GK News 2 - шаблон joomlaВидео
md
Вхід
  • Українська(UA)
  • English (UK)
  • Русский(RU)
Оновлено 3:56 PM, лист. 20, 2017
Стрічка:
Позичаєш чи береш у борг – спершу вивчи закони
Позичаєш чи береш у борг – спершу вивчи закони

Родина зі Слов’янська Донецької області потрапила у непрості боргові обставини. Отримавши поради юриста, мама і донька мають шанси розумно, мирно і законно розв’язати ситуацію. 

Тамара Петрівна Карпенко* звернулася до Слов’янського офісу Мережі правового розвитку при Агенції демократичного розвитку Донбасуз непростою історією, у яку потрапила її 19-річна донька.

Марина* - студентка третього курсу вузу, навчається і живе  у Харкові. Нещодавно у одного з однокашників, який, як і дівчина, мешкає у гуртожитку, вона позичила 11 тисяч гривень. На вимогу хлопця написала розписку: мовляв, бере у гроші у борг на 2 місяці під проценти. Минуло 2 місяці, за цей термін боржниця змогла повернути тільки 2 тисячі. Та позичальник такими умовами не задоволений: він телефонує матері і вимагає терміново віддати решту боргу і проценти. Свої вимоги аргументує умовами розписки, копію якої надіслав Тамарі Петрівні.

Юристка Офісу Олена Солошенко, вислухавши розповідь клієнтки і переглянувши уважно копію документа, зробила певні висновки.

-      По-перше, у розписці не зазначено суму процентів, під які позичальник дає гроші в борг. Написано просто: «під проценти». По-друге – складена вона так, що не підпадає під форму боргової розписки, з якою у разі необхідності можна звернутися до суду. Приміром, у ній не зазначено навіть паспортних даних сторін. Тобто, така розписка просто не має законної сили, - пояснила Правовому Простору Олена Солошенко.

Юристка зазначила: зазвичай спори такого роду вирішуються у судовому порядку. Але у даній ситуації хлопець, якщо і вирішить подати позов на Марину, то, маючи на руках саме таку розписку, навряд чи зможе розраховувати на успіх: 99% зі ста, що він програє справу. З іншого боку, мама і донька говорять про погрози та тиск з його сторони.

У цій непростій ситуації Олена Солошенко порадила жінці вирішити питання шляхом мирних переговорів. Або ж запропонувати хлопцеві скласти ще одну розписку, але цього разу – за вірною формою.

Водночас юристка пояснила Тамарі Петрівні, який саме договір позики є «правильним» і як укласти документ, щоб він мав законну силу:

  • Договір позики - це один з видів зобов'язань, спрямованих на передачу майна. Згідно зі ст. 1046 Цивільного кодексу України «за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості».

  • Договір позики є реальним, одностороннім, оплатним або безоплатним. Це означає, що він вступає в силу тільки після передачі майна, всі обов'язки покладені лише на позичальника і у визначених законом випадках договір позики може бути як оплатним, так і безоплатним. Предметом договору позики є речі, визначені родовими ознаками, та грошові кошти. Суб'єктами позики є будь-які фізичні та юридичні особи.

  • Договір позики, як і кредитний договір (та й договір банківського вкладу), оформлює єдині за своєю економічною природою відносини. Відмінності між ними полягають переважно в тому, що кредитором за кредитним договором виступають банки та інші фінансові установи, а позикодавцем за договором позики можуть бути будь-які фізичні та юридичні особи.

  • З практичної точки зору важливим питанням є момент укладення договору позики. Оскільки, як зазначалося вище, договір позики є реальним, то права і обов'язки сторін не можуть виникнути до передачі речі (грошей).

  • Таким чином, договір позики вважається укладеним у момент вчинення дії з передачі предмета договору на основі попередньої домовленості. Ця особливість реальних договорів зазначена в ч. 2 ст. 640 ЦКУ: «Якщо відповідно до акта цивільного законодавства для укладення договору необхідні також передання майна або вчинення іншої дії, договір вважається укладеним з моменту передання відповідного майна або вчинення певної дії».

  • Закон не вимагає нотаріального посвідчення договору позики, проте за домовленістю сторін або на вимогу однієї з них договір повинен бути нотаріально посвідчений.

  • Варто звернути увагу на те, що відповідно до ч. 2 ст. 1047 ЦКУ в підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена ​​розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.

  • У разі невиконання зобов'язання по поверненню предмета позики настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
  • Наприклад, якщо позичальник не повернув суму позики в строк, він зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 1050, ч. 2 ст. 625 ЦКУ).

  • За нотаріально завіреним договором позики в разі неповернення боргу кредитор може звернутися до нотаріуса за вчиненням виконавчого напису про стягнення заборгованості на підставі п. 1 Переліку документів, згідно з якими стягнення заборгованості провадиться в безспірному порядку, затвердженому Постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 р № 1172.
P.S. Офіси Мережі правового розвитку створені та працюють за підтримки  програмної ініціативи «Права людини та правосуддя» Міжнародного Фонду «Відродження». Детальніше про діяльність мережі, засади та принципи роботи  читайте на сайті «Правовий Простір».  






Прокоментувати:

Переконайтеся, що ви вводите інформацію, де це зазначено (*) . HTML-код не допускається.

ufpdcclapkhpgugsplDOCUSPACEРесурсний центр ГУРТМережа правового розвитку