Брно – один з найкращих музеїв Європи, в якому висвітлюється минуле та сьогодення ромського народу. Минулоріч разом із творчою групою програми «Романо дживіпен» на Ужгородському телеканалі «Тиса» ми робили докладний огляд музею – але заочний. Цього літа завдяки підтримці Міжнародного фонду «Відродження» молоді роми змогли побачити історичні скарби на власні очі.

До складу делегації організатори відібрали активістів, в тому числі стипендіатів Ромського освітнього фонду (РОФ), які  мають досвід втілення у своїх громадах культурницьких проектів і прагнуть розвивати тему ромського мистецтва, історії та етнографії в Україні. Це активісти з Ужгорода – Віктор Човка, Ерік Адам, Едгар Баджо і Олена Біланіна, а також Януш Панченко з міста Нова Каховка Херсонської області. Наставницею молодої команди стала історикіня, ромолог, журналістка Євгенія Навроцька.

20864034

Українська делегація у Брно. Фото: uzhgorod.in

89754112

У Януша Панченка до поїздки був особливий професійний інтерес: він – стипендіат РОФ, голова ГО «Романо Тхан», етнограф, керівник історичного проекту на Херсонщині, також підтриманого Міжнародним фондом «Відродження». Кадр програми "Романо дживіпен". 

-      Мене вразило не лише те, що я побачив у Музеї ромської культури, але й на вулицях Брно – я цілеспрямовано поселився в районі, де проживають лише роми, – розповів про свої враження Правовому Простору один з учасників поїздки, ведучий програми «Романо дживіпен» Віктор Човка. – Всі ці спостереження допомогли мені зрозуміти необхідність зберігати історичну пам’ять ромів, підвищувати національну ідентичність нашого народу, а ще – оцінити цінність тих матеріалів, які вже зібрала наша громадська організація*.

Музей підкорив своїми багаторічними традиціями, колекціями, 4-поверховою спорудою та серйозним підходом до роботи його співробітників, розповідає Віктор. Ще до поїздки він був знайомий із директоркою Музею ромської культури Яною  Горватовою, донькою  ініціатора створення музею  Карла Голомека – лідера ромського руху Чехословаччини за права людини, політичного дисидента.

2774

Карл Голомек, засновник Музею ромської кулььтури в Брно. Кадр програми "Романо дживіпен". 

Саме він 1969 року організував у Брно виставку ромських ремесел Чехословаччини, яка стала основою сучасного музею. Відтоді заклад пройшов цікаву трансформацію: від історичної скарбниці – до парку освітніх розваг. Музей містить 12 постійно  діючих і змінних експозицій та 13 фондових  колекцій, які нараховують 19 тисяч предметів. А ще тут проходять свята ромської культури, історичні уроки, майстер-класи з ремесел і навіть модні покази.

Культурницькі мандри надихнули ромів з України на нові ідеї. Серед найближчих планів – відвідати музеї Ужгорода та організувати разом зі своїми молодими колегами музейну пересувну експозицію «Ромський етнос Закарпаття», підготувати та провести виїзні експозиції до  ромських поселень міст Ужгород, Мукачево, Чоп,  Середнє, Перечин.

Зрозуміти важливість відвідин Музею  ромської культури міста Брно допомагає і той факт, що наприкінці 1990-х років в Ужгороді, на базі товариства ромської культури «Романі Яг», був створений музей ромської культури. Однак він був зруйнований учнями Ужгородської школи № 13, оскільки діти просто не розуміли значення музеїв у збереженні історії власного народу. Про це Віктор Човка розповівпо приїзді з Брно у своїй статті на ужгородському ресурсі Uzhgorod.in.

«Попри те, що в Ужгороді працюють понад десяток музеїв (історичних, меморіальних, краєзнавчих), на сьогодні немає жодного, який би розповідав про історію ромського народу, його етнографічні групи, традиції, види одягу, розкриття наруги над ромами під час Голокосту. Через ці, зокрема, фактори ромська молодь не володіє достатньою інформацією про історію свого народу. З іншого боку –  це  прояви нетолерантного ставлення до них зі сторони представників інших національностей.

Тому відвідини музею бодай трохи виправили одну з цих проблем… А зацікавленість власною  історією і культурою, повага до життя та побуту  предків, сподіваємося, сприяли пробудженню творчості, формуванню повноцінної особистості наших колег по подорожі. Ну, а працювати над виправленням другої проблеми – доведеться і самим ромам. Приклад того, як це зробити, вони побачили!» - зазначив журналіст.  

20864591_1614154015317456_303269970_n

У музеї. Фото: uzhgorod.in

Своїми відгуками про поїздку поділилися й інші її учасники:

Януш Панченко:«Вперше в житті побачив ромський музей. Щасливий з того… У нас вдома ще збереглося багато речей, подібні з  яких виставлені в експозиціях у Брно. Вони можуть стати основою місцевого або меморіального музею».

Олена Біланіна:«Для мене як для представниці не ромського народу відвідини музею мають велике значення для формування  позитивних емоцій щодо ромів,  покращення взаємопорозуміння, налагодження  контактів».

Едгар Баджо:« Я вперше побачив, що взагалі є ромський музей. Якщо ми би зробили щось таке подібне, то українці би більше поважали ромів».

Інші факти та враження дивіться у випуску програми "Романо дживіпен" від 06.10.21017 р.

*Йдеться зокрема збірку про «Прикмети та забобони ромів Закарпаття», видану влітку 2107 року в Ужгороді за ініціативи молодіжної ГО «Патів».

 

Прокоментувати:

Переконайтеся, що ви вводите інформацію, де це зазначено (*) . HTML-код не допускається.