GK News 2 - шаблон joomlaВидео
md
Вхід
  • Українська(UA)
  • English (UK)
  • Русский(RU)
Оновлено 10:08 AM, лист. 24, 2017
Стрічка:
Михайло Білявський: «Вже у 4 роки я точно знав, що буду правозахисником»
Михайло Білявський - юрист, керівник ГО "Бахтало дром".Фото: Приватний архів.
Михайло Білявський - юрист, керівник ГО "Бахтало дром".

Ми спілкуємося з Михайлом Білявським у дуже особливий для нього день, який він вважає другим Днем свого народження. Саме 19 січня, рівно 18 років тому, він переніс важку операцію на серці. Сьогодні йому 25, і його енергії та досягненням може позаздрити найкремезніший чолов’яга. Михайло – юрист, керівник ромської громадської організації «Бахтало Дром», громадський активіст. З Правовим Простором він ділиться вельми цікавими фактами з власної біографії та поглядами на майбутнє – своє і ромської громади. 

Сім‘я Білявських мешкає у селі Макошино Менського району Чернігівської області. Саме тут Михайло Білявський народився 19 квітня 1991 року, тепер проживає у Чернігові. Нетиповість його великої родини, на думку Михайла, перш за все в тому, що всі її члени щонайменше у двох поколіннях мають освіту, і не лише середню – а для ромської громади це доволі рідкісне явище.  

Про свою «нестандартну» родину

«Незвичайна у нас сім’я. Як для ромів – нестандартна: всі з освітою. Тато Іван Михайлович – водій пожежної охорони, мама Наталія Іванівна –  зараз на пенсії за вислугою років, працювала на держслужбі. Обидва родом із сіл, тим не менше отримали спеціальну технічну освіту.

Старша сестра Ніна, їй 27 років, закінчилаНіжинське училищекультури і мистецтв ім. Марії Заньковецької, факультет пісенного мистецтва. Молодша, 14-річна Ангеліна – поки що учениця 9 класу,  але вже – призерка обласних олімпіад з правознавства, учасниця циркового колективу, з яким гастролює Україною та за кордоном, вивчає іноземні мови і планує поступити до Київського національного університету імені Тараса Шевченка.

16358929 366320123741114 1996924861 n

Михайло та його молодша сестра Ангеліна (на фото - п'ята зліва) з колективом циркової студії. Фото: Приватний архів Михайла Білявського.  

Сам маю вищу юридичну освіту. Після школи закінчив Чернігівськийдержавнийінститут права, соціальних технологій та праці(диплом бакалавра) за спеціальністю юрист. Потім – юридичний факультет Чернігівського національного технологічного університету (магістратура) за спеціальністю правознавство та господарське право.

Свого часу я став стипендіатом Ромського освітнього фонду – завдяки Міжнародному фонду «Відродження». До речі, саме познайомившись із діяльністю Ромської програмної ініціативи Фонду, я замислився, як створити свою громадську організацію, яка б допомагала ромам».

Про мрії маленького «облаката»

«Ще у 4 роки я всім у селі розповідав, що обов’язково стану «облакатом» – так я тоді вимовляв слово «адвокат». Мріяв про це багато років, старанно навчався у школі, батьки до цього навіть не змушували – я сам собі сказав: «Треба!». Ще будучи школярем, бачив, як важко ромським сім’ям, як їх не сприймають у суспільстві. І вже тоді сказав батькам, що хочу допомагати ромам, вирішувати їхні проблеми і поставив за мету отримати вищу освіту».

16295640 364437140596079 694192258 n

Михайло Білявський під час візиту до Ніжинської школи №14. Фото: Приватний архів Михайла Білявського.

Про стереотипи щодо ромів

«Знаєте, мене ніколи в школі не дражнили циганом. А якщо хтось десь говорив, що цигани такі-сякі і всі вони однакові, мої односельці завжди відповідали: «Неправда. Подивіться на Білявських». Але в селі були й роми, які крали, вели асоціальний спосіб життя. Тоді люди приходили до мого тата і просили врозумити їх. Я бачив усе це і ще більше прагнув, коли виросту, переконувати ромів, що треба навчатися, отримувати освіту, що красти – це злочин.

Але я також бачу, що тяжкі умови для ромів створює й держава. Щодо стереотипу про «роми самі в усьому винні – не хочуть навчатися й працювати, а йдуть красти» – це неправда. Так, крадуть, щоб прогодувати дітей. Але роми хочуть працювати. У мене є багато знайомих, які стверджують: «Ми приходимо влаштовуватися на роботу, а нам відмовлять тільки через те, що ми роми».

Про любов до української мови та літератури

«Чернігівщина – регіон україномовний. Менський, Борзнянський, Ніжинський, Носівський, Бобровицький – райони, найбільш наближені до ідеальної української вимови. Але особливу любов до української мови та літератури мені ще у школі прищепила моя класна керівниця Лариса Андріївна Москаленко. Я  просто захоплювався нею, завжди з нетерпінням чекав на її уроки – вона викладала по-особливому. Я й тепер часто цитую Василя Симоненка – приміром, якщо людина не хоче жити гідно, розвиватися, я кажу:

Ти знаєш, що ти — людина?
Ти знаєш про це чи ні?..
Усмішка твоя — єдина,
Мука твоя — єдина,
Очі твої — одні…

…І жити спішити треба,
Кохати спішити треба —
Гляди ж, не проспи!

16358817 366312730408520 988349464 n

Педагог Лариса Москаленко навчила Михайла любити українську мову та літературу. Фото: Приватний архів Михайла Білявського.

Про власну правову діяльність

«Ще навчаючись на юрфаці, я був ярим слухачем юридичної клініки при вузі. Потім, коли відбирали найкращих студентів для стажування у Чернігівській виправній колонії, пішов туди допомагати. Там було багато дівчат-ромок без документів, позбавлених батьківського піклування. Я допомагав їм вирішувати правові проблеми –  мені вони довіряли більше, оскільки я ром.

По завершенні інституту, коли поступив у магістратуру, познайомився з діяльністю МФ «Відродження» і став стипендіатом Ромського освітнього фонду, замислився, як створити громадську організацію, яка б допомагала ромам. Тоді в мене не було достатньої підтримки, але з часом з’явилися друзі, правозахисники, однодумці – і роми, і не роми. Приміром, мій добрий друг і колега Олексій Дідігуров – за національністю не ром, але душа у нього, певно, ромська. Говорить: «Коли я їду в метро і бачу ромів, у мене стискається серце – не можу спокійно дивитися на них».

16238023 364433547263105 1572286414 n

З Олексієм Дідігуровим - другом і колегою. Фото: Приватний архів Михайла Білявського.

Про громадську організацію

«8 квітня 2016 року, саме в  Міжнародний день ромів, ми зареєстрували громадську організацію. Над назвою довго не думали – обрали «Бахтало Дром», що перекладається як щаслива дорога. Одразу подали до Міжнародного фонду «Відродження» проект «Інформаційно-просвітницька робота з ромами щодо виплат соціальної допомоги»– на Чернігівщині це серйозна проблема. Дуже гострою є і ситуація з правоохоронними органами (точніше їх бездіяльністю), і з освітою, особливо у Ніжині та Городні: діти не ходять до школи, але і батькам, і педколективу байдуже до відвідуваності – нікого навіть не питають, чому діти пропускають уроки.

Однак вже є й успіхи. Раніше роми дуже рідко зверталися до органів влади, а тепер директор обласного департаменту соцзахисту говорить, що скільки працює, жодного разу до нього не приходили роми за консультацією чи оформити допомогу – а зараз як мінімум щомісяця приходять і питають: а чи можемо ми зробити це, а чи маємо право на це?..

Про перший значний успіх

«Проблема з паспортами на Чернігівщині теж є нагальною. Ось зараз у Ніжині вирішуємо випадок, у Городні… Не відмовляємо у цьому питанні, хоча наш напрямок – соцдпомога. Вже маємо успішний приклад з отримання документів (йдеться про випадок Ольги Соловйової, ромки з села Макошине, якій юристи «Бахтало Дром» допомогли уникнути депортації та отримати документ, що дозволяє законно перебувати на території України – ред.). Цей випадок показовий з юридичної точки зору – ми допомогли людині довести, що перевищення законних термінів її перебування на території України сталося саме за вини чиновників і влаштованої ними тяганини: вони не приймали у жінки документи, вимагали додаткові довідки і т.п. Серйозно її не сприймали саме через те, що вона ромка. Говорили: «І так з Росією війна, а тут іще ви, цигани…» І лише, коли у справу втрутилися ми як юристи, то чиновники стали ввічливими: і «присідайте, будь ласка», і навіть каву та чай запропонували. Якби жінка сама продовжувала добиватися справедливості, вона певно би програла і була депортована.

02fe0e0de3a7777

З Ольгою Соловйовою, якій юристи "Бахтало дром" допомогли уникнути депортації. Фото: ГО "Бахтало дром". 

Про плани зі створення Центру правової допомоги

Маємо намір при нашій організації відкрити Центр правової інформації та консультацій (ЦПІК). Тут, за нашою ідеєю, роми зможуть не лише отримувати консультації, але й просто спілкуватися, обговорювати свої проблеми, тут працюватимуть психологи та менеджери на чолі з Олексієм Дідігуровим, нинішнім керівником проекту.  

У лютому 2017-го плануємо провести круглий стіл за участі представників місцевих ГО, ЗМІ, Фонду «Відродження» – розповімо про проект і досягнення за 3 місяці: як змінилося ставлення департаменту соцзахисту до ромів, як зріс відсоток надання допомоги, про перспективи розвитку ЦПІКу.

Ставимо також за мету створення законодавчої бази для врегулювання статусу ромської нацменшини в Україні.

Про те, ким бачить себе юрист Білявський через 5 років

«По-перше, бачу себе у Комітеті з питань правової політики та правосуддяВР України. Через цю діяльність прагну допомагати ромам, забезпечувати їхні права. Оскільки на сьогодні немає жодного  закону, який би регулював правовий статус ромів в Україні. Є у нас і Ромська стратегія 2020, але в ній – жодного слова про фінансування. І зараз потрібно ставити питання, щоб внести зміни до цієї стратегії і прописати його.

В моїх планах також – співпраця з усіма ромськими ГО, Коаліцією ромських НУО – неформально, дійсно допомагати один одному вирішувати проблеми ромів по всій Україні. Зараз, приміром, ми тісно співпрацюємо з  Всеукраїнською громадською організацією інвалідів  "Правозахисна спілка інвалідів" (керівник Олександр Вознюк). Серед ромів – багато людей з інвалідністю. Я сам маю інвалідність. У нашій практиці був приклад, коли ми надавали допомогу 24-річному рому з інвалідністю. І не зі слів знаємо, що такі люди мають проблеми із доступом до правосуддя. Сьогодні роми бояться поліції, правоохоронних органів, судів – вважають, що до них там ставляться як до «чужих».

16344529 367441640295629 802354355 n

 З керівником Всеукраїнської  ГО "Правозахисна спілка інвалідів", адвокатом Олександром  Вознюком. Фото: ГО "Бахтало дром". 

f8e5b40ce3224c91a78a25a96337aa90 XL

У колі колег: з директоркою Ромської програмної ініціативи Міжнародного фонду "Відродження" Ольгою Жмурко та представнками ромських громадських організацій України. Фото: legalspace.org

Про майбутнє ромської громади

«Ромська громада Чернігівської області –  більш-менш інтегрована в суспільство. Місцеві роми не ведуть кочовий спосіб життя, відносно багато дітей тут ходять до школи (принаймні в Чернігові), у Чернігові, в мікрорайоні Астра, навіть встановлено пам'ятний знак ромам, знищеним у роки Другої світової війни.

Але ж і проблем у нашої ромської громади дуже багато. Знаєте, більшості мешканців Чернігівщини й досі незрозуміле таке поняття як ромська громада. Коли кажеш «роми», питають: хто це такі? Знають тільки «цигани».

Сподіваюся, що у недалекому майбутньому зміниться ставлення до ромів, не буде стереотипів на кшталт «всі роми – злочинці». Сам-один я, звісно, не можу змінити цього. Але разом ми маємо зробити все, щоб люди усвідомили: всі ми різні, за одного не може відповідати вся громада, а за вчинками окремих людей не можна судити про весь народ.

Прокоментувати:

Переконайтеся, що ви вводите інформацію, де це зазначено (*) . HTML-код не допускається.

ufpdcclapkhpgugsplDOCUSPACEРесурсний центр ГУРТМережа правового розвитку