GK News 2 - шаблон joomla Видео
Вхід
Оновлено 1:26 PM, лют. 4, 2020
Стрічка:
Захист персональних даних учасників АТО та членів їх сімей

Студенти юридичної клініки Київського національного університету імені Тараса Шевченка підготували та опублікували на порталі Української фундації правової допомоги ґрунтовну консультацію щодо захисту персональних даних учасників АТО та їхніх рідних. Публікація стене в нагоді не лише юристам, а й користувачам соцмереж, а також журналістам, які мають максимально обережно і відповідально ставитися до оприлюднення подібної інформації про воїнів.  

Статтею 32 Конституції України проголошено право людини на невтручання в її особисте життя. Крім того, не допускається збирання, зберігання, використання поширення конфіденційної інформації про особу без її згоди, крім випадків, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини.

Таким чином, захист персональних даних кожного українця охороняється на найвищому державному рівні.

Основними нормативно-правовими актами, що регулюють дане питання є Закон України «Про захист персональних даних» (далі – Закон) від 01.06.2010 та Наказ Міністерства соціальної політики України від 20.07.2015  № 746 «Про затвердження «Порядку обробки персональних даних у базі персональних даних — Єдиному реєстрі учасників антитерористичної операції» (далі – Наказ).

Що таке персональні дані та обробка персональних даних

Визначення поняття персональні дані наводиться в Законі, відповідно до якого персональними даними є відомості чи сукупність відомостей про фізичну особу, яка ідентифікована або може бути конкретно ідентифікована.

Обробка персональних даних — будь-яка дія або сукупність дій, таких як збирання, реєстрація, накопичення, зберігання, адаптування, зміна, поновлення, використання і поширення (розповсюдження, реалізація, передача), знеособлення, знищення персональних даних, у тому числі з використанням інформаційних (автоматизованих) систем.

Де знаходяться персональні дані учасників АТО

Відомості про учасників антитерористичної операції знаходяться у Єдиному реєстрі учасників антитерористичної операції. Інформація, що міститься в Єдиному реєстрі учасників антитерористичної операції, є конфіденційною.

Яка інформація про учасників АТО міститься у Реєстрі:

1) прізвище, ім’я та по батькові;

2) стать;

3) дата народження;

4) серія та номер паспорта громадянина України;

5) реєстраційний номер облікової картки платника податків (за наявності);

6) категорія учасника антитерористичної операції;

7) місце проживання (область, район, населений пункт, вулиця, будинок, квартира);

8) контактний телефон;

9) військове (спеціальне) звання;

10) наявність чи відсутність статусу учасника бойових дій;

11) місце перебування під час участі в антитерористичній операції;

12) період участі в антитерористичній операції;

13) необхідність у забезпеченні житлом, санаторно-курортним лікуванням, психологічною реабілітацією, технічними та іншими засобами реабілітації.

 Які права має суб’єкт персональних даних (учасник АТО)

Відповідно до Закону суб’єкт персональних даних має право:

1) знати про джерела збирання, місцезнаходження своїх персональних даних, мету їх обробки, місцезнаходження або місце проживання (перебування) володільця чи розпорядника персональних даних або дати відповідне доручення щодо отримання цієї інформації уповноваженим ним особам, крім випадків, встановлених законом;

2) отримувати інформацію про умови надання доступу до персональних даних, зокрема інформацію про третіх осіб, яким передаються його персональні дані;

3) на доступ до своїх персональних даних;

4) отримувати не пізніш як за тридцять календарних днів з дня надходження запиту, крім випадків, передбачених законом, відповідь про те, чи обробляються його персональні дані, а також отримувати зміст таких персональних даних;

5) пред’являти вмотивовану вимогу володільцю персональних даних із запереченням проти обробки своїх персональних даних;

6) пред’являти вмотивовану вимогу щодо зміни або знищення своїх персональних даних будь-яким володільцем та розпорядником персональних даних, якщо ці дані обробляються незаконно чи є недостовірними;

7) на захист своїх персональних даних від незаконної обробки та випадкової втрати, знищення, пошкодження у зв’язку з умисним приховуванням, ненаданням чи несвоєчасним їх наданням, а також на захист від надання відомостей, що є недостовірними чи ганьблять честь, гідність та ділову репутацію фізичної особи;

8) звертатися із скаргами на обробку своїх персональних даних до Уповноваженого або до суду;

9) застосовувати засоби правового захисту в разі порушення законодавства про захист персональних даних;

10) вносити застереження стосовно обмеження права на обробку своїх персональних даних під час надання згоди;

11) відкликати згоду на обробку персональних даних;

12) знати механізм автоматичної обробки персональних даних;

13) на захист від автоматизованого рішення, яке має для нього правові наслідки.

Хто має доступ до персональних даних учасників АТО та може поширювати їхні персональні дані

Доступ до персональних даних учасників антитерористичної операції, внесених до Реєстру, мають Голова Служби, його заступники, керівник відповідального структурного підрозділу, інші працівники Служби відповідно до своїх посадових обов’язків в обсязі, необхідному для виконання таких обов’язків (тільки після підписання ними зобов’язання про нерозголошення персональних даних).

Персональні дані учасників антитерористичної операції з Реєстру є інформацією з обмеженим доступом.

Поширення персональних даних передбачає дії щодо передачі відомостей про фізичну особу виключно за згодою такої особи.

Згодою  є будь-яке документоване, зокрема письмове, добровільне волевиявлення фізичної особи щодо надання дозволу на обробку її персональних даних відповідно до сформульованої мети їх обробки.

Поширення персональних даних без згоди суб’єкта персональних даних або уповноваженої ним особи дозволяється у випадках, визначених законом, і лише (якщо це необхідно) в інтересах національної безпеки, економічного добробуту й прав людини.

Учасник антитерористичної операції має право на одержання будь-яких відомостей про себе, що містяться у Реєстрі, без зазначення мети запиту.

Хто здійснює захист персональних даних учасників АТО, внесених до Реєстру

Держателем Реєстру є Державна служба України у справах ветеранів війни та учасників антитерористичної операції 

Адреса: провулок Музейний, 12, м. Київ, 01001
Телефони: (044) 281-08-50, (044) 281-08-48
Телефон/факс: (044) 281-08-57
E-mail: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.

Працівники Служби, які обробляють персональні дані, зобов’язані:

1) запобігати втраті персональних даних та їх неправомірному використанню;

2) не розголошувати персональні дані, які їм було довірено або які стали відомі у зв’язку з виконанням посадових обов’язків, при цьому таке зобов’язання залишається чинним після припинення ними діяльності, пов’язаної з персональними даними, крім випадків, установлених Законом України »Про захист персональних даних»;


3) терміново повідомляти керівника відповідального структурного підрозділу у разі:

- втрати або неумисного знищення носіїв інформації з персональними даними;

- втрати ними ключів від приміщень, сейфів, шаф, де зберігаються персональні дані;

- якщо ідентифікаційні дані для входу в автоматизовану систему стали відомі іншим особам;

- виявлення спроби несанкціонованого доступу до персональних даних.

При обробці персональних даних в автоматизованій системі Реєстру забезпечується їх захист відповідно до вимог Законів України «Про захист персональних даних»«Про захист інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах» та постанови Кабінету Міністрів України від 29 березня 2006 року № 373 »Про затвердження Правил забезпечення захисту інформації в інформаційних, телекомунікаційних та інформаційно-телекомунікаційних системах».

Служба як володілець бази персональних даних Реєстру вживає заходів, у тому числі організаційних і технічних, щодо забезпечення захисту персональних даних.

Право доступу до автоматизованої системи Реєстру надається працівникам Служби, у посадових інструкціях яких передбачено функції з обробки даних в автоматизованій системі та які надали письмове зобов’язання щодо нерозголошення персональних даних.

Автоматизована система Реєстру в обов’язковому порядку забезпечується антивірусним захистом і засобами безперебійного живлення елементів системи.

Хто здійснює контроль за додержанням законодавства про захист персональних даних

Здійснення контролю покладено на Державну службу України з питань захисту персональних даних.

Такий контроль здійснюється шляхом проведення виїзних та безвиїзних перевірок володільців та (або) розпорядників баз персональних даних.

Також відповідно Державна служба України з питань захисту персональних даних складає адміністративні протоколи про виявленні порушення законодавства у сфері захисту персональних даних.

Справи про адміністративні правопорушення у сфері захисту персональних даних розглядаються згідно зі статтею 221 Кодексу України про адміністративні правопорушення виключно районними, районними у місті, міськими чи міськрайонними судами.


Відповідальність за порушення законодавства про захист персональних даних

Факти порушення режиму захисту персональних даних фіксуються актами, які складає працівник відповідального структурного підрозділу.

За необхідності за фактами порушень режиму захисту персональних даних Голова Служби призначає службове розслідування.

За результатами службового розслідування за фактами порушень режиму захисту персональних даних на працівників Служби, винних у порушеннях, накладаються дисциплінарні стягнення.

Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення відповідальності за порушення законодавства про захист персональних даних», який набирає чинності з 1 січня 2012 року.

Відповідно до цього закону громадяни, посадові особи, громадяни – суб’єкти підприємницької діяльності притягуються до адміністративної відповідальності за вчинення таких правопорушень:

1) неповідомлення або несвоєчасне повідомлення суб’єкта персональних даних про його права у зв’язку із включенням його персональних даних до бази персональних даних, мету збору цих даних та осіб, яким ці дані передаються;

2) неповідомлення або несвоєчасне повідомлення спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань захисту персональних даних про зміну відомостей, що подаються для державної реєстрації бази персональних даних;

3) ухилення від державної реєстрації бази персональних даних;

4) недодержання встановленого законодавством про захист персональних даних порядку захисту персональних даних у базі персональних даних, що призвело до незаконного доступу до них;

5) невиконання законних вимог посадових осіб спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань захисту персональних даних щодо усунення порушень законодавства про захист персональних даних.

За порушення недоторканості приватного життя, а саме за незаконне збирання, зберігання, використання, знищення, поширення конфіденційної інформації про особу або незаконна зміна такої інформації винна особа притягується до кримінальної відповідальності.

 

Прокоментувати:

Переконайтеся, що ви вводите інформацію, де це зазначено (*) . HTML-код не допускається.