До Ковельського офісу Мережі правового розвитку за консультацією звернувся мешканець міста Любомль Волинської області Анатолій Карпенко*. З вересня 2013 року він викладав хореографію у місцевій школі. Отримавши у квітні 2015 року повістку про призов до Збройних сил України, вчитель повідомив про це директора школи та начальника районного відділу освіти.

Начальник відділу зазначив, що панові Карпенку необхідно подати заяву про звільнення, у зв’язку із призовом на військову службу, на підставі п. 3 ст. 36 Кодексу законів про працю України.

Оскільки  Анатолій не був обізнаний у тонкощах трудового законодавства та довіряв своєму керівництву, то він написав заяву із проханням звільнити його із займаної посади. У той же день наказом районного відділу освіти викладача було звільнено зі школи у зв’язку із призовом на військову службу.

У травні Анатолій прийняв присягу та розпочав службу в армії. Проте пізніше він дізнався від своїх побратимів, що його звільнення є незаконним.

Ще під час служби чоловік звернувся до відділу освіти з проханням про поновлення на колишній посаді в школі. Але у відповідь Анатолій отримав відмову, яка і привела його, уже після демобілізації, до спеціалістів Волинської обласної громадської організації «Центр Правової Допомоги».

Юрисконсульт Центру Надія Клімук роз’яснила Анатолію, що, дійсно, призов на військову службу є підставою для звільнення. Утім п. 3 ст. 36 Кодексу законів про працю містить виняток – «крім випадків, коли за працівником зберігаються місце роботи, посада відповідно до ст. 119 цього Кодексу».

«Положеннями ч. 3 ст. 119 Кодексу Законів про працю України передбачено, що за працівниками, призваними на строкову військову службу, військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період або прийнятими на військову службу за контрактом на строк до дня фактичної демобілізації, зберігаються місце роботи, посада і середній заробіток на підприємстві, в установі, організації», - наголошує Надія Клімук.

Юристка допомогла Анатолію підготувати заяву до суду про скасування наказу про звільнення та стягнення середнього заробітку, оскільки наказ прийнятий з порушенням норм чинного законодавства України, якими встановлені гарантії збереження робочого місця і середньої заробітної плати за працівниками, призваними на військову службу.

Під час розгляду судової справи Анатолію вдалося досягти компромісу з районним відділом освіти, тому в жовтні 2016 року суд постановив ухвалу про затвердження мирової угоди сторін: вчителя буде поновлено на посаді, а відділ освіти компенсує йому середній заробіток у сумі 14 тис 937 грн 50 коп.

Юристи Мережі правового розвитку закликають призовників бути уважними під час врегулювання трудових відносин та запрошують на консультації до найближчих Центрів.

*Імена змінено з етичних міркувань.

Погляди, відображені у цьому матеріалі, належать його авторам і можуть не співпадати з думкою Міжнародного фонду «Відродження».