GK News 2 - шаблон joomlaВидео
md
Вхід
  • Українська(UA)
  • English (UK)
  • Русский(RU)
Оновлено 7:27 PM, жовт. 17, 2017
Стрічка:

Ромські посередники у сфері охорони здоров’я

З квітня 2010 року проект Покращення ситуації здоров’я ромів в Україні через впровадження програми «Ромських посередників у сфері охорони здоров’я» розпочався в 5-ти регіонах України: Одеси, Львові, Закарпатській області, Донецьку (Макіївка), Київській області. З 2012р. було включено до проекту ще 7 областей і навчено 50 ромських медичних посередників, які розпочали працювати в 12 областях України: Одеській, Львівській, Закарпатській, Донецькій, Київській, Запорізькій, Херсонській, Харківській, Дніпропетровській, Луганській, Кіровоградській областях та АР Крим.  Проект здійснюється за підтримки  Благодійного фонду  Рената Ахметова «Розвиток Україна» та  міжнародних організацій - Ради Європи, Міжнародного фонду «Відродження» та Інституту відкритого суспільства (Угорщина).

  • Click to enlarge image 01.jpg
  • Click to enlarge image 02.jpg
  • Click to enlarge image 03.jpg
  • Click to enlarge image 04.jpg
  • Click to enlarge image 05.jpg
  • Click to enlarge image 06.jpg
  • Click to enlarge image 07.jpg
  • Click to enlarge image 08.jpg
  • Click to enlarge image 09.jpg
  • Click to enlarge image 10.jpg
  • Click to enlarge image 11.jpg
  •  

Мета проекту – здійснити спробу запропонувати ромським громадам послугу з посередництва, яка б вирішувала одночасно низку проблем в їх спілкуванні з державними установами та отриманні ними кваліфікованої і вчасної допомоги.

Соціально – медичний посередник є особою, яка допомагає медичному персоналу виконувати медичну діяльність, сприяє діалогу між спільнотою та представниками  державних структур (медичним персоналом), укріпляє зв’язок між спільнотою та різними державними закладами, визначає соціальні  та  медичні проблеми ромського населення  і  допомагає  в  їх  вирішенні.

Мирослав Горват, телевізійна програма про роботу ромських соціально-медичних посередників в Україні (частина 1)

 

Безпосередні обов’язки медіатора

  1. допомагати громадянам ромської національності, які потребують медичної, а також соціальної допомоги, яка пов‘язана із забезпеченням їхнього доступу до соціально - медичних послуг;
  2. налагоджувати співробітництво та співпрацювати із закладами охорони здоров‘я;
  3. співпрацювати із закладами охорони здоров‘я та органами місцевої влади з метою сприяння вирішенню  соціально-медичних  питань;
  4. інформувати ромське населення про види послуг, що надаються медичними закладами та установами соціального обслуговування та порядок їх отримання, у т.ч. шляхом розповсюдження інформаційно-довідкових матеріалів і методичної літератури;
  5. самостійно або/та разом з медичними працівниками, компетентними громадськими організаціями та засобами масової інформації проводити роз‘яснювальну, інформаційно-просвітницьку роботу серед ромського населення стосовно корисності медичних, соціальних та освітніх послуг, пропагувати здоровий спосіб життя, сімейні цінності та відповідальне батьківство;
  6. сприяти шляхом співробітництва з органами місцевої влади реєстрації недокументованих осіб ромської національності, які потребують медичної допомоги або соціальних послуг за станом здоров‘я;
  7. залучати ромське населення до щоденної діяльності із вирішення його санітарно-гігієнічних, медичних і пов‘язаних з ними соціальних проблем;

Найвагомішим аргументом на користь такої роботи є потреби Ромів у отриманні належних медичних та соціально-медичних послуг, які надаються медичними працівниками та представниками органів влади у контексті позитивного – недискримінаційного та поважного, ставлення до них та спілкування з ними у процесі вирішення відповідних життєво важливих питань.

У даному проекті пріоритетом з самого початку було визначено медичну допомогу, проте у ході його реалізації виявилося неможливим отримання такої допомоги без додаткової роботи з оформлення документів, у т.ч. паспортних, отримання довідок із медичних та інших установ з метою отримання соціальної допомоги важко хворим, інвалідам, матерям з дітьми, людям похилого віку, бездомним, та ін. Як виявилося, самим Ромам самостійно та індивідуально ці питання вирішувати майже не вдається.

Зауважимо, що практика посередництва широко розповсюджена в Європі та світі. Такі послуги охоплюють різні найбільш вразливі категорії громадян – інвалідів, мігрантів, представників особливих національних груп населення, включаючи Ромів.

Наприклад, програма Ромських посередників працює в 20 країнах Європи, серед яких: Франція, Румунія, Сербія, Угорщина, Македонія, Молдова, Італія, Болгарія, Греція, Німеччина, Фінляндія, Туреччина, Великобританія, Албанія, Бельгія, Молдова, Іспанія, Португалія, Чехія та Україна.

У різних країнах практика довела необхідність та корисність ромських посередників в різних галузях, а отже існують посередники з культури, освіти, медицини, соціально-медичні, громадські (community) посередники, посередники з працевлаштування, а також багатопрофільні посередники.

У багатьох країнах, ромське посередництво стало офіційною професією регулюється Наказом міністра або аналогічною системою. У деяких країнах існують національні асоціації ромських посередників.

Важливо, що міжнародне суспільство та міжнародні організації – ООН, Рада Європи та Європейський Союз, ставляться до запровадження посередництва як до ефективного і органічного методу інтеграції – «соціального включення» таких категорій громадян у суспільне і навіть громадсько-політичне життя. Тому останніми роками вони напрацювали ряд міжнародних документів, які тією чи іншою мірою є обов’язковими для виконання державами-членами цих організації, у т.ч. і України.

Ця активна позиція міжнародних організацій, і Ради Європи, зокрема, і, що важливо – стосовно Ромів, знайшла оформлення в міжнародно-правових актах, якими є рекомендації та резолюції Комітету міністрів та Парламентської асамблеї Ради Європи державам-членам – рекомендації Rec(2001)17 та Rec(2005)4 стосовно поліпшення економічної ситуації та працевлаштування Ромів та кочівників в Європі, Rec(2008)5 стосовно державних політик щодо Ромів та кочівників в Європі, № 1557(2002) про правову ситуацію Ромів в Європі, № 1924 (2010) про ситуацію Ромів в Європі та відповідну діяльність Ради Європи. Окрема рекомендація Rec(2006)10 від 12 липня 2006 р. присвячена обов’язку держав забезпечити якнайліпший доступ Ромів до послуг в сфері охорони здоров’я.

У жовтні 2010 року, країни члени Ради Європи підписали Страсбурзьку Декларацію, після наради високого рівня Ради Європи з питань про становище ромів. Декларація містить перелік пріоритетів і дій Ради Європи.

У 2011 Україна підписала План Дії Ради Європи для України на період 2011-2014 років, в якому ромські посередники та інституціоналізаціїя програми є одним із пріоритетів.

 

ufpdcclapkhpgugsplDOCUSPACEРесурсний центр ГУРТМережа правового розвитку