GK News 2 - шаблон joomla Видео
Вхід
Оновлено 11:19 AM, жовт. 15, 2019
Стрічка:
Що варто знати про договір довічного утримання
  • Автор Ольга Настіна, Білоцерківська міська громадська організація «Правова єдність»
  • Опубліковано в  Консультує юрист
  • 0 коментарі
На фото Марина Лисич, юрист Центру правової інформації та консультацій у Білій Церкві Фото Наталі Бімбірайте, ІРЦ Правовий простір
На фото Марина Лисич, юрист Центру правової інформації та консультацій у Білій Церкві

Самотній літній людині важко прожити за мізерну пенсію. Навіть маючи у власності нерухомість, старенькі опиняються заручниками ситуації, адже чимало коштів витрачають на ліки, оплату комунальних послуг та на купівлю продуктів харчування. Проте у них є родичі, сусіди, які б залюбки допомогли, але не задарма, а в обмін на власність.

Юрист Центру правової інформації та консультацій з Білої Церкви Марина Лисич рекомендує своїм відвідувачам у таких ситуаціях укладати договір довічного утримання. І роз’яснює їм юридичні норми, які регулюють дані правовідносини.

Договір довічного утримання (догляду) - це договір, за яким одна сторона (відчужувач) передає другій стороні (набувачеві) у власність житловий будинок, квартиру або їх частину, інше нерухоме чи рухоме майно, яке має значну цінність, взамін чого набувач зобов’язується забезпечувати відчужувача утриманням та доглядом.

Право власності на майно за договором довічного утримання у набувача виникає з моменту нотаріального посвідчення такого договору та його реєстрації, проте право на розпорядження отриманим майном - лише після смерті відчужувача.

Важливо те, що відчуджувач в разі укладення тагого договору втрачаєте право власності на майно, яке передаєте за договором довічного утримання. В подальшому ця особа вже не зможе передати це майно у спадок, продати, подарувати чи обміняти. Але і набувач не має права до смерті відчужувача продавати, дарувати, міняти, передавати в заставу це майно. На це майно не може бути звернене стягнення за боргами набувача.

При посвідченні договору довічного утримання нотаріус накладає на це майно заборону відчуження.

При укладенні договору юристка рекомендує, щоб відчуджувачі вимагали включення в договір пункту про зобов’язання набувача забезпечити його житлом у будинку (квартирі), який передається за договором довічного утримання. У цьому разі в договорі має бути конкретно визначена та частина помешкання, в якій особа має право проживати. Позитивним моментом є те, що в такому договорі відчуджувач може визначити будь-які види матеріального забезпечення чи безпосередньо догляду. Якщо особа бажає отримувати певну суму на місяць на прожиття – будь ласка, бажає, щоб їй готували смачні страви тричі на день – також можливо. Зазвичай, у договорі довічного утримання встановлюються такі обов’язки з догляду, як прибирання в домі, купівля продуктів та інших необхідних речей на кшталт одягу чи ліків, регулярне відвідування тощо. Щодо матеріального забезпечення, то крім чітко визначеної в договорі суми щомісячного утримання, можуть набувачем сплачуватися додаткові витрати – на лікування, інші особливі потреби, але про це варто зазначити безпосередньо в договорі

Договір довічного утримання є своєрідним компромісом між заповітом та договором дарування, оскільки він, на відміну від заповіту та дарування, прийнятний як для власника майна, так і для особи, яка погодиться доглядати та забезпечувати особу у старості. Цей договір є оптимальним шляхом використання власного майна для забезпечення гідного життя в старості.

Основною умовою в договорі довічного утримання, яка захищатиме інтереси відчуджувача є те, що людина, яка віддає нерухоме майно, отримує право довічного проживання у квартирі чи будинку. Це означає, що ніхто не матиме права вигнати його на вулицю й позбавити житла.

Для укладення договору довічного утримання відчужував має надати нотаріусу документ, що підтверджує право власності на нерухоме майно (свідоцтво про право власності, договір купівлі-продажу, договір дарування, свідоцтво про право на спадщину тощо); паспорт громадянина (для набувача та відчужувача); довідку про присвоєння ідентифікаційного номеру (для набувача та вічужувача); витяг з реєстру прав власності, оціночну вартість об’єкту відчуження та інші. Проте це орієнтовний перелік необхідних документів. Вичерпний перелік може бути наданий нотаріусом, в якого буде укладатися даний договір.

Витрати на укладення даного договору досить значні. Необхідно буде оплатити вартість послуг з оцінки нерухомості, послуги нотаріуса, державне мито за нотаріальне посвідчення договору та інші. Витрати по оформленню договору розподіляються за домовленістю між сторонами (чи то порівну, чи то їх оплачує набувач або відчуджувач).

PS: Центр правової інформації та консультацій, створений на базі Білоцерківської міської громадської організації «Правова єдність», працює за підтримки програми “Верховенство права” Міжнародного Фонду “Відродження” в межах ініціативи “Посилення правових можливостей бідних верств населення ”. Детальніше про діяльність мережі Центрів, засади та принципи роботи читайте на сайті «Правовий простір».

Думки, відображені у цьому матеріалі, належать його авторам та можуть не збігатися з точкою зору Міжнародного фонду "Відродження"

Прокоментувати:

Переконайтеся, що ви вводите інформацію, де це зазначено (*) . HTML-код не допускається.