Дослідженняhttp://legalspace.orgSun, 22 Oct 2017 09:16:04 +0300Joomla! - Open Source Content Managementuk-uaСтворена "Мапа пам'яті" загиблих в ході збройного конфлікту на сході Україниhttp://legalspace.org/ua/biblioteka/doslidzhennya/item/10420-stvorena-mapa-pam-iati-zahyblykh-v-khodi-zbroinoho-konfliktu-na-skhodi-ukrainyhttp://legalspace.org/ua/biblioteka/doslidzhennya/item/10420-stvorena-mapa-pam-iati-zahyblykh-v-khodi-zbroinoho-konfliktu-na-skhodi-ukrainyСтворена

В Україні створено "Мапу пам'яті", де міститься база даних осіб, які загинули в ході збройного конфлікту на сході України. Розроблена мапа фахівцями Центру документування Української Гельсінської спілки з прав людини (УГСПЛ).

Як зазначається на сайті УГСПЛ, на інтерактивній мапі вказані місця загибелі цивільних осіб та комбатів з обох сторін, а також місця походження загиблих. 

Завдяки сервісам мапи користувачі можуть аналізувати статистичні дані за віком, статтю, статусом, датою смерті та країною походження загиблих, а також отримати коротку інформацію щодо конкретної особи.

З "Мапою пам'яті" ви можете ознайомитися за посиланням.

За півроку розробники сервісу зібрали та розмістили на мапі інформацію про близько десять тисяч загиблих у конфлікті. 

Правозахисники, акцентуючи увагу на цінності людського життя та необхідності меморіалізації всіх загиблих у конфлікті, не розділяють за статусом (цивільний чи військовий) або збройною стороною, яку займали загиблі.

mapa2

Олексій Біда та Сергій Мовчан. Фото: Кризовий центр “Сіверський Донець”

- Смерть всіх зрівняла, – каже Олексій Біда, координатор Центру документування УГСПЛ. – Наше завдання залишити пам’ять про ці події для запобігання маніпуляціям числом жертв або обставинами загибелі. Інформаційна війна почалась раніше за військове протистояння і буде тривати після його завершення. Ідентифікувати кожного поіменно це наш громадський обов’язок, який буде нагадувати наступним поколінням про жахи війни, що стане гарантією неповторення таких подій у майбутньому.

- Процес збору даних не обмежується вже наявною інформацією, – наголосив аналітик Центру документування УГСПЛ Сергій Мовчан. – Ми продовжуємо роботу у даному напрямку та використовуємо всі доступні нам методи для досягнення найбільш правдивого та повного наповнення ресурсу. Для реалізації цієї мети ми сподіваємося на допомогу органів влади та небайдужих місцевих жителів, які володіють більш детальною інформацією про події, що відбувалися в їх населених пунктах.

Мапа пам'яті вже була презентована у Києві та у п'яти містах Луганщини та Донеччини.

Проект ще не завершено, фахівці продовжують над ним працювати та звертаються до українців з проханням допомогти з'ясувати обставини загибелі та ідентифікувати кожного, хто загинув на сході. 

Тож, якщо вам відома інформація про загибель людей у ході збройного конфлікту на сході України, звертайтеся:

  • За телефоном: 066 522 0053
  • Електронною поштою: center.doc@helsinki.org.ua
  • Поштою: 04071, м. Київ, а/с 100 (для Центру документування)
  • Через форму на сайті www.memorialmap.org

Презентації "Мапи пам'яті" відбулися  в рамках проекту Transition Promotion Program завдяки підтримці Міністерства закордонних справ Чеської Республіки. Створення ресурсу «Мапа пам’яті» було ініційовано в рамках проекту Агентства США з міжнародного розвитку (USAID), поточне вдосконалення стало можливим завдяки Міністерству закордонних справ Чеської Республіки.

]]>
ДослідженняFri, 06 Oct 2017 12:56:45 +0300
Громадським організаціям на сході України не вистачає фінансування: дослідженняhttp://legalspace.org/ua/biblioteka/doslidzhennya/item/10368-hromadskym-orhanizatsiiam-na-skhodi-ukrainy-ne-vystachaie-finansuvannia-doslidzhenniahttp://legalspace.org/ua/biblioteka/doslidzhennya/item/10368-hromadskym-orhanizatsiiam-na-skhodi-ukrainy-ne-vystachaie-finansuvannia-doslidzhenniaГромадським організаціям на сході України не вистачає фінансування: дослідження

Представники ініціативи GoEast провели дослідження громадського сектору на сході України. Протягом липня та серпня 2017 року команда ініціативи вела перемовини зі 125 активістами Донбасу та зробила аналіз потреб 80 громадських організацій у 17 містах Донецької та Луганської областей, повідомляє Громадський простір.

ПЕРЕГЛЯНУТИ ДОСЛІДЖЕННЯ

"Донбас міняється. Міняються його жителі. #GoEast – ініціатива, спрямована на розвиток та підтримку громадських проектів та спільнот на Сході України. У регіоні діють суспільні проекти, голос громадськості звучить гучніше, створюються потужні старт-апи, сили багатьох українців по обидва берега Дніпра направлені на розбудову миру на Донбасі. Втім нам відверто бракує спільноти, об’єднаної цінностями. Ми, команда ГО Global Office, вбачаємо свою мету в посиленні інституційної та комунікаційної спроможності громадських проектів на Сході країни та в допомозі молодому поколінню здобути сучасні навички задля інтегрованої України. Наша команда наразі здійснює поїздки задля виявлення потреб місцевих представників громадського сектору та співпрацю з ними...", - йдеться у описі до дослідження. 

GoEast– це ініціатива ГО GlobalOffice, спрямована на розвиток та підтримку громадських проектів та спільнот на Сході України.

За три роки громадська спільнота у Донецькій та Луганській областях змінилася, вважають дослідники, стало більше активних громадських організацій, які поступово переходять від гуманітарної підтримки до більш сталих проектів. Утім вони ще не мають стратегії розвитку – для 36% від загальної кількості опитуваних це є основним завданням на найближчий час. 45% організацій потребують фінансування, 29% не вистачає кадрів, 27% представників ГО зазначають потребу в якісній комунікації та PR-стратегіях. І вже 15% організацій готові до  побудови партнерських зв’язків та розробки спільних проектів.

1

Фото: скрін з дослідження GoEast

Більшість ГО на Сході наразі мають потребу бути незалежними від ґрантів, натомість підсилювати діяльність соціальним підприємництвом. У той же час, відзначають значний відсоток недовіри до нових проектів, несистемність та подекуди неефективність навчальних програм, а також відсутність кваліфікованих людських ресурсівGoEast планує допомогти в налагодженні горизонтальних зв’язків та підсилити організації відповідно до їхніх потреб у розвитку.

plany

Фото: скрін з дослідження GoEast

«Щоб розробити ефективну програму, яка дійсно буде потрібна громадським організаціям Сходу України, ми вирішили піти за принципом дизайн-мислення. Результати  дослідження ляжуть в основу майбутніх конкретних проектів та програм. Починаємо з індивідуальної роботи з організаціями, а на осінь-зиму плануємо проводити 5 подій у різних містах», – пояснює Світлана Колодій, координатока ініціативи GoEast.

ГО GlobalOffice втілює проекти на Сході від початку своєї діяльності.

«У серпні 2016 р. у Маріуполі почав функціонувати ЦНАП, в реалізацію якого команда доклала багато зусиль. Другий рік поспіль команда організовує GoCampEastза участі іноземних волонтерів – виїзні мовні табори для дітей, які проживають біля лінії зіткнення. Влітку 2017 за ініціативи GlobalOfficeіноземні волонтери поїхали у школи Донецької та Луганської областей, аби вчити дітей англійської та відкрити для них іншу культуру. Також влітку проведено два масштабні Форуми для близько трьохсот студентів (у тому числі з переміщених ВНЗ), де вони розробили 30 проектів для розвитку Сходу», – зазначає Мустафа Найєм, співзасновник ГОGlobalOffice, народний депутат України.

]]>
ДослідженняFri, 22 Sep 2017 11:35:49 +0300
Українці почали трохи більше підтримувати напрямок розвитку країниhttp://legalspace.org/ua/biblioteka/doslidzhennya/item/10247-ukraintsi-pochaly-trokhy-bilshe-pidtrymuvaty-napriamok-rozvytku-krainyhttp://legalspace.org/ua/biblioteka/doslidzhennya/item/10247-ukraintsi-pochaly-trokhy-bilshe-pidtrymuvaty-napriamok-rozvytku-krainyУкраїнці почали трохи більше підтримувати напрямок розвитку країни

Центр аналізу та соціологічних досліджень Міжнародного республіканського інституту (МРІ) замовив компанії GfK Ukraine соціологічне опитування громадської думки українців. Згідно з результатами, жителі України стали трохи краще ставитися до напрямку розвитку країни та більшість зберігає позитивне ставлення до Євросоюзу. Аби дізнатися думку людей на місцях та порівняти її з загальним результатом, було проведено додаткове опитування 4800 мешканців Дніпра, Маріуполя, Хмельницького та Миколаєва, повідомляє Громадський простір. Через російську окупацію Криму і конфлікт на Сході України, що й досі триває, жителі частини Донецької, Луганської областей та Криму не брали участі в опитуванні.

- Дані свідчать, що після трьох років економічних труднощів і незатихаючого збройного конфлікту з Росією, позитивні зрушення в економіці та започаткування безвізового режиму з країнами ЄС починають відчутно впливати на життя громадян України, — сказав Стівен Нікс, Регіональний Директор МРІ у Євразії. — Не слід переоцінювати важливість отриманого результату щодо незначного збільшення кількості тих, хто схвалює напрямок розвитку країни, але водночас це може свідчити про зростання оптимістичних настроїв щодо майбутнього України.

Частка українців, які вважають, що країна рухається в правильному напрямку, сягнула 18 відсотків у червні 2017 року, продемонструвавши 5% зростання у порівнянні з даними за квітень 2017 року (13%). Слід зазначити, що настрої на місцевому рівні демонструють набагато більший оптимізм. Наприклад, 55 відсотків жителів Дніпра вважають, що їхнє місто рухається в правильному напрямку, у порівнянні з 20 відсотками, які схвально відгукнулися про вектор розвитку України в цілому.

- Вищий рівень оптимізму, який спостерігається на місцевому рівні, може бути пов’язаний з тенденцією, присутньою і в попередніх опитуваннях МРІ, що вказує на більш позитивне сприйняття громадянами ситуації в своїх містах, ніж у країні в цілому, – сказав Стів Нікс.

Опитування також виявило підтримку тісних зв’язків з Європою — результат, який може бути пов’язаний з недавнім запровадженням безвізового режиму до країн ЄС. П’ятдесят чотири відсотки опитаних повідомили, що мають “теплі” почуття до Європейського Союзу — найвищий рівень, зареєстрований МРІ з травня 2013 року. Подібним чином 58 відсотків українців мають теплі почуття до Польщі, після якої йдуть Литва (50 відсотків) та Німеччина (49 відсотків).

Відповідно до попередніх опитувань подолання корупції залишається ключовим питанням для більшості українців. П’ятдесят один відсоток респондентів визначають корупцію в державних органах як одну з трьох основних проблем, що стоять перед країною, поряд з військовим конфліктом на Донбасі (50 відсотків), за якими йде проблема низького рівня промислового виробництва (29 відсотків).

{gallery}doslidgennia{/gallery}

Фото: скріни з дослідження

Повністю дослідження ви можете переглянути за посиланням, або у прикріпленому до матеріалу для завантаження файлі. 

Англійською результати опитування доступні за посиланням.

Опитування було проведене компанією GfK Ukraine на замовлення Центру аналізу та соціологічних досліджень Міжнародного республіканського інституту. Опитування було проведено в усіх регіонах України (за винятком окупованих територій Криму та Донбасу) з 9 червня по 7 липня 2017 року шляхом особистого інтерв’ю вдома у респондентів. Національне опитування проводилося за випадковою вибіркою, яка включала 2400 постійних жителів України віком від 18 років і які мають право голосу. Вибірка репрезентативна за статтю, віком, регіоном та розміром населеного пункту. Додатково було опитано 4800 респондентів у Дніпрі, Хмельницькому, Маріуполі та Миколаєві (тобто, 1200 респондентів у кожному місті). Статистична похибка не перевищує 1,7 % у сторону збільшення/зменшення, а коефіцієнт досяжності становив 58,6 %. Сума даних діаграм та графіків може не становити 100 відсотків через заокруглення чисел. Опитування було проведено за фінансової підтримки Агентства США з міжнародного розвитку (USAID).

]]>
ДослідженняThu, 31 Aug 2017 09:19:39 +0300
Освіта за кордоном: де і чому хочуть навчатися українці?http://legalspace.org/ua/biblioteka/doslidzhennya/item/10123-osvita-za-kordonom-de-i-chomu-khochut-navchatysia-ukraintsihttp://legalspace.org/ua/biblioteka/doslidzhennya/item/10123-osvita-za-kordonom-de-i-chomu-khochut-navchatysia-ukraintsiОсвіта за кордоном: де і чому хочуть навчатися українці?

У вересні 2016 року за фінансування проекту «Дослідницька ініціатива з демократичних реформ  в Україні» (RIDRU, Україна-Канада) Київським міжнародним інститутом соціології було проведене опитування громадської думки про ставлення до освіти. Польовий етап тривав з 16 по 26 вересня 2016 року. Опитування проводилося в 110 населених пунктах (PSU) у всіх областях України, окрім автономної республіки Крим. У Донецькій і Луганській областях опитування проводилися тільки на територіях, що контролюється Україною. В результаті польового етапу було зібрано 2040 анкет. 

Результати пропонуються у трьох таблицях. Як бачимо у Таблиці 1, думки щодо вибору внз є досить полярними – третина обрала б внз закордоном, інша третина – у своїй області. Лише 15% надали б перевагу навчальному закладу у Києві. 

 Таблиця 1. Якби  Ви або Ваші діти чи знайомі обирали, де продовжувати навчання після закінчення середньої освіти, то Ви би надали перевагу? 

Вищий навчальний заклад (внз) за кордоном

35

Вищий навчальний заклад (внз) у Вашій області

31

Вищий навчальний заклад (внз) у Києві

15

Вищий навчальний заклад (внз) у іншій області

3

ВАЖКО СКАЗАТИ /НЕ ЗНАЮ

16

Найпопулярнішими країнами виявилися Польща, Великобританія, США / Канада і Німеччина. До речі, це якраз ті країни, які пропонують урядові стипендії для навчання за кордоном, у тому числі, для українців. 

Таблиця 2. Де саме закордоном? 

Польща

22

Великобританія

18

США / Канада

18

Німеччина

17

Північні країни Європи (Швеція, Норвегія, Данія, Голландія)

7

Інші країни

2

СНД (країни колишнього СРСР)

2

ВАЖКО СКАЗАТИ /НЕ ЗНАЮ

14

 Працевлаштування та якість міжнародної освіти – лідери серед причин вибору освіти за кордоном. Далі з деяким відривом йдуть можливість міграції, відсутність корупції та можливість побачити світ.

 Таблиця 3. На Ваш погляд, яка основна причина вибору освіти за кордоном? 

Можливість тимчасового чи постійного працевлаштування

26

Вища якість освіти, у порівнянні з Україною

25

Можливість еміграції

14

Відсутність корупції під час вступу і навчання

13

Можливість побачити світ

12

Інше

1

ВАЖКО СКАЗАТИ /НЕ ЗНАЮ

9

 

 
]]>
ДослідженняMon, 07 Aug 2017 13:17:07 +0300
Цькування дітей: статистика в Україні невтішнаhttp://legalspace.org/ua/biblioteka/doslidzhennya/item/10064-tskuvannia-ditei-statystyka-v-ukraini-nevtishnahttp://legalspace.org/ua/biblioteka/doslidzhennya/item/10064-tskuvannia-ditei-statystyka-v-ukraini-nevtishnaЦькування дітей: статистика в Україні невтішна

67% дітей в Україні у віці від 11 до 17 років стикалися з проблемою булінгу (цькування) протягом останніх трьох місяців. 24% дітей цькували, а 48% навіть нікому не розповідали про ці випадки. Такими є результати дослідження, проведеного UNICEF цього року, повідомляє Центр інформації про права людини.

"Булінг - важлива проблема для дітей в Україні… Це тривожні цифри, особливо в той час, коли Україна переживає конфлікт, через який майже 1,6 мільйона людей, у тому числі 220 тисяч дітей, стали внутрішньо переміщеними особами", – йдеться у повідомленні UNICEF.

Фото: UNICEF

Дослідження свідчить, що діти, які закриті до спілкування, діти із родин з низьким рівнем прибутку піддаються цькуванню вдвічі частіше за інших дітей.

Окрім цього, внутрішньо переміщені діти є більш вразливими до різних форм насильства, пов'язаного з конфліктом. Це впливає на їхню соціальну поведінку. Економічні труднощі також опосередковано підвищують ризики булінгу та загрожують соціальній інтеграції таких дітей, наголошується у звіті UNICEF.

UNICEF розпочинає кампанію проти цькування. Був заснований сайт stopbullying.com.ua. У ньому школярі та батьки зможуть дізнатися більше інформації про булінг. Сторінка містить інформацію про ознаки булінгу, способи його попередження та способи реагування на нього для батьків та вчителів.

Фото: Центр інформації про права людини

"Діти часто не знають, як самостійно розв'язати певні проблеми. Проблема булінгу – не виняток. Для батьків дуже важливо вміти попередити або належним чином відреагувати на цькування, з яким стикаються їхні діти. Вони мають бути уважними, спілкуватися та підтримувати своїх дітей", – підкреслила Джованна Барберіс, голова представництва UNICEF в Україні.

Дослідження проводили у лютому 2017 року серед дітей 11-17 років по всій Україні.

Булінг (англ. bully – залякувати, цькувати, задирати) – прояв агресії з подальшим залякуванням особистості і появою можливості її повного підпорядкування собі і своїм інтересам. Така поведінка дає можливість людині самоствердитися за рахунок когось, заслужити собі загальний авторитет.

]]>
ДослідженняWed, 26 Jul 2017 09:09:17 +0300
Кожен п’ятий мешканець Півдня та Сходу підтримує автономію окупованого Донбасу — опитуванняhttp://legalspace.org/ua/biblioteka/doslidzhennya/item/9990-kozhen-p-iatyi-meshkanets-pivdnia-ta-skhodu-pidtrymuie-avtonomiiu-okupovanoho-donbasu-opytuvanniahttp://legalspace.org/ua/biblioteka/doslidzhennya/item/9990-kozhen-p-iatyi-meshkanets-pivdnia-ta-skhodu-pidtrymuie-avtonomiiu-okupovanoho-donbasu-opytuvanniaКожен п’ятий мешканець Півдня та Сходу підтримує автономію окупованого Донбасу — опитування

Більше половини опитаних мешканців Сходу та Півдня України покладають вину за військовий конфлікт на Донбасі на Росію (35%) або центральний уряд України (33%). Більше ніж третині було важко визначитися із своєю думкою. Про це свідчать результати опитування мешканців восьми областей Півдня та Сходу України, яке було проведено на початку 2017 року компанією GfK на замовлення Інституту масової інформації за підтримки Української ініціативи з підвищення впевненості (UCBI) та USAID.

doslidgennia

Інфографіку у більшому розмірі можна переглянути тут. Джерело: Інститут масової інформації. 

16% опитаних схильні звинувачувати у конфлікті ЄС та США (16%), а 17% — «осіб, які воюють проти українського уряду на Сході України».

Показово, що за рік, який минув із проведення першої хвилі дослідження, дещо зросли частки тих, хто вважає винуватцем військового конфлікту на Донбасі осіб, які воюють проти українського уряду на Сході України (із 12 до 17%), якщо порівнювати результати опитування у шести областях, які брали участь в обох хвилях дослідження.

Найчастіше провину на Росію покладають опитані мешканці в Дніпропетровській (52%), Херсонській (48%) та Миколаївській областях (41%). Найменше — у Донецькій області (15%).

Центральний уряд України найчастіше схильні звинувачувати мешканці тієї ж Дніпропетровщини, а також Одеської та Луганської областей (по 39%).

Цікаво, що у Донецькій області більше половини (51%) не визначились із відповіддю.

Респонденти, які спілкуються вдома російською мовою, менш схильні звинувачувати Росію (31%), ніж ті, хто спілкується українською (44%). Також існує певна різниця у ставленні між респондентами, які вважають себе росіянами, та українцями. Перші менш схильні покладати провину на Росію (23% серед росіян та 36% серед українців) та більш — на західні країни (25% серед росіян та 14% серед українців).

Лише 17% опитаних погоджуються із твердженням, що Україна має відновити повномасштабні військові дії, щоб відвоювати територію, яку контролюють сепаратисти у Донецькій та Луганській областях.

39% погоджуються, що ми не повинні йти ні на які компроміси з Росією в питанні повернення Криму і Донбасу Україні. Найбільше противників компромісів із Росією — у Миколаївській (75%), Херсонській (54%), Дніпропетровській та Запорізькій областях (по 47%). Найменше — у Донецькій (19%) та Харківській областях (21%).

Довідка: Опитування проводилось компанією GfK на замовлення Інституту масової інформації за підтримки Української ініціативи з підвищення впевненості (UCBI) та USAID у січні-березні 2017 р. у восьми областях Сходу та Півдня України (Дніпропетровська, Харківська, Запорізька, Миколаївська, Херсонська, Одеська, території Донецької та Луганської областей, які контролюються урядом України). Всього було опитано 15 103 респонденти. Теоретична похибка не перевищує 1% для всієї вибірки та 2,5% для кожної області окремо з вірогідністю 0,95. Перша хвиля дослідження була здійснена у листопаді 2015 — січні 2016 р. та охопила 13 830 респондентів у шести областях Сходу та Півдня України (всі вище згадані, крім Херсонської та Миколаївської областей).

]]>
ДослідженняWed, 12 Jul 2017 15:24:47 +0300
95 страт на Донбасіhttp://legalspace.org/ua/biblioteka/doslidzhennya/item/9793-95-strat-na-donbasihttp://legalspace.org/ua/biblioteka/doslidzhennya/item/9793-95-strat-na-donbasi95 страт на Донбасі

Правозахисники громадської організації "Мирний берег", які, зокрема, відшуковують безвісти зниклих, зафіксували 95 випадків страт на сході України. Шокуючі результати їх дослідження розміщені на інтернет-ресурсі Центру інформації про права людини.

УВАГА! Матеріал містить фотографії, які можуть шокувати.


6 червня в Українському кризовому медіа-центрі правозахисники представили свою доповідь "Страчені на Донбасі". Катерина Віжевська, заступниця голови "Мирного берегу", переконана, що дослідження буде запорукою невідворотності покарання для порушників права на життя.

"Україна і світ повинні знати і розуміти, що підвішувати живу людину за ноги і здирати з неї шкіру, наче з барана, свердлити жінці-волонтеру колінні чашечки, розбивати кінцівки пальців молотком, відрізати їх, використовувати затриманих, як саперів, пускаючи через мінні поля, – неприпустимо", – каже вона.

Понад півроку правозахисники та громадські слідчі збирали фото та відеодокази, опитували свідків, потерпілих та проводили власні розслідування. Вони переконані, зібрані матеріали будуть додатковими доказами міжнародних злочинів для Міжнародного кримінального суду, які сталися в Україні.

У документі констатується, що виймання очей, "гра в російську рулетку", розстріли та тортури стали звичними розвагами для представників незаконних збройних формувань (НЗФ).

"У НЗФ є підрозділи, які принципово не беруть полонених. Вони вбивають їх після затримання, інколи перед вбивством катуючи та проводячи звірські допити (16 загиблих – ред.). Нерідко вбивці хизуються скоєним у соцмережах та в тематичних інтернет-ресурсах, до яких може отримати доступ кожен, навіть дитина", – пишуть автори доповіді.

СТАТИСТИКА

Із 95 страчених 50 були цивільними. 63 людей загинули від вогнепальної зброї, 18 – від тортур. Серед вбитих – 84 чоловіки та 11 жінок.

statistaka 1

 

statistaka 2

 

statistaka 3

У стратах 49 людей правозахисники звинувачують НЗФ Донеччини, у 30 – НЗФ Луганщини, в 11 випадках – українських військових. У своєму дослідженні їм не вдалось встановити винуватців смертей п'ятьох людей.

Автори доповіді розкривають історії 9 загиблих та тих, хто зазнав катувань з боку НЗФ в Луганській та Донецькій областях. В організації пообіцяли Центру інформації про права людини розповісти про 11 випадків страт з боку українських військових.

ВБИВСТВО СОЛДАТА

5 вересня 2014 року, відповідно до Мінських домовленостей, на сході країни мали зупинитись бойові дії, а ворогуючі сторони – відійти на заздалегідь погоджену лінію розмежування. Через це підрозділ 24 бригади територіальної оборони (БТрО) "Айдар" полишив свої позиції в районі селища Металіст на Луганщині та двома автомобілями перебирався до Щастя. Однак військові потрапили у засідку - їх розстріляли бойовики диверсійно-штурмової розвідгрупи (ДШРГ) "Русіч". З 28 людей у живих залишились четверо.

stulov

Провівши розслідування, правозахисники вказують, що бойовики захопили солдата W2863 живим. Але, як вони зауважують, розвідгрупа НФЗ вирізнялася тим, що не брала нікого у полон. Чоловіку розпороли живіт, що не призвело до негайної смерті. Фото та відео зафіксували, що військового вбили згодом пострілом у голову.

Автори доповіді називають керівником та виконавцем катувань та вбивства командира ДШРГ "Русіч" Мільчакова ("Сєрб"). Окрім цього, вони підозрюють, що до злочинів причетні мешканець Норвегії Петровський Ян Ігорович ("Славян"), Полехін Павло Володимирович ("Угольок") із Луганщини та Віталій Орлов (Віскас) із Броварів.

МИХАЙЛО СЛІСЕНКО

Водій 24 батальйону територіальної оборони "Айдар" Михайло Слісенко потрапив у засідку того ж таки 5 вересня на трасі Щастя - Металіст в районі села Цвітні Піски на Луганщині.

slisenko

Чоловіка утримували в комендатурі обласного військового комісаріату. Його катували через те, що він був "айдарівцем". Як твердять двоє свідків, Михайло Слісенко не витримав тортур на допиті і помер 7 вересня 2014 року.

Залегендований свідок W3181 переповідає, що зловмисники кинули до його ніг тіло покійного зі словами: "Кажи дякую, що ти не "айдарівець".

Автори доповіді підозрюють у його вбивстві бойовиків диверсійно-штурмової розвідгрупи "Патріот" – Смолянкіна Іоанна Анатолійовича, Кисельова Віталія Вікторовича; та бойовиків батальйону "Зоря" – Чернишова Євгена ("Колобок"), чоловіка на прізвисько "Льотчик".

РОЗСТРІЛ БІЛЯ ШИШКОВО

Увечері 5 вересня 2014 року в районі сіл Крута Гора та Раєвка на Луганщині військові Збройних сил України потрапили у засідку. Двоє свідків, які сховались у "зеленці" у 20 метрів від місця події, розповіли, що учасники НЗФ відкрили вогонь, вимагаючи скласти зброю. Українські військові закликали бойовиків не стріляти через те, що у них був важко поранений. Таким чином четверо потрапили в полон.

kruta gora

Свідки чули розпорядження надягати чорні пакети на голови полонених і вести на опорний пункт НЗФ "Дамба".

Захоплених знайшли у місці масового поховання 4 червня 2015 року неподалік села Крута Гора.

Роман Яцинич, громадський слідчий "Мирного берега", каже, що військових розстріляли. Його колеги посилаються на відеозапис, на якому вони розпізнали чоловіків.

"У цих вбивствах у нас було багато нез'ясованих моментів, і ми створили за легендою так званого Семена ВКонтакті і вийшли на зв'язок з Анатолієм Агєєвим із російського Бєлгорода, який на момент злочину був у роті спеціального призначення "Мангуст", що входила до складу батальйону "Зоря", – розповідає Роман Яцинич.

За словами керівника проекту Геннадія Щербака, Анатолій Агєєв сам скинув відеозапис.

"Усіх, кого на відео поклали, їм голови обушоком (кистінь, бойова гиря – ред.) пробили. Потім ще й зверху попригали", – цитує Анатолія Агєєва громадський слідчий.

Окрім цього, у злочинах автори доповіді підозрюють інших бойовиків батальйону "Зоря" – Краєва Міхаїла із Москви, Іванова Міхаїла із Казані та росіянина на прізвисько "Граніт".

ОЛЕКСІЙ КУДРЯВЦЕВ

14 липня 2014 року представники НЗФ Донеччини зняли Олексія Кудрявцева з рейсового автобуса, який прямував до Артемівська. Там чоловік проходив службу у батальйоні патрульної служби міліції особливого призначення. За свідченнями водія автобуса, бойовики знайшли у сумці Олексія його міліцейську форму та посвідчення співробітника міліції.

Укладачі звіту зауважують, що про перебування у полоні чоловіка відомо небагато. Увечері 14 липня в інтернеті оприлюднили відео допиту. Його батько Микола Кудрявцев припускає, що Олексій під час запису був під дією психотропних речовин, бо у нього не спостерігається звичний для нього дефект мовлення. Батько переконаний, що його сину довелось зізнаватись у злочинах, яких він не скоював.

Наприкінці відеозапису командир загону самооборони Горлівки Ігор Бєзлєр ("Бєс") заявив, що знищив чоловіка.

Свідки розповіли правозахисникам, що Ігор Бєзлєр показував відеозапис із допитом Олексія. За їхніми словами, з нього зняли скальп та просверлили ноги. Бойовик на прізвисько "Якут" повідомив іншим полоненим, що Олексія застрелили. Правозахисники опитали п'ятьох свідків у справі про вбивство міліціонера.

Раніше представник Української Гельсінської спілки з прав людини Олег Левицький обурювався, що Слідче управління Донецької обласної міліції не розслідувало провадження за статтею 115 КК України (умисне вбивство). Ігорю Бєзлєру оголосили підозру за цією статтею у листопаді 2015 року.

ЯКІСТЬ РОЗСЛІДУВАНЬ

Автори документу переконані, що з огляду на характер, масштабність та системність злочинів, – це злочини проти людяності та воєнні злочини, відповідно до Римського статуту Міжнародного кримінального суду.

Вони зауважують, що Кримінальний кодекс України не має чіткої деталізації злочинів, що "за відповідних обставин унеможливлює належний рівень точності й конкретності для ефективного притягнення до відповідальності винних у порушенні міжнародного гуманітарного права". Але при цьому вони вважають, що основною проблемою є не відсутність належного законодавства, а небажання української влади здійснювати свої конституційні функції.

Юрист "Мирного берегу" Борис Книров розповідає, що сьогодні в кримінальних провадженнях уся енергія потерпілих та їхніх захисників скеровується на те, щоб змусити слідчого працювати.

"Людину більше року не можуть знайти, а слідчий не те, що не зробив жодних слідчих дій при наявності достатньої інформації від рідних, а навіть елементарно не робить процесуальних дій – заявник не визнаний потерпілим, і не роз'яснені права у кримінальному провадженні. Такі випадки стаються системно. Таке ставлення до рідних відповідно до 3 статті Конвенції про права людини та основоположних свобод визнається як нелюдське поводження", - каже він.

За його словами, у деяких випадках слідчі раз на рік можуть зателефонувати до потерпілих і перепитати у них, чи не мають вони нової інформації. Це спричиняє їм ще більшого страждання.

"Є випадки, коли потерпілі самі знаходять свідків, допитують їх і передають інформацію слідчим", - додає Борис Книров і каже, що відсутність реального покарання службовця за бездіяльність є проблемою для повноцінної роботи правової системи в Україні.

Автори звіту переконані, що немає сенсу вимагати від НЗФ Донеччини та Луганщини дотримання прав громадян, оскільки вони не є суб'єктами міжнародного права. Відповідальність вони покладають на Росію, яка контролює окуповані території й незаконні збройні формування.

"Запобігти злочинам може примус припинити військові дії та повернення контролю над окупованими територіями саме через міжнародний тиск на Росію", – каже Борис Книров.

Нещодавно правозахисники із "Правозахисного порядку денного" розробили законопроект "Про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо забезпечення його гармонізації з положеннями міжнародного права". Документ надає можливість національним правоохоронним органам розслідувати злочини проти людяності та воєнні злочини відповідно до міжнародного гуманітарного права. Наразі правозахисники планують зареєструвати проект закону у Верховній Раді.

]]>
ДослідженняWed, 14 Jun 2017 11:50:03 +0300
Чому люди зверталися до Чугуївського міського суду у 2016 році (інфографіка)http://legalspace.org/ua/biblioteka/doslidzhennya/item/9710-chomu-liudy-zvertalysia-do-chuhuivskoho-miskoho-sudu-u-2016-rotsi-statystykahttp://legalspace.org/ua/biblioteka/doslidzhennya/item/9710-chomu-liudy-zvertalysia-do-chuhuivskoho-miskoho-sudu-u-2016-rotsi-statystykaЧому люди зверталися до Чугуївського міського суду у 2016 році (інфографіка)

Представляємо вам статистичне дослідження заяв людей до Чугуївського міського суду у 2016 році. ІРЦ "Правовий простір" на основі даних Чугуївського офісу Мережі правового розвитку при ГО "Чугуївська правозахисна група" створив інтерактивну інфографіку кількості справ, які були розглянуті та мали позитивне вирішення.

Згідно з результатами дослідження, найбільше було позовних проваджень - 2 126 заяви. Більш детально про результати звернень у інфографіці та у текстовому варіанті статистики:

НАКАЗНЕ ПРОВАДЖЕННЯ

( 273 заяви – 10,82 % )

Стягнення заборгованості по оплаті ЖКП

Видано 224 наказів насуму 1 108 905 грн., з них 5 – скасовано на суму 112 655 грн.

Стягнення не виплаченої заробітної плати

Задоволено 14 заяв на суму 263 864 грн.

Стягнення витрат на проведення розшуку божника

Задоволено 2 заяви на суму 8 034 грн

За 2016 рік зареєстровано 273 заяви про видачу судового наказу, з яких: 6 – повернуто, 240 – розглянуто, 27 – відмовлено у відкритті провадження.

ОКРЕМЕ ПРОВАДЖЕННЯ

(125 заяв – 4,95 % )

Справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення

Розглянуто 62 справи, з них 54 – задоволено.

Справи про визнання фізичної особи недієздатною

Розглянуто 6 справ, з них 4 – задоволено.

Справи про усиновлення

Розглянуто 5 справ, з них 4 – задоволено.

Справи про надання права на шлюб

Розглянуто 5 справ, з них 5 – задоволено.

Справи про визнання фізичної особи безвісно відсутньою чи оголошення її померлою

Розглянуто 2 справи, з них 1 - задоволено.

За 2016 рік зареєстровано 125 заяв окремого провадження, з яких: 41 – повернуто, 80 – розглянуто, 4 – відмовлено у відкритті провадження.

ПОЗОВНЕ ПРОВАДЖЕННЯ

( 2 126 заяви – 84,23 % )

Спори, що виникають із сімейних правовідносин

Розглянуто  524 справи, 452 – задоволено

Спори, що виникають із договорів

Розглянуто 485 справи, з них 408 – задоволено.

Спори про право власності та інші речові права

Розглянуто 255 справи, з них 225 – задоволено.

Спори, що виникають із житлових правовідносин

Розглянуто 84 справи, з них 73 – задоволено.

Спори про недоговірні зобов`язання

Розглянуто  31 справу, 15 – задоволено.

Звільнення майна з-під арешту

Розглянуто  30 заяв, 27 – задоволено

Спори про спадкове право

Розглянуто  24 справу, 17 – задоволено

Інші Ця категорія включила в себе  ті справи, питома вага яких менше 1%.

До них належать:

  • Спори, що виникають із трудових правовідносин. Розглянуто  12 справ, 4 – задоволено.
  • Спори, що виникають із земельних правовідносин . Розглянуто  12 справ, 4 – задоволено.
  • Спори, пов’язані із застосуванням Закону України ”Про захист прав споживачів”. Розглянуто 5 справ, з них 2 – задоволено.
  • Спори про захист честі, гідності та ділової репутації.  Розглянуто 1 заяву.

Серед справ, що виникають із сімейних відносин, які розглядалися протягом 2016 року Чугуївським міським судом були:

  • 260 позовних заяв про розірвання шлюбу, що складає 49,6 % від усієї кількості спорів. З них 233 було задоволено.
  • 205 позовних заяв про стягнення аліментів, або 39,1% від загальної кількості. З них задоволено 173 позови, 31- залишено без розгляду.
  • 22 позовні заяви про позбавлення батьківських прав, 4,2% від загальної кількості. З них 21 позовну заяву задоволено

За 2016 рік зареєстровано 2 126 позовних заяв, з яких: 651 – повернуто, 1 465 – розглянуто, 10 – відмовлено у відкритті провадження.

sudova ststistika

 

Довідково. Статистичне дослідження заяв до Чугуївського міського суду Харківської області, які були розглянуті у 2016 році, було проведене Чугуївським офісом Мережі правового розвитку при ГО "Чугуївська правозахисна група" разом з Чугуївським місцевим центром з надання безоплатної правової допомоги.

]]>
ДослідженняWed, 31 May 2017 10:40:04 +0300
«Безвіз» може спровокувати зростання міграції. Результати дослідженняhttp://legalspace.org/ua/biblioteka/doslidzhennya/item/9624-bezviz-mozhe-sprovokuvaty-zrostannia-mihratsii-rezultaty-doslidzhenniahttp://legalspace.org/ua/biblioteka/doslidzhennya/item/9624-bezviz-mozhe-sprovokuvaty-zrostannia-mihratsii-rezultaty-doslidzhennia«Безвіз» може спровокувати зростання міграції. Результати дослідження

Запровадження безвізового режиму з Європейським Союзом може призвести до зростання вимушеної та трудової міграції. Про це свідчить оприлюднене днями дослідження щодо української міграції до країн ЄС, здійснене аналітиками «Європи без бар’єрів», повідомляє МФ "Відродження".

Згідно з дослідженням, українці їдуть з країни через погіршення соціально-економічних умов, високий рівень корупції в органах влади (кумівство, відсутність соціальних ліфтів тощо), значне зниження середніх доходів населення, розгортання збройного конфлікту на Сході України і страх мобілізації на військову службу, а також через бажання отримати вищу освіту у Європейському Союзі.

Експерти зазначають, що хоч міграційні процеси зростуть, вони не матимуть ефекту «цунамі», а будуть поступовими. Саме тому маловірогідним є ризик призупинення безвізового режиму для України. Тим не менше, уряд має продовжувати зосереджено працювати над запровадженням необхідних реформ та проводити інформаційну кампанію для громадян України про правила користування «безвізом».

- З огляду на той факт, що економічні чинники залишаються домінантою, яка визначає міграцію з України, український уряд повинен працювати над поліпшенням економічної ситуації. Це усуне ризики, – підкреслила Ірина Сушко, виконавчий директор громадської організації «Європа без бар’єрів».

Разом зі збільшенням кількості трудових та вимушених українських мігрантів, експерти очікують деяке збільшення кількості відмов у в’їзді на територію Європейського Союзу.

- Після початку дії безвізового режиму очікується певне збільшення кількості відмов у в’їзді, а також виявлення українських мігрантів, особливо трудових, які перевищили терміни перебувають в ЄС та добровільно повертаються в Україну, – прогнозує Катерина Кульчицька, аналітик «Європи без бар’єрів».

2

3

chehiya 1

Міжнародний фонд «Відродження» продовжує підтримувати розвиток аналітичних центрів і дослідження, які можуть стати підґрунтям для формування якісної публічної політики. Одним з таких є актуальне дослідження потенційної динаміки міграції українців до країн ЄС «Українська вимушена та трудова міграція до країн ЄС – поточна ситуація та потенціал», організоване за підтримки Ініціативи з розвитку аналітичних центрів, яку виконує Міжнародний фонд «Відродження» у партнерстві з Фондом розвитку аналітичних центрів (TTF) за фінансової підтримки Посольства Швеції в Україні.

Для додаткових коментарів щодо проектів програмної ініціативи «Демократична практика» можна звернутися до її директора Олексія Орловського або менеджерки Софії Голоти, надіславши запит на pr@irf.ua.

]]>
ДослідженняTue, 23 May 2017 11:03:38 +0300
У Харкові презентовано дослідження медіа-ситуації в південних та східних областяхhttp://legalspace.org/ua/biblioteka/doslidzhennya/item/9514-u-kharkovi-prezentovano-doslidzhennia-media-sytuatsii-v-pivdennykh-ta-skhidnykh-oblastiakhhttp://legalspace.org/ua/biblioteka/doslidzhennya/item/9514-u-kharkovi-prezentovano-doslidzhennia-media-sytuatsii-v-pivdennykh-ta-skhidnykh-oblastiakhПрезентація дослідження.

У Харкові 24 квітня в прес-центрі «Накипіло» відбулася презентація дослідження медіа-ситуації в південних та східних областях України. Окрім Харкова, експерти Інституту масової інформації спільно з GfK Ukraine здійснили моніторинг ЗМІ ще в семи регіонах: Дніпро, Миколаїв, Херсон, Одеса, Запоріжжя, Луганщина (Сєвєродонецьк) та Донеччина (Маріуполь і Краматорськ).

Дослідження було спрямоване на виявлення медіа-преференцій населення та їхніх політичних поглядів. Як зазначила представниця GfK Ukraine Марина Клочко, подібний аналіз був проведений в попередньому 2016 році, тому цьогорічні результати дають змогу показати певну динаміку.

Тож якими виявилися підсумки моніторингу для харківського регіону? В чому його особливості? Та взагалі чим корисні висновки ІМІ для місцевих медіа?

Яким медіа каналам віддають перевагу харків’яни?

Спостерігається загальна тенденція до зниження кількості користувачів друкованої преси та телебачення, при цьому останнє – залишається найбільш популярним ЗМІ серед аудиторії Харкова. Одночасно відбувається збільшення активності в Інтернеті (на 8% порівняно з 2016 роком), в соціальних мережах (на 5%) , а також радіослухачів (на 5%).

Топовими телевізійними каналами для населення Харківської області є: «1+1» – 60%, «Інтер» – 58%, «СТБ» – 50%, «ТРК Україна» – 45%, «ICTV» – 41%, де найвищий відсоток переглядів мають кінофільми, розважальні програми та новини. При цьому відзначається суттєве зниження попиту на аналітичні програми порівняно з 2016 роком (спад на 12%), що є характерним явищем для більшості південно-східних регіонів: Дніпро – падіння на 14%, Запоріжжя – на 10%, Луганщина та Одеса – на 9%.

Схожа участь спіткала й новини, кількість аудиторії яких зменшилася на 11% – такий показник відрізняє Харків від таких областей як Запоріжжя (3%), Дніпро (6%), Донецьк (1%).

Серед місцевих телевізійних ресурсів найбільшу популярність мають «7 канал» – 34%, «А\ТВК» – 16%, «Simon» та «АТН» – по 14%, «ОТБ Харків» – 9%.

Фото: prostir.ua.

Кількість користувачів Інтернету збільшилася на 8%, при цьому найчастіше в харківському регіоні Мережу використовують задля «спілкування по скайпу або іншими каналами зв’язку» – 43%, «користування електронною поштою» – 41% та «перегляду відео чи ТБ-програм» – 36%.

Цікавим явищем є те, що для 17 % харків’ян виключним джерелом новин є Інтернет – це найвищий показник серед інших областей. Лідером поміж інтернет-медіа виявився сайт 057.uа – 12%; таким ресурсам як ictv.ua, censor.net.ua, vesti-ukr.com віддають перевагу по 9% користувачів.

Соціальні мережі також відзначилися ростом своєї аудиторії, особливо Фейсбук – збільшення на 9% та Вконтакті – лише 3%. В той час «Однокласники» понести втрати серед харківських юзерів аж на 6%, що є рекордним числом, якщо порівнювати з більшістю регіонів: Дніпро та Запоріжжя – ріст 3% для кожного, Донеччина та Луганщина – ріст 4%

Джерела новин та зовнішньополітичні погляди

Моніторингове дослідження показало, що основними джерелами новин для південно-східних областей є: 1) національне телебачення (найбільший відсоток);

2) українські інтернет-сайти;

3) сайти соціальних медіа;

4) місцеве телебачення.

Така загальна тенденція не є виключенням і для Харківської області.

Фото: prostir.ua.

Співвіднесення медійних преференцій з зовнішньополітичними поглядами жителів харківського регіону дозволяє зробити наступні висновки.

Проєвропейсько орієнтована аудиторія споживає такі телевізійні канали: «1+1» – 64%, «СТБ» – 55%, «Інтер» – 55%, «ICTV» – 49%, «ТРК Україна» – 47%. Серед інтернет-ресурсів: censor.net.ua, vesti-ukr.com та ictv.ua.

Проросійські погляди мають користувачі «Інтеру» – 58%, «1+1» – 51%, «СТБ» – 42%, «ТРК Україна» – 40%, «ICTV» – 31%. Для інтернет-ЗМІ – це vesti-ukr.com, 057.ua, tsn.ua.

Нейтральних позицій дотримуються глядачі «1+1» – 62%, «Інтер» – 61%, «СТБ» – 50%, «ТРК Україна» – 47%, «ICTV» – 39%. Серед інтернет-ресурсів: 057.ua, ictv.ua, kharkovforum.com

У  цілому спостерігається значне зменшення аудиторії, яка у своїх зовнішньополітичних орієнтаціях віддає перевагу Росії – з 20% у квітні 2016 року до 7% у квітні 2017, та одночасне збільшення кількості проєвропейських поглядів на 5%. При цьому частка тих, хто звинувачує центральний уряд України у воєнному конфлікті у Луганській та Донецькій областях скоротилася на 14%, в той час як в інших областях (окрім Запоріжжя) такі показники суттєво зросли: Дніпропетровська – на 11%, Донецька – на 7%, Луганська – на 6%, Одеська – на 14%.

ТОП-5 тем для харків’ян

Найбільш цікавими для жителів харківського регіону виявилися питання погоди – 39%, здоров’я та охорони здоров’я – 30%, стилю життя та розваг – 29%, державної політики – 27% та місцевої політики – 26%. Крім того, харківські ЗМІ не задовольняють деякі медійні потреби населення: 20% опитуваних відзначили нестачу інформації, яка б стосувалася боротьби з корупцією на місцевому рівні, 15% хочуть більше об’єктивних новин загальнодержавного рівня і 12% – як місцеві журналістські розслідування.

Окрім зазначеної характеристики медіа-середовища Харківської області, паралельно був проведений контент-аналіз ЗМІ. Як помітила Ірина Чулівська, представниця Інституту масової інформації, «GfK дослідили, що люди хочуть отримувати з медіа, ми спробували подивитися, що ці місцеві медіа людям дають».

До моніторингу контенту Харкова увішли газети «Время», «Слобідський край», «Вечірній Харків»; інтернет-видання «Сайт города Харькова» 057.ua, «Статус Кво» sq.com.ua, «Городской дозор» dozor.kharkov.ua, «Главное» glavnoe.ua; телеканали «7-ий канал» і «А/ТВК (АТН)».

Дослідження було сфокусоване на 4 основних блоках:

  1. тематичне наповнення новин;
  2. наявність ознак комерційної та політичної джинси, а також визначення їхніх замовників;
  3. аналіз джерел інформації;
  4. присутність журналістських жанрів (новини, репортажі, аналітика і т.д).

Тематичне наповнення

Найбільша кількість новин, яким приділяють увагу ЗМІ Харкова стосується теми криміналу та нещасних випадків – 20,7%, що після Одеси є одним з найвищих показників серед восьми областей. Також в топ-5 увійшли такі категорії, як «інше» – 18,7%, «економіка/бізнес новини» – 10,7%, «місцева політика» – 8,7%, «спорт» – 5,7%.

Поряд з цим повністю відсутнє висвітлення теми конфліктно-вразливих груп населення, шоу-бізнесу та окупованих територій, відсоткові відношення яких дорівнюють нулю.

Варто зазначити, що теми, яких не вистачає харків’янам, займають зовсім незначну долю в ЗМІ, а саме корупція та протидія корупції – 1%, а також здоров’я та охорона здоров’я – 4%.

Якщо здійснити тематичне розподілення по типам ЗМІ, то новини кримінального характеру займають 33% контенту онлайн-медіа, 22% – телевізійних новин, друкованих – 7%. В той час про місцеву політику вийшло 16% матеріалів на телевізійних каналах, 6% – в онлайн-виданнях, 4% – в друкованих.

Прихована реклама

Харків виявився одним з південно-східних регіонів з найнижчим рівнем політичної та комерційної джинси, що складає 2% на рівні з Херсоном – також 2%.

Лідерами за кількістю матеріалів з ознаками замовленості є преса (2%) та телебачення (2 %), в інтернет-виданнях – 1%. Цифри у відсотковому співвідношенні є невеликими, проте, розглядаючи загальну суму новин в медіа, показники виявляються досить високими.

Основними замовниками політичної джинси є Олександр Вілкул, Олександр Фельдман, ВО «Батьківщина», партія «Відродження», місцева влада Харкова та проект «Нові обличчя».

Джерела інформації

Головним джерелом інформації для харківських ЗМІ є власні кореспонденти, що загалом становить 39%. В більш детальному розрізі ситуація виглядає наступним чином: для друкованих та онлайн-видань – відповідно 42% та 43%, для телевізійних – 33%.

Друге місце ньюсмейкера отримали офіційні структури та особи – 25,3 % – такий показник ілюструє позитивну динаміку порівняно з більшістю регіональних медіа півдня та сходу: Запоріжжя – 40 %, Херсон – 43%, Одеса – 55%, Дніпро – 46%, Миколаїв – 45%, Сєвєродонецьк – 30 %.

Відмінною рисою ЗМІ Харкова є найбільша кількість матеріалів з використання експертної думки як джерела інформації – 6,3% та досить низький показник посилань на соціальні мережі – 0,7 %.

Моніторингове дослідження медіа-ситуації в харківському регіоні на даному етапі виявило найвищий відсоток анонімних джерел, який охоплює 4,3% новинного контенту. Додатковою «ложкою дьогтю» було те, що у 6% матеріалів експерти не змогли визначити, звідки його автор взяв інформацію – це свідчить про порушення журналістського стандарту достовірності.

При цьому харківські видання (телевізійні, онлайн та преса) не використовують посилання на російські медіа чи ЗМІ окупованих територій, що є характерним практично для всіх медіа південно-східного регіону.

По закінченню презентації, Ірина Чулівська, відповідаючи на питання присутніх, відмітила цінність проведеного дослідження: «Медіа та журналісти можуть подивитися – якої інформації бракує людям і яка інформація є в ЗМІ…наскільки взагалі співпадає те, що хочуть читачі чи глядачі, і те, що ви показуєте. І тут вже можна сидіти та розробляти план для коригування інформації, яка подається». Прикметною особливістю Харкова, своєрідною медійною «родзинкою» є високий відсоток посилань саме на власних кореспондентів як джерела інформації.

]]>
ДослідженняFri, 12 May 2017 10:14:27 +0300