Досвід партнерівhttp://www.legalspace.orgFri, 19 Jan 2018 13:11:14 +0200Joomla! - Open Source Content Managementuk-uaВ Інституті міжнародних відносин презентували дослідження із застосування перехідного правосуддяhttp://www.legalspace.org/ua/biblioteka/dosvid-partnerivv/item/9654-v-instytuti-mizhnarodnykh-vidnosyn-prezentuvaly-doslidzhennia-iz-zastosuvannia-perekhidnoho-pravosuddiahttp://www.legalspace.org/ua/biblioteka/dosvid-partnerivv/item/9654-v-instytuti-mizhnarodnykh-vidnosyn-prezentuvaly-doslidzhennia-iz-zastosuvannia-perekhidnoho-pravosuddiaВ Інституті міжнародних відносин презентували дослідження із застосування перехідного правосуддя

23 травня 2017 року зала Вченої ради Інституту міжнародних відносин КНУ об’єднала за круглим столом «Базове дослідження із застосування правосуддя перехідного періоду в Україні» цікаву композицію з вчених, правозахисників, адвокатів, викладачів та студентів. Протягом двох годин вони обговорювали поки що маловідому для українського суспільства тему так званого перехідного правосуддя (Transitional Justice). Одночасно круглий стіл «Базове дослідження із застосування правосуддя перехідного періоду в Україні» став свого роду презентацією тривалої роботи правозахисників та вчених з аналізу міжнародного досвіду у сфері примирення та подолання наслідків збройних конфліктів.

Із дослідженням можна ознайомитись за посиланням.

Із мікрофоном – Антон Кориневич. Фото: УГСПЛ.

Антон Кориневич, координатор наукової роботи Інституту міжнародних відносин Київського національного університету імені Тараса Шевченка, у вступному слові нагадав, що пост-конфліктні держави, ставлячи за мету відновлення миру та режиму верховенства права, досить часто звертаються до моделі правосуддя перехідного періоду. Працюючи з наслідками вчинених  під час конфлікту масових порушень прав людини та маючи за кінцеву мету досягнення національного примирення, зазначена модель передбачає одночасну діяльність держави у чотирьох основних напрямках: кримінальне судочинство, відшкодування завданих збитків жертвам, інституційні реформи, констатація істини. З оглядом на це обізнаність фахівців та законодавців щодо правосуддя перехідного періоду є необхідною, аби адаптувати діяльність органів влади до нових викликів в період збройного конфлікту та по його закінченню. 

Аркадій Бущенко. Фото: УГСПЛ.

Виконавчий директор Української Гельсінської спілки з прав людини Аркадій Бущенко зазначив, що правосуддя перехідного періоду, як модель переходу суспільства від умов збройного конфлікту до постконфліктного періоду, є на сьогодні найбільш сучасним підходом вирішення проблем, з якими Україна має справу три останні роки. Тому важливою, з огляду на це розуміння, є перспектива розробки національної правової моделі щодо запровадження основних принципів перехідного правосуддя.

Олег Мартиненко. Фото: УГСПЛ.

Олег Мартиненко, керівник аналітичного напрямку УГСПЛ, розповів про історію цього досить нетипового дослідження.

На початку 2016 року ідея запровадження принципів правосуддя перехідного періоду у правозастосовчу практику України стала предметом попереднього обговорення за участю експертів Української Гельсінської спілки з прав людини, проекту USAID «Cправедливе правосуддя», Міжнародного фонду «Відродження» та Офісу Верховного Комісара ООН з прав людини. Результатом зустрічі стало формування концепції дослідження та авторського колективу, до якого увійшли 16 фахівців з числа науковців, представників неурядових організацій, органів юстиції та адвокатури.

Микола Гнатовський. Фото: УГСПЛ.

25 травня 2016 року за ініціативою УГСПЛ у Міністерстві юстиції відбувся міжнародний круглий стіл «Перспективи застосування правосуддя перехідного періоду в Україні», який зібрав близько 50 представників державних установ та органів влади, експертів міжнародних та неурядових організацій, науковців провідних академічних закладів України. Рекомендації круглого столу щодо запровадження правосуддя перехідного періоду були направлені на розгляд Адміністрації Президента та Кабінету Міністрів. Безперечним позитивним результатом круглого столу став початок формування мережі експертів в галузі правосуддя перехідного періоду, готових до реалізації кращих світових практик на теренах України.

Андрій Гладун. Фото: УГСПЛ.

Андрій Гладун, аналітик Центру Документування УГСПЛ, наголосив на важливості документування для ефективного впровадження механізмів правосуддя перехідного періоду. Зокрема, збір об’єктивної інформації про порушення прав людини та міжнародного гуманітарного права, вчинені усіма сторонами конфлікту, може слугувати фундаментом для подальших миротворчих процесів та відновлення справедливості. На сьогоднішній день держава може допомогти в цих процесах шляхом більш ефективного розслідування усіх заяв про злочини, вчинені на Сході України, та притягненням винних до відповідальності. Центр документування УГСПЛ, в свою чергу, готовий надавати органам, що здійснюють розслідування, свідчення потерпілих, зібрані в ході численних моніторингових візитів.

Фото: УГСПЛ.

Під час круглого столу спікерами були обговорені сучасні пост-конфліктні моделі зарубіжних країн, доцільність амністії для воєнних злочинців, перспективи гібридних судів в Україні. Автори дослідження акцентували увагу учасників, що українська влада має зробити низку необхідних кроків для переходу від збройного конфлікту до постконфліктного стану:

  • Докласти необхідних зусиль для запровадження механізмів Transitional Justice в діяльність правоохоронних та судових органів України. Спрямувати експертний потенціал для формування національних механізмів констатації істини, орієнтованих на примирення та неспричинення додаткового травмування жертв конфлікту (централізована база даних, спільна робота органів влади та неурядового сектору, документальне відновлення подій).
  • Продовжити реформування правоохоронної та судової систем з фокусом на можливе запровадження так званих гібридних судових механізмів, зокрема, гібридних судів із законодавчо закріпленою процедурою залучення до їх складу іноземних суддів.
  • Визначити на рівні правоохоронної та судової систем необхідність єдиних підходів щодо ідентифікації всіх жертв збройного конфлікту, забезпечивши їм ефективні компенсаторні засоби правового захисту, відновлення їхніх прав і свобод з урахуванням норм міжнародного права. Відновлення в правах, зокрема, має передбачати відновлення свободи, можливість користуватися усім обсягом прав людини, відновлення документів, що засвідчують особу, її сімейний статус та громадянство тощо.
  • Провести національне обговорення питань реформи сектору цивільної безпеки; розробки відповідної політики та стратегії для захисту права на життя населення під час військових та надзвичайних ситуацій.
  • Посилити спроможність українських фахівців, які працюють в сфері документування та розслідування воєнних злочинів та порушень міжнародного гуманітарного права, через освітні спеціалізовані програми.
  • Прискорити розробку правових механізмів обміну полоненими, фіксації випадків обстрілів цивільних об’єктів, прозорого механізму визначення і розподілу компенсацій за пошкоджене і втрачене майно.

Фото: УГСПЛ.

Запрошеними на круглий стіл були працівники Міністерства юстиції, Генеральної прокуратури, Міністерства внутрішніх справ, Міністерства з питань тимчасово окупованих територій та внутрішньо переміщених осіб, Міністерства  інформаційної політики України, Управління цивільно-військового співробітництва Збройних Сил України, експерти міжнародних та національних неурядових організацій.  Також у круглому столі взяли участь випускники програми “Дистанційне навчання адвокатів правам людини”, які також входять до авторського колективу дослідження.

]]>
Досвід партнерівMon, 29 May 2017 10:02:48 +0300
Сімейне насильство: як запобігти і як допомогти?http://www.legalspace.org/ua/biblioteka/dosvid-partnerivv/item/9572-simeine-nasylstvo-iak-zapobihty-i-iak-dopomohtyhttp://www.legalspace.org/ua/biblioteka/dosvid-partnerivv/item/9572-simeine-nasylstvo-iak-zapobihty-i-iak-dopomohtyСімейне насильство: як запобігти і як допомогти?

У Тернополі жертви домашнього насильства не отримують допомоги через низький рівень виявлення таких фактів. Про це на круглому столі «Насильство в сім’ї: шляхи допомоги», який відбувся 17 травня у Тернопільському прес-клубі за участю представників поліції, соціальних служб, громадських активістів і медіа, зазначила представниця ГО «Молодіжний центр розвитку «МІСТ» Мар’яна Гевко.

Як з’ясувалося під час обговорення, відповідні органи, які займаються проблемою насильства в сім’ї, стикаються з рядом труднощів, серед яких – відсутність єдиної бази даних щодо фіксування випадків сімейного насильства, через що за 2017 р. у поліції зафіксовано 185 звернень, а в управлінні у справах сім’ї, молодіжної політики та спорту Тернопільської міської ради кількість звернень з цього приводу – 0, а повідомлень – 116. Ще однією проблемою є те, що спеціалісти, які працюють на попередження насильства в сім’ї, не завжди знають, як правильно діяти, тому їм необхідно проводити навчання. Ефективному запобіганню сімейного насильства заважає й нескоординованість дій патрульної поліції та служби дільничних інспекторів.

«Зараз на домашнє насильство реагують і патрульні поліцейські, і дільничні. Варто зазначити, що існує велика потреба у вдосконаленні інструменту щодо протидії насильству в сім’ї, особливо щодо співпраці патрульних поліцейських і дільничних. На мою думку, хорошим покращенням у роботі поліції Тернополя було б виокремлення серед патрульних поліцейських тих працівників, які б займалися протидією насильству в сім’ї та проходили регулярне навчання для розвитку професійних навичок» – зазначила Валентина Августович, старший інспектор з особливих доручень відділу уповноважених Голови з питань контролю за дотриманням прав людини в поліцейській діяльності Управління забезпечення прав людини Національної поліції України.

Серед пропозицій, які озвучили учасники круглого столу, були такі:

  • збільшити кількість соціальної реклами щодо попередження сімейного насильства,
  • створити робочу групу для внесення змін у міську цільову програму щодо заходів попередження насильства в сім’ї,
  • систематично проводити інформаційно-просвітницьку кампанію серед населення,
  • охопити навчанням щодо алгоритму дій у випадках насильства усіх осіб, котрі працюють у сфері захисту сімей і дітей.

Усі представники відповідних органів, які були присутні на заході, виявили готовність до змін у своїй роботі задля покращення їх взаємодії та попередження випадків сімейного насильства у м. Тернополі.

В рамках проекту "Захист від насильства - це твоє право" проводилася інформаційно-просвітницька кампанія серед мешканців м.Тернополя про можливості попередження насильства в сім'ї. Зокрема, у місті було розміщено 10 сіті-лайтів "Захисти себе від насильства" з номерами телефонів гарячої Всеукраїнської безкоштовної гарячої лінії з протидії насильства в сім'ї та міського телефону "довіри". Також, розроблено та розповсюджено 2500 примірників друкованої продукції - соціальний довідник "Захисти себе від насильства" з інформацією про служби, установи та організації куди можна вернутися за допомогою у випадках насильства в сім'ї . Електронна версія прикріплена до статті та доступна для завантаження (прим. ред.).

 

Реалізація міні-проекту "Захист від насильства-це твоє право" здійснюється громадською організацією "Молодіжний центр розвитку "МІСТ" у рамках проекту "Активні громадські дії на подолання гуманітарної кризи в Україні", що реалізує Громаська спілка "Освітній дім прав людини в Чернігові" при сприянні Національного фонду на підтримку демократії ("NED"). Проект є частиною плану дій Всеукраїнської освітньої програми «Розуміємо права людини». 

Погляди розробників та виконавців міні-проекту не обов’язково збігаються з офіційною позицією Громадської спілки «Освітній дім прав людини в Чернігові» та Національного фонду на підтримку демократії (NED).

]]>
Досвід партнерівThu, 18 May 2017 15:58:14 +0300
Громадські активісти зі Львова створили соціальний ролик на підтримку переселенців (відео)http://www.legalspace.org/ua/biblioteka/dosvid-partnerivv/item/9502-hromadski-aktyvisty-zi-lvova-stvoryly-sotsialnyi-rolyk-na-pidtrymku-pereselentsiv-videohttp://www.legalspace.org/ua/biblioteka/dosvid-partnerivv/item/9502-hromadski-aktyvisty-zi-lvova-stvoryly-sotsialnyi-rolyk-na-pidtrymku-pereselentsiv-videoСкріншот відео

Соціальний ролик,  який має показати хибність стереотипів по відношенню до переселенців, створила Львівська громадська організація «Промінь змін». Назва відео - "Переселенці у Львові: вони взяли життя у свої руки".

У Львові мешкає понад 8000 переселенців, і багатьом з них доводиться стикатись з упередженим ставленням і стереотипами. Для руйнування цих стереотипів і був розроблений проект «Запобігання упередженому ставленню до ВПО у м. Львів шляхом проведення просвітницьких заходів в громаді». Частиною цього проекту і став відеоролик.

Показавши героїв, що мають активну життєву позицію та несуть позитивні зміни у суспільство, ми сподіваємось запобігти упередженому ставленню до переселенців. На думку авторів, це допоможе налагодженню конструктивного діалогу та сприятиме інтеграції ВПО у місцеві громади. Саме це є місією ГО «Промінь змін».

«Наша громадська організація складається із переселенок з Криму, Луганська і Донецька, тому ми знаємо, з якими проблемами стикаються переселенці. В цьому ролику я хотіла показати звичайних людей, які, не зважаючи на обставини, змогли реалізувати себе на новому місці. Вони постійно контактують з місцевими мешканцями, надають їм послуги, виготовляють прикраси, варять запашну каву, навчають їхніх дітей. Вони щиро люблять свій новий дім і його мешканців, вони зовсім не такі, якими їх малюють стереотипи», - говорить авторка проекту Олена Дуброва.

«На жаль, і досі є люди, які уявляють переселенців як жебраків або олігархів. Стереотипи дуже швидко поширюються та обростають вигаданими подробицями. Задача цього ролику – показати інших переселенців. Вони є звичайними людьми, які втратили усе, але мали сили та бажання самостійно будувати своє життя. Вони зробили свій вибір на користь України та її майбутнього. Ми (переселенці) вже є частина громади та розвиваємось разом с нею. А те різне, що є в ментальності та досвіді людей зі Сходу та Заходу, поєднуючись, дає синергетичний поштовх до розвитку і кращої долі» - розповідає Наталя Кузнєцова, активістка ГО «Промінь змін».

Ролик було розповсюджено в соцмережах, а саме на сторінці ГО «Промінь змін», а також на сторінках місцевих та всеукраїнських організацій партнерів. За тиждень відео подивилось 350 осіб.

Довідка Міні-проект «Запобігання упередженому ставленню до ВПО у м. Львів шляхом проведення просвітницьких заходів в громаді»  ГО «Промінь змін» реалізує у рамках проекту «Активні громадські дії на подолання гуманітарної кризи в Україні», що реалізує Громадська спілка «Освітній дім прав людини в Чернігові» при сприянні Національного фонду на підтримку демократії (NED). Проект є частиною плану дій Всеукраїнської освітньої програми «Розуміємо права людини».

]]>
Досвід партнерівWed, 10 May 2017 00:04:59 +0300
Жінок-переселенок на ринку праці дискримінують за ґендером і віком, – дослідженняhttp://www.legalspace.org/ua/biblioteka/dosvid-partnerivv/item/9341-zhinok-pereselenok-na-rinku-pratsi-diskriminuyut-za-genderom-i-vikom-doslidzhennyahttp://www.legalspace.org/ua/biblioteka/dosvid-partnerivv/item/9341-zhinok-pereselenok-na-rinku-pratsi-diskriminuyut-za-genderom-i-vikom-doslidzhennyaЖінок-переселенок на ринку праці дискримінують за ґендером і віком, – дослідження

Жінки з групи внутрішньо переміщених осіб під час пошуку роботи у більшості випадків стикаються з гендерною та віковою дискримінацією, які є тенденційними на сьогоднішньому ринку праці в Україні. Але їх додатково дискримінують через статус переселенця.

Про це свідчать результати дослідження, яке з жовтня 2016 по березень 2017 року проводила громадська організація "Центр зайнятості вільних людей".

Кількісне і якісне дослідження "Оцінка основних проблем пов’язаних з пошуком роботи або/та з реалізацією інших форм економічної зайнятості цільовою групою жінок з категорії ВПО" проводилось в Києві, Дніпрі та Краматорську. Під час дослідження був застосований метод фокус-груп та метод телефонного інтерв’ю. Загалом було проведено 12 фокус-груп та опитано 600 респонденток.

Автори дослідження роблять висновки, що більшість проблем, які виникають під час пошуку роботи в жінок загалом та жінок з групи ВПО, мають радше структурну природу та пов’язані із загальним станом економіки, що відображається на структурі попиту та пропозиції на ринку праці, якості життя населення, рівні кваліфікації робочої сили тощо.

У таких умовах на ринку праці відтворюється орієнтація на людину як на "ресурс", схильністю до диктування умов праці, орієнтації на пошук працівника, який буде забезпечувати надвисоку інтенсивність праці, виконуватиме функцій, не передбачені посадою. Такі вимоги часто носять дискримінаційний характер, переважно віковий та гендерний ценз.

Так, наприклад, значні частки респонденток з кожного міста вказали, що відмовлялися від роботи через те, що запропонований оклад був надто низьким.

Частина розповідачок вважає, що важко знайти не будь-яку роботу, а саме таку, яка пропонує гідні умови праці, коли працівник не йде на компроміси з потребами соціального характеру.

Окремі розповідачки з групи ВПО зазначали, що в їхньому регіоні інша структура економіки та як наслідок потреби ринку праці, й у ситуації переселення в регіон, в якому структура ринку і потреби ринку праці інші, попередня професія та досвід виявляються неконкурентними, а часто й непотрібними.

Дослідження також показало, що складна економічна ситуація та перенасиченість на ринку праці, в тому числі і через переселення мешканців тимчасово окупованих територій, призводять до "самодискримінації" жінок.

Частина розповідачок як з групи ВПО, так і не-ВПО через складне становище, страх залишитись без роботи вказали, що готові погоджуватися на невигідні для себе умови працевлаштування. Значна частка респонденток з групи ВПО та приймаючої громади в Дніпрі та групи ВПО в Києві вказали на те, що погоджувалися на будь-яку роботу через складне становище.

Частина ж респонденток не готові "жертвувати всім" задля отримання роботи, але готові до "компромісів", якщо пропонована робота відповідатиме принциповим для пошукачки роботи позиціям.

Більша частина респонденток в Києві та близько половини в Дніпрі зазначили, що погоджувались на неофіційне працевлаштування протягом останнього року.

За оцінками учасниць дослідження, в практиках найму загалом проявляється порушення прав людини та дискримінація. Щодо жінок дискримінація найяскравіше проявляється в контексті материнства. Хоча частиною жінок дискримінаційні обмеження в працевлаштуванні прямо сприймаються як дискримінація, а частиною як несправедливість, сама дискримінація розглядається радше як другорядна проблема на фоні обмежень, пов’язаних з рівнем життя та пропозицією на ринку праці загалом. 

Розповідачки також зазначили, що стикаються з обмеженнями по віку на рівні вимог до вакансії, часто такі обмеження видаються необґрунтованими, частина жінок прямо інтерпретує їх як дискримінацію. Значна частка жінок у своєму досвіді пошуку роботи стикались з ситуаціями відмови з причин віку, окрім ВПО з Краматорську.

На фокус-групах найбільш активно жінки обговорювали дискримінаційний фактор материнства, яке нібито загрожує роботодавцю тим, що працівниця буде "випадати" з роботи, не зможе працювати понаднормово тощо.

З твердженням, що відносно жінок наявна дискримінація, найбільше погоджуються респондентки з Києва, а найменше - респондентки з Краматорська.

За результатами дослідження також можна припустити, що дискримінація жінок з групи ВПО додатково посилюється "стигматизацією" групи ВПО загалом, що одночасно створює додаткові бар’єри в пошуку роботи.

Розповідачки з групи ВПО зазначають, що статус ВПО в приймаючій громаді часто пов’язаний з негативними оцінками, недовірою до цієї групи і такі уявлення проявляються при наймі на роботу. Є випадки прямої відмови в працевлаштуванні через те, що пошукачка роботи, наприклад, з Донецька.

Жінки-переселенки також зазначали, що загалом відчувають, що роботодавці, розуміючи складне становище переселенок, можуть диктувати свої умови та експлуатувати цю групу працівниць.

Розповідачки з групи ВПО зазначили, що у частини роботодавців існують побоювання, що ВПО перебувають в незадовільному психологічному стані, що негативно впливатиме на виконання ними робочих обов’язків.

За оцінками розповідачок, претендентка на роботу з категорії ВПО часто сприймається роботодавцем як працівник, який у будь-який момент може звільнитись, оскільки може змінити місце проживання.

Окремою формою стигматизації ВПО є "навішування ярлика" того, хто може бути нечесним, злочинцем тощо.  

]]>
Досвід партнерівTue, 18 Apr 2017 13:29:37 +0300
Огляд порушень прав людини в окремих районах Луганської і Донецької областейhttp://www.legalspace.org/ua/biblioteka/dosvid-partnerivv/item/9088-ohliad-porushen-prav-liudyny-v-okremykh-raionakh-luhanskoi-i-donetskoi-oblasteihttp://www.legalspace.org/ua/biblioteka/dosvid-partnerivv/item/9088-ohliad-porushen-prav-liudyny-v-okremykh-raionakh-luhanskoi-i-donetskoi-oblasteiОгляд порушень прав людини в окремих районах Луганської і Донецької областей

У лютому 2017 року у районах Луганської та Донецької областей, контрольованих збройниминими формуваннями так званих «ЛНР» і «ДНР», були виявлені чергові факти порушень прав людини: незаконні затримання цивільних осіб, використання в пропагандистських заходах школярів і студентів, створення паралельної правової системи. Ці та інші порушення прав уже давно стали «нормою» для жителів територій, контрольованих збройними формуваннями так званих «Л/Д-НР».

1. Незаконні арешти і затримання

У січні на території так званої «ДНР» було скоєно кілька незаконних затримань цивільних осіб.

На початку лютого стало відомо, що колишній учасник арт-групи «Війна», ЛГБТ-активіст Олег Васильєв, відомий під псевдонімами Марія Штерн і Сіре-Фіолетове, та активістка Вікторія Мірошниченко, які прямували до Донецька, 31 січня були затриманиі співробітниками силових структур «ДНР» при перетині КПП «Успенка». Олег і Вікторія були затримані для огляду після того, як «силовики» отримали інформацію про те, що активісти мають намір провести ЛГБТ-перформанс пацифістської спрямованості в прифронтовій зоні. За словами активістів, до них застосовувалися заходи фізичного та психологічного впливу під час допитів. 14 лютого Васильєв і Мірошниченко були видворені з території, підконтрольної незаконному збройному формуванню.

21 лютого співробітники «Міністерства державної безпеки ДНР» затримали директора коледжа при Донецькій академії автотранспорту, Недосекіна Валерія Борисовича, 1972 року народження, за «шпигунство на користь українських спецслужб». Повідомляється, що він «передавав українським спецслужбам анкетні дані військовослужбовців ДНР». Також Недосекіна підозрювали в зборі та передачі відомостей про переміщення військової техніки, координат важливих об'єктів інфраструктури, даних про місця проживання і маршрути пересування високопоставлених чиновників «ДНР».

2. Створення паралельної правової системи, адвокатури, нотаріату, судів

На території, контрольованій незаконними збройними формуваннями «ЛНР» і «ДНР», так звана «влада» і підконтрольні ЗМІ продовжують інформувати місцевих жителів і світову громадськість про діяльність своїх «державних органів». Варто відзначити, що ця діяльність не має юридичної сили і спрямована лише на демонстрацію так званої «державності» в «республіках».

3 лютого 2017 року ЗМІ «ЛНР» повідомили, що «Фонд соціального страхування на випадок безробіття ЛНР» в січні поточного року допоміг працевлаштувати 1,1 тис. осіб. З повідомлення можна зробити висновок, що в основному пропонується робота тимчасового характеру.

Приклади так званої «діяльності» влади «ЛНР» демонструють і в сфері містобудування та архітектури. Так, 3 лютого 2017 року «депутати народного ради ЛНР» розглянули і ухвалили у другому читанні закон «Про архітектурну діяльність». Повідомляється, що основна мета «закону» - здійснення заходів, спрямованих на розвиток будівництва та архітектури в «Луганській Народній Республіці». Ухвалення «закону» обумовлено необхідністю визначення правових та організаційних засад здійснення архітектурної діяльності в «ЛНР».

27 лютого 2017 року набули чинності поправки до «закону» «Донецької Народної Республіки» «Про податкову систему», які зобов'язують діючих на території «ДНР» нерезидентів укласти договори з податковими агентами. У ЗМІ «ДНР» пояснили, що зміна «закону» обумовлена тим, що підприємства, які не мають реєстрації на території «Донецької Народної Республіки», не здійснюють податкові відрахування в бюджет «республіки», порушуючи тим самим чинне «законодавство».

3. Примус до членства в «громадських» організаціях та участь у «патріотичних» і «соціальних» акціях «ЛНР» і «ДНР». Залучення дітей у пропаганду

У лютому, як і в попередні місяці, мітинги і масові зібрання відбувалися за ініціативою ватажків незаконних збройних формувань. Аналізуючи опубліковані фото і відеоматеріали, а також згідно зі свідченнями місцевих жителів, на масові зібрання залучаються в основному школярі, студенти, пенсіонери, працівники бюджетних організацій і підприємств. Заходи, що проводяться «владою», використовують як інструмент пропаганди.

У Луганську, контрольованому членами незаконних збройних формувань «ЛНР», вчителі чинять психологічний тиск на школярів старших класів, пропагуючи переваги отримання так званих паспортів «ЛНР».

«На класній годині вчитель сказав, що тепер потрібно в обов'язковому порядку отримувати "документи" в Луганську», - розповіла учениця 9 класу Марія, ім'я якої змінено з метою безпеки.

Певний тиск виявляється і на вчителів шкіл з боку адміністрації навчальних закладів, що знаходяться на території, підконтрольній незаконним збройним формуванням.

У «ЛНР» члени молодіжної громадської організації (МГО) «Молодь за мир» створили 17 первинних відділень в містах і районах «республіки». На 3 лютого 2017 року кількість учасників молодіжної громадської організації «Молодь за мир» становить 603 особи.

Минулий місяць був «багатий» на різні мітинги.

Так, в «ДНР» 10 лютого 2017 року на похорон ватажка одного з незаконних збройних формувань Михайла Толстих (відомого також під позивним «Гіві») була організована багатотисячна хода. Для цього, згідно з аналізом фото та відеоматеріалів, були звезені автобусами школярі, студенти, пенсіонери, працівники бюджетних організацій і підприємств.

13 лютого 2017 року активісти студентських трудових загонів «ЛНР» провели «флешмоб», присвячений Дню російських студентських загонів, який відзначається в Росії 17 лютого. Близько 200 представників студзагонів «республіки» зібралися в центрі Луганська, які склали речення «З Днем РСО».

18 лютого в «ДНР» влаштували черговий масовий захід. Цього разу в Донецьку провели ходу з нагоди другої річниці підписання резолюції Ради Безпеки ООН по Україні на підтримку Мінських угод. У цій ході також взяли участь пенсіонери, працівники бюджетних підприємств, школярі та студенти.

28 лютого 2017 року понад сім тисяч жителів «республіки», за інформацією місцевих ЗМІ, зібралися на мітингу в Луганську, щоб підтримати вимогу глав «ЛНР» і «ДНР» до України про припинення економічної і транспортної блокади Донбасу. Як повідомили місцеві жителі, студенти почали приїжджати на площу задовго до початку мітингу.

]]>
Досвід партнерівMon, 20 Mar 2017 10:12:58 +0200
Європейський форум PRO BONO, адже справедливість потребує захистуhttp://www.legalspace.org/ua/biblioteka/dosvid-partnerivv/item/8212-yevropeiskyi-forum-pro-bono-adzhe-spravedlyvist-potrebuie-zakhystuhttp://www.legalspace.org/ua/biblioteka/dosvid-partnerivv/item/8212-yevropeiskyi-forum-pro-bono-adzhe-spravedlyvist-potrebuie-zakhystuЄвропейський форум PRO BONO, адже справедливість потребує захисту

16-18 листопада 2016 року в Амстердамі проходив Європейський Pro Bono Форум. Захід об’єднав соціально відповідальних юристів, адвокатів, юридичні компанії, бізнес-корпорації, органи адвокатського самоврядування, неурядові організації та юридичні клініки вищих навчальних закладів.

Наскрізною темою цьогорічного зібрання був пошук ефективних шляхів для співпраці усіх, хто небайдужий до правових потреб вразливих груп суспільства та громадських організацій, які їм допомагають. Щороку, організація, яка влаштовує Форум — PILnet— проводить конкурс і визначає кращий безкоштовний проект, який виконувала юридична компанія у співпраці з місцевою Біржею Pro Bono якоїсь із країн Європи.

До речі, справи Pro Bono розглядаються саме як проекти з огляду на мету, завдання, ризики і, звісно, значимість результатів. Нагороду цього року отримала юридична компанія Reed Smith і грецька громадська організація METAdrasi за юридичну допомогу у розв’язанні проблем біженців та переселенців. Reed SmithMETAdrasi співпрацювали у наданні юридичної допомоги біженцям та пошукачам притулку на грецьких островах Лесбос і Хіос, де люди потерпали від ігнорування їх місцевою владою і від гострої нестачі ресурсів, у тому числі юридичної допомоги. У номінації за найкращий інноваційний pro bono проект перемогла Румунська громадська організація ACTEDO, яка за останні два роки залучила до співпраці більш ніж 50 адвокатів та 4 юридичні компанії у справах, пов’язаних із забезпеченням прав людини, включаючи протидію дискримінації, гендерному насильству і розпалюванню ненависті.

Український Простір Pro Bono був представлений Українською фундацією правової допомоги та Українською Гельсінською спілкою з прав людини, які поділилися своїм досвідом ведення проектів Pro Bono. Наприклад, щодо справи про доступ до архівів репресивних органів комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років» або відносно справи волонтерів Національного превентивного механізму, які здійснюють контроль за дотриманням прав людини в місцях несвободи і цього року звернулися з проханням до Простору Pro Bono допомогти у створенні їх власної громадської організації «Україна без тортур«; або про ведення Українською Гельсінською спілкою з прав людини стратегічних справ щодо порушень прав людини в анексованому Росією Криму.

Якщо для юристів у країнах Західної Європи Pro Bono (безкоштовна юридична допомога вразливим групам та громадським організаціям)- це базовий принцип, який надає моральне право вважати себе юристом, то в Україні — це досі залишається питанням мотивації. Так, керуючий партнер компанії «Олексій Пуха і Партнери», яка виконувала один з Pro Bono проектів, висловив думку, що …сьогодні в Україні Pro Bono готові працювати ті юридичні компанії, які мають усталену організаційну структуру, тобто «сильні» компанії. Разом з тим, після Революції Гідності багато з них свідомо відмовились від участі у рейтингах по pro bono, оскільки дуже багатьом людям і громадським організаціям допомога надається без спроб потім цим «хизуватися». Професіонали розуміють потребу у підтримці здорових суспільних рухів, які працюють на розвиток громадянського суспільства.

Одна із заключних сесій Європейського Pro Bono Форуму, в якій взяли участь провідні юридичні компанії з усього світу, була присвячена висвітленню проблем, з якими зустрічаються юристи під час розгляду Pro Bono проектів. Так, основними ускладненнями були названі брак часу на з’ясування реальних потреб громадських організацій, які часто не можуть коректно сформулювати проблему та завдання, а також відсутність інструментів оцінки реального позитивного впливу на суспільство від успішно виконаної справи. Тож усі погодилися, що на допомогу у подоланні цих та інших менш значущих проблем мають прийти громадські організації, які виконуватимуть роль «розподільників» Pro Bono справ і займатимуться створенням Pro Bono проектів — те, що сьогодні виконує український Простір Pro Bono (www.pro-bono.in.ua) за підтримки Міжнародного фонду «Відродження».

Сьогодні українське суспільство відчуває живу потребу у громадських активістах, волонтерах, організаціях, які стоять на захисті суспільних інтересів і допомагають будувати громадянське суспільство. Водночас ці ентузіасти часто потребують правової допомоги, яку можуть надати професійні юристи, адвокати, юридичні компанії, для яких принципи добра і справедливості — це не порожній звук.

Кожний має займатися своєю справою і якщо ви маєте час та натхнення допомогти — запрошуємо на Простір Pro Bono – www.pro-bono.in.ua

]]>
Досвід партнерівMon, 28 Nov 2016 12:55:57 +0200
В Одесі військові отримали новий інформаційний посібник “Пам’ятка учасникам АТО”http://www.legalspace.org/ua/biblioteka/dosvid-partnerivv/item/8152-v-odesi-viiskovi-otrymaly-novyi-informatsiinyi-posibnyk-pam-iatka-uchasnykam-atohttp://www.legalspace.org/ua/biblioteka/dosvid-partnerivv/item/8152-v-odesi-viiskovi-otrymaly-novyi-informatsiinyi-posibnyk-pam-iatka-uchasnykam-atoВ Одесі військові отримали новий інформаційний посібник “Пам’ятка учасникам АТО”

Представникам військових частин, дислокованих в Одеському гарнізоні, а також місцевим громадським активістам презентували розроблений ГО «Юридична Сотня» інформаційний посібник про права, обов’язки та соціальні гарантії учасників АТО.

Під час заходу, який проводився в гарнізонному Будинку офіцерів, завідувач Сектору в Одеській області Державної служби України у справах ветеранів війни та учасників АТО Микола Сторожук та представник ГО «Юридична Сотня» Юлія Дригайло розповіли присутнім про наповнення та особливості зазначеного видання.

Вони відзначили, що «Пам’ятка учасникам АТО» розроблялась юристами-волонтерами спільно з фахівцями Міністерства оборони України та Генерального штабу ЗС України, Міністерства соціальної політики України, Державної служби України у справах ветеранів війни та учасників АТО. Матеріал посібника викладений у легкодоступній графічній формі, а покрокові інструкції допоможуть ветеранам, військовослужбовцям та членам їх родин не лише дізнатися про власні права, але й добитися їх реалізації та захисту.

Під час презентації примірники інформаційного посібника «Пам’ятка учасникам АТО» роздали представникам військових частин та ветеранських організацій.

{gallery}gal51{/gallery}

]]>
Досвід партнерівFri, 18 Nov 2016 12:19:56 +0200
Docudays UA виустив новий каталог української документалістикиhttp://www.legalspace.org/ua/biblioteka/dosvid-partnerivv/item/8098-docudays-ua-vyustyv-novyi-kataloh-ukrainskoi-dokumentalistykyhttp://www.legalspace.org/ua/biblioteka/dosvid-partnerivv/item/8098-docudays-ua-vyustyv-novyi-kataloh-ukrainskoi-dokumentalistykyDocudays UA виустив новий каталог української документалістики

Міжнародний фестиваль документального кіно про права людини Docudays UA за підтримки Державного агентства України з питань кіно випустив новий каталог української документалістики. До свіжого випуску ввійшов 21 завершений документальний фільм 2016-2017 років випуску та 15 кінопроектів, що перебувають на стадії виробництва. Окрім того, у каталозі опубліковано інформацію про продакшн-компанії, незалежних продюсерів, кіно- та телестудії, які займаються виробництвом документального кіно. Є інформація про кінофестивалі, що працюють з документальними фільмами, та про дистриб’юторів документального кіно в Україні.

Презентація нового каталогу успішно відбулася 29 жовтня на Міжнародному фестивалі документального кіно в Їглаві– одному з найвідоміших кінофорумів Центральної та Східної Європи. А 1 листопада на DOC Leipzig – одному із найстаріших і найбільших європейських фестивалів документального кіно. Презентаціївідбулися в рамках індустріальних секцій фестивалів. Каталог представили програмні координаторки Вікторія Лещенко та Ольга Бірзул.

Минулого року фестиваль Docudays UA за підтримки Державного агентства України з питань кіно презентували перший каталог 2013-2015 роківпід час кінофестивалю в Шефілді (Велика Британія). І протягом двох останніх років команда Docudays UA розповсюджувала каталог на фестивалях неігрового кіно по всьому світу, розповідаючи про нову хвилю української документалістики.

Новий каталог українських документальних фільмів можна завантажити за посиланням.

З будь-яких питань звертайтесь до прес-служби DocudaysUA - press@docudays.org.ua.

{gallery}gal50{/gallery}

Docudays UA – єдиний в Україні міжнародний фестиваль документального кіно про права людини. Він проходить щороку впродовж останнього тижня березня у Києві. У 2016 році на фестивалі було показано 96 фільмів із 43 країн світу. По завершенню Docudays UA традиційно презентує найкращі фільми в регіонах України під час Мандрівного фестивалю. Покази тривають із жовтня до грудня (включно). ХІV Docudays UA пройде з 24 по 31 березня 2017 року у Києві.

]]>
johnmcintyre1971@gmail.com (John McIntyre)Досвід партнерівWed, 09 Nov 2016 16:41:52 +0200
Хто найчастіше «замазаний» у корупційними схемах на Харківщині?http://www.legalspace.org/ua/biblioteka/dosvid-partnerivv/item/7999-khto-naichastishe-zamazanyi-u-koruptsiinymy-skhemakh-na-kharkivshchynihttp://www.legalspace.org/ua/biblioteka/dosvid-partnerivv/item/7999-khto-naichastishe-zamazanyi-u-koruptsiinymy-skhemakh-na-kharkivshchyniХто найчастіше «замазаний» у корупційними схемах на Харківщині?

Слухайте подкаст Харківського обласного радіо – дізнаєтесь!

Розповідають громадські активісти Чугуївської правозахисної групи та Мережі антикорупційних центрів, що займаються моніторингом корупційних проявів у Харківській області.

Аудіо - у додатку до статті.  

]]>
Досвід партнерівWed, 26 Oct 2016 08:48:25 +0300
Пройшла міжнародна науково-практична конференція юридичних клінік SCHOOL OF CLINICAL LEGAL EDUCATION: V4 + UKRAINEhttp://www.legalspace.org/ua/biblioteka/dosvid-partnerivv/item/7806-proishla-mizhnarodna-naukovo-praktychna-konferentsiia-iurydychnykh-klinik-school-of-clinical-legal-education-v4-ukrainehttp://www.legalspace.org/ua/biblioteka/dosvid-partnerivv/item/7806-proishla-mizhnarodna-naukovo-praktychna-konferentsiia-iurydychnykh-klinik-school-of-clinical-legal-education-v4-ukraineУчасники науково-практичної конференції

Конференція проходила з 15 по 17 вересня 2016 року у м. Івано-Франківськ та у селі Микуличин Івано-Франківської області.

Учасники конференції обговорили особливості юридичної клінічної освіти в країнах Вишеградської групи та в Україні, а також поділилися міркуваннями щодо співпраці представників Асоціації юридичних клінік України (далі — АЮКУ) з їх колегами із Західної Європи. У конференції взяли участь представники юридичних клінік та громадських організацій, а саме:

  • Юридичний інститут ДВНЗ «Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника»,
  • Національний університет «Острозька академія»,
  • Національний Університет «Києво-Могилянська Академія»
  • Харківський Національний юридичний університет імені Ярослава Мудрого
  • Східноєвропейський національний університет імені Лесі Українки
  • Національна академія внутрішніх справ (Київ)
  • Запорізький національний технічний університет
  • Львівський медичний університет імені Данила Галицького
  • Law clinic of The John Paul II Catholic University of Lublin (Poland),
  • Law clinic of The Charles University in Prague (Czech Republic),
  • Law clinic of the University of Szeged (Hungary),
  • Palacky University in Olomouc (Czech Republic),
  • Human Rights League (Slovakia)
  • Асоціація юридичних клінік України
  • Українська Фундація правової допомоги

Однією з важливих тем конференції стала «спеціалізація юридичних клінік». Зокрема, Зузана Штевулова, викладач юридичної клініки Трнавського університету і голова «Human Rights League» (Словаччина) у своєму виступі щодо «захисту прав біженців у юридичних клініках» наголосила на потребі спеціалізації кожної ЮК для підвищення якості надання правової допомоги, а також для підвищення кваліфікації студентів з певного напряму. Західні колеги висловилися, що завдяки спеціалізації юридичні клініки не створюють зайву конкуренцію з іншими провайдерами правової допомоги, натомість отримують свою групу клієнтів і, працюючи з ними, суттєво підвищують знання і практичні навички студентів. Виконавчий директор Асоціації юридичних клінік України Андрій Галай від свого імені та від імені Асоціації підтримав ідею спеціалізації та підвищення кваліфікаційного рівня учасників українського юридичного клінічного руху.

Наприкінці конференції Виконавчий директор Української фундації правової допомоги Микола Сіома поділився з учасниками заходу міркуваннями щодо можливості співпраці АЮКУ з іншими провайдерами правової допомоги в Україні, а також запевнив відносно планів Фундації підтримувати розвиток інституційної спроможності АЮКУ в майбутньому.

Усі учасники конференції висловили готовність активно співпрацювати і поширювати у спільній європейській мережі кращі практики навчання і правового захисту.

Конференцію організовано клінікою ДВНЗ «Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника» (окремі слова вдячності за організацію завідувачу юридичної клініки — Катерині Гичці). Фінансову підтримку конференції здійснив Міжнародний Вишеградський Фонд.

]]>
Досвід партнерівMon, 19 Sep 2016 22:38:07 +0300