GK News 2 - шаблон joomlaВидео
md
Вхід
  • Українська(UA)
  • English (UK)
  • Русский(RU)
Оновлено 9:04 PM, лист. 22, 2017
Стрічка:
Ромів варто сприймати як потужний потенціал, а не як проблему, – правозахисники
Зустріч пройшла напередодні Міжнародного дня захисту прав людини.Фото: Олена Орлова/ІРЦ "Правовий Простір".
Зустріч пройшла напередодні Міжнародного дня захисту прав людини.

Окремі «ромські» палати у лікарнях. Відмова годувати пацієнток-ромок, якщо у них немає свого посуду. Запитання про національну приналежність на хірургічному столі. Ромські спецкласи в школах. Відмова прийняти дітей до групи подовженого дня, тільки тому що вони – роми.  Це далеко не всі кричущі приклади дискримінації за національною ознакою, наведені правозахисниками 9 грудня у Києві, під час зустрічі «Підходи до інтеграції і захисту прав ромів за участі органів ОМС і громадських організацій».

Напередодні Міжнародного дня  захисту прав людини представники ромських НУО та державних інституцій обговорювали факти дискримінації ромів, наводили приклади успішних кроків з її запобігання та закликали на рівні держави виробити реальні механізми ефективного реагування на випадки цього ганебного явища.

З боку влади до діалогу були запрошені представники Міністерств культури, соцполітики, регіонального розвитку України. З боку правозахисників – представники Уповноваженого ВРУ з прав людини, Міжнародного фонду «Відродження», ромських громадських організацій, зокрема Коаліції ромських НУО України.

20161209 101816 LLS

Учасники зустрічі. Фото: Олена Орлова, ІРЦ "Правовий Простір".

За словами директорки Ромської програмної ініціативи МФ «Відродження» Ольги Жмурко, метою заходу було створити комунікаційну платформу, стати комунікацією між громадським сектором і представниками влади задля врахування регіональних відмінностей і загального контексту при подальшій роботі з інтеграції ромів.

На прикладі проектів, підтриманих фондом, громадські організації представили зібрані дані щодо дискримінації та навели приклади власних напрацювань задля інтеграції ромів із залученням органів місцевого самоврядування.

20161209 123429

Ольга Жмурко, директорка Ромської програмної ініціативи Міжнародного фонду "Відродження". Фото: Олена Орлова, ІРЦ "Правовий Простір". 

Окремі ромські палати, питання про національність на хірургічному столі і позбавлення їжі

Присутніх познайомили з проміжними результатами проекту МБФ «Чіріклі» «Посилення можливостей програми ромських соціально-медичних посередників в Україні». Він триває з березня 2016 року до червня 2017-го, а загалом Програма ромських посередників працює в Україні вже 5 років.

-      Цьогоріч у рамках проекту ми розпочали новий напрямок – збір і фіксування випадків дискримінації у сфері соціальних та медичних послуг. Почали фіксувати їх з вересня, і в результаті виявили, що роми стикаються з дискримінацією не лише в доступі до соціальних і медичних послуг, є й у багатьох інших сферах, – зазначила віце-президентка МБФ «Чіріклі», представниця міжвідомчої координаційної комісії з питань виконання Ромської стратегії при Кабміні України Земфіра Кондур.

20161209 103619

Земфіра Кондур, віце-президентка МБФ «Чіріклі», представниця міжвідомчої координаційної комісії з питань виконання Ромської стратегії при Кабміні України. Фото: Олена Орлова, ІРЦ "Правовий Простір".

Проміжні результати проекту докладно представила експертка МБФ «Чіріклі» Лариса Кобилянська.

Приклади дискримінації*, зібрані ромськими посередниками і наведені у презентації, є дійсно кричущими і такими, що порушують права людини у соціальній, медичній сферах, доступі до освіти, працевлаштування, отриманні ідентифікаційних документів, мають ознаки множинної сегрегації, соціальної ізоляції та приниження людської гідності.

Ось лише деякі факти, зафіксовані в медзакладах в Ужгороді, Кропивницькому, Одесі, Перечині, Запоріжжі, інших містах:

-      У лікарні легально оформлені так звані «ромські» палати: сюди не заходить медперсонал, це свого роду склад непотрібних поламаних речей. Саме туди поміщають ромьских жінок, породіль, дітей.

-      У стаціонарах ромів відмовляються годувати лікарняною їжею, якщо у них немає свого посуду.

-      Людині не надають медичну допомогу лише тому, що вона – ромської національності.

-      Ромам-пацієнтам грублять, ображають, принижують їхню людську честь і гідність.

«Коли лікар на хірургічному столі починає цікавитися національністю пацієнтки і залежно від відповіді коригує подальше лікування – це вже не лише прояви дискримінації, це вже ознаки злочину», – констатувала Лариса Кобилянська.

Приклад дискримінації  в освітній галузі – сегреговані ромські класи у школах. На думку експертки, коло маргіналізації слід розривати саме на етапі освіти: коли дитина потрапляє в нормальні умови навчання, це сильно коригує її подальшу долю. Протилежність цьому – окремі ромські класи, де вчителю зазвичай байдуже, чи прийшла дитина на уроки, чи переходить вона до наступного класу, де не контролюється якість освіти.

Також медіатори зафіксували приклади подвійної дискримінації при працевлаштуванні ромів: коли співробітники Центру зайнятості різко змінюють тип поведінки, дізнаючись, що клієнт – ром, це вже і дискримінація за національною ознакою, і порушення права на працю.

20161209 101852 LLS

Експертка МБФ Лариса Кобилянська (на фото третя праворуч) презентувала проміжні результати проекту з медіації. Фото: Олена Орлова, ІРЦ "Правовий Простір".

За словами медіаторів Максима Джума (Одеса) та Валентини Золотаренко (Київ), всі зафіксовані випадки поки що вирішуються ромськими посередниками на місцевому рівні. Однак активісти хочуть мати певний алгоритм дій, вироблений спільно с представниками ГО та владою, за яким за фактами дискримінації  можна було б звертатися до чиновників різних рівнів – і отримувати результат.

20161209 104834

Максим Джум, ромський медіатор, керівник БФ "Планета добрих людей" (Одеса). Фото: Олена Орлова, ІРЦ "Правовий Простір".

Наведені приклади дискримінації почули (у більшості – вперше) і прокоментували представники міністерств. Також усі ці факти будуть направлені в листах до Офісу Уповноваженого з прав людини в Україні та облдержадміністрацій.

Окрім фіксування таких випадків, на даному етапі проекту було проаналізовані місцеві програми 7 регіонів України, виявлені та презентовані місцевим органам влади потреби ромських громад, розроблені рекомендації  та положення щодо інституціалізації програми ромських соціально-медичних посередників у Києві, Київській області (Переяслав-Хмельницькому), Кіровограді, Одесі, Ужгороді та Харкові. Розроблені положення 10 грудня надіслані до місцевих адміністрацій.

Дискусія, презентація і конкретні пропозиції владі

Друга частина зустрічі стала скоріш дискусією між громадськими активістами та представниками міністерств: розмова вийшла емоційною та інтерактивною.

Коаліція ромських НУО «Стратегія 2020» представила результати своєї роботи за підтримки МФ «Відродження» і зокрема проекту «Адвокація і вдосконалення ромської політики на місцевому  рівні».

Одним із його етапів стало видання посібника «Державна політика щодо ромів. Реформа децентралізації: взаємозв’язки, можливості, проблеми та шляхи їх вирішення» - видання презентувала одна з його авторів, експертка з питань децентралізації  Інна Білик.

Не оминули учасники дискусії й тему дискримінаційних проявів щодо ромів з боку влади. Серед прикладів навели випадки на Полтавщині, у Харкові,  у селі Лощинівка Одеської області. Останній - як приклад не лише зухвалого порушення прав людини,  а й подальшої бездіяльності влади.

-      Ромським ГО, активістам, медіаторам, правозахисникам слід налагодити якісний зв'язок з органами місцевої влади. Через те, що влада відірвана від проблем ромів, і відбуваються випадки, подібні Лощинівці, - зазначив голова Коаліції ромських НУО  Володимир Кондур.

20161209 113010

Голова Коаліції ромських НУО "Стратегія 2020" Володимир Кондур. Фото: Олена Орлова, ІРЦ "Правовий Простір".

До Коаліції входять 13 ромських ГО із 8 регіонів, які також втілюють проекти, підтримані МФ «Відродження»  і спрямовані на подолання дискримінації та інтеграцію ромів. Присутні на зустрічі представники цих організацій поділилися своїми доробками й висновками. Приміром,  Львівська МГО «Терніпе» протягом 3 років втілює проект зі стажування ромських студентів із 6-ти областей України в органах місцевого самоврядування – вдалий приклад інтеграції молодих людей з перспективами їх подальшого працевлаштування.

-       Наш проект напряму пов'язаний з представниками влади – і результати роботи дійсно позитині. Я вважаю, що 2016 рік в діяльності Коаліції був найбільш ефективним з часу прийняття Ромської стратегії у 2013 році: проведено багато зустрічей с представниками влади по всій Україні, нарешті створена комісія з питань виконання Ромської стратегії при Кабміні, - говорить керівник організації Микола Юрченко (на фото).

2016111111

Серед інших успішних прикладів, що сприяють інтеграції ромів із залученням ОМС, можна назвати проекти «Покращення доступу ромського населення до програм освіти і працевлаштування» Запорізької ГО «Лачо Дром», «Підтримка діяльності Центрів правової інформації та консультацій міст Ужгород та Чоп» Ужгородської ГО «Романі черхень», «Адвокація і вдосконалення ромської політики на місцевому рівні» та «Посилення правових можливостей ромських громад Одещини»  Одеського Правозахисного ромського центру та ряд інших.

З моменту прийняття Ромської стратегії завдання правозахисників – донести до влади те, що вона (Стратегія) не має бути декларативною. Важливо розуміти: якщо певна частина громади залишається поза соціальними процесам, коли інтереси окремих людей, що належать до меншин, не враховуються, це гальмує розвиток усієї громади. З огляду на це Ольга Жмурко озвучила наступну пропозицію:

-     Я би хотіла звернутися до представників міністерств, завдання яких, на нашу думку, в процесі децентралізації сформувати політики держави, що базуються на фундаментальних принципах поваги до прав і свобод людини і ретранслювати ці принципи на місцевий рівень, щоб уникнути ризиків «виключення» людей за окремими ознаками… Платформою для цього має стати міжвідомча робоча група з питань реалізації Ромської стратегії, куди входять представники всіх міністерств, у компетенції яких – формулювати це у чітких інклюзивних політиках, подальших розпорядженнях і взаємодії саме з представниками органів влади на місцях.

За результатами зустрічі Коаліція підготувала пропозиції до влади з урахуванням умов децентралізації:

  1. Створювати рекомендації регіональним ОМС з урахуванням специфіки проблем ромів даного регіону.
  2. Розробити за участі ГО регіональні програми, спрямовані на включення ромів в соціальне, громадське, політичне життя.
  3. Сприяти залученню представників ГО до вирішення проблем об’єднаних територіальних громад, що стосуються ромських меншин.
  4. Запровадити представницький інститут радників голови з ромських питань в місцевостях, де проживають багато ромів.
  5. Вдосконалити інформаційно-просвітницьку роботу, спрямовану на попередження дискримінації ромів.

Підсумовуючи результати діалогу, Володимир Кондур наголосив, що не варто стереотипно сприймати ромську нацменшину лише як проблему суспільства:      

-      Нацменшини в нашій країні – це потужний потенціал, люди, які повинні брати активну участь у реформах, долучатися до них. І влада, і громадські організації мають створювати умови для цього.

*Докладно про випадки дискримінації ромів у доступі до соціальних та медичних послуг читайте у рубриці Посилення ромських громад.

Більше фото – у галереї до статті.

 

Прокоментувати:

Переконайтеся, що ви вводите інформацію, де це зазначено (*) . HTML-код не допускається.

ufpdcclapkhpgugsplDOCUSPACEРесурсний центр ГУРТМережа правового розвитку