GK News 2 - шаблон joomlaВидео
md
Вхід
  • Українська(UA)
  • English (UK)
  • Русский(RU)
Оновлено 12:33 AM, бер. 25, 2017
Стрічка:
Статуси, пов’язані із участю в АТО

Досить часто учасники антитерористичної операції та їхні родичі звертаються із питанням про те, яким нормативно-правовим актом визначено порядок набуття та встановлення статусу “учасника АТО”. Відповідь в даному випадку однозначна – ніяким, оскільки такого окремого пільгового статусу законодавство України формально не передбачає.

Спробуємо розібратися, в чому виникає нерозуміння і які можуть бути його причини.

Передісторія

Фактично, до березня 2014 року чинний Закон України “Про боротьбу з тероризмом” визначав антитерористичну операцію як комплекс скоординованих спеціальних заходів, спрямованих на попередження, запобігання та припинення злочинних діянь, здійснюваних з терористичною метою, звільнення заручників, знешкодження терористів, мінімізацію наслідків терористичного акту чи іншого злочину, здійснюваного з терористичною метою. В редакції, яка була введена з травня 2014 року, це поняття законодавець розуміє як комплекс координованих спеціальних заходів, спрямованих на попередження, запобігання та припинення терористичної діяльності, звільнення заручників, забезпечення безпеки населення, знешкодження терористів, мінімізацію наслідків терористичної діяльності.

Терористична діяльність складається з терористичних актів. Поняття терористичного акту визначене у ст. 258 Кримінального кодексу України, до якої нас відсилає Закон: терористичний акт, тобто застосування зброї, вчинення вибуху, підпалу чи інших дій, які створювали небезпеку для життя чи здоров'я людини або заподіяння значної майнової шкоди чи настання інших тяжких наслідків, якщо такі дії були вчинені з метою порушення громадської безпеки, залякування населення, провокації воєнного конфлікту, міжнародного ускладнення, або з метою впливу на прийняття рішень чи вчинення або невчинення дій органами державної влади чи органами місцевого самоврядування, службовими особами цих органів, об'єднаннями громадян, юридичними особами, або привернення уваги громадськості до певних політичних, релігійних чи інших поглядів винного (терориста), а також погроза вчинення зазначених дій з тією самою метою.

Можливо спочатку дії, які відбувалися на Сході нашої країни, починаючи з кінця лютого-початку березня 2014 року і можна було кваліфікувати, як терористичні акти, але за дуже короткий час мета таких актів була досягнута – воєнний конфлікт розпочався, а антитерористичну операцію припинити – напевно – забули.

Натомість, через рік після початку збройного конфлікту, вирішили доповнити частину першу ст. 6 ЗУ “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” пунктом 19пунктом 19), вказавши, що до учасників бойових дій (а отже – і до ветеранів війни), належать: військовослужбовці (резервісти, військовозобов'язані) та працівники Збройних Сил України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту, військовослужбовці військових прокуратур, особи рядового та начальницького складу підрозділів оперативного забезпечення зон проведення антитерористичної операції центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, державну політику у сфері державної митної справи, поліцейські, особи рядового, начальницького складу, військовослужбовці, працівники Міністерства внутрішніх справ України, Управління державної охорони України, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, Державної служби України з надзвичайних ситуацій, Державної пенітенціарної служби України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення (Зміни до ЗУ “СВВГСЗ”).

Ось так і сталося, що поняття “війна” та “антитерористична діяльність” в очах нашого нормотворця стали аналогами, а ті, хто беруть участь в АТО – є ветеранами війни.

Що тепер?

ЗУ “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” передбачає три різновиди статусів, які можуть присвоюватися ветеранам війни: учасники бойових дій, інваліди війни, учасники війни (абзац 2 ст. 4).

Перелік осіб, які належать до учасників бойових дій, визначений вже згаданою ст.6 Закону; особи, які належать до інвалідів війни – у ст. 7, а учасники війни – у ст.9.

Одночасно особі присвоюється лише один статус. Статус підтверджується відповідним посвідченням, яке – для військовослужбовців АТО, видається та поновлюється згідно процедури, визначеної такими нормативно-правовими актами:

У випадку, якщо статус особи змінюється (наприклад – зі статусу “учасник бойових дій” на “інвалід війни”) – то попереднє посвідчення вилучається, а видається нове. Вилучене посвідчення зберігається в органі, який здійснив таке вилучення і повинне бути повернене у випадку повернення особи до попереднього статусу.

Тож, як бачимо, законодавство України не передбачає окремого статусу “учасник АТО”.

Разом з тим, на практиці особи, які беруть безпосередню участь в АТО, але ще не отримали посвідчення УБД або посвідчення “інваліда війни” – все, ж можуть користуватися певними пільгами. Такі пільги – як правило – встановлюються на рівні місцевих громад.

Детальніше про це у нашій наступній консультації.

Прокоментувати:

Переконайтеся, що ви вводите інформацію, де це зазначено (*) . HTML-код не допускається.

ufpdcclapkhpgugsplDOCUSPACEРесурсний центр ГУРТ