GK News 2 - шаблон joomla Видео
Log in
На Docudays UA презентували «Сім історій успішних ромських жінок» (фото, відео)
Презентація "Семи історій" у Києві, на Docudays UA-2018 Фото: Олена Орлова/legalspace.org
Презентація "Семи історій" у Києві, на Docudays UA-2018

Однією з подій цьогорічного 15-го Міжнародного фестивалю документального кіно про права людиниDocudaysUA стала презентація фільму «Сім історій успішних ромських жінок» у Києві, 28 березня. Дискусія, що пройшла після перегляду стрічки, точилася навколо питання, чи змінився – і як саме – образ ромської жінки в сучасній інформаційній площині та в нашій свідомості.

Повної версії документального проекту про сучасних ромських жінок, втіленогогромадською організацією Платформа для змін «Ре:Дизайн»за підтримкиМіжнародного фонду «Відродження», поки що немає у вільному доступі. Але стрічка вже мала понад десяток закритих переглядів:на Книжковому Арсеналі-2017; на Форумі видавців у Львові; на Закарпатті, у Прикарпатті та в Одесі, куди «Сім історій» мандрували змедіа-турамивосени 2017 року; у Кременчуці, куди фільм привезли на запрошення місцевих ромських активістів, у Харкові – на перегляді в рамках цьогорічного DocudaysUA .

2260

Фото: Олена Орлова/legalspace.org

 Аудиторія, яка зібралася цього разу, була доволі різноманітною: роми і не роми, правозахисники, громадські активісти, науковці, журналісти, молоді та зрілі, жінки й чоловіки (хоча останніх було значно менше), зацікавлені гості фестивалю.

Всі вони зголосилися на пропозицію модераторки дискусії Галини Юрченко, молодої ромської активістки зі Львова, поговорити про те, як змінився образ ромської жінки в інформаційній площині та у свідомості кожного з нас.

Від самих ромів гості дізналися, що насправді гендерні питання та забобони є такими ж болючими у ромській громаді, як і в усьому світі. Роми дотримують патріархального устрою. Але й у ньому ролі змінюються у бік світових тенденцій. Раніше ромська жінка народжувалася з уже визначеною долею і була виключно тією, хто створює в домі затишок, оберігає сімейне вогнище, виховує дітей. Їй притаманна надзвичайна гостинність, талант до кулінарії, мистецтва ромського танцю й пісні, повага до традицій, громади, старших, чоловіків, до себе. Водночас роми визнають, що сьогодні ромська жінка заслуговує вийти з тіні. Говорили й про гендерні ролі в ромській громаді, стереотипи, які існують і чоловіків до жінок – і у жінок до жінок.

2239

Спікерки дискусії. Фото: Олена Орлова/legalspace.org

Ромські жінки про…

…Поєднання смиренності і духа воїна

Про це запитали одну з героїнь фільму, поетесу, громадську діячку Раїсу Набаранчук. Її творчийпсевдонім – Рані Романі – означає що ця жінка – поважна, її шанують, до неї звертаються за порадою. Так і є. Але ромська жінка – ще й смиренна. А пані Раїса стояла у витоків громадської діяльності ромських жінок в Україні з 90-х років, є учасницею понад 10 наукових конференцій про збереження ромської історії, долучалася до комемораційних заходів, до заходів у пам'ять про геноцид ромів. Як же їй вдається поєднати смиренність і дух воїна в громадській площині?

-      Я дуже люблю свою націю. І я боротимуся до кінця своїх днів, щоб моя нація не замовкла, не пропала, не загубилася – а щоб люди вірно зрозуміли її з кращої сторони, щоб захоплювалися ромами… У кожної нації є свої помилки, і дай Бог, щоб якомога скоріше змінилася думка про нас, щоб ми поважали одне одного: всі національності мають жити в єдності. Адже всі ми – діти цієї землі. А щодо ролі ромської жінки, я думаю: не треба боятися, не треба стидатися – якщо Бог дав розу, то розум цей має працювати на благо людей. Якщо людина прагне чогось, у неї є бажання і можливість, хай навчається, - відповіла Раїса Набаранчук.

2263

Раїса Набаранчук (Рані Романі). Фото: Олена Орлова/legalspace.org

… Незалежність і вміння досягати цілей

Батьки ще однієї з героїнь стрічки, Марини Казанської, свого часу підтримали таке незвичайне (тим більше для ромської дівчинки) захоплення як стрільба з рушниці. Це руйнує стереотипи не лише про ромську жінку, а й про жінку взагалі. Пані Марина подорожувала, навчалася, займалася бізнесом, була кандидатом у майстри спорту зі стрільби з рушниці, є керівницею громадськї організації у Чернігові.

-      З дитинства я любила бути фінансово незалежною. Мені було важко брати гроші у батьків. Одного разу я почула, що в тирі за те, що поцілив у мішень, дають гроші. Я ухватилася за цю ідею, щоб заробити і не просити – тяжко тоді всім було. Такий був характер. Після школи їздила по всіх тирах і заробляла. Один із співробітників порадив мене керівнику стрілецького клубу. За 3 місяці я стала (претендентко на звання – ред.) КМС. Але мні було 12-13 років – і мене не пустила родина на здобуття КМС до Румунії – ромських дівчаток так далеко не пускали. Але я ходила в школу, закінчила 11 класів, технікум, навчалася до заміжжя у вузі… Своїм життям ми даємо приклад своїм дітям. Вони беруть приклад і з батька, і з матері. Приклад того, що не слід боятися, слід йти вперед і досягати поставлених цілей.

2247

Марина Казанська. Фото: Олена Орлова/legalspace.org

…Романіпе*, гендер, освіту і те, що робить ромів сильнішими

Ще одна з героїнь фільиу – Юлія Кондур, президентка Міжнародного благодійного жіночого фонду «Чіріклі». Гостею дискусії була її донька, відома ромьска громадська діячка, віце-президентка «Чіріклі» Земфіра Кондур. І мати, і донька протягом багатьох років представляють інтереси ромів у міжнародній площині, всі шестеро дітей пані Юлії отримали вищу освіту, займаються бізнесом, хоча їхні прадіди ще кочували. На питання, чи бували у неї труднощі щодо дискримінації жінки у ромському громадському русі, де таки переважає чисельність чоловіків, пані Земфіра розповіла:

-      Ромські громади і родини доволі жорстко дотримуються традиції, за ними жінка має бути вдома, виховувати дітей, робити все для чоловіка. Коли я починала працювати у ромській ГО, мені було 19 років, я стикалася з дискримінацією і по статі, і по віку… Хоча й досі лишилися чоловіки, які не можуть прийти того, що серед ромів є жінки, які дійсно працюють і можуть іноді робити більше, ніж чоловіки. Та, думаю, з часом вони звикнуть і сприйматимуть нас в роботі, як партнерів.

2258

Земфіра Кондур. Фото: Олена Орлова/legalspace.org

…Освіта або громадська діяльність змінює людину, її відношення до життя. Але водночас ми все одно залишаємося ромами. Всі ми, ромські діячки, не зважаючи на те, що ми такі активні, робимо купу різних речей – ми поєднуємо їх із нашими ромськими традиціями, ми ще більше стаємо ромками. І тому я для батьків молодих дівчат, які бояться їх кудись відпускати, хочу сказати: ваші дівчата стануть ще більше ромками і ще більше традиційними, ніж ті, хто сидять вдома і не знають, що їм робити із часом, оскільки їх нікуди не відпускають.

Освіта не зробить нас менше ромами або ромками. Вона додасть нам ще більше можливостей для саморозвитку і впевненості, аби робити корисне для наших родин, громад. Я не погоджуюся з твердженням, що, якщо ти освічена людина, ти втрачаєш своє коріння. Це може залежати від родини, від того, як тебе виховують, наскільки в тобі є романіпе*. Якщо його немає, то не будеш ти ні з освітою, ні без неї тією людиною, якою ти є… Ромським батькам не треба боятися давати освіту своїм дітям. Освіта не є тим, що викоренить те ромське, що в нас є. Кров не вода.

…Сучасну ромську жінку і майбутнє

-      Ромська жінка і сьогодні залишається берегинею сімейного вогнища, серцем і душею родини. Разом із тим вона здатна руйнувати шаблони, досягати особистих результатів, мотивувати свою родину, громаду, здобувати довіру, виходячи з тіні, - говорить Галина Юрченко. – Сьогодні я як представниця ромської молоді впевнена: нам сьогодні значно простіше, оскільки саме ці жінки (героїні фільму) протоптали стежину, і ми сьогодні знаємо, якою дорогою можна йти, вона відкрита для нас. І я обіцяю особисто від себе, що вже для ваших онуків ми з цієї стежини зробимо справжню дорогу – аби їм було ще простіше йти, досягати чогось і для себе особисто, і для всього ромського етносу.

2237

Галина Юрченко. Фото: Олена Орлова/legalspace.org

Учасники дискусії – про фільм

Анжеліка Кругляк, ромська активістка, ГО «Лачо дром» (м. Запоріжжя):

22791

 

-      Фільм створює дружню атмосферу. Дивишся його, і здається, що розмовляєш із друзями. Для ромської аудиторії – це крутий приклад того, якою дорогою можна йти, а для ромських батьків – важливий фільм, щоб мотивуватися відпускати ромських дівчат. Тому що це шлях до кращого майбутнього. Цей фільм уже робить дуже важливу справу і вирішує значні проблеми як для ромської, так і для не ромської аудиторії.

Олена, ромська активістка (на фото ліворуч):

2296

-      Мені дуже сподобався фільм. Він дає ромським жінкам підказку: не треба зупинятися. Дивишся його і розумієш: у тебе теж є шанс, треба рухатися далі, не боятися перепон. Якщо бачиш мету, до неї треба йти.

Валерій Сухомлинів, співголова «Асоціації ромів України» (в центрі):

227933

-      Щодо ромських традицій та романіпе. Хочу сказати, що, дійсно, багато залежить від того, як поведе себе жінка… Їхня підтримка чоловіків, вміння не відступати перед труднощами, розум, гнучкість зіграли велику роль і в становленні громадського ромського руху в Україні. Так що слава нашим жінкам!

Діана, глядачка:

2304

-      З мого особистого. Я не – ромка за національністю. Роми для мене – це ті, кого ми бачимо здебільшого на вулицях. З дитинства я чула застереження, що ромів слід завжди боятися, бо можуть щось викрасти з кишені і таке подібне. Мені було дуже важливо подивитися цей фільм, побачити його з огляду на мою цікавість до ромів і зрозуміти, звідки витоки тих стереотипів, які нам часто насаджуються. Тому дякую за мої персональні відкриття, за глибокі особисті історії героїнь.

Олена Орлова, журналістка:

-      Я хоча й чимало знаю про ромів, оскільки працюю з представниками ромських громадських організацій вже близько 5 років, але мені було цікаво дізнатися про те, як роми оберігають свій особистий простір. Наші героїні не раз підкреслювали, що у фільмі вони розповідають багато особистого – я б, власне, не сказала, що багато. Тепер зі слів героїнь я знаю, що ромським жінкам не притаманно розповідати про свої досягнення, хизуватися. Ромських дівчат вчать традиціям, повазі до старших, але про особисте говорити не прийнято. Ромська жінка має бути тихіше води, нижче трави. Бути активною, бути «попереду» чоловіка для ромок здебільшого соромно. Такі мої особисті відкриття. Тепер я розумію, який це був значний крок для героїнь фільму – розповісти про себе на камеру, на широку аудиторію.

2317

Учасниці та учасники зустрічі. Фото: Олена Орлова/legalspace.org

Довідка
*Романіпе – термін ромської філософії, умовно перекладається як «ромський дух», «ромська культура». Насправді, значення цього слова ширше. Романіпе – це сукупність ромського духу, ромської суті, ромського закону, усвідомлення приналежності до ромського суспільству, набору ромських якостей характеру і т. п.

 

Відеотрансляція зустрічі наживо.

Продовження бесіди про рівність та історії успіху ромських жінок– в ефірі UA:Українське радіоза посиланням.

Більше фото – у галереї до статті. Фото: Олена Орлова/legalspace.org

 

Leave a comment

Make sure you enter the (*) required information where indicated. HTML code is not allowed.