GK News 2 - шаблон joomla Видео
Вхід
Оновлено 3:13 PM, жовт. 29, 2018
Стрічка:

Шановний відвідувачу!

Сервіс "Консультація юриста" перенесено на сайт Мережі правового розвитку (https://ldn.org.ua) докладніше на сторінці Правова допомога

Рішенням суду першої інстанції задоволено позов повністю, зобов’язати відповідача видати дозвільні документи на приватизацію житла. Житло відноситься до підприємства яке створило свій ЖЕК. Рішення суду на брало законної сили, ДВС відкрило виконавче провадження. ЖЕК спохвативсь і подав апеляційну скаргу скасувати рішення суду. Суддя ап.. інст.. поновила строк апеляційного провадження з формальних міркувань , апелянт попросив скасувати рішення суду , постільки будинок не має реєстрації , а остання реєстрація будинку в 1986 році за реорганізованим підприємством. Суд ап. Інстанції налаштований скасувати рішення суду 1 інст. , але повернувсь до розгляду для запрошення ще одного відповідача( міськвиконком), апелянт і відповідач не зявились і судове засідання за клопотання перенесено . Ситуація неймовірна – одні і такі самі обставини ,такі самі вповноваження у власника будинку- для 80 відсотків мешканців квартир видано дозвільні документи і проведено приватизацію, включно по 2012 рік. Позивачу відмовлялось давати дозвільні документи за наявності спірного боргу, до судового розгляду доведено, що такий порядок приватизації існував і стверджували відповідачі.
Апелянт просить скасувати рішення на підставі відсутності реєстру будинку в нього на реєстрі, а щодо права власності на квартиру позивачу не заперечує.
Предмет позову змінити не можливо в апеляційній інстанції, тупикова ситація ?
Як вчинити дії оставити рішення в силі , чи ухвалити нове рішення в ап.. інст.. на користь позивача.
Подобається

Відповідь прийнято

Вівторок, січня 14 2014, 09:49 AM - #Постійне посилання
Стосовно процесуальної сторони:
Повноваження апеляційного суду визначені ст. 307 ЦПК України. За наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції апеляційний суд має право:

1. Постановити ухвалу про відхилення апеляційної скарги і залишення рішення без змін;
Апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань. (ст. 308 ЦПК)

2. Скасувати рішення суду першої інстанції і ухвалити нове рішення по суті позовних вимог;
3. Змінити рішення;
Підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення є:
1) неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи;
2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими;
3) невідповідність висновків суду обставинам справи;
4) порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права, а також розгляд і вирішення справи неповноважним судом; участь в ухваленні рішення судді, якому було заявлено відвід на підставі обставин, що викликали сумнів у неупередженості судді, і заяву про його відвід визнано судом апеляційної інстанції обґрунтованою; ухвалення чи підписання постанови не тим суддею, який розглядав справу.
Норми матеріального права вважаються порушеними або неправильно застосованими, якщо застосовано закон, який не поширюється на ці правовідносини, або не застосовано закон, який підлягав застосуванню. Порушення норм процесуального права можуть бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи (ст. 309 ЦПК) .

4. Постановити ухвалу про скасування рішення суду першої інстанції і закриття провадження у справі, якщо:
1) справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства;
2) набрали законної сили рішення суду або ухвала суду про закриття провадження у справі у зв'язку з відмовою позивача від позову або укладенням мирової угоди сторін, ухвалені або постановлені з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав;
3) позивач відмовився від позову і відмова прийнята судом;
4) сторони уклали мирову угоду і вона визнана судом;
5) є рішення третейського суду, прийняте в межах його компетенції, з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, за винятком випадків, коли суд відмовив у видачі виконавчого листа на примусове виконання рішення третейського суду або повернув справу на новий розгляд до третейського суду, який ухвалив рішення, але розгляд справи у тому самому третейському суді виявився неможливим;
6) померла фізична особа, яка була однією із сторін у справі, якщо спірні правовідносини не допускають правонаступництва;
7) ліквідовано юридичну особу, яка була однією із сторін у справі. (ст.ст. 310, 205 ЦПК)

Постановити ухвалу про скасування рішення суду першої інстанції і залишення заяви без розгляду, якщо:
1) заяву подано особою, яка не має цивільної процесуальної дієздатності;
2) заяву від імені заінтересованої особи подано особою, яка не має повноважень на ведення справи;
3) належним чином повідомлений позивач повторно не з'явився в судове засідання, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності;
4) спір між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав розглядається в іншому суді;
5) позивач подав заяву про залишення позову без розгляду;
6) між сторонами укладено договір про передачу спору на вирішення до третейського суду і від відповідача надійшло до початку з'ясування обставин у справі та перевірки їх доказами заперечення проти вирішення спору в суді;
7) особа, в інтересах якої у встановлених законом випадках відкрито провадження у справі за заявою іншої особи, не підтримує заявлених вимог і від неї надійшла відповідна заява;
8) провадження у справі відкрито за заявою, поданою без додержання вимог, викладених у статтях 119 і 120 цього Кодексу, та не було сплачено судовий збір і позивач не усунув цих недоліків у встановлений судом строк;
9) позивач до закінчення розгляду справи покинув судове засідання і не подав до суду заяви про розгляд справи за його відсутності. (ст.ст. 207, 310 ЦПК) .

Стосовно матеріальної сторони (змісту позовних вимог), то відповідно до Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду», наймач має право на приватизацію житлової площі, який він користується на підставі договору житлового найму, що передбачено ст. 7 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» (по суті - "прописка" ) .
Наявність заборгованості чи перебування будинку на балансі не може бути визначальною обставиною при вирішенні питання про правомірність/неправомірність надання документів на приватизацію.

Згідно ч. 1 ст. 8 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду», приватизація державного житлового фонду здійснюється уповноваженими на це органами, створеними місцевою державною адміністрацією, і органами місцевого самоврядування, державними підприємствами, організаціями, установами, в повному господарському веденні або оперативному управлінні яких знаходиться державних житловий фонд.
З судової практики - якщо підприємство до відомчого житлового фонду якого належав цей будинок не має правонаступника, будинок передано до комунальної власності - в силу закону "Про місцеве самоврядування в Україні" права та обов'язки в цій частині покладаються на виконавчий комітет місцевої ради.
Подобається
Кам'янець-Подільський Центр правової інформації і консультацій
The reply is currently minimized Show
Ваша відповідь