Як розповіла ІРЦ «Правовий простір» керівниця Хмельницького Офісу Мережі Анастасія Площинська, яка була тренером на заході, школа складатиметься з 2 етапів, кожен з етапів триватиме 2 дні. Під час першого етапу учасники ознайомляться з базовими аспектами прав учасників АТО, основами участі в процесі прийняття рішень у громаді, отримають базові навички з надання психологічної допомоги. Під час другого – зможуть самостійно дослідити законодавство на рівні держави та нормативно-правові акти на рівні громади, визначити пріоритетні психологічні проблеми та розробити проект дорожньої карти для учасників АТО та членів їх сімей з урахуванням специфіки кожної громади.

- Всього тривалість школи-тренінгу – 32 академічні години. Тренерами виступатимуть професійні експерти: психологи та правозахисники, - ділиться юристка.

У Хмельницькому до навчань долучилися:

• учасники бойових дій (курсанти Національної академії Державної прикордонної служби України імені Богдана Хмельницького, військовослужбовці ЗСУ, ДСНС України, військові лікарі та демобілізовані учасники АТО);
• представники Управління забезпечення прав людини Національної поліції України у Хмельницькій області;
• представники державної системи безоплатної правової допомоги;
• спеціалісти Головного територіального управління юстиції у Хмельницькій області;
• активні громадяни, волотери. 

Учасники АТО майже не знають своїх прав

Тож, на першому етапі Анастасія Площинська розповіла учасникам школи-тренінгу про актуальні питання захисту прав учасників АТО:

• передача у власність земельних ділянок учасникам АТО;
• набуття статусу ветерана війни та різниця між поняттями "ветеран війни", "учасник АТО", "учасник бойових дій", "учасник війни", "інвалід війни";
• правила постановки на житловий облік, молодіжне кредитування, забезпечення учасників АТО житлом;
• доступ до правосуддя: звільнення від сплати судового збору та право на безоплатну вторинну правову допомогу;
• нормативно-правові акти в сфері регулювання відносин, пов'язаних із наданням пільг учасникам АТО.

Анастасія Площинська, голова Хмельницького Офісу Мережі правового розвитку. Фото: ГО "Подільська правова ліга".

- Найбільш поширеною проблемою, на мій погляд, в сфері захисту прав учасників АТО є низький рівень правової освіти населення. На жаль, не усі знають, як можна використовувати можливості, що дають нам закони України "Про звернення громадян" та "Про доступ до публічної інформації". Під час тренінгу ми можемо поділитися успішними історіями захисту прав учасників АТО, які отримали доступ до публічної інформації, або  відповідь на своє звернення. І змогли скористатись правом на земельну ділянку, отримали житлово-комунальні пільги, одноразову грошову допомогу тощо, - коментує Анастасія Площинська.

ТОП-3 змін у законодавстві для учасників АТО

ТОП-5 проблем, що турбують учасників АТО

Окрім учасників бойових дій у школі навчаються правозахисники, активісти та волонтери. Фото: ГО "Подільська правова ліга"

«Перші симптоми посттравматичного розладу більше схожі на звичайну депресію»

Психолог Алла Андрійчак розповіла учасникам тренінгу про загальні ознаки посттравматичного синдрому: 

-  Більшість військовослужбовців, які повернулися із зони бойових дій, переживає стресові реакції, однак лише у незначної частини (30-40%) розвивається посттравматичний стресовий розлад (ПТСР).. Це важкий психічний стан, який виникає в результаті психотравмуючих ситуацій. У військовослужбовців він виникає внаслідок реакції на події загрозливого або катастрофічного характеру, тобто на пряму загрозу смерті. Перші симптоми посттравматичного розладу більше схожі на звичайну депресію: нав’язливі яскраві спогади, що часто повторюються у снах, постійне відчуття тривоги, дратівливість, підвищена чутливість до інших подій, які нагадують пережитий стрес, спалахи гніву, зниження концентрації уваги, а також почастішання серцебиття, підвищення артеріального тиску, головний біль.

Поради:

Базова турбота: годувати, умовляти відпочивати і спати, дуже важливо — тепло, тепла їжа, вода, постіль, одяг, ванна.

— Тілесний контакт: тримати за руку, обіймати, гладити, бути поруч, але не діставати.

— Контакт з природою: посидіти на сонечку, подивитися на воду, на вогонь, на небо, відчути запах трави, землі, помацати дерево, камінь.

— Проста, знайома діяльність, найкраще з конкретним явним результатом і зі змістом «наведення порядку, відновлення зв’язку, турбота про себе та інших»: прибирання, робота на землі, по господарству, сортування чого-небудь.

— Брати участь у ритуалах, особливо спільних, прощанні із загиблими, поминання, у створенні пам’ятних знаків, у спільних молитвах.

— Не мовчати, не стримувати почуттів: плакати, якщо хочеться, писати, говорити, скаржитися, розповідати про пережите всім, хто готовий слухати, і, відповідно, вислуховувати, якщо вам розповідають.

Під час роботи в групах учасники АТО спільно з юристами визначили найбільш пріоритетні проблеми ветеранів війни на рівні області та на основі них розробили проект дорожньої карти для учасників АТО та членів їх сімей. Фото: ГО "Подільська правова ліга"

Дієвій інтеграції учасників АТО на рівні громад сприятимуть правозахисники

Організатор заходу – Хмельницький офіс Мережі правового розвитку (ГО «Подільська правова ліга»). Тренінг відбувся в рамках Проекту «Посилення правової спроможності та соціально-психологічна інтеграція учасників АТО та членів їх сімей на рівні територіальних громад» за фінансової підтримки Міжнародного фонду "Відродження". Мета: підвищити рівень правової обізнаності учасників АТО та членів їх сімей, активних громадян щодо вирішення юридичних та психологічних проблем, залучити учасників тренінгу до розробки дорожньої карти учасників АТО із урахуванням специфіки проблем у громаді.