Logo
Версія для друку
Оскарження бездіяльності органів місцевого самоврядування щодо надання дозволу на розробку проекту із землеустрою на виділення земельної ділянки

Майже щодня від військових надходять скарги на те, що подані ними заяви на отримання земельної ділянки ігноруються, і жодна відповідь на них не находить місяцями, а іноді – й роками.

Звісно, що питання виділення землі – одне із найгостріших, і причин цьому посадовці знаходять чимало: від відсутності затвердженого генерального плану до відсутності самих земельних ділянок. Кожен такий випадок потребує детального вивчення та індивідуальної роботи, бажано із юристом, який тямить у подібних питаннях.

Разом з тим, працювати із конкретної причиною відмови можна тоді, коли така відмова надходить особі і в ній вказується та чи інша причина. А що ж робити тоді, коли після подання заяви Ви не отримуєте взагалі ніякої відповіді?

В такому випадку слід послідовно оскаржувати саме протиправну бездіяльність органу місцевого самоврядування або його посадових осіб.

З чого почати і як знати, що час для оскарження вже настав?

Найперше, слід пам’ятати про те, скільки часу законодавець надає для відповідної ради або адміністрації на розгляд заяви про виділення особі земельної ділянки. Частина 6 ст. 118 Земельного кодексу України встановлює наступні правила:

Громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). Цей перелік документів є вичерпним, і відповідні органи не мають права вимагати ніяких інших документів від заявника. Разом з тим, при вирішенні питання щодо позачергового забезпечення земельною ділянкою – звісно – Вам слід подати документи, які підтверджують Ваш пільговий статус (ч. 6 ст. 188 Земельного кодексу України).

Як правило, це буде або Довідка про безпосередню участь в АТО, якщо місцевою програмою передбачено право на пільговий порядок забезпечення земельними ділянками учасників АТО та членів їх сімей (детальніше про державні та локальні пільги дізнайтеся тут), або ж посвідчення учасника бойових дій.

Зверніть увагу: подавати клопотання слід таким чином, аби пізніше Ви могли підтвердити факт та дату його подання. Це можна зробити або ж, написавши клопотання у двох примірниках і подати його через канцелярію відповідного органу або до особи, яка безпосередньо приймає документи, якщо канцелярії немає. При цьому особа, яка приймає клопотання, ставить на Вашому примірнику вхідний реєстраційний номер, дату прийняття та власний підпис. Обов’язково зберігайте цей примірник клопотання у себе.

Інший варіант подачі клопотання з додатками – надсилання пакету документів рекомендованим листом з повідомленням про вручення. У такому випадку слід зберігати “корінець” про вручення поштового відправлення.

Після поданої заяви орган, який її прийняв у місячний строк надає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. При цьому, як встановлено ч.7 ст. 118 Земельного кодексу України, підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки розробляється за замовленням громадян суб'єктами господарювання, що є виконавцями робіт із землеустрою згідно із законом, у строки, що обумовлюються угодою сторін.

Цікавою є також і наступна норма зазначеної статті: у разі якщо у місячний строк з дня реєстрації клопотання орган, який розглядає клопотання, не надав дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або мотивовану відмову у його наданні, то особа, зацікавлена в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності, у місячний строк з дня закінчення зазначеного строку має право замовити розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки без надання такого дозволу, про що письмово повідомляє орган, який розглядає клопотання. До письмового повідомлення додається договір на виконання робіт із землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

Отож, перший варіант дій у випадку, якщо на свою заяву Ви не отримали ніякої реакції – це укласти договір із землевпорядною організацією та самостійно виготовити землевпорядну документацію, яку Ви пізніше подасте на затвердження, адже саме таким є наступний етап під час приватизації земельної ділянки. Головне – не забути попередити письмово орган, який так справно Вас ігнорує, про Ваші дій та наміри, долучивши копію договору із виконавцем робіт. Разом з тим, такий варіант дій може бути досить ризиковим, адже Ви не до кінця певні в тому, що обрана Вами земельна ділянка справді може бути приватизована і не належить комусь іншому, або на перебуває під арештом чи у фонді, з якого її просто не можуть виділити тощо.

Якщо ж такий спосіб Вам не зовсім до душі, радимо почати із письмової скарги на ім’я керівника органу, до якого Ви подали клопотання. Порядок її подання такий же, як і самого клопотання – тобто, через канцелярію у двох примірниках, або ж поштою. При цьому, лишіть копію або примірник самої скарги у себе, адже пізніше вона може знадобитися як додаток до наступних звернень. Зі зразком скарги можна ознайомитися тут.

Якщо й це не допомогло, і у п’ятнадцятиденний строк із моменту отримання Вашої скарги Ви не отримали жодної реакції – можна звертатися або ж відразу до суду, або – попередньо, до Уповноваженого Верховної Ради України з Прав людини, в структурі якого є спеціальний департамент, який розглядає порушення вимог законодавства України про звернення громадян та доступ до публічної інформації. Співробітники цього Департаменту уповноважені складати адміністративні протоколи на посадових осіб, які вчинили порушення вказаних вимог законодавства та звертатися до суду із заявами про притягнення їх до адміністративної відповідальності.

Приклади цих документів можете знайти нижче.

Template Design © Joomla Templates | GavickPro. All rights reserved.