GK News 2 - шаблон joomla Видео
Вхід
Оновлено 1:18 PM, лют. 20, 2020
Стрічка:
Відповідальність за несвоєчасне виконання батьківського обов’язку по сплаті аліментів на утримання неповнолітніх дітей

Актуальним питання сьогодення є своєчасна виплата батьками аліментів на утримання своїх неповнолітніх дітей.

Утримання батьками своїх дітей до повноліття є їх конституційним обов’язком, який закріплений частиною 2 статті 51 Конституції України, крім того, у статті 180Сімейного кодексу України передбачений аналогічнийобов’язок батьків щодо матеріального забезпечення своїх дітей.

Згідно з ч. 1 ст. 181 Сімейного кодексу України способи виконання батьками обов'язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними.

Частиною 1 ст. 189 Сімейного кодексу України батькам надано право укласти договір про сплату аліментів на дитину, умови якого (про розмір аліментів, строки їх виплати тощо) не   повинні порушувати її права. Договір має бути укладений письмово та підлягає нотаріальному посвідченню. У разі невиконання батьком (матір'ю) свого обов'язку за договором стягнення аліментів здійснюється не за судовим рішенням, а на підставі виконавчого напису нотаріуса органом державної виконавчої служби.

shamray
Адвокат Василь Шамрай, партнер ХОГО «Подільська правова ліга»

За відсутності домовленості між батьками про сплату аліментів на дитину той із них, з ким вона проживає, вправі звернутися до суду з відповідним позовом. Згідно з ч. 3 ст. 181 Сімейного кодексу України аліменти на дитину присуджуються в частці від заробітку (доходу) її матері, батька або в твердій грошовій сумі і виплачуються щомісячно.         

Після вступу рішення в законну силу необхідно отримати виконавчий лист та звернути його до виконання до відповідного відділу державної виконавчої служби.

Можливий також добровільний порядок виконання судового рішення, але рекомендується стягувати аліменти у примусовому порядку, а не чекати добровільної сплати цих коштів відповідачем у справі.

Про те, розповсюдженими є ситуації коли батько всіляко ухиляється від виконання свого обов’язку. Дана ситуація веде до накопичення заборгованості та нарахування пені(неустойки) за несвоєчасну сплату аліментів.

Відповідальність за прострочення сплати аліментів встановлює стаття 196 Сімейного кодексу України, в якій зазначено, що при виникненні   заборгованості   з   вини   особи, яка зобов'язана сплачувати аліменти за рішенням суду,   одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка від   суми   несплачених   аліментів   за   кожен   день прострочення.

Тобто, за несвоєчасне виконання обов’язку по сплаті аліментів, що призвело до виникнення заборгованості з платника може бути стягнута неустойка (пеня).

 Але щоб перейти саме донеустойки в сімейних правовідносинах, правильніше почати з розгляду цивільного (загального) визначення неустойки. Так,стаття 549 Цивільного кодексу Українипід неустойкою розуміє грошову суму або інше майно, які боржник (платник аліментів) повинен передати кредиторові (одержувачу аліментів) у разі порушення боржником зобов’язання (по сплаті аліментів).

В даному випадку виникає ряд принципових питань, а саме:

  1. За який період може стягуватись неустойка?
  2. На яку суму буде нараховуватись пеня?
  3. Як розрахувати суму неустойки (формула розрахунку)?
  4. Протягом якого строку можна звернутись до суду з позовом про стягнення заборгованості по аліментам та пеню(строк позовної давності)?
  5. За яких обставин суд може зменшити розмір пені або звільнити особу від сплати пені?

           

1.Період за який може стягуватись неустойка.

Відповідно до статті 196 Сімейного кодексу України, пеня за прострочення сплати аліментів вираховується від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення.

Так як, аліменти призначаються та повинні сплачуватися щомісячно, розмір неустойки необхідно розраховувати не із загальної суми боргу, а із щомісячної заборгованості за аліментами починаючи з дня її виникнення без додавання суми боргу за попередній місяць до розрахунку неустойки за наступний місяць.

Але при цьому, нарахування пені не обмежується лише тим місяцем, протягом якого не проводилось стягнення.

Пеня має нараховуватися в період з 1 числа місяця, який слідує за місяцем, у якому утворилась заборгованість, і до дня погашення відповідачем цієї заборгованості.

2. Сума на яку буде нараховуватись пеня.

Якщо аліменти присуджено у твердій грошовій сумі, то все порахувати зовсім просто.

Сума на яку буде нараховуватись пеня, незалежно від того, чи працює боржник чи ні, визначається сумою коштів, яку боржник має щомісяця сплачувати згідно з рішенням суду.

Якщо ж аліменти присуджено у частині від доходу батька (матері) дитини, то сума на яку буде нараховуватись пеня визначається виходячи з фактичного заробітку (доходу), який платник аліментів одержував за час, протягом якого не провадилося їх стягнення.

У даному випадку мінімальний розмір аліментів на одну дитину в жодному разі не може бути меншим, ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Якщо Ви маєте сумнів щодо обґрунтованості розміру середньої заробітної плати, який застосовує державний виконавець, Ви можете звернутися до відповідного управління чи відділу статистики за місцем виконання рішення суду та перевірити цей розмір. Їхні адреси можна знайти на сайті Державної служби статистики.

3. Формула розрахунку суми неустойки.

Аліменти призначаються та виплачуються (стягуються) щомісячно, тому за змістом ст. 196 Сімейного кодексу України пеня нараховується не на всю суму заборгованості, а на суму несплачених аліментів за той місяць, у якому не проводилося стягнення аліментів. Пеня за прострочення сплати аліментів починає нараховуватися з наступного місяця за місяцем, у якому виникла заборгованість.

Тому пеня в день буде становити 1% від суми заборгованості по аліментам.

А пеня за місяць буде обраховуватись за схемою пеня в день помножена на кількість днів у місяці.

Загальний розмір пені за прострочення сплати аліментів є сумою пені, нарахованої за кожен місяць періоду, у якому було допущено прострочення сплати аліментів.

4. Строку протягом якого можна звернутись до суду з позовом про стягнення заборгованості по аліментам та пеню (строк позовної давності).

Статтею 258 ЦК України передбачено, що позовна давність про стягнення неустойки (штрафу, пені) встановлюється в один рік. Але, згідно статті 20 СК України позовна давність не застосовується, крім випадків передбачених сімейним законодавством (серед яких стягнення аліментів та неустойки по сплаті аліментів немає).

За своєю природою дана неустойка є виключно похідною від аліментів, на які позовна давність не застосовується, тобто строк позовної давності на неустойку за прострочення сплати аліментів не встановлюється.

А тому Ваше право звернутись до суду не обмежується часовими рамками.

5. Обставини за яких суд може зменшити розмір пені або звільнити особу від сплати пені.

Передбачена ст. 196 Сімейного кодексу України відповідальність платника аліментів за прострочення їх сплати у виді неустойки (пені) настає лише за наявності вини цієї особи. На платника аліментів не можна   покладати   таку   відповідальність,   якщо заборгованість утворилася з незалежних від нього причин, зокрема, у зв'язку з несвоєчасною виплатою заробітної плати, затримкою або неправильним перерахуванням аліментів банками.

Тому вам потрібно враховувати обставини з урахуванням яких суд може зменшити розмір пені.

Так частина 2 статті 196 Сімейного кодексу України встановлює, що розмір неустойки може бути зменшений судом з урахуванням матеріального та сімейного стану платника аліментів.

Законодавець також передбачив обставини з урахуванням яких суд може звільнити платника аліментів від сплати пені.

Відповідно до положень статті 197 Сімейного кодексу України суд може повністю або частково звільнити платника аліментів від сплати заборгованості за позовом платника аліментів:

  • якщо вона виникла у зв'язку з його тяжкою хворобою або іншою обставиною, що має істотне значення. До таких обставин може також бути віднесено судом догляд за родичем, який в результаті тяжкого захворювання потребує стороннього догляду та інші обставини;
  • якщо буде встановлено, що вона непоінформованості особи за якою встановлено обов’язок по сплаті аліментів про покладення на неї таких зобов’язань. До прикладу якщо вона не була присутня у залі суду під час проголошення рішення яким на неї покладено обов’язок по сплаті аліментів, також якщо їй не було направлено копію постанови про відкриття кримінального провадження. Та у інших ситуаціях які зумовлювали її непоінформованість відносно покладення на неї обов’язку по сплаті аліментів.

У разі якщо платник аліментів тривалий час злісно ухиляється від виконання свого обов’язку він може підлягати кримінальній відповідальності.

Від так, частиною 1 статті 164 Кримінального кодексу України встановлена відповідальність за злісне ухилення від сплати аліментів на утримання неповнолітніх або непрацездатних дітей, що карається штрафом від 100 до 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадан, ( тобто від 170 – 340 грн.), виправними роботами на строк до одного року або обмеженням волі на строк до двох років.

Під ухиленням від сплати аліментів розуміються дії або бездіяльність платника аліментів, спрямовані на невиконання рішення суду про стягнення з нього на користь дитини (дітей) визначеної суми аліментів.

Злісним ухиленням від сплати аліментів слід розуміти будь-які діяння боржника, спрямовані на невиконання рішення суду (приховування доходів, зміну місця проживання чи місця роботи без повідомлення державного виконавця тощо), які призвели до заборгованості зі сплати таких коштів у розмірі, що сукупно складають суму виплат аліментів за шість місяців.

Ухилення від сплати аліментів для визнання його злочином повинно бути злісним. Питання про визнання ухилення злісним має вирішуватися у кожному конкретному випадку окремо із врахуванням всіх обставин справи.

На злісний характер ухилення можуть вказувати такі обставини:

  • тривалість ухилення;
  • продовження ухилення після попередження державного виконавця про необхідність виконання платником обов’язку про сплату аліментів;
  • неодноразові звернення з цього ж приводу отримувача аліментів;
  • ухилення від сплати, вчинене особою, раніше судимою за цей же злочин та ін.

Згідно з частиною 2 ст. 164 Кримінального кодексу України за те саме діяння, вчинене особою, раніше судимою за злісне ухилення від сплати аліментів на утримання неповнолітніх або непрацездатних дітей, карається громадськими роботами на строк від 120 до 240 годин виправними роботами або виправними роботами на строк до двох років чи обмеженням волі від двох до трьох років.

В даному випадку законодавець передбачив відповідальність особи за повторне злісне ухилення платника аліментів від виконання свого батьківського обов’язку.

Прокоментувати:

Переконайтеся, що ви вводите інформацію, де це зазначено (*) . HTML-код не допускається.