GK News 2 - шаблон joomla Видео
Вход

Уважаемый посетитель!

Мы всегда рады Вам помочь, предоставив юридически грамотный ответ на вопрос в течение 24 часов.
Также нам не безразлично насколько своевременной и полезной оказалась наша консультация.
Просим Вас оценить качество предоставляемой услуги, сделав отметку "Нравится".
Вы также можете направить свой отзыв администратору по адресу: pravolegal@gmail.com

Взыскание процентов по расписке

записано в Договори
Среда, Май 17 2017, 09:26 AM
Есть решение суда по нотариальной расписке между физическими лицами. Взыскана была основная сумма, инфляция и 3% годовых (за период 2012-2015 гг).

1) Можно ли было бы взыскать и проценты по кредиту (в виде учетной ставки НБУ), ведь согласно ст. 536 ЦК, ч.1 ст. 1048 ЦК України - я имел на это право?

2) Можно ли это сделать уже по факту?
а) Тоесть к основной сумме долга, инфляции и процентам по первому суду
за период 2012-2015 гг. добавить еще и ставку НБУ?

б) Если это невозможно, то можно ли это сделать по новому суду за период с 2015 по 2017?

На всякий случай уточняю, в договоре была указана пеня за просрочку, 5% от суммы долга за каждую неделю. Я не претендую на такую пеню/проценты, насколько я знаю максимум - это двойная ставка НБУ за год.
Нравится

Ответ принят

Среда, Май 17 2017, 04:07 PM - #Постоянная ссылка
Шановний Вениаміне, чинність ч. 1 ст. 1048 ЦК поширюється тільки на відносини щодо грошової по­зики. Про це свідчить використання слів «сума позики». Під «сумою позики» від­повідно до ст. 1046 ЦК розуміється грошова сума. Стосовно вартості речей, переданих за договором позики, і суми позики як видових понять використовується родове поняття суми договору позики (ч. 1 ст. 1047 ЦК). Це не виключає застосування за аналогією правил про розмір процентів та порядок їх сплати, встановлених ч. 1 ст. 1048 ЦК, до відносин щодо надання на умовах позики речей, визначених родовими ознаками. Відповідно до загального правила ч. 1 ст. 1048 ЦК позикодавець має право на отри­мання процентів. Це відповідає більш загальному правилу ст. 536 ЦК. Але стосовно позики, предметом якої є гроші, як і стосовно іншої позики, встановлені більш широ­кі можливості встановлення винятків. Якщо ст. 536 ЦК допускає звільнення особи, яка користується чужими коштами, від обов'язку сплачувати проценти лише догово­ром між фізичними особами, то ч. 1 ст. 1048 ЦК допускає звільнення позичальника від обов'язку сплачувати проценти будь-яким договором позики, незалежно від того, хто є його учасником — юридичні, фізичні особи чи інші суб'єкти (ст. 2 ЦК).
Із ч. 1 ст. 1048 ЦК випливають загальні правила, відповідно до яких розмір про­центів за договором позики встановлюється на рівні облікової ставки Національного банку (яка діяла на день, за який нараховуються проценти), а виплачуються проценти щомісяця. Встановлюється також, що проценти «виплачуються» до дня повернення позики. Раз «виплачуються», то і нараховуються (не тільки за повні місяці, а і за ко­жен день). Але договором позики може бути встановлений інший розмір процентів і інший порядок їх виплати.
Як виняток із загального правила ч. 1 ст. 1048 ЦК, що визнає обов'язковою спла­ту позичальником відсотків, договори позики, на які зазначається в ч. 2 цієї статті, вважаються безпроцентними, якщо інше не встановлено договором.
Положення ст. 1048 ЦК не виключають дії спеціальних правил Закону «Про фі­нансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» [135], відповід­но до яких надання коштів (грошових) у позику є фінансовою послугою (п. 6 ст. 4), фінансова послуга надається з метою отримання прибутку, різновидом якого є про­центи (п. 5 ч. 1 ст. 1). Фінансові послуги надаються фінансовими установами, а та­кож фізичними особами — суб'єктами підприємницької діяльності, якщо це прямо передбачено законом. Отже, в інших випадках надання грошових коштів на умовах позики зі сплатою процентів не допускається. Зокрема, одна юридична особа, що не має статусу фінансової установи, не може надати грошові кошти іншій юридичній особі за умов позики зі сплатою відсотків.
Але, для надання остаточної відповіді, необхідно ознайомлення із наявними у Вас документами, тому рекомендуємо вам звернутись до юриста для правового аналізу й висновку щодо можливого звернення до суду.
Нравится
The reply is currently minimized Show
Ваш ответ