GK News 2 - шаблон joomlaВидео
md
Вхід
  • Українська(UA)
  • English (UK)
  • Русский(RU)
Оновлено 10:08 AM, лист. 24, 2017
Стрічка:
Пам’ятка для потерпілих від злочину
  • Автор Іван Оленин, Андрій Дзюба, ЛГО «Центр досліджень місцевого самоврядування»
  • Опубліковано в Корисні поради
  • 0 коментарі
Пам’ятка для потерпілих від злочину

Стаття шоста з циклу про захист прав від неформальних практик Кримінального процесуального кодексу України. Ініціатори й автори циклу – правозахисники Центру правової інформації та консультацій при Львівській громадській організації «Центр досліджень місцевого самоврядування»: юрист/координатор центру Андрій Дзюба та юрист Іван Оленин.

Якщо ти зазнав злочинного посягання на свої права, перше правило - НЕ МОВЧИ! Бо коли ти мовчиш:

-        винуватий не буде притягнутий до відповідальності – ти стимулюєш його вчиняти нові злочини;

-        ти не маєш права на відшкодування завданої злочином шкоди;

-        злочин залишається поза увагою правоохоронних органів (латентний злочин);

-        статистика злочинності в Україні є недостовірною, і винен в цьому стаєш також ти.

Хто вважається потерпілим

Згідно зі статтею 55 Кримінального процесуального кодексу України потерпілим у кримінальному провадженні може бути особа, якій кримінальним правопорушенням завдано моральної, фізичної або майнової шкоди.

Але! Права і обов’язки потерпілого з’являються в особи лише з моменту подання заяви про кримінальне правопорушення або заяви про залучення до провадження як потерпілого, якщо розслідування вже розпочато.

Як повідомити про злочин

1.       Із заявою до відділку міліції слід звертатись особисто.

2.       Якщо особисто занести заяву немає можливості, можна відправити її поштою (рекомендованим або цінним листом). При відправці поштою в заяві слід написати: «Мені відомо зміст статті 383 Кримінального кодексу України про кримінальну відповідальність за завідомо неправдиве повідомлення про вчинення злочину, про що розписуюсь».

3.       В прохальній частині заяви необхідно зазначити: «Керуючись статтею 214 Кримінального процесуального кодексу України, прошу внести відомості про подану заяву до Єдиного реєстру досудових розслідувань та розпочати розслідування».

4.       Наявність письмових доказів вітається – додай відповідні копії до заяви.

5.       При поданні заяви особисто, вимагай негайного внесення відомостей до Реєстру та повідомлення номеру кримінального провадження, посилаючись на статтю 214 Кримінального процесуального кодексу. Насправді цього не станеться з огляду на Інструкції МВС, якими керуються правоохоронці. Проте серйозність твоїх намірів та очевидна поінформованість про права зіграють свою роль. Як мінімум, правоохоронці зобов’язані видати талон про реєстрацію заяви в Журналі єдиного обліку.

Як діяти, коли розслідування за твоєю заявою не проводиться

Ти маєш право звертатись до слідчого судді* зі скаргою на протиправну бездіяльність правоохоронців, яка виявилась у невнесенні відомостей до Реєстру та не проведенні розслідування (стаття 304 Кримінального процесуального кодексу). Строк звернення – 10 днів з моменту одержання заяви правоохоронцями або з моменту отримання листа-відповіді.

Скарга розглядається впродовж 15-ти днів і приймається одне з таких рішень:

1) про зобов’язання слідчого внести відомості в Реєстр та розпочати розслідування;

2) про відмову в задоволенні скарги.

Крім того, закон не забороняє звертатися із заявами знову, писати скарги начальнику райвідділу міліції, до якого подавалась заява, начальнику управління внутрішньої безпеки міліції, прокурору району чи області.

Які права має потерпілий

Потерпілий має право (стаття 56 Кримінального процесуального кодексу):

-        на негайне прийняття і реєстрацію заяви про кримінальне правопорушення, визнання його потерпілим;

-        отримувати від уповноваженого органу, до якого він подав заяву, документ, що підтверджує її прийняття і реєстрацію;

-        бути повідомленим про свої права та обов’язки;

-        знати сутність підозри та обвинувачення, бути повідомленим про обрання, зміну чи скасування щодо підозрюваного, обвинуваченого заходів забезпечення кримінального провадження та закінчення досудового розслідування;

-        подавати докази слідчому, прокурору, слідчому судді, суду;

-        давати пояснення, показання або відмовитися їх давати;

-        заявляти відводи та клопотання;

-        брати участь у слідчих (розшукових) та інших процесуальних діях, під час проведення яких ставити запитання, подавати свої зауваження та заперечення щодо порядку проведення дії, що заносяться до протоколу, а також знайомитися з протоколами слідчих (розшукових) та інших процесуальних дій, виконаних за його участі;

-        за наявності відповідних підстав - на забезпечення безпеки щодо себе, близьких родичів чи членів своєї сім’ї, майна та житла;

-        оскаржувати рішення, дії чи бездіяльність слідчого, прокурора, слідчого судді, суду в порядку, передбаченому цим Кодексом;

-        мати представника та в будь-який момент кримінального провадження відмовитися від його послуг;

-        на відшкодування завданої кримінальним правопорушенням шкоди в порядку, передбаченому законом;

-        знайомитися з матеріалами, які безпосередньо стосуються вчиненого щодо нього кримінального правопорушення та одержувати копії процесуальних документів.

-        бути завчасно поінформованим про час і місце судового розгляду, брати участь у судовому провадженні і безпосередній перевірці доказів;

-        підтримувати обвинувачення в суді у випадку відмови прокурора від підтримання державного обвинувачення;

-        знайомитися з судовими рішеннями, журналом судового засідання і технічним записом кримінального провадження в суді;

-        примиритися з підозрюваним, обвинуваченим і укласти угоду про примирення, що є підставою для закриття кримінального провадження.

Якими є обов’язки потерпілого

Потерпілий зобов’язаний (стаття 57 Кримінального процесуального кодексу):

-        прибути за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду, а в разі неможливості своєчасного прибуття завчасно повідомити про це, а також про причини неможливості прибуття;

-        не перешкоджати встановленню обставин вчинення кримінального правопорушення;

-        не розголошувати без дозволу слідчого, прокурора, суду відомості, які стали йому відомі у зв’язку з участю у кримінальному провадженні і які становлять охоронювану законом таємницю.

Запам’ятай! Потерпілий не зобов’язаний давати показання і має право відмовитись від надання свідчень, але несе кримінальну відповідальність за завідомо неправдиві показання (стаття 384 Кримінального кодексу України).

Хто може бути представником потерпілого

Представником потерпілого у кримінальному провадженні може бути тільки адвокат (стаття 58 Кримінального процесуального кодексу).

Якщо потерпілий є неповнолітньою особою, до участі у процесі залучається законний представник такої особи – один з батьків, опікун чи піклувальник.

Законним представником особи, визнаною судом недієздатною чи обмежено дієздатною, є опікун чи піклувальник.

Законні представники користуються правами потерпілого, в тому числі мають право найняти адвоката для представництва інтересів потерпілого.

Як діяти, коли коштів на адвоката немає

Згідно з Законом України «Про безоплатну правову допомогу» держава гарантує тобі безоплатну правову допомогу.

Центри надання вторинної правової допомоги при обласних управліннях юстиції не забезпечують безоплатну правову допомогу для потерпілих.

Тому отримати безкоштовну консультацію (первинну правову допомогу) можна в Центрах правової інформації та консультації (ЦПІКах), юридичних та адвокатських компаніях, які пропагують безкоштовну правову допомогу як соціальну відповідальність правників перед суспільством (Pro Bono), або в «юридичних клініках» університетів.

*Слідчий суддя - це суддя районного суду за місцезнаходженням відділку міліції, бездіяльність співробітників якого підлягає оскарженню.

P.S. Центри правової інформації та консультацій створені та працюють за підтримки програмної ініціативи «Права людини та правосуддя» Міжнародного Фонду «Відродження» в межах «Правової допомоги малозабезпеченим і вразливим групам громадян». Детальніше про діяльність мережі Центрів, засади та принципи роботи читайте на сайті «Правовий Простір».

Погляди, відображені у цьому матеріалі, належать його авторам і можуть не співпадати з думкою Міжнародного фонду «Відродження».

 

Прокоментувати:

Переконайтеся, що ви вводите інформацію, де це зазначено (*) . HTML-код не допускається.

ufpdcclapkhpgugsplDOCUSPACEРесурсний центр ГУРТМережа правового розвитку