GK News 2 - шаблон joomlaВидео
md
Вхід
  • Українська(UA)
  • English (UK)
  • Русский(RU)
Оновлено 9:56 AM, лист. 21, 2017
Стрічка:
Статус жертви міжнародного збройного конфлікту можна буде отримати лише після офіційного визнання Росії агресором
Статус жертви міжнародного збройного конфлікту можна буде отримати лише після офіційного визнання Росії агресоромФото: скрін з відео

Учасник АТО з міста Нетішина Хмельницької області хоче отримати статус жертви міжнародного конфлікту, повідомляє інтернет-видання Поділля-Центр. Проте, як зазначає керівниця Хмельницького Офісу Мережі правового розвитку при ГО "Подільська правова ліга"Анастасія Площинська, отримати такий статус АТОвці зможуть лише коли Росію офіційно визнають агресором.

АТОвець з Нетішина звернувся до суду, аби отримати статус жертви міжнародного конфлікту. Чоловік пішов до війська у лютому 2014 року. На Донеччині боєць був поранений, переніс важку операцію, а згодом потрапив до полону.

Проте вже зараз правники наголошують: отримати статус жертви міжнародного збройного конфлікту можна буде лише після офіційного визнання Росії агресором.

Відео: Поділля-Центр

- Якщо ми говоримо про захист прав жертв військових конфліктів на міжнародному рівні, то відповідно до міжнародного законодавства, якщо Україна визнає факт агресії Росії проти держави України, то тоді всі жертви зможуть претендувати на відшкодування шкоди і компенсацію завданих збитків, - прокоментувала виданню юристка ГО "Подільська правова ліга" Анастасія Площинська.

Юристка роз'яснила ІРЦ "Правовий простір", що резолюцію під назвою "Визначення агресії" прийнята 1974 року на 29-ій сесії Генеральної Асамблеї ООН. У її ст. 1 зазначено, що "агресією є застосування військової сили державою проти суверенітету, територіальної цілісності чи політичної незалежності іншої держави, або будь-яким іншим чином, несумісним зі статутом ООН".

Генеральна асамблея ООН також визначила сім категорій дій, що розглядаються як акти агресії. Три з них можна застосувати для опису ситуації в Україні:

1) Вторгнення або напад збройних сил держави на територію іншої держави або будь-яка військова окупація, який би тимчасовий характер вона не носила, що є наслідком такого вторгнення чи нападу, або будь-яка анексія із застосуванням сили території іншої держави або її частини.

2) Блокада портів чи берегів держави збройними силами іншої держави.

3) Заслання державою чи від імені держави озброєних банд, угруповань та регулярних сил або найманців, що здійснюють акти застосування збройної сили проти іншої держави настільки серйозного характеру, що це дорівнює перерахованим вище актам, або її істотна участь в них.

Відповідно до законодавства України (Закон України "Про оборону України"), у разі збройної агресії вводиться військовий стан – або на всій території України, або на її частині.

- Варто звернути увагу, що поняття "тероризм", "АТО", "район проведення АТО", "режим у районі проведення АТО" визначені Законом України "Про боротьбу з тероризмом". У цьому законі не згадуються поняття "агресія", "окупація", "анексія", "територіальна цілісність". Отже, антитерористична операція – це внутрішня національна проблема, - коментує Анастасія Площинська. - Фактично сьогодні на рівні держави немає юридично визначеного стану війни «агресія», що, згідно зі статутом ООН, не дозволяє звертатися з проханням про: колективну самооборону, надання повномасштабної військової допомоги, звертатися до міжнародних судових інстанцій щодо відшкодування збитків Росією після завершення війни. 

Зазначимо, що в Україні вже є кілька рішень судів щодо визнання Росії агресором. Приклади таких рішень ми знайшли у публікації на сайті Подробиць

Тож, ІРЦ "Правовий простір" поцікавився у юристки, яке ж значення матимуть ці рішення судів? 

- На мій погляд, ці рішення матимуть суто доказове значення, якщо розгляд справи здійснюватиметься в Міжнародному кримінальному суді або іншій міжнародній судовій установі, - зазначила правниця.
P.S. Офіси Мережі правового розвитку створені та працюють за підтримки  програмної ініціативи «Права людини та правосуддя» Міжнародного Фонду «Відродження». Детальніше про  діяльність мережі,  засади та принципи роботи читайте на сайті  «Правовий Простір».

Погляди, відображені у цьому матеріалі, належать його авторам і можуть не співпадати з думкою Міжнародного фонду «Відродження».

Прокоментувати:

Переконайтеся, що ви вводите інформацію, де це зазначено (*) . HTML-код не допускається.

ufpdcclapkhpgugsplDOCUSPACEРесурсний центр ГУРТМережа правового розвитку