GK News 2 - шаблон joomlaВидео
md
Вхід
  • Українська(UA)
  • English (UK)
  • Русский(RU)
Оновлено 6:29 PM, квіт. 28, 2017
Стрічка:
Що потрібно знати, щоб прийняти спадщину (частина 2)
Вікторія ІльчишенаФото: Асоціація юристів Кам'янець-Подільського
Вікторія Ільчишена

Як оформити спадщину? Здавалось би, з таким простим і буденним явищем як прийняття спадщини зіштовхується більшість людей. Але через незнання, неуважність та відсутність пильності людина може не здійснити свої права повною мірою або навіть нашкодити собі.

Продовження* юридичної консультації про особливості спадкування, яка прозвучала в ефірі ПОДОЛЯНИН-TV,  від керівниці Кам’янець-Подільського офісу Мережі правового розвитку  Вікторії Ільчишеної.

Валентина Савчук: Пані Вікторіє, то, все ж таки, що таке спадкування?

Вікторія Ільчишена: Спадкуванням є перехід прав та обов’язків на спадщину від фізичної особи, яка померла, спадкодавця,  до інших осіб – спадкоємців. Спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Валентина Савчук: Хто може бути спадкоємцем?

Вікторія Ільчишена: Спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини. Потрібно зазначити, що спадкоємцями за заповітом можуть бути і юридичні особи.

Валентина Савчук: Коли здійснюється спадкування за заповітом, а коли – за законом?

Вікторія Ільчишена: Право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або ж відмови від її прийняття, спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї частини, спадкування здійснюється за законом.

Валентина Савчук: Що можна успадкувати?

Вікторія Ільчишена: Успадкувати можна всі права та обов’язки, що належали померлій особі на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок її смерті. Водночас не можна успадкувати права та обов’язки, що нерозривно зв’язані з особою, зокрема, це особисті немайнові права, право на участь у товариствах, право на членство в об’єднаннях громадян, громадських організаціях тощо. Крім цього, не можна успадкувати право на відшкодування шкоди, завданої каліцтвом або іншим ушкодженням здоров’я, право на аліменти, пенсії, допомогу та інші витрати, встановлені законом. Також – права та обов’язки особи як кредитора або боржника, якщо вони нерозривно зв’язані з особою боржника чи кредитора.

Валентина Савчук: Хто позбавляється права на спадок?

Вікторія Ільчишена: У деяких випадках спадкоємці за законом чи за заповітом можуть бути позбавлені права спадкування, тобто усунені від нього. Ну, наприклад, спадкоємець умисно позбавив життя спадкодавця чи іншого спадкоємця або вчинив замах на вбивство. При цьому не має значення, з якою метою були вчинені такі дії, а також їх результат. Однак, із цього правила є винятки. Приміром, спадкоємець, який вчинив замах на життя спадкодавця, може знову набути права на спадщину за умови, якщо спадкодавець зазначить про це у заповіті. Такий заповіт має бути складено вже після того, як спадкодавець дізнався про вчинення замаху. Також усуненим від спадкування може бути спадкоємець, який умисно перешкоджав скласти заповіт, змінити його або скасувати. Такі дії обов’язково мають бути умисними. Це може бути встановлено лише в судовому порядку.  Також можуть бути усунені від спадкування батьки, позбавлені батьківських прав на момент смерті своєї дитини. Це правило діє у тому разі, якщо судове рішення про позбавлення їх батьківських прав було чинне на час відкриття спадщини. Крім цього, позбавляються спадкування батьки або діти, які ухилялись від свого обов’язку щодо утримання спадкодавця. Для встановлення цієї обставини необхідно звертатися до суду. Також можуть бути усунені від спадкування спадкоємці, що не надавали допомоги спадкодавцю, який перебував у безпорадному стані, наприклад, через хворобу, вік, каліцтво. До цієї групи спадкоємців належать опікун, піклувальник, другий із подружжя, дід, баба, онуки, правнуки, брати і сестри. Також можуть бути усунені від спадкування чоловік та дружина один після одного, якщо шлюб між ними визнано недійсним. Однак, якщо рішення суду про визнання шлюбу недійсним ухвалене вже після смерті одного з подружжя, то за другим із подружжя, який не знав і не міг знати про перешкоди щодо реєстрації такого шлюбу, суд може визнати право на успадкування спільного майна подружжя.

Валентина Савчук: Як здійснюється прийняття спадщини?

Вікторія Ільчишена: Спадкоємець чи спадкоємці можуть прийняти спадщину в цілому або так само в цілому від неї відмовитись. Не можна, наприклад, успадкувати майно померлого та відмовитись від успадкування його боргів. Спадкоємець, який постійно проживав зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом 6 місяців з дня її відкриття не заявив про відмову від неї. Моментом відкриття спадщини є день смерті спадкодавця, що підтверджується свідоцтвом про смерть. Частки спадщини в кожного із спадкоємців є рівними. Спадщина приймається шляхом особистого звернення до нотаріуса окремого нотаріального округу за місцем відкриття спадщини. Якщо особа постійно проживала разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, то вона вважається такою, що фактично прийняла спадщину. Для того, щоб прийняти спадщину, спадкоємець, що не проживав разом із спадкодавцем, повинен подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини. Така заява має бути ним подана особисто за місцем відкриття спадщини. Разом із такою заявою слід подати документ, що підтверджує  особу спадкоємця та свідоцтво про смерть спадкодавця. Якщо особа спадкує за заповітом, то на ньому має бути відмітка нотаріуса про те, що він не був змінений або скасований, а якщо за законом – необхідні також документи, які підтверджують родинні відносини із померлою особою. Для прийняття спадщини встановлюється строк у 6 місяців, який починається з дня відкриття спадщини, тобто дня смерті спадкодавця. У разі, якщо особа пропустила цей строк, його можна поновити, але за умови, що інші спадкоємці, котрі вже прийняли спадщину, дають на це згоду, і пропуск стався з поважних причин. В іншому випадку вам доведеться звертатися з позовом до суду про поновлення строку чи визначення додаткового строку для прийняття спадщини. І в цей час вам доведеться вже описувати і доводити в суді поважність причини пропуску строку, необхідного для прийняття спадщини. Тому, все ж таки, ми рекомендуємо, аби уникнути деяких незручностей та пришвидшити процес прийняття спадщини, вкладатися в цей 6-місячний строк та звертатися з відповідною заявою до нотаріуса. Тобто ви можете після подачі заяви до нотаріуса збирати документи, необхідні для подальшого прийняття спадщини. Але заява має бути подана саме у цей 6-місячний строк з дня смерті спадкодавця.

Валентина Савчук: Як відбувається відмова від спадщини?

Вікторія Ільчишена: Спадкоємець за заповітом або за законом може відмовитися від прийняття спадщини протягом 6 місяців. Заява про відмову від прийняття спадщини подається нотаріусу за місцем відкриття спадщини. Тут важливо сказати, що відмова спадкоємця за заповітом від прийняття спадщини не позбавляє його права на спадкування за законом. Водночас важливим є те, що батьки, усиновлювачі або опікун можуть відмовитися від прийняття спадщини, належної малолітній, недієздатній особі лише з дозволу органів опіки та піклування. Потрібно зазначити, що у випадку відмови від прийняття спадщини, частка, яку особа мала право прийняти, переходить до інших спадкоємців за заповітом і розділяється між ними порівну. Або, якщо спадкування здійснюється за законом, то ця частка розділяється порівну між членами тієї черги, яка має право на спадкування. Варто також додати, що можливою є відмова від прийняття спадщини на користь іншої особи.

Валентина Савчук: А якщо немає спадкоємців, що тоді відбувається?

Вікторія Ільчишена: У разі відсутності спадкоємців за заповітом і за законом, суд визнає спадщину відумерлою. Це відбувається за заявою відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини. Тобто таким органом є міська рада, якщо спадкове майно знаходиться у місті, а за межами міст, тобто у селах району,  - це сільські, селищні ради. Заява про визнання спадщини відумерлою подається після спливу 1 року з часу відкриття спадщини. Спадщина, визнана судом відумерлою, переходить у власність територіальної громади за місцем відкриття спадщини.

Валентина Савчук: Розкажіть про черговість спадкування за законом. Як тут відбувається?

Вікторія Ільчишена: Спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. В першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки. У другу чергу право на спадкування за законом мають рідні брати, сестри спадкодавця, його бабка, дід, як з боку батька, так і з боку матері. У третю чергу право на спадкування за законом мають рідні дядько та тітка спадкодавця. У четверту чергу право на спадкування за законом мають особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім’єю не менше 5 років до часу відкриття спадщини. У п’яту чергу право на спадкування за законом мають інші родичі спадкодавця до шостого ступеня споріднення включно, при чому родичі ближчого ступеня споріднення усувають від спадкування родичів подальшого ступеня споріднення. Ступінь споріднення визначається за числом народжень, що віддаляють родичів від спадкодавця. Народження самого спадкодавця не входить до цього числа. Також у п’яту чергу право на спадкування за законом одержують утриманці спадкодавця, які не були членами його сім’ї. Тому важливо, що кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, або усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття.

Валентина Савчук: Чи успадковується заробітна плата, пенсія, стипендія і право на відшкодування матеріальної і моральної шкоди, а також борги?

Вікторія Ільчишена: Успадковуються ті суми заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, допомоги у зв’язку з втратою працездатності, каліцтвом та іншим ушкодженням здоров’я, інших соціальних виплат, які належали спадкодавцеві, але не були ним одержані за життя. Потрібно зазначити, що до спадкоємців переходить право на відшкодування збитків, завданих померлій особі у договірних зобов’язаннях, право на стягнення неустойки, штрафу, пені у зв’язку невиконанням боржником померлої особи своїх договірних зобов’язань, яка була присуджена судом спадкодавцеві за його життя. Також переходить право на відшкодування моральної шкоди, яке було присуджено судом померлій особі за її життя. Водночас до вас переходить і обов’язок відшкодувати майнову, моральну шкоду, збитки, які були завдані спадкодавцем, а також обов’язок платити неустойку, штраф, пеню, яка була присуджена судом кредитору з померлої особи. Але тут потрібно врахувати, що шкода, яка була завдана померлою особою відшкодовується лише у межах вартості рухомого чи нерухомого майна, яке було одержано у спадщину.

Валентина Савчук:  Яким чином розподіляється майно між спадкоємцями? І що таке «обов’язкова частка у спадщині»?

Вікторія Ільчишена: Частки кожного спадкоємця у спадщині є рівними, якщо спадкодавець сам не розподілив спадщину між ними. Водночас малолітні, неповнолітні, повнолітні непрацездатні діти спадкодавця, непрацездатна вдова, вдівець та непрацездатні батьки спадкують незалежно від змісту заповіту половину частки, яка належала б кожному з них у разі спадкування за законом. Це обов’язкова частка. Також потрібно зазначити, що розмір обов’язкової частки може бути зменшений судом з урахуванням відносин між цими спадкоємцями та спадкодавцем, а також інших обставин, які мають істотне значення. Ще одним важливим аспектом є те, що якщо ви протягом не менше ніж 1 року до часу відкриття спадщини проживали разом із померлою особою однією сім’єю, то ви маєте переважне право перед іншими спадкоємцями на виділ вам у натурі предметів звичайної домашньої обстановки та вжитку у розмірі частки у спадщині, яка вам належить.

Валентина Савчук: Вікторіє Ігорівно, якщо у наших слухачів виникнуть запитання із піднятої нами теми, куди вони можуть звернутися за консультацією?

Вікторія Ільчишена: Кам’янець-Подільський офіс Мережі правового розвитку, що діє при Асоціації юристів Кам’янець-Подільського знаходиться за адресою: м. Кам’янець-Подільський, вул. Пушкінська, 44, 3 поверх, кабінет 314. До нас звертається досить багато відвідувачів саме з питань спадкування, роз’яснення норм чинного законодавства у цій сфері. Ми нікому не відмовляємо!

Валентина Савчук:  Який режим роботи і чи можна зателефонувати вам?

Вікторія Ільчишена: Ми працюємо з 10-ї ранку до 17-ї години вечора. Для зручної комунікації з нашими відвідувачами у нас немає обіду, тобто у будь-який зручний час в цих межах ми надаємо безкоштовні правові консультації нашим громадянам. Номер телефону для звернень: (3849) 519-11.

* Першу частину консультації на тему спадкування від Максима Романюка читайте тут.

P.S. Офіси Мережі правового розвитку створені та працюють за підтримки  програмної ініціативи «Права людини та правосуддя» Міжнародного Фонду «Відродження». Детальніше про діяльність мережі, засади та принципи роботи  читайте на сайті «Правовий Простір».

Прокоментувати:

Переконайтеся, що ви вводите інформацію, де це зазначено (*) . HTML-код не допускається.

ufpdcclapkhpgugsplDOCUSPACEРесурсний центр ГУРТ