- Written by Олена Орлова, ІРЦ "Правовий простір"
- Published in Успішна практика
- 0 comments
Про конфлікт між двома односельчанками юристи Татарбунарського Офісу Мережі правового розвитку дізналися під час виїзної консультації у вересні 2017 року. Жіночки з села Дивізія, що на Одещині, вже збиралися судитися за земельну ділянку. Правозахисники вчасно застосували методи медіативного досудового врегулювання спірних питань, надали безоплатну правову допомогу – і справа до суду не дійшла.
Спір між сусідками виник через земельну ділянку. Пані Людмила* мала серйозні претензії до пані Оксани* – і ось чому. Свого часу Людмила дозволила Оксані користуватися земельною ділянкою біля свого будинку, придбаного на початку 90-х років. Одначе свою угоду жінки уклали суто на словах, тобто не підвередили ніякими документами.
У серпні 2017 року пані Людмила вирішила знову використовувати земельну ділянку біля свого дому. Про що поквапилася повідомити Оксані. Натомість сусідка обурилася і відмовилася полишити «запозичену» землю, оскільки розбила на ній город, і врожай ще зібрати не встигла. Між сусідками виникли чвари, та такі гарячі, що загрожували перерости у судовий процес.
Можливо, так і сталося б, якби Людмила не звернулася до правозахисників Офісу, що діє на базі Одеської обласної організації ВГО «Комітет виборців України». Зрозумівши суть конфлікту, вони виступили у ролі посередників.
- Наша діяльність як медіаторів була спрямована не на застосування права, що припускає лише один справді правильний варіант. Ми зробили акцент на таке використання права, при якому можливі кілька різних варіантів вирішення проблеми – і кожен з них буде вірним, якщо сторони погодяться на відповідні умови, – коментує керівник Татарбунарського Офісу Леонід Семененко.
Не проявляючи зацікавленості до будь-якої зі сторін, правозахисники провели заходи, спрямовані на досудове врегулювання питання. Вони зустрілися з обома жінками, проконсультували їх, пояснили права кожної – і вирішили спірне питання, не довівши його до розгляду в суді.
Зрештою Людмила та Оксана уклали мир – домовилися про порядок передачі земельної ділянки одна одній, заручившись при цьому підтримкою депутата місцевої ради.
*Імена змінено з етичних міркувань.
Погляди, відображені у цьому матеріалі, належать його авторам і можуть не співпадати з думкою Міжнародного фонду «Відродження».
Related items
- Коментар від членів Наглядової ради Мережі правового розвитку
- Вдівець захистив свої майнові права через суд – і тепер має власний дім та землю
- Тато є – але невідомо де: як розшукати боржника та визначити суму належних аліментів
- Злісний аліментник: знайти і притягнути
- «Квітковий» штраф, призначений безпідставно, бабуся не платитиме