GK News 2 - шаблон joomla Видео
md
Вхід
Оновлено 5:24 PM, квіт. 25, 2018
Стрічка:
Як підготувати індивідуальну заяву до Європейського суду з прав людини: умови та поради
  • Автор Ольга Чепель, юристка Чернівецької обласної організації «Комітет виборців України»
  • Опубліковано в  Консультує юрист
  • 0 коментарі

Юридичну консультацію щодо подання особистої заяви до Євросуду спеціально для Мережі правового розвитку підготувала Ольга Чепель – кандидатка юридичних наук, доцентка кафедри Європейського права та порівняльного правознавства, юридичного факультету Чернівецького національного університету  ім. Ю. Федьковича, юристка Чернівецької обласної  організації «Комітет виборців України». 

Європейський суд з прав людини (далі – Суд) – це міжнародний судовий орган Ради Європи, який  розглядає заяви, подані особами, що скаржаться на порушення своїх прав та свобод, визначених Конвенцією про захист прав людини та основоположних свобод 1950р. (далі – Конвенція)та протоколами до неї, згоду на обов’язковість яких дана державою учасницею Конвенції та її протоколів. Україна, як член Ради Європи ратифікувала Конвенцію та протоколи № 2,4,6,7,9,10,11,12,13,14,14-bis,15,16, тому рішення Суду проти України є обов’язкові до виконання нашою державою згідно ст.46 Конвенції та ст.2 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23.02.2006р.

Відповідно до ст.34 Конвенції особи, неурядової організації або групи осіб, які вважають себе потерпілими від допущеного однією з Високих Договірних Сторін порушення прав, викладених у Конвенції або протоколах до неї подають до Суду саме заяву, а не позовну заяву чи інше звернення. Заяви стосуються фактів, за які несе відповідальність певна державна структура (законодавчий або, виконавчий орган, суд тощо) тобто заяви від  фізичних та юридичних осіб проти держави-члена Ради Європи. Також заявники, які не бажають оприлюднення перед громадськістю даних про свою особу, мають право звернутись до Суду із запитом на анонімність і Суд може задовольнити запит про анонімність або надати її з власної ініціативи.

01.01.2016р. набула чинності нова редакція правил 47 Регламенту Європейського суду з прав людини, в якому викладено умови, яких слід дотримуватися при зверненні до Суду та новий формуляр заяви. Адже раніше до Суду потрібно було подавати спочатку заяву про намір звернення до Суду з коротким викладом суті справи, а після повідомлення Секретаріатом Суду про прийнятність звернення, потрібно було подавати другу заяву з повним обґрунтуванням порушення своїх прав з додатками, а починаючи з січня 2016р. подається лише одна заява встановленої форми. Формуляр заяви до Європейського суду з прав людини, розміщений на його сайті http://www.echr.coe.int.  Зміст заяви повинен містити: (a) ім’я, дата народження, громадянство та адреса заявника і, якщо заявник є юридичною особою, повна назва, дата створення чи реєстрації, офіційний реєстраційний номер (за наявності) та офіційна адреса; (b) якщо у заявника є представник, ім’я останнього, адреса, номери телефону і факсу та електронна адреса; (c) якщо у заявника є представник, дата та оригінал підпису заявника в розділі формуляру, відведеного для довіреності; також у цьому розділі формуляру має бути оригінал підпису представника на підтвердження його/її згоди діяти в інтересах заявника; (d) найменування Договірної Сторони або Сторін, проти яких подається заява; (e) стислий і розбірливий виклад фактів; (f) стислий і розбірливий виклад стверджуваного порушення (порушень) Конвенції та відповідних аргументів; (g) стислий виклад інформації про дотримання заявником умов прийнятності, викладених у статті 35 § 1 Конвенції.

Заява подається заявником офіційною мовою однієї з країн, які ратифікували Конвенцію,тобто можна українською,а підписувати її може  заявник особисто або його представник. При чому якщо раніше обов’язково подавалась довіреність на представництво інтересів заявника, то тепер не потрібно направляти окрему довіреність, а у формулярі заяви лише слід заповнити розділ C або D в якому заявник своїм підписом підтверджує те, що уповноважує конкретну особу діяти від його імені, а представник  заявника своїм підписом підтверджує своєю згоду представляти інтереси заявника у Суді.

Додатки до заяви подаються у копіях не більше як на 20-ти сторінках, які не потрібно завіряти окремо, це можуть бути копії судових та інших рішень чи документи заходів, на які скаржиться заявник чи які підтверджують, що заявник використав усі національні засоби правового захисту. При цьому варто пам’ятати, що копії позовних заяв, апеляційні та касаційні скарги подаються з штампом вхідної кореспонденції канцелярії  відповідного суду. Також  документи, які долучаються як додатки  не слід скріплювати степлером, склеювати чи прошивати, копії документів  бажано щоб були односторонні та обов’язково складені в хронологічному порядку, пронумеровані та чітко позначені.

Подача індивідуальної заяви можлива лише у випадку, коли дотримано умови прийнятності, визначені ст.35 Конвенції, тобто Суд може розглядати справу лише після того, як було вичерпано всі національні засоби юридичного захисту і впродовж шести місяців від дати постановлення остаточного рішення на національному рівні та заява належним чином оформлена.  Цей шестимісячний строк зазвичай визначається з дати, коли найвища судова чи адміністративна інстанція, що уповноважена вирішувати справу, прийняла у ній рішення, або коли заявник чи його юридичний представник були повідомлені про це рішення.  Якщо не існує ефективних засобів правового захисту щодо заяви, шестимісячний строк відлічується від дати оскаржуваного акту, події чи рішення. Датою подання заяви є дата, коли формуляр, що відповідає всім вимогам цієї статті, був надісланий на адресу Суду. Датою відправлення вважатиметься дата поштового штемпеля. Але незважаючи на це, Суд може, якщо вважатиме це виправданим, вирішити, що датою подання заяви повинна вважатися інша дата.  Направляти заяву потрібно вчасно і виключно поштою на адресу: The Registrar European Court of Human Rights Council of Europe F-67075 Strasbourg cedex, так як заява повинна надійти до Суду з оригіналом підпису заявника чи представника.

Також слід вказати, що 05 жовтня 2017 року Верховна Рада України ратифікувала  Протоколи № 15 та № 16 Конвенції, де одним із положень Протоколу №15 передбачено скорочення терміну подання заяви з 6 місяців до 4від дати постановлення остаточного рішення на національному рівні. А Протокол №16 закріплює право Верховного Суду звертатися до Європейського суду з прав людини за наданням консультативних висновків з принципових питань, які стосуються тлумачення або застосування прав і свобод, визначених Конвенцією або протоколами до неї. Проте Протокол № 15 та №16 поки що не набрали чинності.

Відповідно до ст. 7 Протоколу № 15 він набирає чинності після закінчення тримісячного строку від дати, коли всі  47 держав-учасниць Конвенції висловлять свою згоду на обов’язковість для них цього Протоколу, а щодо зміни строку звернення до Суду – після закінчення шестимісячного строку з дати набрання чинності Протоколом (ч. 3 ст. 8 Протоколу № 15).  Станом на січень 2018р. разом з Україною 42 держави ратифікували цей Протокол , ще 4 держави підписали, але не ратифікували, 1 країна – Боснія і Герцеговина ще не підписала і не ратифікувала положення Протоколу №15 (Україна поки що числиться серед цих 5 держав)*.

Тому правило щодо 4-місячного строку звернення до Суду буде застосовуватись лише через 6 місяців від дати, коли всі 47 країн – сторін Конвенції ратифікують Протокол №15.

Судовий збір за подання заяви до Суду не сплачується, тобто розгляд справи здійснюється безкоштовно. Крім того, слід врахувати при підготовці заяви, що Суд не виконує функції національного суду та не має повноважень скасовувати або змінювати рішення національних судів чи  безпосередньо втручатися в діяльність органу влади, дія або бездіяльність якого спричинила порушення. Однак, Суд розглянувши заяву особи може вказати на порушення однієї чи декількох норм Конвенції чи протоколів до неї та присудити справедливу сатисфакцію (відшкодування), а також вжиття державою-порушницею заходів загального та індивідуального характеру, це можуть бути наприклад: відновлення наскільки це можливо, попереднього юридичного   стану,  який  заявник   мав  до  порушення  Конвенції або внесення змін до чинного законодавства  та  практики  його застосування.

Таким чином, можливість звернення до Європейського суду з прав людини дає надію фізичним та юридичним особа, які втратили віру в національне правосуддя, що їх право буде захищено.

*Chart of signatures and ratifications of Treaty 213 Protocol No. 15 amending the Convention for the Protection of Human Rights and Fundamental Freedoms, Status as of 19/01/2018.[Електронний ресурс]. – Посилання на джерело: https://www.coe.int/ru/web/conventions/full-list/-/conventions/treaty/213/signatures?p_auth=5Vby4xyV

Детальніше в цій категорії: « Торгівля людьми: як вберегтися

Прокоментувати:

Переконайтеся, що ви вводите інформацію, де це зазначено (*) . HTML-код не допускається.