GK News 2 - шаблон joomlaВидео
md
Вхід
  • Українська(UA)
  • English (UK)
  • Русский(RU)
Оновлено 8:05 PM, лист. 19, 2017
Стрічка:
Судимість для «незасуджених», або Як працює кримінальна репресія
  • Автор Іван Оленин, Андрій Дзюба, ЛГО «Центр досліджень місцевого самоврядування»
  • Опубліковано в Корисні поради
  • 0 коментарі
Судимість для «незасуджених», або Як працює кримінальна репресія

Стаття з циклу про захист прав від неформальних практик Кримінального процесуального кодексу України. Ініціатори й автори циклу – правозахисники Центру правової інформації та консультацій при Львівській громадській організації «Центр досліджень місцевого самоврядування»: юрист/координатор центру Андрій Дзюба та юрист Іван Оленин.

Що таке судимість?

Вчинення особою злочину є наслідком притягнення її до кримінальної відповідальності. При цьому, під кримінальною відповідальністю розуміють обов’язок засудженого сприйняти негативні наслідки своєї поведінки карального та виховного характеру, як своєрідний осуд з боку держави за посягання на цінності, що взяті під охорону кримінального законодавства. Так, Кримінальний кодекс України передбачає негативні наслідки для винуватих осіб у вигляді покарання та судимості.

Особа, яка має судимість, визнається такою з дня набрання законної сили обвинувальним вироком і до погашення або зняття судимості, якщо за таким вироком їй призначено покарання і не звільнено від його відбування (стаття 88 КК України).

На що впливає судимість?

Відповідно до частини 2 статті 88 КК України судимість має правове значення у разі вчинення нового злочину, а також в інших випадках, передбачених законодавством України.

Не погашена і не знята судимість також, не дозволяє:

1) бути обраним до Верховної Ради України (частина 3 стаття 76 Конституції України);

2) бути включеним до списків народних засідателів та списків присяжних (пункт 3 частина 2 стаття 59 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»);

3) займати посаду судді (пункт 3 частина 2 стаття 64 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»);

4) займати посаду прокурора (частина 9 стаття 46 Закону України «Про прокуратуру» 1991 року, пункт 3 частина 5 стаття 27 Закону України «Про прокуратуру» 2014 року);

5) бути прийнятим на службу до міліції (частина 8 стаття 17 Закону України «Про міліцію»);

6) бути обраними або призначеними на посаду в державному органі та його апараті (стаття 12 Закону України «Про державну службу»).

Також не може бути адвокатом особа, яка має не погашену чи не зняту в установленому законом порядку судимість за вчинення тяжкого, особливо тяжкого злочину, а також злочину середньої тяжкості, за який призначено покарання у виді позбавлення волі (пункт 1 частина 2 стаття 6 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).

Людей із судимістю «не дуже чекають» також і в приватних організаціях/підприємствах.

Тим не менше, негативні наслідки кримінально-караної поведінки для винного мають наставати лише за умови засудження за обвинувальним вироком суду, якщо за таким вироком йому призначено покарання і не звільнено від його відбування. Але на практиці негативні наслідки настають і для особи, яка не вчиняла злочину, але лише підозрювалась у його вчиненні.

 Проблема правозастосування

Повідомлення про підозру за чинним КПК є відправною подією для кримінального судочинства, оскільки з цього моменту «стартує» перша стадія кримінального провадження – притягнення особи до кримінальної відповідальності (пункт 14 частина 1 стаття 3 КПК) та розпочинається відлік строків досудового розслідування (стаття 283 КПК).

Тому повідомлення про підозру повинно бути виваженим кроком для слідства і здійснюватися лише за наявності достатніх доказів причетності особи до вчинення злочину. Проте, часто стаються випадки, коли підозра є безпідставною і не переростає в подальше обвинувачення.

Практичне застосування поняття «притягнення особи до кримінальної відповідальності» виходить за рамки кримінального судочинства і в окремих випадках зумовлює для особи, яка не вчиняла злочину, обмеження рівнозначні стану судимості.

В цьому випадку йдеться про осіб, яким повідомлено про підозру, але пізніше кримінальне провадження щодо них було закрито на підставі статті 284 КПК. В силу статті 62 Конституції України така особа є невинуватою у вчиненні злочину.

В одному з випадків, на вимогу роботодавця особа витребувала в управління інформаційно-аналітичного забезпечення УМВС України довідку про несудимість. У виданій довідці зазначено, що особа притягалась до кримінальної відповідальності. В іншому досліджуваному випадку особа отримала довідку про те, що проти неї «порушено» кримінальну справу.

Функціонування інформаційної системи про судимість забезпечують органи внутрішніх справ України. Йдеться про інформаційно-комп’ютерну систему «Оперативно-довідкова картотека» («ОДК»), до складу якої входить підсистема «Рубін-2002».

ІПС «Рубін-2002» є базою інформації з обмеженим доступом.   Тому особливості її функціонування та внесення до неї відомостей про особу залишається невідомим. Разом з тим, очевидно, що інформація про притягнення особи до кримінальної відповідальності обліковується в згаданій інформаційно-аналітичній системі. Такий підхід цілком виправданий для ефективного розкриття злочинів і розшуку підозрюваних.

Але неправильним є підхід, згідно з яким притягнення особи до кримінальної відповідальності знаходить своє відображення у довідці про наявність чи відсутність судимості. Як наслідок, органи держави всупереч закону вішають ярлик судимої на невинувату особу.

Частина 3 статті 2 КК України немає жодного відношення до стану судимості, і її зміст полягає в тому, що прийняте у встановленому законом порядку остаточне рішення про кримінальну відповідальність особи, яке набуло законної сили, незалежно від результату такого рішення (обвинувальний чи виправдувальний вирок, постанова про закриття кримінального провадження), виключає в подальшому можливість повторного розгляду тотожного питання.

Пропозиції

Принципи функціонування інформаційно-аналітичних систем МВС України необхідно привести у відповідність до чинного законодавства України та кримінально-правової термінології.

Довідка про судимість повинна містити або виключно негативну відповідь - «не судимий(а)», або позитивну - «судимий(а) за статтею № КК України». Включення до такої довідки відомостей про притягнення особи до кримінальної відповідальності свідчить про ототожнення правоохоронцями правового режиму судимості і факту притягнення до кримінальної відповідальності. Такий підхід суперечить положенням законодавства, зокрема статті 88 КК України.

Довідка
Матеріал підготовлений в межах проекту Центру політико-правових реформ «Дослідження неформальних практик у правосудді».

P.S.Центри правової інформації та консультацій створені та працюють за підтримки програмної ініціативи «Права людини та правосуддя» Міжнародного Фонду «Відродження» в межах «Правової допомоги малозабезпеченим і вразливим групам громадян». Детальніше про діяльність мережі Центрів, засади та принципи роботи читайте на сайті «Правовий Простір».

Погляди, відображені у цьому матеріалі, належать його авторам і можуть не співпадати з думкою Міжнародного фонду «Відродження».

Прокоментувати:

Переконайтеся, що ви вводите інформацію, де це зазначено (*) . HTML-код не допускається.

ufpdcclapkhpgugsplDOCUSPACEРесурсний центр ГУРТМережа правового розвитку